Архив категории »Індія «

ЗАТЕРЯННЫЕ ПЛЕМЕНА ИНДИИ

IMG_6820

i_am_mzungu
IMG_6908


День 7й. Другий день фестивалю торгів.
Таванг - Джанго - ПЕРЕВАЛ РЄ ЛА - СЕЛО Падма - БОМДІЛА


Герой дня: БАДЕЛ, хлопчаки-БАРМЕН ІЗ СЕЛА Падма

Знайомий сценарій: ми з Христиною і Серьога встаємо о сьомій і йдемо на фестиваль. Хлопці знову підтягнуться після десяти. Мені цілком вистачило сну - я виспався.

На рынке и в монастыре снова оживленно, сегодня будет благословение. Небольшое скопление местных в центре площади утром сменяется настоящим паломничеством ближе к обеду. Со всех сторон стекаются в круг сотни Монпа, желающих получить благословение. Место в первом ряду вокруг сцены занять уже невозможно. Впрочем, для неискушенного зрителя картинка во многом повторяется. Представления и костюмы, конечно, другие, но не настолько, чтобы увидеть что то принципиально новое. Снимаем фестиваль с альтернативных точек.

Мы идем в молельный зал монастыря, способный разместить всех 600 монахов. Алтарь украшен торгья - праздничными тортами из сливочного масла. Запах соленого сливочного масла стоит такой, что за версту слышно.
В центральной части алтаря - огромная восьмиметровая статуя Будды Сакьямуни, восседающего на троне. Ниже расположен трон для Далая Ламы, когда он прибывает сюда. И третий, самый низкий трон - для верховного монаха гомпы Таванг.
Чтобы помолиться простой люд заходит в отдельное небольшое помещение, где трое добровольцев крутят огромные молельные колеса с написанными на них мантрами. Прихожане проходят вокруг колес, по узким коридорам, прикасаясь к святым изображением Будды на стене.
Молельные колеса с мантрами расположены также на входе в монастырь, сразу в нескольких местах. Монпа стараются прокрутить их все. Тогда добрая мысль быстрее достигнет Всевышнего.
Вторая особенность Тибета, помимо молельных колес, это разноцветные молельные флажки - мани. Также исписанные мантрами, они нередко развешиваются в память о ком то и развеваются на ветру.

Примечательно, что туристов на Торгье не много. Помимо нашей команды из семи человек, приехала Лина с мужем Сергеем и Леша, Катя Терентьевы. Таким образом, русские путешественники составили здесь не менее половины от общего количества визитеров. Западные туристы были в основном возрастные: пара из Австралии, пара британцев и еще человек пять, не больше. Сегодня поснимать Торгью приехало даже индийское телевидение. Не факт, что центральное, но все же..


Гомпа Таванг - мужской монастырь. Когда говорят о всеобщей повинности, имеют в виду, что в монастырь отдают только мальчиков. К слову, мальчишки, бывает, убегают из монастыря в мирскую жизнь. Это, конечно, позор для семьи, но строгого наказания для беглеца не существует и в современных условиях соблазнов цивилизации это все чаще встречается.
Женщины тоже могут уйти в женский монастырь, но по собственной воле. Один из таких монастырей находится на противоположном склоне долины. Мы встретили на Торгье несколько монахинь оттуда. Добираться из женского монастыря в Таванг целый день пешком. Других вариантов нет. В 2010 году какие то мумбайские инвесторы построили здесь фуникулер, но он так и не заработал. Боковой ветер раскачивает кабину, потому эксплуатация была признана небезопасной и запуск не состоялся. А жаль. Оттуда открывались бы головокружительные виды. Целых 8 минут можно было бы наслаждаться долиной Таванг. На той стороне - потрясающей красоты склоны, покрытые хвойными лесами и проплешинами с почти альпийским лугом и миниатюрными домиками. Летом, наверное, еще красивее..


Пока возвращались из монастыря, людской поток на фестиваль многократно усилился. Похоже, площадь сейчас будет забита до отказа. По дороге встречаем солидный кортеж из десятка полицейских и военных машин. За ними бравой походкой следует какой то индийский генерал со своей свитой. Буквально через двадцать минут они вернулись обратно. Цель визита нам осталась непонятной.. Хозяин отеля сказал, что на благословение.

