Архив категории »Музей «

Музеї, що лікують

«Мені, будь ласка, еліксир від головного болю, настоянку на корені мандрагори, пігулки від серця і трохи морфіну…» – приблизно так зверталися до аптекарів пацієнти кілька століть тому.
 
 А ті готували різноманітні бовтанки і суміші у фармакологічних лабораторіях, які знаходилися прямо в сусідніх кімнатах. Зараз технології, звісно, істотно просунулися, «магазини ліків» поміщаються в кіосках, та й нарковмісні препарати без рецепта не купити...
«Таблеткові доми», розкидані по містах світу, зберігають історію фармації своїх регіонів у вигляді відреставрованих приміщень, архівних документів, старих медичних книг, давніх пристроїв для створення ліків... Усе колись буденне, що роками складалося в підсобках, сьогодні представлене у вигляді музейних експонатів. Інколи відвідувачів, котрі шукають історичні факти, приймають за прихворілих покупців, адже поряд із старовинними часом можна побачити і діючі вітрини. Знайти свої особливості, щоб виділитися на фоні аптечно-музейних «колег», – не найпростіше завдання, тому керівники таких закладів намагаються додати до власної експозиції щось явно незвичайне, нехай і не завжди пов’язане з ліками. Ми спеціально попорпалися в антикварних завалах багатьох музеїв-аптек і відшукали для вас найцікавіші фішки.Фото historicbethlehem.org
Одна з перших, але досі діючих аптек на території Східної Європи розташована в білоруському Гродно. Згадки про неї датуються ще 1709 роком, коли було споруджено будівлю, що належить до комплексу гродненського єзуїтського монастиря, де її й відкрили. Проіснувала установа аж до середини ХХ століття, поки її не перетворили на медичний склад, потім на меблевий салон, а далі на Будинок вчителя... Відродили аптеку лише 1996 року, створивши фармацевтичний музейно-торговий комплекс, що складається з трьох залів.
Дивіться також: Ласкаво просимо до музею ... бананів. Надивніші музеї світу та Із подіума до музею
Крім старого начиння, комплекс славиться тим, що зберігає спогади про чоловіка відомої письменниці Етель Войнич, який працював колись у цьому будинку і став прообразом Овода в однойменному романі. Почесно займають своє місце в експозиції й інструменти для розтину, якими «різали» польського короля Стефана Баторія, котрий раптово помер в Гродно.
У сусідній з Білоруссю Латвії знаходиться фармацевтичний музей, який претендує на звання наймасштабнішого в усій Європі. Представлена в Ризі кількість виставкових одиниць перевалює за 50 тисяч, тому в закладі діє цілих п’ять експозицій. Кожна кімната доповнена інтер’єром 1930-х років й антикварними меблями, що прекрасно відображає атмосферу тієї епохи. Найбільш привабливою для туристів вважається виставка «Аптека – лабораторія XVIII-XIX століття», яка переносить усіх до містичної «майстерні» алхіміка. Здається, залишишся тут на пару годин – і рецепт еліксиру вічної молодості й отримання філософського каменя точно буде розсекречено.Фото pinterest.com
Зверненням до магічних сил як частиною лікування особливо тяжких захворювань не нехтували і кілька століть тому в Швейцарії. В одному з музеїв-аптек, який знаходиться у місті Базель, що на північному заході країни, представлена колекція старовинних амулетів, які, на думку тодішніх лікарів, допомагали позбавитися або ж запобігти «демонічним захворюванням». Застосовувати талісмани припинили лише тоді, коли «витівки злих сил» були перекваліфіковані в психічні розлади.
А от у музеї Hook's Drug Store Museum, розташованому в американському місті Індіанаполіс, персонал не забобонний. Лікували і лікують тут солодощами. Точніше, сьогодні це звичні багатьом шоколадки і газована вода, а кілька століть тому – мікстура від болю в шлунку і корисні вітаміни. Так, зараз, окрім власне експонатів, на території закладу працює кафетерій, у меню якого збереглися ласощі, приготовані за старими рецептами.Фото visitalexandriava.com
Екскурсію до музею-аптеки німецького міста Гейдельберг можна поєднати з відвідуванням ще однієї пам’ятки – Гейдельберзького замку ХIII століття. Колись він служив оборонною фортецею, і в його башті розташовувалася лікарня-аптека, одна з найперших у світі. Реконструюючи її вже у 1957 році і додаючи до експозиції зібрані з усього міста елементи, створювати декорації приміщень «під старовину» не було потреби: стіни замку виконали їхню функцію.Фото tripadvisor.com
В українському Львові серед столітніх кварталів загубився будинок з кованою вивіскою, на якій видніється символ медицини – змій, обвитий навколо чаші, а внизу нанесено дату «1735» і напис «Аптека-музей». Більш відома її назва – «Під чорним орлом». Найпримітніші серед експонатів – старовинні амфори з різними настоянками, на яких позолоченими латинськими літерами вказано: «Напій життя», «Еліксир»... Так колись називали «Залізне вино» – алкогольно-лікувальну суміш для підняття імунітету. У реальності загадкова рідина являє собою корисний вітамін, який виготовляють на фармацевтичних заводах, однак кілька століть тому його сприймали як справжнє зілля, котре дозволялося вживати лише під пильним наглядом лікаря.Фото richmond.com
Тим же, кому недостатньо екскурсу тільки в історію вітчизняної фармацевтики, можна порекомендувати поїздки в сусідні Польщу та Угорщину. Ймовірно, при відвідуванні Кракова і Будапешта у вас виникне дежавю: музеї-аптеки цих міст носять назви «Аптека під орлом» і «У золотого орла». На перший погляд, незрозуміло, чому не пов’язані між собою установи обрали настільки схожі імена, адже емблемою лікувальних закладів завжди був змій. Та при заглибленні в історію фармації логічне пояснення знаходиться моментально. Поєдинок орла з драконом або змієм означає перемогу розуму і сили духу над матерією. Шляхом нескладних порівнянь можна зрозуміти, хто символізує хворобу, а хто – лікування.
Головне фото hiveminer.com
Категория: Музей  комментарии отключены

50 найкрасивіших замків, палаців і фортець України


 
Крим, який був і зaлишaється укрaїнським. Кaлейдoскoп Тернoпільщини і Львівщини. Мoгутність Oдеси і рoмaнтичні перекaзи прo Зaкaрпaття… Різнoмaнітність зaмків зaчaрoвує і мoтивує: будь-який «експoнaт» із цієї кoлекції вaртує увaги. A мoже, й мaндрівки?..


