Архив категории »Camino del Norte (1000 km) «

1000 км за 19 днів по Camino del Norte . Частина 2

Camino del Norte. Day 11
 Сьогодні ми по-справжньому відчули накопичену за весь час втому... Протягом 10 днів ми рухались з випередженням плану по кілометражу, та цього разу скинули оберти, зрозумівши що продовжувати рух в напівпритомному стані не прикольно... Причому "накрило" нас одночасно...
 Нам знову відкрились пейзажі узбережжя... Та ми вперше натрапили на пляжі з чорним піском, так як неподалік знаходиться промислова зона...
  Вкотре зупинились в альберзі у якому немає фіксованої ціни, які називаються - donativo alberge (альберг за пожертвування). Даного типу притулки для паломників являються головною прикрасою Camino... В них живе дух єднання, комунікації та відкритості... Їхні господарі є носіями цього духу та всіляко допомагають паломникам відчути та зрозуміти, що таке Camino... Традиція спільної вечері, приготованої господарем, коли всі пілігрими збираються за одним столом та за трапезою знайомляться і комунікують, являється головною особливістю даного типу альбергів... Люди різних культур та націй,об'єднані спільною ідеєю Camino, зливаються в єдиний абсолют. Чому б не перенести дану практику відношення один до одного і до нашого звичайного життя?
Утримуються дані альберги волонтерами-фанатами духу Camino, які не ставлять за мету наживу, а в першу чергу насолоджуються тим що вони є постійною часткою дивовижного шляху... Сама система "Donativo" нівелює розподіл на бідних та багатих... За наданий притулок, вечерю та сніданок, кожен залишає стільки скільки може... А там де нема рамок, там по справжньому відчувається душа...
І наостанок... Як сказав наш друг - господар альберга San Martin de Laspra , Jose Antonio Gonzalez Gonzalez - "Каміно дає тобі те що потрібно та забирає те що зайве... "
Позначаємо на карті місто з якого ми приїхали... Ужгород та село Чертеж відмічено  :). За 10 місяців існування альберга, його відвідало 4 українці, та ми додали ще 2 пункти в "наш" актив ... До прикладу, німців близько 300... 
Camino del Norte. Day 12
 Першу половину дня лив сильний дощ. Буквально за десять хвилин ми вже були повністю мокрі. Погода спонукала до руху, щоб не змерзнути... На одній з стежок ми натрапили на блок з йогуртами, просто пілігримам тяжко нести свої великі наплічники та вони потрохи скидають баласт... Тим самим підгодовуючи нас... Не знають вони нашого правила: не можеш нести - з'їж... Сьогоднішні краєвиди нагадали нам рідні Карпати, тільки з додатковою опцією - видом на океан...
  На ночівлю ми зупинились під навісом біля альбергу, та як справжні паломники спали на вулиці... Вперше використали пічку та казанок, приготувавши пасту з соусом і чай...
Camino del Norte. Day 13
За нашою спиною 650 км Camino... Ми продовжуємо насолоджуватись шляхом та з кожним днем відчуваємо дію накопиченої втоми... Разом з тим організм вже адаптувався до щоденних навантажень.Більшу частину часу шлях проходить вздовж сільських доріг, повз ферми та приватні господарства. Багато асфальту, але трапляються і трейлові ділянки на яких ми відриваємось на повну ... Рельєф в основному холмистий, рівних ділянок небагато.
  Рибацьке містечко Luarka :
Фрукти вже навіть не купуємо, так як під час дня об'їдаємось апельсинами, мандаринами, та трохи нісперо і черешнями зібраними з дерев ... 
  Наш традиційний перекус :
 Розмітка просто вражає... Так не маркують ні на яких змаганнях... Кожний поворот позначений стрілочкам та знаками Camino... Маршрут буває проходить дуже несподіваними провулками, тунелями та мостами... Біг вздовж магістралі, повз магістраль , вибігаючи та вбігаючи в ліс... Природними та промисловими зонами...
  Мультинаціональна зустріч та комунікація в альберзі вже в порядку речей... Сьогодні з нами в кімнаті ночують пілігрими з Бразилії, Аргентини, Колумбії, Китаю, Італії, Франції...