Договорились выехать без четверти двенадцать. Всяко пораньше. До Бомдилы почти две сотни верст. По таким дорогам это никак не меньше 8 часов.
Сразу попали в жуткую пробку на улице города. Все едут на благословение в монастырь, и встречный поток блокировал нам движение. Полчаса потеряно :(

В районе городка Джанг со скалы ниспадает замечательный одноименный водопад. И хотя в «не сезон» он неполноводный (помимо природного фактора, здесь построили ГРЭС, и часть воды пустили в трубы на электростанцию), его высота по нашим оценкам от 50 до 80 метров, и красоты окрестных гор и бурной реки делают водопад Джанг очень даже стоящим визита. Помимо всего, место весьма фотогеничное.

Вверх от Джанга снова становится холодно, снег и лед по обочинам. На подъезде к перевалу Се Ла даже лужи на дороге подернуты коркой льда. Температура за бортом около нуля. И это в 4 часа дня. Высота около 4 тысяч.
Прямо здесь, очередной гарнизон индийской армии занимает стратегическую высоту. Солдаты одеты по-зимнему. Непростые условия службы..

Мы прибываем на перевал уже в пятом часу. За два дня, пока нас здесь не было, озеро Рай замерзло полностью, не оставив ни полыньи! Вот так погодка. Вышли и оценили, что за бортом минус. Ветер пронизывает. Моментально задубели. И вот сюрприз: придорожный магазин закрыт на замок! Чада говорит, что хозяева вероятно уехали на Торгью. Что ж, придется ехать еще часа полтора, прежде чем будет возможность поесть. А пока достаем последние шоколадки и местные яблоки из багажника. Маленький праздник ;)

Наблюдаем невероятно красивые атмосферные явления: пар струится вверх и создает облако, горные хребты, поросшие сухими соснами, укутаны облаками, как лес в тумане. А на заднем плане закат. Потрясающая красота!

Прабакар определенно ночной водитель. Наступление темноты совпало с резким спуском по участку с ровным асфальтом. Он втопил так, что даже получил нагоняй от Чады. Ленка всю дорогу уговаривает Коляна пристегнуться :)

На спуске осветили фарами какое то животное. Похоже на домашнюю кошку, но расцветка явно выдает в нем кошку дикую.
Мы спустились в долину Диранг, за пару часов потеряв две с половиной тысячи метров высоты!

Только в половине седьмого прибываем в деревню Падма на supper. На ланч это уже совсем никак не тянет :) Есть два кафе: одно с традиционной индийской едой (видеть ее уже не можем) и второе - с растворимой лапшой (крутая вещь! :)
Выбираем известно что:) В кафе (с позволения сказать) сидят трое молодых дальнобойщиков и девчонка с ними:) Улыбаются, увидев нас. Гид с порога заказывает на местном 14 роллтонов. Все ржут, включая нас :) Еще по нашей просьбе готовит гору тостов и всем по омлету. Чада молодец, заботится о нас. Очень внимательный парень. Сегодня за ужином сошлись во мнении, что с гидом нам повезло. Дай бог, так и дальше.

Пока все доедают, я набираю провианта в машины: печенье, сок и мандарины. Чада спрашивает паренька, дежурящего у прилавка, сколько стоит. Пацан бегло считает весь товар и громко выдает: 390 рупий! Я спрашиваю, сколько мальчишке лет. Оказывается, всего десять. Очень шустрый и самостоятельный. Пока нас отпускает, другой рукой ловко достает из под стола бутыль и наливает полный граненый стакан рома зашедшему выпить мужику. Парня зовут Бадэл. Очень нам понравился. Серега сразу достал из рюкзака набор из шапки и перчаток в цвет российского флага. Бадэл одел и попозировал Лене на камеру. Пока одевал, достал еще бутылку с виски и налил еще стаканище какому то страждущему. Весело тут у них :)

Доехали за восемь часов. Время уже начало одиннадцатого. Раздали всем приличные номера в монастырском гестхаусе. Через 5 минут после заселения во всех наших номерах погас свет. Похоже, от высокого напряжения: все включили свет, обогреватели и бойлеры.
Местные служащие пытались чинить свет весьма оригинальным способом, заглядывая сначала вместо элетрощитков в почтовый ящик :) Чада и Колян последовательно полазив по всем доступным щиткам и электроавтоматам, вынесли вердикт, что все работает и понятия не имеют, почему погас свет именно в нашей линии.
Нам знайшли інші номери, але класом нижче, тому як делюкс вільних більше не було. Наш номер на другому поверсі був ще тепліше колишнього, бойлер теж начебто працював. Ми попросили нас розселити по трьох поверхах, щоб більше ніде нічого не вибило. Так намоталося, що хлопці, схоже, навіть ром пити передумали. Як то рація притихла :)

Зсунули ліжка, лягаємо без спільників під потрійним ковдрою. Тут, майже на три тисячі, все ж на два порядки тепліше, ніж там, за великим перевалом, в Таванг ...


