Архив тега » Індія «

Индия: Варанаси


Начну сразу с самой острой темы. Трупы в реке уже давно не плавают, ну я по крайней мере за 4 дня ни разу не видел. Я бы даже сказал, что вода в реке на удивление чистая (по меркам Индии). Вот люди даже купаются и вещи стирают.






Сжигание умерших происходит не где попало, а в нескольких специально отведенных местах. Самое известное это лестница (гат) Маникарника. Это рядом с вот этими столбами, в данный момент за моей спиной. (Кстати, розовое строение могло бы быть отличной смотровой площадкой, но это электростанция, и вход туда закрыт)



Если вы там будете стоять на смотровых площадках, к вам будут подходить мутные личности, чтобы сказать, что фотографировать нельзя, даже если вы и не пытаетесь это делать. Дело не в духовности (какая духовность может быть в Индии? Это страна бездуховнее, чем Россия), а в том, что у них есть шкурный интерес: если заплатить денег, то снимать можно, хоть засовывать объектив в погребальный костер. Цена вопроса вроде бы несколько сотен долларов, то есть явно выбрана стратегия ориентации исключительно на VIP-клиентов. Не то, чтобы мне очень хотелось, если бы просто было сказано, что нельзя, то это было бы разумно, но позиция "любой каприз за ваши деньги" в тонких религиозных делах удивляет.
На соседних улицах залежи дров для костра, есть разные категории от нищебродской до элитной.



Некоторые снимают гат Маникарника с воды, арендовав лодку, но тут может помешать лодочник. Проще пройтись два километра вдоль реки ко второму месту с примерно такими же кострами, это уже на краю старого города, и там никто докапываться не будет, особенно если не наглеть и накрутить объектив с фокусным расстоянием побольше.



Кстати, есть специальные люди, которые носят тела до места сожжения через старую часть города, где нельзя проехать на машине, при этом они нестройно поют.



Общий вид гата Харишчандра.



Костры внизу, видимо, для бедных.



За год в Варанаси сжигают 25-30 тысяч тел, то есть меньше сотни в день на два гата, то есть где-то раз в полчаса.



На этом гате есть и более современный крематорий.



Между Маниканика и Харишчандра большая часть интересных гатов. Там везде на набережной священной реки стоят высокие дворцы.



У многих высокие глухие стены, видимо, чтобы не пересекаться с чернью.







Но есть и более "жилые".



Полосатые красно-белые ступеньки.



На набережной играют в крикет.



Держат коз.



Любители духовности обмазываются белым порошком и сидят на лестницах.



Вечером священники дают представление.















За гатами Варанаси это лабиринт маленьких улиц.



Из-за наличия коров там очень грязно и скверно пахнет.







Если присмотреться, можно заметить, что тут много очень старых зданий, некоторые даже уходят под землю.















Никто особо не стремится охранять это, где-то все сносят и строят заново.











Стена.



В Варанаси есть очень важный индуистский храм, в котором вроде как купол с огромным количеством золота. Вроде бы этот храм большой, но он со всех сторон облеплен узкими улицами так, что понять масштаб невозможно, вход в храм выглядит, как вход в темную подворотню. Не-индуистов туда не пускают.



Этот храм весь исписан именем "Рама".



Панорама Варанаси с высоты (из ресторана на крыше моего отеля).











Лодки на другой стороне реки.



Через пару сотен метров от набережной старый город заканчивается, и там проходит первая автомобильная дорога. С этого места город не преставляет никакого интереса.



Категория: Без рубрики  Теги: ,  комментарии отключены

Путешествие по Индии: Агра

 
Несмотря на 45 (а временами и 50!) градусную жару в июне 2015, мы все же решили воплощать мою мечту: Тадж Махал! На него мы выделили один день: взяли такси в Дели утром и три-четыре часа были в Агре: городе, в котором можно смотреть только на Тадж. Первое, что мы сделали: купили себе вип-билеты за 750 рупий. Это помогло нам не стоять в очередях, которые здесь даже в несезон были огромные, почти полностью состоящие из местных индийских туристов. 