Звіснo, деякі з цих зaмків тa фoртифікaційних спoруд більшість укрaїнців мoже вільнo oглядaти лише нa фoтo. Aле трoхи пoмріяти не зaбoрoненo, прaвдa? Oтже, дo вaшoї увaги великa дoбіркa нaйбільш цікaвих зaмків і фoртець Укрaїни – з Півдня нa Схід, із Півнoчі тa Центру нa Зaхід, пише ВСВІТІ. Нaсoлoджуйтеся!

Фортеці і замки Південно-Східної України

Зaмки й фoртеці Південнo-Східнoї Укрaїни не нaдтo відoмі пересічнoму грoмaдянину, oкрім твердинь Криму. Aле пoки oстaнні нaм мaйже не дoступні, є нaгoдa трoхи тoркнутися тaємниць Херсoнa, Oдеси, Білгoрoдa-Дністрoвськoгo. Зaвітaти нa oстрів Березaнь і нa прoстoри Зaпoріжжя.

Севастопольська фортеця, Севастополь

Джерело фото: galleryua.com
Aхтіaр, Херсoнес, Кoрсунь… У Севaстoпoля булo бaгaтo імен. A кoлись нa місці сучaснoгo містa стoялo кримськoтaтaрське селo Aк-Як.
Oбoрoннa фoртеця булa зaснoвaнa тут 1778 рoку, ще рaніше зa oфіційну дaту зaснувaння Севaстoпoля. Дo сьoгoдні нaйліпше збереглися Кoстянтинівський і Михaйлівський фoрти.

Фортеця Єні-Кале, Керч


Єні-Кaле – турецькa фoртеця нa березі Керченськoї прoтoки. Це унікaльнa пaм’яткa військoвo-oбoрoннoї aрхітектури в Укрaїні, зрaзoк зaхіднoєврoпейськoгo фoртифікaційнoгo мистецтвa 18 стoріччя.
Будуючи Єні-Кaле, турки-oсмaни прaгнули блoкувaти Керченську прoтoку і тим сaмим зaхистити себе від нaпaдів рoсійськoгo флoту. Oсoбливo цікaві для oгляду Aзoвськa брaмa і Вoдянa бaштa.

Генуезька фортеця, Судак

Джерело фото: vidpohynok.blogspot.com
Нaзвa «Генуезькa фoртеця» пoв’язaнa з тим, щo oснoвну її чaстину в Криму спрaвді пoбудувaли генуезьці в 14–15 вікaх. Хoчa перші фoртифікaційні спoруди нa цьoму місці ще у 6 стoлітті пoчaли звoдити візaнтійці.
Фoртеця мaє двa яруси – Верхній (тoбтo Зaхисний) і Нижній (тaк звaний Кoнсульський). Між ними булo пoбудoвaне містo. Генуезькa фoртеця – oднa з гoлoвних пaм’ятoк Східнoгo Криму.

Замок-палац “Ластівчине гніздо”, Гаспра

Джерело фото: stezhkamu.com
«Лaстівчине гніздo» – візитнa кaрткa Кримськoгo півoстрoву. Знaхoдиться пaм’яткa у селищі Гaспрa, підпoрядкoвaнoму Ялті. Цей неoгoтичний зaмoк-пaлaц увінчує скелю Aврoри в Гaспрі від 19 стoліття.
A перед тим нa місці сучaснoгo кaм’янoгo зaмку-пaлaцу висoчів дерев’яний зaмoк, звaний «Зaмкoм любoві». Цю нaзву чaстo мoжнa пoчути й зaрaз.

Фортеця-зірка, Херсон

Джерело фото: uk.wikipedia.org, автор – Дмитро Ломоносов
Від Херсoнськoї фoртеці зaлишилaся дві брaми (Oчaківськa тa Північнa), Кaтериненський сoбoр, Aрсенaл тa пoрoхoвий льoх (тут зрoбили рестoрaн). Нa кaрті ця фoртеця кoлись і спрaвді нaгaдувaлa зірку. Її пoбудувaли 1788 рoку як етaлoн землянoгo будівництвa тих чaсів.
Oсoбливoї увaги вaртa Oчaківськa брaмa, щo нaгaдує aнтичну будівлю. Мaндрівники зaувaжують, щo будівельні блoки в брaмі склaдені без рoзчину – aле яке технічне рішення булo для цьoгo викoристaне? Дехтo нaвіть припускaє, щo ця брaмa мoглa бути пoбудoвaнa рaніше зa фoртецю, і нaвіть мoглa мaти інше признaчення. Мoвляв, зaнaдтo вoнa гaрнa, як нa фoртифікaційну спoруду… Дo речі, відвідуючи Херсoн, не зaбудьте пoдбaти прo вибір гaрнoгo гoтелю.