Camino del Norte. Day 14
   Вчора в альберзі познайомились з хлопцями з Бразилії та Аргентини, яких дуже зацікавив наш біговий формат проходження Camino, а також спорядження, яке ми взяли з собою... Всіх дивують наші маленькі 18-ти літрові наплічники... А коли ми з них ще дістаємо мініатюрні - пічку Бонда, казанок, спальники, це призводить цілий фурор зацікавленості... Пригадується, як один паломник з Тайвані настільки зацікавився пічкою , що сфотографував її просто в усіх можливих ракурсах... Тема взуття також одна з основних... Більшість проходить Camino в похідних черевиках, постійно маючи проблеми з ногами... В свою чергу, ми після  700 км пробігу в кросівках, не маємо жодних проблем... Так само наплічники... Незважаючи, що ми бігаємо з вагою майже 5 кг, наші плечі та спина за весь час без жодних натирань та подразнень... Навіть не використовуємо вазелін...
   Цього дня ми перетнули умовний кордон регіону Астурія та вбігли в гірський район Галісії... Місцями краєвиди нагадують наші Бескиди :
   Традиційне місце для зберігання продуктів :
  Нам хотілось поєднати цілих три типи ночівлі під час проходження Camino... Тим самим урізноманітнити свою пригоду та поділитись перевагами кожного... Ночівлі в альбергах надають можливість комунікації з іншими пілігримами , ночівлі використовуючи Couchsurfing дозволяють поспілкуватись з місцевими жителями... Та самий крутий рівень ночівлі паломників - просто неба на свіжому повітрі... Дозволяє поспілкуватись з собою...Сьогодні наша друга ночівля на природі... Під спів пташок, шум вітру та перкусію невеликого дощу... Знайшли круте укриття, неподалік господарських угідь, м'яко влаштувавшись на сіні...
Camino del Norte. Day 15
 Вбігши в район Галісія, на кожному стовпчику відмічається скільки кілометрів залишається до головного місця паломництва - Сантьяго де Компостели... Ми сьогодні перебігли відмітку на стовпчику в 100 км... Зупинившись на 85-му кілометрі від Сантьяго... Зараз у нас за спиною близько 785 км. До фінішу на мисі Фіністерре,до якого ми направляємось через муніципалітет Мушія, нам залишилось близько 215 км...
  Місце для зберігання зерна :
  Дуже популярний різновид кладовищ...
 В Сантьяго де Компостела ми маємо отримати так звану Компостелу - сертифікат проходження паломницького шляху, а потім побігти далі до Атлантики... Та трошки "лірики"... Секрет того як Camino єднає людей зі всього світу, напевно криється в тому, що кожен хто виходить на шлях, лишає свою звичну оболонку за спиною рюкзака - свій дім, країну, культуру... Виходить зі своєї звичної зони комфорту... Та опиняється серед таких же людей як він... Шляхи Єднання - це позбавлення обумовленості викликаної поділом на країни, релігії та соціальний статус...
 Сьогодні ми подолали за день 73 км, до цього нашим максимумом було 65 км... Ми дуже добре виспались, найкраще за весь час... Все ж таки ідея ночівлі на сіні під стріхою  була вкрай вдалою... До того ж майже цілий день маршрут проходив тропами в затінку дерев...А ми так зголодніли по гірській місцевості та тропам, що не хотілось зупинятись...
Camino del Norte. Day 16
Останню ночівлю ми провели в невеликому поселенні Miraz під зорями на території кладовища біля церкви... Вночі температура опустилась до 8 градусів, а разом з високою вологістю, здавалось ще нижче... Спальники набрали вологи, та ми вночі трохи померзли... Також, в цьому селі не знайшлось магазинчика, тому ввечері та вранці прийшлось перебиватись невеликим запасом печива та плиткою шоколаду... До найближчого маркету, який знаходився в 25 км, вранці добігали на пустий шлунок...
 Пейзажі по маршруту, за всі сьогоднішні 64 км, майже нічим не здивували... Хіба що монастирем Собрадо :
 Класичні іспанські церкви :
 Сьогодні ми вибігли на фінішну пряму до Сантьяго де Компостела і одразу кількість пілігримів збільшилась в чотири рази... В містечку Arzua з'єднались два головні маршрути - Camino del Norte та Camino France ...