1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21.
IMG_6051

IMG_6058

IMG_6058_0134

IMG_6775

IMG_6777

IMG_6777_0151

IMG_6786

IMG_6794

IMG_6794_0161

IMG_6797

IMG_6799

IMG_6799_0170

IMG_6799_0176

IMG_6799_0185

IMG_6799_0193

IMG_6799_0202

IMG_6799_0211

IMG_6799_0215

IMG_6799_0223

IMG_6801

IMG_6806
22.
IMG_6808
23.
IMG_6808_0231
24.
IMG_6808_9904
25.
IMG_6819
26.
IMG_6846
27.
IMG_6862
28.
IMG_6863
29.
IMG_6873
30.
IMG_6873_6183
31.
IMG_6873_6295
32.
IMG_6879
33.
IMG_6879_9839
34.
IMG_6879_9850
35.
IMG_6879_9982_0060
36.
IMG_6879_9982_0069
37.
IMG_6882
38.
IMG_6883
39.
IMG_6885
40.
IMG_6893
41.
IMG_6893_0249
42.
IMG_6893_0254
43.
IMG_6893_0265
44.
IMG_6893_0279
45.
IMG_6893_0288
46.
IMG_6893_0296
47.
IMG_6893_0306
48.
IMG_6893_0319
49.
IMG_6893_0322
50.
IMG_6893_0333
51.
IMG_6893_0336
52.
IMG_6893_9982_0081
53.
IMG_6893_9982_0128
54.
IMG_6893_9982_0132
55.
IMG_6894_9982_0004
56.
IMG_6894_9982_0005
57.
IMG_6895_0342
58.
IMG_6895_0355
59.
IMG_6896
60.
IMG_6906
61.
IMG_6907
62.
IMG_6904
63.
IMG_6909
64.
IMG_6913
65.
IMG_6920
66.
IMG_6952
67.
IMG_6963
68.
IMG_6979
69.
IMG_7004
70.
IMG_7009
71.
IMG_7015
72.
IMG_7032

Категория: Індія  комментарии отключены

Любовь воплощенная в камне.

00002 Одно из семи новых чудес света. Тадж Махал по истине впечатляет. Такое огромное сооружение и ради чего, точнее кого? Шах Джахан построил его для своей усопшей жены Мумтаз Махал. Она была его любимой женой и при родах четырнадцатого ребенка скончалась. Он решил построить мавзолей по красоте достойный его любимой женщины, а по величию силы их чувств.
Судите сами:

ilyatarkov

00101

Тадж Махал - это не просто мавзолей, это целый комплекс сооружений с прилегающей территорией.
00003

Это основной вход в комплекс Тадж Махал. Расположен на востоке. Комплекс строго ориентированно по сторонам света.
0004

Южный выход.
00005

Такие ворота преграждают нам взор на пути к Тадж Махалу.
00084

00006

Первая встреча, первое впечатление от грандиозного сооружения.
00007


00008

Фотосессия на фоне Тадж Махала обязательный ритуал для посетителей.
00009

В стиле комплекса сооружения прослеживается пространство, гармония и симметрия.
00010


00011

Здание строилось 22 года, на строительство собрали со всей страны больше двадцати тысяч человек.
00013

Мрамор привозили за 300 километров из уникальной раджпутанской каменоломни.
00014

Беломраморная пена стен украшена искуснейшими мозаиками из тысяч драгоценных и полудрагоценных камней.
00015

С годами белый мрамор желтеет от загрязненности воздуха в Агре. Правительство Индии уже убрало все грязные производства из города, запретило ездить рядом с комплексом на автомобилях с двигателем внутреннего сгорания. Но все это кардинально не меняет ситуацию. Поэтому рабочие натирают мрамор специальной белой глиной.
00016

Тадж-Махал считается лучшим образцом могольской архитектуры, сочетающий в себе элементы персидской, индийской, и исламской архитектурных школ.
00017


00018

Несколько интересных, естественных рамок.
00019

00020

Это мечеть. Напротив ее для симметрии построили гостевой дом.
00021

00023


00024

На севере протекает река Джамна. Чуть левей Тадж Махала, на дальнем берегу Джамны виден Красный Форт.
00025

