Архив категории »Швейцарія «

Швейцарія: банки, шоколад та армія

Ні для кого не секрет, що наш світ сповнений парадоксів. Outlook намагається в них розібратися, тому сьогодні ми розповімо про збройні сили найбільш мілітаризованої країни світу, яка при цьому вже понад два століття ні з ким не воює. Наш матеріал про армію Швейцарії.
 
Практично всі знають або хоча б чули про «вічний нейтралітет» Швейцарії. Якщо зазирнути в історію, то ще із 16 століття він був визнаний багатьма країнами Європи. Остаточно ж його закріпили на Віденському конгресі 1815 року. До слова, двома роками раніше швейцарці все ж воювали востаннє, коли були змушені відрядити кілька тисяч своїх солдатів в армію Наполеона для битви під Лейпцигом, яку Бонапарт програв. Відтоді гірській країні вдавалося бути лише спостерігачем конфліктів.
Завдяки чому швейцарці відносно спокійно жили в період світових війн і в інші екстремальні часи? Найбільш передбачувана відповідь – величезна частина грошей і золота світу зберігається в тамтешніх банках, що посприяло впевненості й стабільності держави. Насправді ж безпеку тут підтримують не тільки завдяки фінансовій стороні. Попри те, що країна проголосила довічний нейтралітет щодо всіх військових конфліктів, у Швейцарії одна з найпотужніших армій у світі.
Кожен фізично здоровий швейцарець від 18-ти до 51-го року є військовозобов'язаним. По суті, він служить усе життя, але загалом проводить у казармах не більше 260 днів, якщо він не офіцер. З моменту повноліття і до 30 років придатні до служби чоловіки щороку виїздять на три тижні у військові частини. Потім збори скорочуються до двох тижнів протягом трьох років, а останній етап – 14 днів перед демобілізацією в 51 рік.

Фото defesaglobal.files.wordpress.com
Важливо розуміти, що служба в Schweizer Armee – це не згаяний час, а предмет національної гордості й набуття професійних навичок. Тут ніхто не миє туалетів, не їсть третьосортної їжі і навіть не стоїть на варті. Забезпеченням комфорту, харчуванням та охороною військовослужбовців опікуються приватні клінінгові, кулінарні та охоронні компанії. Під час підготовки всі призовники, які служать під керівництвом офіцерів, абсолютно рівні: і будівельник, і адвокат, і президент.
Ба більше, чоловіки сприймають ці збори як можливість відпочити від побутових проблем, роботи і розвіятися. Такий собі пікнік зі справжньою зброєю та спортивними тренуваннями. Деякі все ж «косять». Зробити це можна тільки з трьох причин: стан здоров'я, пацифізм (усі миролюбні отримують такі ж повістки, тільки «служать» удвічі довше і займаються цивільною обороною, соціальною допомогою і громадськими роботами), а можна і просто відкупитися, поповнюючи казну щороку до закінчення призовного віку. А розцінки там, самі здогадуєтеся які...

Фото defesaglobal.files.wordpress.com
Решта ж «відкосів» – це не просто тюремний термін, а така стаття, після якої на жодну роботу не влаштуєшся. Взагалі, у Швейцарії армія так тісно вплетена в життя суспільства, що під час цих тритижневих зборів роботодавець зобов'язаний оплачувати мінімум 80% заробітної плати свого відсутнього працівника, а держава у свою чергу компенсує йому збиток.
Чисельність регулярної армії – всього 5 тисяч чоловік, зате всі вони – висококваліфіковані фахівці, одні з найкращих у світі. При цьому, якщо вводиться воєнний стан, то протягом двох діб зброю в руки візьмуть понад півтора мільйона (можна змагатися з наддержавами) добре навчених людей. І це при загальній чисельності населення у 8 мільйонів. Не потрібно бути математиком, щоб збагнути: життя кожного четвертого швейцарця міцно пов'язане з армією, і він кожної миті готовий стати на захист вітчизни. Ба навіть більше: після звільнення держава всіляко умовляє своїх уже колишніх солдатів за пільговою ціною придбати зброю і просто тримати її вдома «про всяк випадок». За офіційною статистикою, у вільному доступі в людей зберігається понад шість мільйонів стволів.
Напевно, тому з боку і здається, ніби Швейцарія тиха й нудна країна. Знаючи, що практично всі довкола не просто люблять (тирів там не менше, ніж кав'ярень, тільки туристам вони рідко трапляються), але і вміють стріляти, потенційний злочинець сто разів подумає, чи варто йому порушувати закон. Навіть гітлерівська Німеччина, попри всі погрози й ультиматуми, за шість років світової війни так і не наважилася наблизитись до Швейцарії.
Узагалі, військова доктрина Швейцарії базується на тому, що країна, рельєф якої на 80% складається з гір, мусить оборонятися за принципом дикобраза – згортатися грудочкою і випускати голки. Тому в разі чого швейцарці так і чинитимуть. Їхня держава помережана тунелями, бункерами, бомбосховищами. По периметру кордону створено такі укріплення, що підірвавши їх, жодних наземних шляхів, аби потрапити до Швейцарії, не буде. А вічні тумани й високі гори не сприяють і бомбардуванням з повітря. Отже, сама природа створила такі умови, щоб країна була неприступною фортецею.

Фото apostrophe.com.ua
І насамкінець. Сучасне блискуче вишколене військо – дороге задоволення навіть для держави з таким високим рівнем життя. Щороку близько 3 мільярдів доларів іде на збройні сили. З цієї причини у Швейцарії 2001 року було проведено національний референдум, коли держава запропонувала громадянам суттєво реформувати армію, мінімізувати навіть термін служби. Відповідь була більш ніж красномовною: населення сказало своє тверде «ні», і все залишили як є.
Головне фото oko-planet.su
Категория: Швейцарія  комментарии отключены
Наш кулинарный блог