Пара слов о самой Агре: на мой взгляд, этот тот город, который лучше миновать. Он шумен, грязен и знаменит только великолепным Таджем, который по праву считается одним из Чудес Света. И его обязательно надо увидеть лично, он потрясает, раздавливает своей красотой и аутентичностью и заставляет замереть на месте. Ничего более красивого, величественного и совершенного я никогда не видела

все мы помним его историю: это мавзолей-мечеть, построенный на берегу реки Джамна по указу падишаха Шах-Джахана в память о жене Мумтаз-Махал, умершей при родах четырнадцатого ребёнка (позже здесь был похоронен и сам Шах-Джахан). Очень трогательна и сама история любви: она была простой девушкой, с которой он случайно встретился и уже не смог расстаться. Она была ему и другом, и политическим советчиком, и опорой, и... да впрочем, я не об этом.

Тадж Махал воистину великолепен. Архитектура, подбор драгоценных камней, инженерные решения - все это делает его абсолютно совершенным строением и сейчас, а тогда, при отсутствии технологий?! За такие сроки?! Как?!
А как он меняет цвет - в зависимости от времени суток?? На закате один, на рассвете - другой, при полной луне - третий...

Это вход к мавзолею. Уже сам по себе красивейший.


Но то, что вас ждет, внутри - не передать словами!







Он стоит того, чтобы ехать к нему через полмира и осматривать в 50-градусную жару. Он, действительно, потрясает и заставляет молча любоваться великолепием. А еще... он умиротворяет почему-то
Категория: Без рубрики  Теги: ,  комментарии отключены

Путешествие по Индии: Агра

 
Несмотря на 45 (а временами и 50!) градусную жару в июне 2015, мы все же решили воплощать мою мечту: Тадж Махал! На него мы выделили один день: взяли такси в Дели утром и три-четыре часа были в Агре: городе, в котором можно смотреть только на Тадж. Первое, что мы сделали: купили себе вип-билеты за 750 рупий. Это помогло нам не стоять в очередях, которые здесь даже в несезон были огромные, почти полностью состоящие из местных индийских туристов. 


Пара слов о самой Агре: на мой взгляд, этот тот город, который лучше миновать. Он шумен, грязен и знаменит только великолепным Таджем, который по праву считается одним из Чудес Света. И его обязательно надо увидеть лично, он потрясает, раздавливает своей красотой и аутентичностью и заставляет замереть на месте. Ничего более красивого, величественного и совершенного я никогда не видела

все мы помним его историю: это мавзолей-мечеть, построенный на берегу реки Джамна по указу падишаха Шах-Джахана в память о жене Мумтаз-Махал, умершей при родах четырнадцатого ребёнка (позже здесь был похоронен и сам Шах-Джахан). Очень трогательна и сама история любви: она была простой девушкой, с которой он случайно встретился и уже не смог расстаться. Она была ему и другом, и политическим советчиком, и опорой, и... да впрочем, я не об этом.

Тадж Махал воистину великолепен. Архитектура, подбор драгоценных камней, инженерные решения - все это делает его абсолютно совершенным строением и сейчас, а тогда, при отсутствии технологий?! За такие сроки?! Как?!
А как он меняет цвет - в зависимости от времени суток?? На закате один, на рассвете - другой, при полной луне - третий...

Это вход к мавзолею. Уже сам по себе красивейший.


Но то, что вас ждет, внутри - не передать словами!







Он стоит того, чтобы ехать к нему через полмира и осматривать в 50-градусную жару. Он, действительно, потрясает и заставляет молча любоваться великолепием. А еще... он умиротворяет почему-то
Категория: Без рубрики  Теги: ,  комментарии отключены

Індія: Агра

 
 
Штат Уттар-Прадеш - найбільший (пере) населений регіон Індії, в ньому живе 200 мільйонів людей, і рівень розвитку залишає бажати кращого.Якщо хочете побачити гори сміття до неба, кіптява в повітрі, гниють трупи на вулицях, прокажених, пробки з людей і рикші, - загалом, все те, що одразу спадає на думку при слові "Індія", то вам сюди, а також в сусідні штати Біхар і Західна Бенгалія. Агра - один з найбільш відвідуваних міст Індії, тому що там знаходиться Тадж-Махал. 
 