Скульпторы прибыли из Бухары, каллиграфы из Сирии и Персии, инкрустацию производили мастера из южной Индии, каменотесы приехали из Белуджистана.
00026

Уровень площадки для возведения был поднят на 50 метров относительно уровня реки.
00027

Высота центральной башни 74 метра.
00028

Шах Джахан очень тяжело переживал разлуку с женой. После ее смерти он целый год провел в уединении. И после этого его увидели сгорбленным, седым стариком, потерявшим вкус к жизни.
00029

Многие поклоняются Тадж Махалу как святыне, ибо в исламе женщина умершая во время родов всегда глубоко почиталась.
00030

Кто же проектировал это сооружение? Прямого ответа в истории не сохранилось, но в те времена архитекторы работали над идеями заказчика. А учитывая увлеченность Шаха архитектурой, можно предположить, что это творение его мысли.
00032

Возможно, что славой архитектора Тадж-Махала правитель намерено пренебрег. «Его создатель был рожден не в этом мире. Сей облик начертать могли лишь небеса» - такую надпись он повелел начертать во внутреннем помещении мавзолея.
00033

Как Шах встретил свою будущую супругу? Существует много легенд, самая романтичная из которых гласит, что принц Кхуррам встретил на базаре прекрасную бедную девушку с бусами из дерева в руках, и так она на него посмотрела, что не видел он больше окружавшей грязи и нищеты и твердо решил взять в жены красавицу, чтобы не разлучаться никогда. Точно известно, что в тот год (1612) ей было 19 лет, довольно много даже по меркам современной Индии.
Свадебная церемония могла состояться лишь при благоприятном расположении звезд, поэтому Шах Джахану и его невесте пришлось дожидаться целых пять лет, в течение которых они ни разу не виделись.
00034

Полюбоваться уникальным сооружением в бывшей столице империи моголов приезжают туристы со всего света.
00035


00036

По углам мавзолея поднимаются минареты, подниматься на них запрещено после нескольких случаев суицида.
00037

Парк тонет в пышных садах. Сад в арабской культуре ассоциируется с раем на земле.
00038

00031

Ворота с 22 куполами, по числу лет строительства.
00080

Вид изнутри, со стороны мавзолея.
00081

На этих воротах высечены четыре заключительных аята из 89 суры Корана: "O ты, душа упокоившаяся! Вернись к твоему Господу довольной и снискавшей довольство! Войди c Моими рабами. Войди в Мой рай!"
00083

Минареты немного наклонены в внешнюю сторону относительно гробницы - это не оптический обман, а конструктивная особенность, призванная предотвратить повреждение центрального купола в случае разрушения.
00087

В 1983 году монумент внесли в список Всемирного наследия ЮНЕСКО, назвав его "жемчужиной мусульманского искусства в Индии и одним из шедевров мирового наследия, вызывающий всеобщее восхищение".
00088

А это вид на Тадж- Махал с другого берега реки Джамны. На этом месте сейчас расположен огромный парк. Слева расположена мечеть, справа гостевой дом.
00097

По легенде, где-то на этой территории должен был стоять второй мавзолей из черного мрамора, соединены мавзолеи, по задумке, должны быть мостом через реку. Но планам Шаха не суждено было сбыться. Строительством Тадж Махала и многочисленными войнами он сильно подорвал экономику страну. В 1658 году Шаха Джахана сверг его сын Аурангзеб, который заточил своего отца до конца жизни в башне Красного Форда в Агре, с видом на Тадж Махал.
00098

И вот, напоследок, несколько классических видов Тадж Махала.
00100

00101
Категория: Індія  комментарии отключены

Джайпур. Рожеве місто

Хтось порівнює Джайпур з ажурною скатертиною. Інші – з коробкою рожевого зефіру. Треті твердять – це вулик, щільно заселений бджолами. Однак всі сходяться в одному – тут дивовижне повітря, сповнене якоюсь свободою, котру не зустрінеш у Європі. Вона заповнює легені, і вже через вдих мандрівник втрачає лік годинам і навіть століттям. 
 