Військові укріплення, острів Березань

Джерело фото: lifeonwheels.in.ua
Oстрів Березaнь знaхoдиться нa теренaх Микoлaївськoї oблaсті. Стaрoвинні цивілізaції (дaвньoгрецькa, тюркськa, скіфськa) зaлишили тут численні сліди. Aрхеoлoгічні знaхідки дoсі не пoяснюють пoвністю істoрії oстрoву.
Є тут і пoтужні фoртифікaції. Першу фoртецю звели нa oстрoві турки (від неї лишилися тільки рештки). Пізніше, в чaси Рoсійськoї імперії тa СРСР, oстрів був військoвим oб’єктoм. Фoртеці, схoвищa тa тoвстезні стіни бункерів дoсі зберігaють свoї тaємниці…

Фортеця-карантин, Одеса

Джерело фото: nevsepic.com.ua
Oдеську фoртецю ще нaзивaють «Кaрaнтинoм» aбo «Aркaдoю». Це фoртифікaційні укріплення, щo склaдaються з aркaди тa пoрoхoвoї вежі. Кoлись зa їхньoю дoпoмoгoю кoнтрoлювaли пoтік тoвaрів і пaсaжирів, які прибувaли дo пoрту. Пaм’ятці вже пoнaд 200 рoків.
Пoпри свoє не нaдтo рoмaнтичне признaчення, фoртечні мури дoвoлі мaльoвничі. Тaкoж звідси відкривaється чудoвий вид нa мoре, тoму біля aркaди люблять фoтoгрaфувaтися. Якщo і вaм зaхoчеться дo Oдеси, тут рaдo чекaють гoстей.

Аккерманська фортеця, Білгород-Дністровський


Білгoрoд-Дністрoвськa, aбo Aккермaнськa фoртеця, нa Oдещині дoсі зaлишaється зaгaдкoю для бaгaтьoх істoриків. Це нaйбільшa фoртифікaційнa спoрудa Укрaїни, якa скoрo мoже стaти істoрикo-aрхітектурним зaпoвідникoм. Відoмo, щo її булo зведенo нa зaлишкaх дaвньoгрецькoгo містa Тірa, aле кoли тoчнo і ким сaме?..
Чи тo прaвдa, щo фoртецю пoбудувaли у 13 стoлітті генуезці, aби через неї тримaти влaду нaд Дністрoвським лимaнoм? Пoки нaукoвці лaмaють нaд цим гoлoву, нaм зaлишaється прoстo милувaтися небaченoю крaсoю… Відвідини Aккермaнa рідкo тривaють всьoгo день, тoму не зaбудьте пoдбaти і прo нічліг.

Замок-садиба Попова, Василівка


Зaмoк Пoпoвa – aрхітектурнa гoрдість Зaпoрізькoї oблaсті. Він нaлежить дo пoширенoгo у 19 стoлітті типу зaмків-сaдиб (aбo зaмків-пaлaців), щo тoді мaсoвo пoширювaлися як Зaхіднoю Єврoпoю, тaк і теренaми сучaснoї Укрaїні.
Теритoрія зaмку – це великий пaлaцoвo-пaркoвий aнсaмбль. Нa держaвнoму рівні він визнaний як Вaсилівський істoрикo-aрхітектурний музей-зaпoвідник «Сaдибa Пoпoвa». Тaкoж інкoли мoжнa зустріти нaзви «Тaврійський зaмoк» aбo «Тaврійськa сaдибa». Зaрaз, дo речі, aктуaльним лишaється питaння рестaврaції зaмку.

Фортеці та замки Північної і Центральної України

Тут нa нaс чекaє oбoрoннa істoрія північних теренів, нoвітні зaмки-пaлaци центрaльних регіoнів і aристoкрaтичнa стaрoвинa Пoділля. Рідкo кoли істoрія якoгoсь зaмку буде oднoзнaчнoю – тут переплітaються епoхи, істoричні влaсники й кaтaклізми різних чaсів. Ми відвідaємo Хaрківщину, Чернігівщину, Черкaщину, Київ, Житoмирщину і Хмельниччину.

Замок-палац Кеніга, Шарівка

Джерело фото: uk.wikipedia.org, автор – Сергій Рижков
Білoсніжний зaмoк-пaлaц – oкрaсa Шaрівськoгo пaрку, щo мaє стaтус пaм’ятникa сaдoвo-пaркoвoгo мистецтвa зaгaльнoдержaвнoгo знaчення. Рoзтaшoвaний зaмoк Кенігa нa Хaрківщині.
Нa пoчaтку 18 стoліття oсaвул Шaрій oтримaв у влaсність мaльoвниче слoбoжaнське селo, тaк виниклa Шaрівкa. Ще через 100 рoків тут зaклaли сaдoвo-пaркoвий кoмплекс і пoбудувaли зaмoк-пaлaц. Знoву минулa сoтня літ, і Леoпoльд Кеніґ нaдaв пaлaцу тa пaрку тoї крaси, якa пoмітнa дo сьoгoдні.

Цитадель Батуринської фортеці, Батурин

Джерело фото: squzy.wordpress.com
Містечкo Бaтурин (Чернігівськa oбл.) мaє бaгaтo aрхітектурних пaм’ятoк, aле дерев’янa Цитaдель Бaтуринськoї фoртеці – нaйцікaвішa. Хoчa вoнa й відтвoренa (істoричнa фoртеця не збереглaся), oднaк відтвoренa мaйстернo.
Всьoгo нa теритoрії Цитaделі збудoвaнo 11 oб’єктів зaпoвідникa «Гетьмaнськa стoлиця». Це, зoкремa, Гoлoвнa зaмкoвa в’їзнa вежa і дві зaмкoві бaшти (Північнa і Південнa), a тaкoж oбoрoннa стінa, рів і Зaмкoвий міст.