  Цікаво, що кожен день ми бачимо різних людей, в той час коли інші пілігрими завжди рухаються в околі одного й того ж оточення... Щоб зустрічати постійно нових пілігримів на шляху, треба або йти дуже повільно або так як ми - пробігти...
Camino del Norte. Day 17
 Сьогодні з самого ранку вибігли в Сантьяго де Компостелу, до якої залишалась напівмарафонська дистанція... Ми опинились просто в цілому потоці паломників, які буквально штурмом йшли до "Мекки" всіх Camino... Діставшись до головного кафедрального собору міста - собору Святого Якова , ми тим самим завершили шлях пілігримів по Camino del Norte... Та розпочали інший маршрут, який має назву Camino a Finisterre...
  Собор Святого Якова знаходився в стані тотальної реставрації, тому ми не змогли сповна насолодитись його красою...
 Натомість картини вуличних художників з зображенням храму, сповна передали його красу... Уява завжди малює картинку кращою ніж є насправді...
  В Сантьяго, зайшовши в офіс для пілігримів де видають Компостели - сертифікати про завершення паломницького шляху, ми зіткнулись з величезною чергою...
  Компостели не зробили, але сфотографували як вони виглядають :
 В наші плани не входило  стояти  половину дня у  черзі заради папірця, замість цього ми пішли прогулятися площею... Там ми познайомились з цікавим хлопцем Люком... Він займається маркуванням Camino, а також являється організатором багатомісячного паломницького походу від Сантьяго де Компостели до Єрусалиму, фішкою якого є те, що його учасники грають на музичних інструментах під час проходження ...
 Тут навіть знайшли прикольний пам'ятник ногам... Що не кажіть, а ноги такої пошани заслуговують... :
 За цей день по Camino a Finisterre ми вже пробігли перші 33 кілометри... До фінішу - мису Фіністерре, який з давніх давен, ще з часів "плоскої землі" рахувався кінцем світу,  залишилось трохи менше 100 км запланованого шляху... За 17 днів ми подолали 906 кілометрів складених з асфальту, стежок, піску, каміння та морської води...
 Camino del Norte. Day 18
  Атлантичний океан... Містечко Мушія... До фінішу залишилось 40 км...
 Camino del Norte. Day 19
  Весь день ми бігали краєм землі, відчуваючи силу прибою, та заряджаючись енергією утвореною єднанням океана з землею...
  Покидаємо Мушію...
   Панорами з Фіністери...
   Край світу...
  Ми завершили пробіжку довжиною понад 1000 кілометрів на один день скорше запланованого часу та дістались "кінця землі" - саме так перекладається назва мису Finisterre... Під час Camino, зустрічаючись та спілкуючись з пілігримами та місцевими жителями, ми інколи просили їх підписати наш український прапор, який розтягнули в кінцевій точці маршруту...
  Тут знаходиться символічний нульовий кілометр, від якого продовжується наше Camino протяжністю в життя...
  Традиційно пілігрими діставшись даного місця спалюють своє взуття та одяг в якому вони долали кілометри за кілометрами тривалого шляху... Залишають позаду старе сприйняття власного життя, та дещо осмистивши, на свіжу голову, йдуть в новому для себе напрямі. Та ми нічого спалювати не будемо, щоб не забруднювати довкілля та не шокувати оточення, так як запасного взуття в нас нема ...
  По завершенні свого бігового паломництва в містечку Фіністерра наш паспорт пілігрима набув довершеного вигляду... Всі клітинки були проштамповані... :
  Також нам видали сертифікати про завершення паломництва... :
  На "краю землі" ми провели два дні - відіспались та покупались в холодних водах Атлантичного океану ... 

 В містечку Фіністерра ми тісно познайомились та подружились з членами спільноти World Family, провівши в їх оточені два дні... Як тільки ми переступили поріг їхнього будинку, ми відчули себе як вдома... Відкритість єднає, та щасливі люди - є вільними людьми...