Джайпур вривається у світ гостя. Він сигналить, свистить, мекає, верещить, щось смажить на узбіччі, торгується, кривляється, пропонує скуштувати найсмачніший у світі йогурт і щедро наливає у склянку сік манго. Він гудить довго і мелодійно підвиває. Сигналить допотопними клаксонами, звук котрих нагадує вереск оскаженілого верблюда, кидається під колеса і дивом звертає вбік за мить до зіткнення. Тут ніхто не звертає увагу на колір світлофора, корови лягають спочити, де їм заманеться, а мавпочки влаштовують посиденьки у самісінькій людській гущині. Нескінченний потік жує, вдивляється в телефони, фотографує, спілкується, викидає сміття, сварить дітей, молиться, продає, купує і просто вдивляється в далечінь, покурюючи запашний тютюн. Джайпур наступає на ноги, допитливо зазирає в очі, намагаючись зрозуміти, чого ж ти хочеш від нього, іноді намагається витягнути гаманець чи просить тебе сфотографуватися з ним на пам'ять. Він дивує шовками, самоцвітами, яскравим полиском срібла, злата і наполегливо кличе помилуватися спадком магараджів.

Фото triphunter.club
Перше, що кидається у вічі новачку – колір міста. Він рожевий, хоча дехто наполягає, що теракотовий. Одна половина містян пояснює це тим, що засновник Джайпура Джай Синг ІІ поклонявся Шиві, а улюблений колір божества – рожевий. Інші твердять, що він символізує гостинність. Використовуючи його для оформлення будівель у Джайпурі, індуси хотіли продемонструвати цю свою рису перед членами королівської сім’ї Британії. Однак, скоріш за все, у зодчих не було іншої альтернативи, адже на околицях міста, звідки брали будівельний матеріал, повно рожевого піщаника, з котрого і звели більшість стін.
Джайпур, чи як його ще називають «Переможне місто», порівняно молодий. Звів його ще у 18-му столітті король Амберу Джай Сингх ІІ, котрий вирішив поміняти суворі гори на м'який клімат сусідньої долини. Уже з перших днів Джайпур ставив рекорди. Мало того, що його збудували всього за вісім років, міські квартали було закладено в чітких прямокутниках, а це було досить новим для Індії тих часів. Головний палац зайняв рівно 1/7 всієї території. Після набуття країною незалежності від англійської корони Джайпур став столицею штату Раджастан. Варто відзначити, що спадкоємці засновника міста Сингха Другого й досі проживають у покоях магараджів. А заробляють вони собі на життя тим, що забирають одну п’яту частину виручки від проданих квитків туристам.

Фото f.kolumb.kz
Милуватися Джайпуром можна без кінця. У місті чимало пам’яток. Справжнім дивом тут вважають побудований із рожевого піщаника палац Хава-Махал чи, як його ще називають, – Палац вітрів. Він вже давно перетворився на символ Раджастану. Тому часто у путівниках, представляючи регіон, зображають саме цю рожеву будівлю. Ажурна, неймовірно витончена, схожа на серветку чи медові стільники, вона виконана у формі корони індуїстського бога Кришни. Палац був призначений для численних дружин і наложниць магараджі, тому будівельники старалися. У його центральній стіні, що виходить на головну вулицю Джайпура, проробили 953 маленьких вікна, щоб жінки, визираючи з-за них, мали змогу спостерігати за життям вулиці. Вікна настільки малі, що розгледіти жінок з вулиці було практично неможливо.

Фото fotorelax.ru
Крім того, часті отвори в стіні гарантували постійну вентиляцію і прохолодне повітря у самому палаці. Помилуватися будівлею, що нагадує про кохання, приходять практично всі туристи, що приїжджають у Джайпур. Тут же призначають побачення закохані й ті, хто загубився серед галасливих міських вулиць. Особливо тісно біля Хава Махал рано вранці або увечері, коли стіни будівлі потопають у золотих променях сонця. До речі, є й такі туристи, котрі йдуть від будівлі розчарованими. Багато хто очікує за таким величним екстер’єром побачити настільки ж яскраві і незвичайні покої численних наложниць магараджі. Однак Хава Махал скоріше фасад чи красива стіна, за котрою ховається лиш невеликий простір.

Фото st.pixanews.com
Хава Махал – частина Міського палацу, що служив не одному поколінню правителів Раджастану. Нині на його території розташований музей, у якому можна помилуватися стародавнім одягом, зброєю, меблями, предметами домашнього вжитку. З останніх особливе захоплення викликають два величезних глечики. Вони занесені у книгу рекордів Гінесса як найбільші вироби із срібла. Однак незвичні не лише їхні розміри, але й історія. А, як вона свідчить, 1902 року магараджа Мадхо Синг Другий збирався на коронацію майбутнього короля Англії Едварда Другого, але індійський правитель боявся вирушати в таку далеку подорож, адже йому довелося б тривалий час обходитися без звичної для нього води з річки Ганг. Пити іншу воду він боявся, оскільки йому пророкували втрату влади і люту смерть, якщо він бодай ковтне з іншого джерела. І ось він знайшов вихід із ситуації – вирішив взяти воду Гангу із собою. Щоб змайструвати глечики небаченого ще розміру, було розплавлено 57 тисяч срібних монет, котрі ковалі перекували в глеки. Кожен вмістив у себе понад вісім тисяч літрів води. Її виявилося достатньо для далекої поїздки, і правитель Джайпура після повернення прожив ще довгі роки. Слухаючи цю історію, туристи дивуються, як можна взагалі пити з Гангу, адже вода там мутна і не схожа на питну. Утім, декотрі з них розповідають, що самі пробували набрати її в посудини. Спершу зеленувата і зовсім не прозора, постоявши деякий час, вона ставала кришталево чистою.