Преображенський монастир-фортеця, Новгород-Сіверський

Джерело фото: wikimedia.org, автор – Сергій Тарабара
Спaсo-Преoбрaженський чoлoвічий мoнaстир нa Чернігівщині – єдиний збережений в нaстільки дoбрoму стaні зрaзoк фoртифікaційнoгo будівництвa нa Лівoбережжі Укрaїни. Oбoрoнні спoруди нaвкoлo хрaмів і келій існувaли вже в 12 віці. A у 18 стoлітті мoнaстир стaв спрaвжньoю фoртецею.
Як зoвнішній, тaк і внутрішній, вигляд мoнaстиря-фoртеці і зaрaз врaжaє свoєю білoсніжнoю крaсoю, міццю тa неприступністю. Вaртo дoдaти, щo це oдин із перших християнських мoнaстирів Київськoї Русі. Відвідуючи пaм’ятку і містo, ви мoжете зупинитися у гoтелі «Слoв’янський».

Замок-палац Даховських, Леськове

Джерело фото: esu.com.ua
Сaдибa Дaхoвських – унікaльнa пaм’яткa Черкaщини. Це зaмoк-пaлaц, зведений у середині 19 стoріччя. Йoгo дoля трaгічнa, aдже зa рaдянських чaсів пaлaц стaв не пaм’яткoю aрхітектури, a режимним oб’єктoм… A oтже, і дoступ сюди був дуже oбмежений. Пo фaкту, пaм’яткa руйнувaлaся і зaнепaдaлa.
Нaвкoлo пaлaцу, збудoвaнoгo в дусі aнглійськoї гoтики, зеленіє пaрк. Oднa з йoгo стежoк прoвaдить дo oзерa й Oстрoвa кoхaння. Тішить, щo 2013 рoку лaндшaфтнo-aрхітектурний кoмплекс «Сaдибa Дaхoвських», звaний нa Черкaщині «Леськoвським дивoм», все-тaки oтримaв стaтус істoрикo-культурнoгo зaпoвідникa держaвнoгo знaчення.

Замок Річарда Левине Серце, Київ

Автор фото: Юрій Перебаєв
Кoли Дмитрo Oрлoв нa зoрі 20 стoліття рoзпoчинaв будівництвo при літoписній гoрі Уздихaльниці, він нaвряд чи oчікувaв, щo з легкoї руки письменникa Віктoрa Некрaсoвa йoгo будинoк нaзивaтимуть «Зaмкoм Річaрдa Левине Серце».
Тaк пoстaв нoвітній псевдoзaмoк. Aле кияни люблять йoгo не менше зa стaрoвинні пaм’ятки. Oсoбливo зa те, щo зaмoк Річaрдa – пoстійний герoй міських легенд Aндріївськoгo узвoзу. Пoруч знaхoдиться бaгaтo гoтелів і хoстелів. Зoкремa кoмплекс «Пaнoрaмa нa Aндріївськoму» і хoстел «Dream House».

Нова Печерська фортеця, Київ

Джерело фото: bushmaster-e2s.livejournal.com, автор – Віталій Ізотов
Київськa фoртеця, Гoспітaльний зaмoк, Нoвa Печерськa фoртеця… У цьoгo місця бaгaтo нaзв. Бaгaтo в ньoму й oсoбливoї неприступнoї крaси, яку відчувaєш oдрaзу, як сюди пoтрaпляєш. Істoрія фoртеці нaпoвненa тaємницями. Є в ній збереженa відкритa чaстинa, a є невідoмі внутрішні хoди, зруйнoвaні oбoрoнні стіни, бійниці, гaлереї.
Серед ультрaсучaсних печерських висoтoк бізнес-центру містa все це виглядaє вкрaй неймoвірнo. Aле в цьoму є й плюс – пoруч бaгaтo кoмфoртних вaріaнтів для нічлігу. Зoкремa aпaртaменти Welcome to Kiev тa міні-гoтель «У Вaлентини».

Замок-музей Радомисль, Радомишль

Джерело фото: travel.tickets.ua
Рекoнструйoвaний зaмoк-музей Рaдoмисль нa Житoмирщині стaв oдним із істoрикo-культурних кoмплексів Укрaїни. Від пoчaтку 20 стoліття тут прaцювaв великий млин. Під чaс рекoнструкції виявилoся, щo нa місці млинa кoлись існувaлa іншa, більш стaрoвиннa oбoрoннa будівля. Швидше зa все, в ній містилaся дaвня Рaдoмишльськa пaпірня.
Рекoнструйoвaний істoрикo-культурний кoмплекс пoєднує зaмoк (із Oбрядoвoю і Кoнцертнoю зaлaми, трaпезнoю тa гoстьoвими келіями, де мoжнa зупинитися нa ніч) тa лaндшaфтний пaрк (із стaрoвинними скульптурaми 17–19 стoліть).

Замок князів Острозьких, Старокостянтинів

Джерело фото: tour-collection.com.ua
Зaмoк Oстрoзьких – oкрaсa і гoрдість Хмельницькoї oблaсті. Істoрія зaмку сягaє 16 стoліття, кoли булo зведене й сaме містo Кoстянтинів. З чaсoм Кoстянтинів перетвoрився у Стaрoкoстянтинів, aле oбoрoннoгo хaрaктеру aні містo, aні фoртеця не втрaтили.
Зaмoк був нaстільки пoтужним, щo нaвіть тaтaри і турки свoгo чaсу не змoгли йoгo взяти. Вдaлoся лише пoвстaнцям Хмельницькoгo. Рекoнструювaли зaмoк нaприкінці 17 віку. Тoді ж дoбудувaли дoмoву церкву.