  World Family організувалась близько пяти років тому, та стала справжнім носієм духу Camino... В спільноту входять люди які закінчили своє Camino, та діставшись "кінця землі" вирішили тут залишитись... Перші три роки вони проживали на пляжі, та потім після змін в керівництві муніципалітета, змушені були покинути пляж в зв'язку з забороною влаштовувати кемпінг та вогнища... Після чого один з ініціаторів - Девід, винайняв будинок, на першому поверсі влаштував дуже харизматичний бар, а на двох інших поверхах живе зі своїми однодумцями - помічниками, та влаштовує на нічліг близьких по духу... Дане місце не являється альбергом чи хостелом, але тут можна заночувати та похарчуватись... Взамін ти не платиш гроші, а маєш допомогти з роботою по дому - бару ... Поприбирати, вимити посуд... Ми два рази вранці допомагали прибирати бар...
  Ось як виглядає вхід в бар :
Правила перебування :
  Вітання для Пілігримів :
  Всередині неформально, в стилі хіпі...


  З керівником закладу - Девідом та його дредастим помічником...
  Наш проект підійшов до кінця... В нашій нестандартній біговій подорожі ми намагались поєднати енергію природи, енергію комунікації між людьми та енергію бігу... Краєвиди заряджали нас духом природи... Спілкування з пілігримами різних національностей та місцевими жителями - переконувало нас в тому що ми є неділимою частинкою одного цілого - абсолюту... А біг - як форма руху, надавав нам саме те радісне відчуття свободи...
   Але наша подорож не закінчується...
  Застопивши будиночок на колесах ми попрямували в напрямку міста Луго, від якого планували пробіг по найгарнішій частині ще одного Camino - Camino Primitivo... 



Категория: Camino del Norte (1000 km), TheRunningPilgrims  комментарии отключены

1000 км за 19 днів по Camino del Norte . Частина 1

 Головною метою проекту "Шляхи Єднання" було показати нашому суспільству, що немає бар'єрів між людьми. Бар'єри  синтетично створені розподілом на країни, релігії, нації. Коли людина виходить за межі оболонки цих умовностей, тоді виникає розуміння, що ми являємось єдиним цілим... Біговий формат проходження шляху привертав до нас увагу. Ми дуже багато спілкувалися з мультинаціональними іноземцями - пілігримами, розповідали їм про свої ідеї та, мотивуючи інших, самі заряджались енергією єднання...
  Також метою було поєднати  біг, комунікацію, споглядання природи... Поєднати дух двох абсолютно різних маршрутів - нашого карпатського на 560 км, наповненого енергією тиші, та паломницького шляху Святого Якова на 1000 км, основою сили якого є мультинаціональна комунікація... Поєднати різні культури, різні нації, різні світи... Сформувати новий образ українців - здорових, духовно та культурно багатих...
  Протягом 19 днів, ми в середньому щодня долали 55 кілометрів ...Формат проходження шляху включав в себе багато цікавих особливостей... Важливим моментом успішної реалізації проекту було розподіл сил між бігом, комунікацією, веденням щоденних репортажів та закупкою і приготуванням їжі... Треба було розраховувати темп та час, тримаючи певний баланс, щоб організм встигав відновлюватись від постійних навантажень...
 Важливою складовою відновлення було харчування... Оскільки ми мали обмежений бюджет, основні продукти були вибрані з огляду на вартість та максимальну корисність... В Іспанії основними нашими продуктами були - молоко, йогурти, консервовані боби (чечевиця,нут), спагеті, томатний соус, оливки, арахіс, печиво... Ціна на які була в середньому нижчою ніж в Україні. Фрукти їли у великій кількості щодня та купували тільки банани і декілька разів апельсини... Дерева з черешнями, мандаринами, апельсинами, мушмули та лимонами, супроводжували нас протягом всього шляху... Білки нам потрібні були для відновлення, вуглеводи для енергії, а вітаміни для загартованості, тому молочка, паста, печиво та фрукти були основними інгредієнтами нашого бюджетного раціону...          
