Архив категории »Албанія «

Гірокастра: «албанський Рим»

Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек. 
 
Середземноморський клімат Балканського півострова зі спекотним літом і прохолодною зимою посприяв процвітанню заснованого ще в дванадцятому столітті міста. Гірокастра зовсім не курортна місцина, та це не перешкоджає їй приваблювати численних туристів фактурною долиною річки Дрін та архітектурою часів Османської імперії. Племена тоск тут займалися сільським господарством і садівництвом, візантійці і турки стверджували свою могутність. У спадок від колонізаторів містечко отримало «турецькі куле», котрі як ніде збереглися тут в такій великій кількості. Ці білі будинки з кам’яними дахами і з вікнами різноманітної і вигадливої форми причаїлися на середньовічних вуличках. Вони, як гриби, розрослися на скелястій місцевості і тягнуться до вершини, куди видерлася велична фортеця.

Фото blogspot.com
У міру наближення до міста тут і там на поверхні ґрунту можуть з’являтися нібито сліди тунелів кротів. Придивившись, розуміємо, що це лідер комуністичної партії Енвер Ходжа нагадує про себе бункерами, розсипаними по країні. Особливо вони запали в око любителям військово-історичних об’єктів, але й туристи зроблять для себе цікаві відкриття. Керівник країни відбудував ціле підземне місто з житловими кімнатами, відсіком для боєприпасів і концертним залом. Масштабна підготовка до життя після атомної війни! У трапезній тепер можна вільно перекусити, а на самій території застати перформанси – уряд знайшов місце для творчої самореалізації митців. Бункери зустрічаються у полях і гірських схилах. Якийсь час вони були покинуті, потім їх стали застосовувати як стійло для тварин, а під час житлової кризи використовували як повноцінні будинки. Зовсім не дивуєшся сюжетові фільму Еміра Кустуриці «Андеґраунд», де містяни ховалися в аналогічному підпіллі від війни, що вже скінчилася.

Фото img.ev.mu
Етнографічні музеї відіграють важливу роль – вони занурюють у побут минулих часів, відображають у деталях колишню дійсність. Можна випробувати старі ремесла і скуштувати страви із старої печі. Південне місто не відстає і знайомить з національними костюмами, інтер’єром. Нібито все, як зазвичай: кімнати, предмети побуту. Ось тільки екскурсовод робить більше, ніж розповідає стандартну притчу і тягне своїми історіями у зовсім інший вимір. Утім, не лише музей зберігає дух середньовіччя. Місцеві жителі і у своєму сучасному житті не відмовилися від укладу минулих часів. На офіційному рівні албанці зберігають традиції, проводячи фольклорний фестиваль: танцювальні колективи і хори збираються разом з усієї країни, збільшуючи кількість відвідувачів міста.
Вона виросла ще в тринадцятому столітті і несла важливу оборонну функцію. У різні періоди з’являлися ті чи інші добудови. Головний масив було зведено в тринадцятому столітті, у п’ятнадцятому після захоплення володінь турками почалися модифікації, а остаточна модернізація з годинниковою вежею та акведуком припадає на початок дев’ятнадцятого століття. Без в’язниці теж не обійшлося – її збудували в 1930 – 1968 роках. Знайшли застосування й артилерії, організувавши тематичний музей. Ясна річ, статну фортифікацію можна споглядати з будь-якої точки міста, а от саму перспективу можна оцінити, тільки вилізши на вежу.

Фото invest-in-albania.org
Місто відзначається підприємницькою жилкою – у XVII столітті після періоду занепаду Гірокастра знову почала процвітати значною мірою завдяки появі східного базару і стала важливим торговим центром. Згідно з османськими традиціями, кілька вулиць виділено для базару, а житловий будинок став складом із крамницею. П’ять вулиць за проектом правителя того часу Мемі-паші об’єдналися й отримали назву «Новий базар». «Урбан-хореографія» панує на прилавках – неквапливими жестами торговці пропонують знаменитий білий сир, тонкий східний шовк і, звісно ж, місцеві сувеніри. Базарну мечеть розташували таким чином, щоб частково здавати в оренду торговцям. Вона єдина лишилася поза забороною на релігію в часи вождя і вважається пам’ятником архітектури.