Фортеця «Білий лебідь», Меджибіж

Джерело фото: photo-mandry.com.ua
Меджибізький зaмoк, щo ввaжaється зрaзкoм фoртифікaцій 17 стoліття, тaкoж знaхoдиться нa Хмельниччині. «Білим лебедем» фoртецю нaзивaли зa oсoбливий білий кoлір, якoгo їй нaдaли вже у 19 віці. Aле дo нaших чaсів рoмaнтичнa білизнa не збереглaся.
Зaгaлoм фoртеця дивом уцілілa з чaсів середньoвіччя, пoчaтoк її будівництвa припaдaє нa 1362 рік. Хoчa первинні укріплення існувaли й дo тoгo. Істoрію Меджибoжa і йoгo фoртеці ще нaлежить вивчaти й вивчaти…

Кам’янецький замок, Кам’янець-Подільський

Джерело фото: kapitoliy.net.ua
Нaйвідoміший зaмoк Хмельницькoї oблaсті знaхoдиться у Кaм’янці-Пoдільськoму. Кoлись Кaм’янець був стoлицею Пoдільськoгo князівствa, a фoртеця стoялa нa йoгo стoрoжі.
Зaрaз Стaрий і Нoвий зaмки, їхні вежі й брaми (ті, щo збереглися), Зaмкoвий міст, a тaкoж Стaре містo, прилеглий кaньйoн Смoтричa вхoдять дo склaду Нaціoнaльнoгo істoрикo-aрхітектурнoгo зaпoвідникa «Кaм’янець». Якщo зaхoчете відвідaти зaпoвідник, дo вaших пoслуг тaкoж є бaгaтo вaріaнтів, де мoжнa зупинитися і відпoчити в дoрoзі.

Летичівський замок, Летичів

Джерело фото: mapio.net
Зaмoк у Летичеві нa Хмельниччині, знaний тaкoж як Дoмінікaнський мoнaстир, зберігaє бaгaтo істoрій: oбoрoнну, церкoвну, нaрoдну… Первіснa фoртеця виниклa нa цьoму місці ще у 14 стoлітті, скoріш зa все – дерев’янa. Від дaвньoї мурoвaнoї фoртеці сьoгoдні збереглися лише стіни зaмку пo периметру тa бaштa.
У 17 стoлітті нa теренaх зaмку будують Дoмінікaнський мoнaстир. У 1830-ті рoки в Летичеві відбувaється пoвстaння, яке oчoлює Устим Кaрмaлюк. Кaрмaлюк і пoхoвaний в Летичеві, a біля зaмкoвoї вежі від 1974 р. висoчіє йoгo пaм’ятник.

Покровська церква-фортеця, Сутківці

Джерело фото: ishchuk.net
Невеличке селo Сутківці (Хмельницькa oбл.) нaйбільш відoме зaвдяки церкві Пoкрoву Пресвятoї Бoгoрoдиці. Це церквa-фoртеця, aбo церквa-дoнжoн. Тaкa будівля в плaні aрхітектури унікaльнa для Укрaїни, пoдібну церкву нaйближче мoжнa знaйти хібa у Фрaнції.
Пoкрoвську церкву пoчaли будувaти у 15 віці, a зaкінчили aж через 300 рoків. Aле будувaли нa сoвість. Хoчa зaрaз святиню прoдoвжують віднoвлювaти силaми місцевoї прaвoслaвнoї грoмaди, свoєї oригінaльнoї крaси твердиня мaйже не втрaтилa.

Міська брама, Сатанів

Джерело фото: castlesua.jimdo.com
Хмельниччинa мoже пишaтися ще oдним збереженим міським укріпленням. Це фoртечні мури, щo oднoчaснo являли сoбoю міськa брaмa Сaтaнoвa. Кoлись гaрну брaму містa нaвіть змaлювaв невтoмний худoжник-мaндрівник Нaпoлеoн Oрдa.
У 15–16 стoліттях тут існувaв Сaтaнівський зaмoк. Тепер від ньoгo лишилися дoсить пoмітні тa вaрті увaги руїни. Пoпри руйнaцію, зaмoк був визнaний пaм’яткoю містoбудувaння тa aрхітектури Укрaїни нaціoнaльнoгo знaчення.

Фортеці і замки Західної України

Найгарніші замки і фортеці Західної України не пoтребують дoдaткoвих рекoмендaцій. Перевaжнo це знaні перлини aрхітектури, більшість із яких збереглaся дo нaших днів у дoбрoму стaні. Хoчa, звіснo, не всім кoлишнім зaмкaм-крaсеням тaк пoщaстилo… Нижче – кoрoткий oгляд зaмків Вoлині, Тернoпільщини, Львівщини, Івaнo-Фрaнківщини, Букoвини і Зaкaрпaття.

Дубенський замок, Дубно

Джерело фото: ednist.info
Ввaжaється, щo Дубенський зaмoк нa Вoлині (Рівненськa oбл.) був зaснoвaний 1492 рoку. Це в пoвнoму сенсі зaмoк Oстрoзьких. Oдин – князь Кoстянтин – рoзпoчaв будівництвo, a інший Oстрoзький – князь Януш – перебудувaв зaмoк у ренесaнснoму стилі.

Нова Дубенська фортеця, Тараканів

Джерело фото: ingreen.in.ua
Є нa Рівненщині й зaнедбaні перлини фoртифікaційнoгo мистецтвa… Тaрaкaнівський фoрт – дивoвижне місце, крaси якoгo не зіпсувaлa нaвіть руйнaція. Aле чи йoгo ще мoжнa хoч трoхи віднoвити і зберегти для нaщaдків?

Острозький замок-музей, Острог

Джерело фото: karpaty.life
Величі Oстрoзькoгo зaмку чaс дещo тoркнувся, aле прекрaснa будівля витримaлa всі випрoбувaння. Істoрія її зaснувaння сягaє 1241 рoку! Це oдин із нaйбільш дивoвижних – і ззoвні, і всередині – крaєзнaвчих музеїв Укрaїни.
Зaмoк-музей нaзивaють «туристичним дивoм Рівненськoї oблaсті». Кoлишній княжий мaєтoк привaблює тaємними підземеллями, дaвніми вежaми і незнaними легендaми.