Якби не пам'ятники старовини, що залишилися з часів, коли Агра була столицею Імперії Великих Моголів, це був би звичайний провінційний місто, навіть не найбільший в регіоні.



Кількість корів на вулицях вище середнього.



Це добре видно по кількості відходів.



Гній генерітся в промислових масштабах.



Корови партнерів зі свинями в дослідженні смітників.



Залізний сміттєвий бак тут виглядає, як залишок інопланетної цивілізації.



Рівень місцевої цивілізації такий, що пісок досі возять на ослах, а не на машинах.







Уздовж доріг зроблені жолоби для зливу води, але вони наглухо забиті сміттям.







Собака охолоджується у воді.



Чим ширше канава, тим гірше.







Іноді сміття спалюють, не впевнений, що це краще.



Зверніть увагу на іграшку в руках дитини.



Навіть великі вантажі зважують на терезах з гирями. У Росії навіть в глибокій провінції на ринку вже рідко зустрінеш механічні ваги.



Архітектури старого міста здебільшого являє собою стиль "Я можу скласти чотири стіни з цегли, а на фарбу грошей вже немає".



Начебто ж це старе місто з тисячолітньою історією, на здається, що побудували вчора.











Тільки епізодично зустрічаються будівлі більш складної конструкції.







Модний готель.



Іноді декорації присутні у вигляді окремих маленьких шматків.



Храми і мечеті теж виглядають зробленими на коліні.







Хлопчик вчиться грати в крикет, а декорації навколо схожі на стару заставку Windows, де як би ходиш по нескінченному лабіринту.



Звичайна закусочна, ціни типові, нижче зазвичай не буває. Найдорожча страва з куркою - 2 долари.



Опа, арка.



Поштова скринька - теж привіт з іншої планети.



В Індії майже не курять, тому що це дорого. Замість цього на кожному розі продається бетель.



Чоловік схожий на Ганді.



Жінки в Агре.



Багаті індійці на весіллі.



Вельми цікаво прогулятися по залізничному мосту біля форту.



Річка в той час року сильно пересохла, показуючи все, що приховано.







На цю річку люди приходять прати і сушити білизну.



Здається, це місце показували у фільмі "Мільйонер з трущоб", ну або дуже схоже, але знімалося точно в Агре.



Адже звідси видно далеко Тадж-Махал!



І форт!



Усередині форту я не був.







Цікаво, що половину форту досі займають військові.



Територію між фортом і Тадж-Махалом облагородили: просто знесли все, що там було, і зробили широку алею і сад навколо за парканом.



Діти в саду.



Ходять чутки про велику чергу в Тадж-Махал, але це маячня. По-перше, для іноземців окрема черга. По-друге, якщо входити не з західної сторони, де як раз форт і алея для автобусів, а з південної або східної їх міста, то там і для індійців ніякої черги. Центральний вхід.



До речі, виявилося, що всім відомий білий мавзолей Тадж-Махал знаходиться за двома рівнями височенних червоних стін. Ось Тадж-Махал збоку:







Центральний вхід.



Тадж-Махал.



З північного боку від нього знаходиться річка, там немає стіни. Теоретично можна заїхати по мосту на інший бік і звідти подивитися, але відстань немаленькою.







З боків від Тадж-Махала стоять дві мечеті, теж червоні, як стіни.



Туристів не так вже й багато.



Усередині.



Тут похований імператор Шах-Джахан і його дружина, заради якої і був побудований цей мавзолей.


Категория: Індія  Теги:  комментарии отключены

Індія: залізниця Шимла-Калка


Залізниця між Шимла і Калкою внесена до списку Всесвітньої Спадщини разом з більш відомої гірською дорогою в місті Дарджилінг. За цим маршрутом ходять спеціальні потяги з невеликими вагонами і тільки сидячими місцями, а квитки не продаються в інтернеті - треба йти на вокзал купувати, втім, я купив без особливих проблем, тільки чергу як завжди в Індії рухається дуже повільно.