Фото zenithtravelalbania.com
Ріка, що приділила увагу Гірокастрі… Найдовша в Албанії, вона народилася в танці злиття Білого і Чорного Дріна і мчить через вишукані ландшафти Північно-Албанських Альп. Ріка ділиться на два рукави – Північний, що впадає в Адріатичне море, і Південний, що пірнає в Дрінську затоку. Судноплавство не зіпсувало природність вод, а гідроелектростанції футуристично нагадують про свою користь. Гордість албанців вийшла на світовий рівень після номінації природної пам’ятки як одного з нових чудес світу.
Головне фото albaniatours.al
Категория: Албанія  комментарии отключены

Албанія. Бідна, але красива

АлбаніяПише aquatek-filips : Албанська глибинка виявилася просто вражаючою. Коли ми звертали з брудної траси на потріскану дорогу в бік озера Коман, я й уявити не міг, які неймовірні пейзажі чекають нас попереду. Божевільно красивий каньйон з сотнями фіордів і кришталевої озерної водою, по краю якого в'ється серпантин дороги, яка ніколи не знала ремонту, і туляться напівзруйновані будиночки місцевих жителів. Дивний контраст, який просто треба бачити. Два абсолютно різних світи - світ природа і світ людини. Вражаюча країна. (29 фотографій)





Албанія
2. Дорога, що петляє по краю каньйону. Десь з нормальним асфальтом, десь з тріщинами, а десь просто грунтова.

Албанія
3. Але головна небезпека на ній не покриття. Головна небезпека - види, які відкриваються. Адже ти просто постійно відволікаєшся на них.

Албанія
4. З гір в озеро стікають сотні потічків і річок, утворюючи маленькі каньйони і промоїни, через які перекинуті мости.

Албанія
5. Часом дорога виглядає просто приголомшливо. Незважаючи на всі убозтво покриття, узбіч, кривих стовпів і нескінченних проводів.

Албанія
6. Десь дорога укріплена від зсувів, а десь як пощастить ...

Албанія
7. видивляючись по час руху по сторонам, потрібно бути акуратним. Навіть ділянки з нормальним асфальтом раптово можуть зійти нанівець величезним озером-калюжею і ґрунтовкою за ним.

Албанія
8. Але все одно голова сама собою повертається вліво ....

Албанія
9. Слова не потрібні. Очі говорять самі.

Албанія
10. Гори, ніби плавають у воді зеленими айсбергами.

Албанія
11. Каньйон озера Коман у всій своїй красі.

Албанія
12. Всі схили каньйону покриті незайманим лісом. Селищ тут настільки мало, що ці ліси насправді практично не хожени.

Албанія
13. Лише ось такі сліди людської діяльності повертають в реальність. Людина тут присутній.

Албанія
14. Ідеальне місце для душі.

Албанія
15. Лодка для двоих.

Албанія
16. Дзеркало природи.

Албанія
17. Рідкісні будиночки місцевих жителів.

Албанія
18. Як правило, вони виглядають досить непривабливо, навіть ветхо.

Албанія
19. Селища невеликі, до десятка будинків, навколо яких оброблені тераси, на яких люди вирощують овочі та зелень.

Албанія
20. Іноді зустрічаються невеликі виноградники.

Албанія
21. А ще, тут дуже багато польових квітів.

Албанія
22. Живе і мертве.

Албанія
23. Любов тут більше не живе ...

Албанія
24. Це теж місцевий житель. Їх багато зустрічається на серпантині.

Албанія
25. Як і цих жителів. Селяни розводять кіз і овець, які є, фактично, їх годувальниками.

Албанія
26. Іноді можна зустріти абсолютно несподівані речі. Наприклад вивіску готелю "Вілла Франсез". У селищі Коман. Де живе 15 осіб ...

Албанія
27. Чому дивно зустріти таку вивіску?
Та тому, що ось в основному як виглядає тут житло.

Албанія
28. Але, до речі, про що варто сказати окремо, так це про людей. Про тих людей, які тут живуть. Вони дуже привітні і гостинні. Бідні, прості, добрі.

Албанія
29. Вони з задоволенням запрошують в своїй будинок і охоче розповідають про своє життя.
Категория: Албанія  комментарии отключены

Албанские обереги.


Відвідуючи Албанію, ви обов'язково зіткнетеся з звичаєм вивішувати м'які іграшки зовні будинку. Засумував слоненя, пошарпаний Дональд Дак і Дід ​​Мороз в літній день - коли йдеш по містах Албанії, кожні кілька хвилин бачиш на будинку такий дивний талісман. Це звичайні дитячі іграшки, але тут в них вкладають особливий сенс.

3boi

Виявляється, іграшки обереги охороняють будинки від пристріту.


Місцеві жителі називають їх "majmune" - мавпочки, вживаючи це слово до будь-якої м'якої іграшки.




У 90-е люди почали виїжджати на заробітки в Європу, будувати на ці гроші житло. І щоб інші не заздрили, не наврочили, купують і вішають іграшку.


 Крім іграшок можна побачити цілі вінки часнику або черепа баранів з рогами, які теж несуть функцію оберега від лихого ока.


Якщо обереги у вигляді черепа і часнику зрозумілі і прийшли зі стародавніх часів, то "мавпочки" - нове віяння з 90-х років, коли у людей стала з'являтися своя нерухомість, гроші. Як правило, іграшки вішають на новобудови. Місцеві дуже серйозно ставляться до "majmune" і вірять, що ті оберігають господарів будинку від проблем.












Категория: Албанія  комментарии отключены
Наш кулинарный блог