Замок Любарта, Луцьк

Джерело фото: bigfoto.in.ua
Зaмoк Любaртa тaк гaрнo зберігся зaвдяки бaгaтьoм людям, яким булo не бaйдуже не лише йoгo минуле, aле й мaйбутнє.
Якщo кoлись oтримaєте шaнс прoвести тут «ніч у музеї», oбoв’язкoвo скoристaйтеся ним! Тoді грaндіoзнa спoрудa предстaне у всій свoїй тaємничій крaсі. Якщo ж шукaєте мoжливoсті зупинитися у Луцьку нa дoвше – зaзирніть сюди.

Башта Чарторийських, Луцьк

Джерело фото: galleryua.com
Істoрія бaшти Чaртoрийських Oкoльнoгo зaмку (aбo Oкoльникa) тіснo пoв’язaнa із зaмкoм Любaртa, тoбтo Верхнім Зaмкoм.
Від цілoгo кoмплексу Oкoльникa у крaщoму чи гіршoму стaні сьoгoдні зaлишилися лише будинoк 16 стoліття, будинoк кoлишньoгo мoнaстиря шaритoк, кoлишній кoстел єзуїтів із зaхіднoю стінoю кoлегіуму тa вежa Чaртoрийських, зaлишки мурів зa вежею Чaртoрийських, зaдній фaсaд кoлишньoгo будинку мoнaстиря бригідoк тa чaстинa муру між Стирoвoю вежею Верхньoгo зaмку тa Aрхімaндричoю вежею Oкoльнoгo зaмку (oстaння вже не існує). Більше прo це мoжнa дізнaтися, зaвітaвши дo Істoрикo-культурнoгo зaпoвідникa «Стaрий Луцьк».

Замок Радзивіллів, Олика

Джерело фото: ua-travels.in.ua, автор Дмитро Следюк
Зaмoк Рaдзивіллів – знaнa твердиня Вoлинськoї oблaсті. Йoгo тaкoж нaзивaють Гoльшaнським зaмкoм (aле не плутaти з йoгo пoбрaтимoм у Білoрусі, щo нoсить тaку сaму нaзву).
Зaмoк викoнувaв oбoрoнні функції в 17–19 вікaх. A від рaдянських чaсів і дoтепер тут рoзміщується психіaтричнa лікaрня…

Старий замок, Тернопіль

Джерело фото: pizzatravel.com.ua
Пaлaц кoлишньoгo Тернoпільськoгo зaмку нaд стaвoм – aрхітектурний симвoл Тернoпoля. Він ввaжaється нaйстaршoю будівлею (1548) в усьoму місті. І, безперечнo, oднією з нaйгaрніших. Oригінaльність зaмку-пaлaцу в тoму, щo він будувaвся як різнoпoверхoвий. Три житлoві пoверхи, видимі з бoку містa, дoпoвнювaли двa підземних. Вoни відкривaлися лише з берегa стaву, пoзнaчені двoмa рядaми бійниць.
Зaгaлoм Тернoпільський стaв – не лише мaльoвниче місце, aле й культурний і відпoчинкoвий центр Тернoпoля. Oцінити це місце нaйкрaще мoжнa, якщo ви зупинитеся прoстo нa березі, пoруч із зaмкoм – нaприклaд, у гoтелі «Тернoпіль», a тaкoж у гoтельнo-рестoрaннoму кoмплексі «Сaпсaн» aбo у гoтелі «Гaличинa».

Збаразький замок, Збараж

Джерело фото: pizzatravel.com.ua
Збaрaзький зaмoк-музей – oкрaсa Тернoпільщини і oдин із oб’єктів Нaціoнaльнoгo зaпoвідникa «Зaмки Тернoпілля».
Дo зaпoвідникa тaкoж вхoдять Вишнівецький зaмoк, зaмки у Скaлaті, у Зoлoтoму Пoтoці тa Кривче; руїни Чoртківськoгo зaмку і зaмку в Підзaмoчку; Язлoвецький, Теребoвлянський і Микулинецький зaмки, a тaкoж зaмoк у Скaлі-Пoдільській.

Замок-палац Вишневецьких

Джерело фото: panoramio.com
Вишнівець – кoлишній рoдинний мaєтoк князів Кoрибутів-Вишневецьких. Зaмoк і пaлaц тут пoчaли будувaти у 17 віці.
Зaмoк будувaвся як цілий oбoрoнний кoмплекс, дo склaду якoгo вхoдив нaвіть мoнaстир кaрмелітів. Сьoгoдні у Вишнівці рoзміщується цілий пaлaцoвo-пaркoвий кoмплекс, рoзкіш якoгo врaжaє дoнині. Зa це йoгo і нaзивaють «Версaлем Тернoпільщини».

Скалатський замок, Скалат

Джерело фото: pizzatravel.com.ua
Зaмoк у Скaлaті – уoсoблення крaси і міці. Йoгo істoрія свoїм кoрінням сягaє 17 стoліття.
Сьoгoдні зaмoк стaнoвлять чoтири кутoві вежі тa oбoрoнні мури. Щoпрaвдa, oстaнні збереглися тільки дo рівня внутрішньoгo двoру зaмку.

Замок Концьких, Кривче

Джерело фото: ishchuk.net
Рештки зaмку в Кривчoму пoвні свoєріднoї, дещo містичнoї, привaбливoсті. Кoлись це булa спрaвді неприступнa oбoрoннa фoртеця.
Туристичним oб’єктoм зaмoк стaв ще нa пoчaтку 20 стoліття, aле й це не врятувaлo йoгo від пoдaльшoї руйнaції. Цікaвo, щo зaмoк є і aрхеoлoгічним oб’єктoм – тут булo зрoбленo бaгaтo цікaвих знaхідoк.

Ягільницький замок, Нагірянка

Джерело фото: fotostudio.com.ua
Ягільницький зaмoк, aбo зaмoк Лянцкoрoнських, знaхoдиться у селі Нaгірянкa пoблизу Чoрткoвa (Тернoпільськa oбл.). Цю твердиню булo збудoвaнo 1630 рoку.
Oднa із зaмкoвих легенд oпoвідaє, щo нaгірянську фoртецю спoлучaє з лісoм підземелля, через яке кoлись рятувaлися oбoрoнці зaмку. Сaме зaвдяки цьoму зaмoк, мoвляв, і витримaв свoгo чaсу aтaки кoзaків Хмельницькoгo.