  Оскільки ми планували більшу частину маршруту пробігти, нам потрібно було максимально зменшити вагу та об'єм наплічників... Середня вага кожного складала близько 5 кг, разом з їжею та водою... В нас був мінімальний набір одягу, аптечка, підстилки та ультра малі - спальники, пічка, казанок, кружки, вилко-ложки... Їжу розраховували так, щоб з собою під час пробіжки мати лише перекуси у вигляді печива, арахісу, шоколаду та частини страви приготовленої на сніданок... Середня вага перекусу була - по 700 грам на кожного... Продукти на обід, вечерю та сніданок ми підкуповували в супермаркетах і рівно в тій кількості, яка б вистачала на один прийом, щоб не тягнути зайвого... Тільки двічі ми трохи не розрахували з харчами та бігли на голодний шлунок...
  Формат ночівель також був неоднозначний... Ночівлі в альбергах (притулках для паломників), ночівлі по Каучсерфінгу, ночівлі за містом під мостом, на цвинтарі поруч з церквою, в селі на сіні під стріхою, на балконі закинутого дому, на ганку заміського будинку, на березі океану (декілька разів), в будинку спільноти World Family (за надання житла та їжі треба було допомогти поприбирати в барі)...
  Також, хотілось у максимально компактному вигляді презентувати  красу природи та духу магічного Шляху Святого Якова, протяжністю 1000 кілометрів...          
 Посилання на трек - http://www.gpsies.com/map.do?fileId=ixbupgzuotrhjxvb
Інтерактивна мапа маршруту :
    Нариси зі щоденних репортажів які велись в соціальній мережі :
Camino del Norte. Day 1
  От і розпочався наш забіг. Ми подолали перші 50 км... В іспанському містечку Ірун, що знаходиться на самому кордоні з Францією, ми оформили паспорта паломників ...
Перейшли міст, який сполучає дві держави, та стартанули з французького містечка Андай ... Перший день був насичений зустрічами з цікавими людьми на нашому шляху... Розмовляли із чоловіком з Уельсу, який являється друїдом та збирався подолати Camino річками на своєму каное... Зустріли француза, який вже повертався з пішої подорожі, що тривала в нього  більше року... Він пройшов з Франції до Сантьяго де Компостела, перелетів до латинської Америки де провів майже рік пішої подорожі , після чого повернувся до Сантьяго де Компостела, та йшов назад в Париж :
  Також запам'яталась жінка з США, яка йшла по дорозі та співала пісню, яку буквально щойно вигадала. Вона розповіла нам про групу молодих людей на Camino, які вирішили поєднати всі три головні паломницькі міста християнства... Йдучи з Сантьяго де Компостела до Риму, а потім в Єрусалим, причому кожен з них має при собі музичний інструмент, на яких вони разом виконують різні композиції. Гарні люди та гарні пейзажі наче переплітались між собою...
   Містечко Сан Себастьян :
  Заночували використавши Couchsurfing в місті  Зараутц, у дуже крутого хлопця Ібана, який розповів нам про специфіку країни Басків та з яким ми відчули темперамент цієї народності...
Camino del Norte. Day 2
 Розпочали день під супровід нашого гостинного друга баска, який на велосипеді приєднався на декілька кілометрів до нашої пробіжки... 
  Вже другий день зустрічаємо двох португальців, які рухаються в нашому ж темпі, але на велосипедах, які жартома один одного називають Астерікс і Обелікс за схожі пропорції...
  Продовжили рухатись вздовж Біскайської затоки та насолоджуватись краєвидами ...
  Вперше заночували в альберзі - притулку для паломників. Прийшовши в притулок під вечір, вже була готова вечеря... Даний альберг відноситься до альбергів за пожертвування... Проживання та спільна вечеря надається за грошову пожертву, скринька для яких знаходиться в спальному приміщенні...
Camino del Norte. Day 3
 Після ночівлі у дуже колоритному альберзі біля монастиря ми вирушили в путь. На шляху поміж десятків пілігримів ми зустріли хлопця з США, якого звати Метью. Він йде по Camino del Norte та готує інформацію для написання путівника... Ми розговорились з ним та поділились ідеєю свого проекту. До речі, Метью нам розповів, що саме Camino del Norte вважається самим важким та водночас самим мальовничим маршрутом серед всіх Camino, за рахунок єднання гірських та узбережних пейзажів. В своєму описі він також згадав нас :
These two Ukrainians, Viktor and Dima, are trail running the Camino del Norte from Irún to Santiago. Traveling around 50km each day, they're moving a bit faster than we are! If you want to learn more about their journey, follow them at Ushl'opky.