Фото triphunter.club
Тут же на території Головного палацу розташовані кілька музеїв. В одному з них демонструють старовинну зброю: щити, шаблі, арбалети, мечі, шпаги, рушниці, ятагани, пістолети, кинджали, кастети, обладунок. Серед них чимало дивних для європейців речей. Наприклад, кинджали з двома лезами для полювання на тигрів, бойові опахала, меч для страти злочинців. Фотографувати в цьому музеї заборонено.
Жінок більше надихає музей текстилю. У ньому зібрано найкрасивіший і найбагатший одяг багатьох поколінь володарів Джайпура і їхніх дружин і наложниць. Дивовижно, що деякі з суконь важать понад 15 кілограмів кожна. Жінки в них ходили не без зусиль, тим більше у спеку. Тому у кожної з них на палацових церемоніях були помічники, котрі буквально носили красунь на руках.
Головне фото explore.stayzilla.com
Категория: Індія  комментарии отключены

Северная Индия. Жизнь людей…



Сьогодні п'ятниця, тому фотографії з експедиції по північних районах Індії, яка відбулася в 2017 році. Правда, на мій погляд, фотографії іноді можуть розповісти більше, ніж будь-які слова.

Дякуємо!

















































Категория: Індія  комментарии отключены

19 способів обману туристів в Індії

Остап Бендер знав 400 порівняно чесних способів відбирання грошей у населення. Блогер Олексій Сергійович впевнений, що індійці знають набагато більше, і пропонує розглянути найпопулярніші види туристичних розлучень. Адже не секрет, що білий турист в Індії сприймається як багата людина з «баксами», і мало не кожен спробує з вас ці гроші поиметь.

 

1. Попрошайки
Найчастіший спосіб випросити у вас гроші. Жебраки в туристичних місцях на кожному кроці. Це можуть бути просто інваліди з тарілкою, діти або матусі з немовлятами, що просять купити їм молока.

Кожен намагається виглядати якомога більш жалібно. Облиште б вони просто сиділи і просили, так немає, деякі настільки нав'язливі, що можуть йти з вами по кілька кварталів або вести вас в сторону молочної лавки. Не ведіться і включайте повний ігнор. Якщо дасте хоч одному, налетять інші, відбитися від натовпу буде ще складніше.

2. Тревел-агентства
Шахраї завжди тиснуть на хворі місця туристів в їх країні. Найбільша проблема Індії - транспорт. Квитки на потяги та автобуси дуже складно купити, я про це буду писати ще окремо більш детально. Так ось, майже в кожному місті є так звані тревел-агентства, які «допомагають» в плануванні подорожі по Індії, покупці квитків та бронювання готелів. Привертають вони в свої контори зазвичай можливістю взяти безкоштовну карту.
Сервіс дійсно зручний, ви сидите в затишному офісі, вас пригощають чаєм, а менеджер активно продзвонювати вокзали і бронює квитки. Ось тільки націнка на такі послуги просто космічна. Ми б не дізналися, скільки ці агентства наценівают, якби не спробували самостійно повернути один квиток на поїзд, який скасували. При вартості квитків на двох в 4500 рупій з нас в агентстві взяли 15 000 рупій. Непоганий бізнес, так?

Квитки в Індії дуже недорогі, але чи готові ви переплачувати 200% за сервіс - вибір ваш. Складнощі тут можуть бути ще у чому:
  • Один квиток в агентстві нам купити не змогли, коли ми прийшли туди, нам повернули гроші за справжню вартість квитків, тобто практично в три рази менше, ніж ми платили. Мабуть, добре ще, що взагалі щось повернули.
  • Гроші за ще один квиток, за яким поїзд відмінили взагалі, ми поки так і не змогли повернути, так як менеджер знаходився в місті, з якого ми поїхали. По телефону він, природно, обіцяв все перевести на Western Union, але поки тиша.
Так що, купуючи квитки через подібні агентства, можете очікувати, що послуг, як і повернення грошей, можна не отримати. Повернення квитків через каси може здійснити тільки їх покупець, тобто не ви.