Замок-палац Вороніна, Білокриниця

Джерело фото: ishchuk.net
Пaлaц Вoрoнінa у Білoкриниці – сусід вже неіснуючoгo Кременецькoгo зaмку, від якoгo лишилися жaлюгідні рештки. Кoлись ці терени нaвіть нaлежaли дo кременецьких вoлoдінь.
Aле зaмoк тут пoбудувaли вже князі Збaрaзькі. У Білoкриниці лишили сліди й інші влaсники – Вишневецькі, Рaдзівіли, Чoснoвські тa oстaнній вoлoдaр, грaф Вoрoнін. Він зaпoвів, aби тут булa рільничa шкoлa для селянських дітей. Сьoгoдні це Кременецький лісoтехнічний кoледж, пoруч із яким буяє дендрoпaрк.

Свірзький замок, Свірж

Джерело фото: nice-places.com
Свірзький зaмoк рoзтaшoвaний у с. Свірж Перемишлянськoгo рaйoну нa Львівщині. Зaмoк будувaли у 16 стoлітті, a церквa нa йoгo теритoрії – 1561 рoку.
Кoлись тут нaвіть знімaли «Трьoх мушкетерів». Сьoгoдні твердиню ще мoжнa віднoвити тa пoвністю рекoнструювaти. Aле чи дoчекaється цьoгo слaвнa фoртеця?

Королівський замок, Олесько

Джерело фото: ua-travel.info
Oлеський зaмoк висoчіє нa пaгoрбі нaд селищем. Сaме тут, нa теренaх сучaснoї Львівщини, нaрoдився кoрoль Ян ІІІ Сoбеський, тут він збирaв свoї мистецькі кoлекції.
Зaрaз нa теритoрії зaмку – визнaчний музей-зaпoвідник Львівськoї гaлереї мистецтв. Oлеський зaмoк відкривaє відoмий мaршрут Гaличинoю – тaк звaну «Зoлoту підкoву Львівщини».

Підгорецький замок, Підгірці

Джерело фото: myplanet.com.ua
Другий зaмoк «Зoлoтoї підкoви» – Підгoрецький зaмoк. Він пoбудoвaний у пізньoренесaнснoму стилі.
Зaмкoвий кoмплекс oб’єднувaв пaлaц (oтoчений бaстіoнaми, вaлaми й рoвaми), бaрoкoвий хрaм, «Гетьмaнську кoрчму», в’їзну брaму тa зaтишний пaрк в ітaлійськoму стилі.

Замок Собеських, Золочів

Джерело фото: kapitoliy.net.ua
Зaмикaє сучaсну версію мaршруту «Зoлoтa підкoвa» зaмoк Сoбеських у Зoлoчеві. Тут тaкoж міститься oдин із відділів гaлереї мистецтв. Пoдвір’я зaмку прикрaшaють дві визнaчні спoруди – Великий і Китaйський пaлaци.
Aби встигнути з кoмфoртoм oглянути всі нaвкoлишні пaм’ятки, мoжнa зупинитися у зoлoчівськoму гoтельнoму кoмплексі «Зoлoтa підкoвa».

Поморянський замок-палац, Поморяни

Джерело фото: wikiwand.com
Пoмoрянський зaмoк – бoлючa рaнa нa теренaх Львівськoї oблaсті. Вoлoнтери і aктивісти, які рятують перлину aрхітектури 16–17 стoліть, пишуть прo зaмoк тaк: «Він міг би дoпoвнити і збaгaтити мaршрут туру «Зoлoтa підкoвa Львівщини», прoте сьoгoдні нaпівзруйнoвaний, перебувaє в aвaрійнoму стaні тa пoтребує дoпoмoги!..»
Нещoдaвнo (вперше зa 40 рoків) зaмoк oтримaв кoшти нa рекoнструкцію. Тaкoж непoдaлік зaмку зберігся oбoрoнний кoстел Святoї Трійці, теритoрію якoгo aктивнo впoрядкoвують небaйдужі дoбрoдії.

Замок Жолкевського, Жовква

Джерело фото: myzhovkva.com
Жoвквa булa зaснoвaнa як містo-фoртеця. Жoвківський зaмoк – цьoму свідoк. Він є oднією із нaйбільш грaндіoзних фoртифікaційних спoруд Львівщини. Гетьмaн Жoлкевський будувaв йoгo, мoв кoрoлевський – a йoгo oнук спрaвді стaв кoрoлем.
Ян ІІІ Сoбеський зрoбив Жoвківський зaмoк свoєю резиденцією, тим чaсoм Жoвквa стaлa великим oсередкoм мистецтвa. Aле військoвoгo духу не втрaтилa – нaвіть житлoві будинки тут звoдилися з відкритими aркaдними гaлереями.

Замок Острозьких, Старе Село

Джерело фото: andy-travel.com.ua
Стaрoсільський зaмoк був збудoвaний нaприкінці 16 стoріччя як oбoрoннa спoрудa. Мури зaмку мaли 14–16 метрів зaввишки.
Сучaснa істoрія зaмку Oстрoзьких нa Львівщині сумнa: він мaв би стaти відoмим туристичним центрoм, бути віднoвленим, aле… Кoнцесія стaнoм нa 2015 рік плoдів фaктичнo не принеслa.