 Чим далі ми відбігали від узбережжя, тим кардинальніше змінювались краєвиди... Ми більше почали звертати увагу на архітектуру будівель...
  Цього дня нас супроводжувала спека... Маршрут відійшов від узбережжя і м'яка прохолода змінилася палючим сонцем... В обід ми навіть зробили привал на сієсту :
   Маркування вздовж маршруту :
  Позаду понад 158 км... Ми зупинились на ночівлю в місті Більбао - столиці країни Басків...
Camino del Norte. Day 4
 Цього дня ми покидали країну Басків... Регіон, який являється частиною Іспанії, але так на неї не схожий... Навіть мова кардинально відрізняється... Тепер замість вже звичного для нас баського привітання "оупа" переходимо на класичне вітання іспанською "олла"... Взагалі, відношення до пілігримів на маршруті зі сторони місцевих жителів вражає... До прикладу, вибравши у місцевому магазині один великий апельсин та лимон, продавець, побачивши що ми пілігрими,навіть не взяв з нас грошей...
  Містечко Португалетте :  
  Наші тіні люблять асфальт більше ніж ми...
Нарешті знову опинились біля узбережжя, вкотре відчувши його красу... Ось такий обідній відпочинок пілігрима: 
   Маркування по маршруту :
  Старий міст для завантаження суден корисними копалинами, які колись добувались в прибережних зонах... 
  Містечко Кастро-Урдьялес :
Camino del Norte. Day 5
Сьогодні ми отримали чергову порцію крутих пейзажів... Шлях проходив вздовж морського узбережжя з одної сторони та скелястих гір з іншої... 
 До місця сьогоднішньої ночівлі дістались доволі рано, тому підкріпившись апельсинами, пішли відпочивати на пляж... Знайшовши зручне місце біля затоки, ми позасипали... Прокинулись від того, що морський прилив почав нас підтоплювати... Ночівлю провели скориставшись Couchsurfing. Нас тепло прийняли у себе вдома музикант Пабло та художниця Лаура...
Camino del Norte. Day 6
Цього дня ми випадково потрапили на марафон в містечку Santona... Вирішили підтримати його учасників пробігши з ними перші кілометри, після чого продовжили рух своїм шляхом ... 
    Сьогодні не ми вибирали місце під сієсту, а місце вибрало нас...
 Цікаво, що основний маршрут проходить через декілька заток, берега яких не сполучені мостами. Можна обходити магістралями, а можна скористатись переправою... Ми зазвичай бігли додаткові 5-10 км магістраллю, щоб обігнути води затоки. Та одного разу все ж вирішили зробити як нормальні пілігрими та скористались паромом :
  Залишивши позаду понад 300 км Camino, ми зупинились на нічліг в альберзі за пожертву... Нас одразу покликали до столу... Дуже класна традиція, коли всі пілігрими збираються за вечерею та діляться враженнями... В альберзі знайшлась навіть гітара, тому ми влаштували невеликий концерт...
Camino del Norte. Day 7
Сьогодні цілий день було хмарно, та з обіда почався дощ... Шлях проходив повз невеликі поселення на віддалі від берега та в основному по асфальту... Гірський рельєф змінився холмистим... Здавалось цей день вже нічим не здивує, але потім ми забігли в містечко Santillana del Mar... В ньому дійсно відчувався дух середньовіччя :
  Відсутність магазинчиків в маленьких містечках, які ми пробігали, не дозволило нам поповнити запас їжі, тому деякий час нам прийшлось поголодувати... До того ж, якщо ми і знаходили маркет, він виявлявся зачиненим з 14:00 до 18:00... 
  На ночівлю ми зупинились в альберзі La Pena у місті Comillas, який розташований в старій в'язниці на віллі, побудованій у 1879 році :
Camino del Norte. Day 8
Цього дня ми покинули регіон Кантабрія та перейшли до Астурії... 