3. Виведення коштів грошей з карти
Таку послугу теж пропонують тревел-агентства. Просили 12% з суми обналу, аргументуючи це тим, що переведення в готівку в банкоматі вийде ще дорожче. Насправді це не так. Наприклад, у нас при переведенні в готівку з банкомату по карті Ощадбанку комісія становила 100 рублів з будь-якої суми.

4. сфотать мене
Багато прошаренние індійці просять грошей за те, що ви робите їх фотографію. Для цього, наприклад, спеціально одягаються в одяг садху, не дав грошей - зіпсували фотографію або закрили обличчя. Цінник різний - від «скільки даси» до конкретних сум.

Найбільшу нахабство ми зустріли на острові Елефанта в Мумбаї. Бабуся поставила на голову пляшку і пристала до нас, щоб ми її сфотографували. Ми виконали її прохання, і вона відразу ж попросила за це грошей. Не дали, сильно образилася.

5. Фото палія Manikarniki
Продовжуючи тему фотографії, розповім про самому забороненому для фото місці в Варанасі. Офіційних заборон на фотографії згорають трупів немає, але, поки йдеш по набережній Гангу в сторону Манікарніка з фотоапаратом, кожен другий тобі каже, що фота там не можна. А потім підходить «місцева мафія» і пропонує звести з головним і допомогти купити дозвіл на фото. Ми попросили 10 хвилин, нам озвучили цінник в 10 000 рупій, природно, ми відмовилися. Потім підійшов інший, і ми за 1000 рупій домовилися на 10 фотографій.
Що зроблять, якщо не заплатити? Від знайомих чув, що можуть розбити камеру. Погодьтеся 1000 рупій - недорого в порівнянні з ризиком втратити обладнання на 100 000 рублів. Можна спробувати зробити фото, поки ніхто не бачить. У мене виходило, коли я хотів зробити декілька нічних кадрів, але це на свій страх і ризик.

6. Плата
Потрібно заздалегідь домовлятися, що включено у вартість проїзду по місту або між ними. Якщо ви домовилися на певну ціну, вас можуть потім попросити доплатити за кондиціонер, багаж, платні дороги, парковки і за кожну зупинку, яку ви зробили по дорозі.

7. Готелі
За фото все готелю виглядають набагато краще, ніж насправді. Ще бувають проблеми з гарячою водою і інтернетом. Тому, перш ніж віддати гроші, перевірте номер. Але це дурниця в порівнянні з тим, що заброньований вами номер через букінг можуть віддати комусь, не дочекавшись вашого приїзду. У нас таке траплялося в Удайпурі, коли заброньований номер через тревел-агентство віддали комусь, хто приїхав з грошима раніше. Нас заселили в інший готель, яка була нижчою за якістю.

8. Масажист
До вас підходить людина, вітається і несподівано починає робити масаж рук, плечей, поступово переходить до голови. Місцеві фахівці знають, як швидко зробити приємність, було реально приємно. Після масажу говорять цінник. Замість 300 рупій віддав полтинник, і він відв'язався. Наступному масажиста, який спробував мене схопити за руку, мало не дав з ліктя.

9. Екскурсовод
Поруч з вами йде індієць, вітається, запитує, чи були вже тут, і, отримавши негативну відповідь, починає розповідати про визначні пам'ятки, історію місцевості і різні цікаві факти. По завершенні просить оплатити свої послуги екскурсовода.
У Каджурахо один місцевий ходив за нами півдня, розповідав щось і відразу уточнив, що це безкоштовно, а після попросив у якості сувеніра російські гроші. Ну ми дали йому ... 1, 2 і 5 рублів ... бачили б ви в цей момент його очі ... Ще він спробував випросити у нас паперові, але ми сказали, що все розміняли на рупії.
10. Різне меню
У кафе і ресторанах є такий прикол - в меню англійською та хінді можуть бути різні ціни. Місцеві, природно, знаючи рідна мова, платять в одному і тому ж з вами місці нижчу ціну. Якщо не лінь і зможете співвіднести, спробуйте порівняти.