Вокзал Шимли.



Дорога хороша красивими видами з вікна.











Risovі тераси.











Так можна і забути, що ти в Індії.















Містечка виглядають казково живописно.































Тунель.



Слон в формі кондуктора на станції.



Покажчики станцій по всій Індії схожі на покажчики станцій лондонського метро.



Ще станція.



Рейки з вузькою колією.



Їдемо далі.







Приїхали.



Станція Калка - ну тут все як завжди. Наступна зупинка Чандігарх, кілометрах в 20 звідси.


Категория: Без рубрики  Теги:  комментарии отключены

Богатство и нищета Агры

Якщо погуглити картинки Агри, перед вами вийдуть казкові фотографії місцевих визначних пам'яток. Але при відвідуванні цього міста вас чекає величезне розчарування. Агра - бідний, брудний місто, посеред якого височіє білосніжне пишність - Тадж Махал, заради якого сюди і приїжджають мільйони туристів. Для мене Агра стала символом Індії - країни подібних контрастів. Хочете побачити справжню Агри без журнальних фотографій? 
  
Джерело: https://bepowerback.livejournal.com/78803.html
Контрасти цього міста нас чекали вже в готелі. Звиклий зазвичай жити де-небудь ближче до центру, я був трохи в шоці від того, що водій відвіз нас на вулицю, більше нагадує околиці міста і нетрі, де височів абсолютно новий триповерховий готель. З видом на бідні будинки і недобудови, в яких жили люди. Вулиці Агри взагалі не передбачені для прогулянок. І це в місті, де розташовується таке чудо світу. Відкрита і жахливо смердить каналізація, що йде через все місто. Сміття, звалища, помиї і корови, які цим все харчуються. Ми радше взяли тук-тук і поїхали до входу в сквер, який йде до Тадж. Тут немов переміщаєшся в інший вимір.





IMG_0442.jpg











IMG_0654.jpg





Натовпи туристів мало не з усіх країн світу, успішні і пристойно одягнені індійці. Лише зрідка тут можна побачити бідних працівників. Особи, порізані зморшками і покриті сумішшю релігійних страждань з брудом - так виглядає бідність для жителів Агри. А ось і сам білосніжний красень Тадж-Махал. Навіть не віриться, що всього 5 хвилин тому ти ходив серед помиїв і сміття, відбиваючись від жебраків. При його будівництві, щоб в казну надходило більше грошей, падишах обклав селян новими важкими податками. Ми поговоримо про нього трохи пізніше, а зараз повернемося до самої Агре. Агра є прототипом міста Аграба з усіма відомої казки про Аладіна.







Цей палац став свого роду символом багатства і розкоші. Якщо добре придивитися, палац в мультфільмі також дуже нагадує палац Тадж-Махал. З ім'ям мечеті Тадж-Махал пов'язана історія кохання Імператора Шаха Джахана до простої дівчини Арджуманд Бану, яку той зустрів на базарі. Ця дівчина стала єдиною дружиною шаха, не дивлячись, та те, що він за звичаєм мав великий гарем. У нього з Арджуманд було чотирнадцять дітей і мечеть Тадж- Махал, була побудована в її честь



Якщо сфотографувати Тадж так, щоб в кадр входили і нетрі Агри, то все встає на свої місця. Схоже? Багатство і бідність Агри в одному кадрі. А з іншого ракурсу теж відкривається ще один постапокаліптічний вид на Тадж-Махал, що стоїть на напіввисохлих руслі річки Джамни. Так що не вірте красивим картинкам з листівок. Далі ми прогуляємося по самому Тадж-Махалу. Джерело: https://bepowerback.livejournal.com/78803.html





IMG_0567.jpg



Теги:
Категория: Без рубрики  Теги:  комментарии отключены
Наш кулинарный блог