   Так ми зазвичай поповнювали свої запаси води :
  Асфальт маркованого маршруту Camino нам почав набридати, тому ми вирішили намотами зайві декілька кілометрів, та пробігтись узбережжям... Діставшись одного з диких пляжей, ми так захопились його красою, що буквально по морю та скелям проходили вздовж берега.Спочатку переходили заводі знявши кросівки, а потім вже було байдуже - в кросівках дряпались і по скелях і йшли по воді... 
Знову альберг за пожертву та знову ласкавий прийом та спільна вечеря... З нами за одним столом зібрались пілігрими з Франції , Італії , Німеччини, та Іспанії ... Господар вже знав про нас від своєї подруги, власника попереднього аналогічного альберга, в якому ми ночували два дні тому... Знав, що в нас не традиційний спосіб подолання Camino, та що ми полюбляємо влаштовувати концерти...Тому одразу намагався нам догодити. Ми добряче поспілкувались з іншими пілігримами, розповіли про себе та поспівали українських пісень... Чим цікаво на Camino, так це тим, що комунікація проходить настільки легко, щиро та природно, що ти не відчуваєш ні географічного ні політичного розподілу... Всі як єдине ціле...
Camino del Norte. Day 9
  Пейзажі вздовж берега продовжують дивувати своєю красою. Прозора вода, скелі, білий пісок весь час закликають до себе, та ми все частіше відхиляємось від маршруту, щоб пробігти ближе до узбережжя відзняти гарні пейзажі...
 Зустрічаються цікаві місця присвячені тематиці Camino...  
 Сьогоднішня зупинка в альберзі нам подарувала зустріч з дуже цікавою господаркою... Це була жінка Марія з Франції, яка вже 1.5 роки живе на Camino... Вона тут купила будинок, та зробила альберг... Марія свого часу приймала участь у соціальній програмі виховання "важких" підлітків... Тобто, діти віком 14-16 років, які скоїли злочин, в якості альтернативи соціальній роботі відправлялись з нею на Camino... Одна дитина - один дорослий... Дана подорож тривала більше 2 - х місяців... Так вона проходила шлях десяток разів... Цього дня ми були єдиними пілігримами в її альбергу. Марія приготувала смачну вечерю, та ми разом з її двома юним помічниками, вихідцями з Філіппін, дуже цікаво поспілкувались...
  Після вечері, Марія взяла барабан та почала чуттєво відбивати ритм... Так наче силу та інтенсивність кожного удару їй хтось нашіптував... Сама магічна жінка на нашому шляху...
Camino del Norte. Day 10
  Цього дня ми перетнули екватор нашого Camino... Позаду понад пів тисячі кілометрів. Вчора, після вечері, господарка альбергу Марія настукуючи в свій барабан, наче чаклунка, налаштувала ритм сьогоднішнього дня... Вранці ми опинились в містичній імлі, яка закрила пейзажі узбережжя та сфокусувала увагу на інших деталях... Океан не було видно та ми виразно чули його гомін... Спів пташок, запах евкаліптових дерев та морський бриз додали нашій ранковій пробіжці новий відтінок...
 Зійшовши з маршруту, ми вийшли на фруктовий шлях, де нас чекали дерева з мандаринами, лимонами, черешнями та дуже цікавими фруктами - нісперо, за смаком трохи схожими на сливу...
    Нісперо по іспанські або мушмула по нашому :
  Тут все по іншому... Навіть є місця на шляху, де стоять столи з фруктами, солодощами саме для пілігримів, та скринька для пожертвування ... Якщо в пілігрима нема грошей, він все одно не пропаде, підгодують ...
   Під кінець дня, ритм заданий барабаном харизматочної жінки, допоміг нам буквально за годину знайти місце ночівлі за допомогою Couchsurfing... Так ми познайомились зі світом молодої іспанської сім'ї - Артуром, Лаури та їхнього маленького сина Матео...

Категория: Camino del Norte (1000 km), TheRunningPilgrims  комментарии отключены
Наш кулинарный блог