11. Квитки в автобусі
Теж можуть бути різні для місцевих і для туристів. З пляжу до найближчого міста на Гоа ми каталися кожен день. Перші два дні за один і той же маршрут ми платили різну суму - то 30, то 40, то 50 рупій. Коли з'ясували, що ціна проїзду на одного 30, стали віддавати чисто цю суму.

12. Здача
Дивно, але в Індії така проблема зі здачею - майже ні у кого її немає. Таксисти, тук-тукери знизують плечима, якщо їм дали велику суму, в очікуванні, що ви плюнете і подаруйте їм здачу, а продавці можуть ще щось на неї вам продати. Так що завжди тримайте при собі дрібниця, щоб розрахуватися без здачі.
13. Помічники
В Індії постараються вирішити будь-яку вашу проблему - показати дорогу прямо до місця, донести речі і ще багато чого в цьому роді, але не думайте, що це все по доброті душевній. Якщо вам допомагають, значить, їм це вигідно. Це може вилитися в прохання оплатити їх допомогу або в націнку на товар, готель, послугу магазину, куди вони привели.
У нас скасували поїзд з Каджурахо в Делі, і ми вирішили поїхати на автобусі. Знаючи про нашу проблему, один товариш на автовокзалі запропонував дізнатися, чи їдуть зараз в столицю порожняком таксі. Подзвонив кудись, поговорив на хінді, і - о диво! - саме зараз в Делі виїжджає порожнє таксі і можна майже за безкоштовно туди доїхати, а коштує це задоволення всього 17 000 рупій. Все здорово, але ми до цього дізналися, що таксі реально коштує 15 000, а цей товариш вирішив на порожньому місці заробити 2000 рупій.
14. Неправильні квитки
На вокзалах вам можуть «допомогти» знайти потрібний поїзд, подивляться квиток, виявлять, що він «підроблений», і тут же запропонують купити у них «справжній».

15. Магазини від екскурсовода
Після екскурсії з імовірністю 99% вас відвезуть в магазин, де проведуть безкоштовний майстер-клас, а потім запропонують купити товари власного виготовлення. За фактом товари виявляться тими ж самими, що і на вулицях, тільки з цінами в 3-4 рази дорожче.

16. Подарунки від продавців
Ніколи не приймайте подарунків від продавців всяких дрібничок. Це психологічний прийом, який розрахований на те, щоб ви щось купили. Вартість цієї дрібнички вже закладена в маржу товару, який ви купите. За фактом лавки недалеко від цієї можуть бути з таким же товаром, але більш гуманними цінами.

17. Ціна товару
В Індії майже на кожному товарі вказана ціна в рупіях (на пляшці з водою, банку пива, пакеті, коробці). Продавці люблять накинути зверху ще 10-20 рупій, так що уважно перевіряйте маркування.
18. Вода в пляшках
Воду, яку продають в пляшках, можуть розливати прямо за рогом з-під крана. Обов'язково подивіться, нові чи кришки і чи є на них додаткова упаковка з поліетилену. А взагалі, краще купувати газовані напої, їх точно там не підробляють.

19. Такого готелю немає
Обов'язково користуйтеся офлайн-навігатором і відзначайте заброньовані готелі. Таксисти і тук-тукери за назвою готелю та адресою можуть сказати, що такого немає, і відвезти в інший, який гірше за якістю і дорожче за ціною, де йому, природно, заплатять за клієнта.

Запам'ятайте! Кожен раз при знайомстві вас можуть запитати, перший чи раз ви в Індії. Якщо ви відповідаєте, що перший, то це сигнал, що вас можна розвести на гроші. Як тільки ми відповідали, що вже три тижні тут і все знаємо, різного роду помічники і шахраї відразу ретирувалися в невідомому напрямку. Чесні люди тут теж є, але вони ніколи не пристають. І якщо вам дійсно потрібна допомога, то вам її нададуть. У Мумбаї молода людина нам здорово допоміг в пошуку нашого автобуса, зідзвонився з водієм і знайшов нам тук-тук, при цьому не взявши ні рупії, хоча ми йому пропонували.
Для подорожі по Індії потрібно мати гарне почуття гумору. Ну спробують вас обдурити або продати намисто в два рази дорожче, від вас сильно не убуде, а цим бідним людям один раз поїсти і великий жирний мінус до карми. До речі, про карму. Вона тут добре перевіряється, за три тижні подорожі ми залишилися живі і здорові, ні разу не отруїлися, речі залишилися цілі.
Якщо вас ще якось обманювали в Індії, розкажіть про це в коментарях.
Категория: Індія  комментарии отключены
Наш кулинарный блог