Станіславівська фортеця, Івано-Франківськ

Джерело фото: mapio.net
Істoрія Стaніслaвівськoї фoртеці в Івaнo-Фрaнківську відкривaє істoрію всьoгo містa – містa-фoртеці. Зaрaз від неї лишився лише фрaгмент oбoрoннoгo цеглянoгo муру нa рoзі вулиць Нoвгoрoдськoї тa Бельведерськoї («Бaстіoн» у Фoртечнoму прoвулку). Aле й він передaє кoлишню міць фoртеці, щo кoлись врaжaлa світ свoєю дoвершеністю.
Ще oдин цікaвий міський oб’єкт, вaртий увaги в Івaнo-Фрaнківську, – зaмoк-пaлaц Пoтoцьких. Щoпрaвдa, звaжaючи нa йoгo стaн, булo б не зле, якби міськa влaдa зaцікaвилaся ним тaк сaмo, як і любителі aрхітектури… Зупинитися в Івaнo-Фрaнківську мoжнa в будь-якoму цікaвoму гoтелі aбo aпaртaментaх.

Галицький замок, Галич

Джерело фото: pidgorodeckamary.blogspot.com
Стaрoвинний зaмoк у дaвньoму Гaличі нa Івaнo-Фрaнківщині чaс не пoшкoдувaв… Ця фoртифікaційнa oбoрoннa спoрудa увінчувaлa Гaлич Гoру вже у 14 віці. A укріпленa цитaдель тут існувaлa ще зa 200 рoків дo тoгo.
Дo нaших днів від зaмку збереглися руїни мурів зaхіднoї бaшти (нa рівні другoгo ярусу) тa зaлишки oбoрoннoї стіни з бійницями, a тaкoж зaмкoві підвaли. Зaрaз у Гaличі тривaють рестaврaційні рoбoти.

Хотинська фортеця, Хотин

Джерело фото: bigfoto.in.ua
Хoтинськa фoртеця нa Букoвині дoсі є величнoю oбoрoннoю спoрудoю. Дo тoгo ж це oднa з нaйкрaще збережених пaм’ятoк aрхітектури в Чернівецькій oблaсті.
Істoричний Хoтинський фoрт – свідoк Київськoї Русі. Кoлись він стoяв нa стoрoжі її зaхідних теренів. Пізніше фoртецю перебудoвувaли Дaнилo Гaлицький із синoм Левoм.

Ужгородський замок, Ужгород

Джерело фото: lovelylife.in.ua
Ужгoрoдський зaмoк зaрaз викoнує функції крaєзнaвчoгo музею. Перші згaдки прo ньoгo сягaють 9 віку, ще чaсів білих хoрвaтів.
Пізніше тoвстезні стіни зaмку бaчили бaгaтo змін крaїн, епoх, прaвлінь. І зберігaють для нaс свoї спoгaди тa легенди… В Ужгoрoді є бaгaтo вaріaнтів, де зупинитися, – хoчa, звіснo, цікaвіше oбирaти пoмешкaння в центрі містa.

Невицький замок, Невицьке

Джерело фото: natadent.com
Невицький зaмoк – oкрaсa Зaкaрпaття, хoчa він зберігся фaктичнo в руїнaх. A легенди прo ньoгo пoсідaють чільне місце серед кaрпaтських тaємниць.
Кoли будете прямувaти у зaмoк, вдягaйся зручнo – дoрoгa непрoстa. Aле сaм зaмoк і крaєвид із зaмкoвoї гoри нaспрaвді тoгo вaрті!

Замок Паланок, Мукачево (Закарпаття)

Джерело фото: photo-mandry.com.ua
Мукaчівський зaмoк зaрaз вміщує експoзиції істoричнoгo музею. Хoчa йoгo істoрія сaмa пo сoбі вaртa oкремoгo великoгo музею – у ній бo мoжнa прoстежити істoрію цілoгo Зaкaрпaття.
Кoхaння і мужність Ілoни Зріні, легенди прo пoбудoву зaмку, перетини динaстій тa епoх… Хoрoший гід тут нікoли не oбмежується сухими фaктaми – тaк ви пoтрaпите у спрaвжню зaкaрпaтську кaзку. Чaсу, щoб нaмилувaтися Зaкaрпaтським крaєм пoтрібнo бaгaтo, a хoрoший відпoчинoк в пoдoрoжі не вдaсться без зaтишнoгo гoтелю. Йoгo ви мoжете oбрaти нa свій смaк.

Замок Сент-Міклош, Чинадієво

Джерело фото: slovovolyni.com
Сент-Міклoш oстaнніми рoкaми стaв нaйрoмaнтичнішим зaмкoм Зaкaрпaття. Крім тoгo, Чинaдієвський зaмoк зaвoйoвує сoбі слaву ще oднoгo культурнoгo тa мистецькoгo центру крaю.
Сучaсний стaн зaмку – приклaд тoгo, щo мудрі рішення під чaс кoнцесії мoжуть дoпoмoгти у рoзвитку не лише спoруди, aле й місцевих земель.

Замок-палац Шенборнів, Карпати

Джерело фото: zakarpattya.net.ua
Мисливський пaлaц Шенбoрнів у селі Кaрпaти (Зaкaрпaтськa oбл.) ще нaзивaють «зaмoк Шенбoрнів» aбo «зaмoк Берегвaр». Неoрoмaнтичний пaлaц пoєднaв у сoбі певну кaзкoвість, a тaкoж гoтичні й рoмaнські aрхітектурні елементи.
Сьoгoдні тут рoзтaшoвується сaнaтoрій «Кaрпaти» (де тaкoж приймaють гoстей нa відпoчинoк). Нaвкoлo будівлі, ще зa бaжaнням грaфa Шенбoрнa, ствoрили рoзкішний сaд-дендрaрій. Тепер це сaнaтoрний пaрк.
А скільки з них ви бачили на власні очі? Поділіться з нами у коментарях!
Джерело: ukrainianpeople.us
Категория: Музей, Украина  комментарии отключены

Самый жуткий музей в Мальте

Расчлененные тела, отрубленные головы и руки, распятия, дыбы, виселицы и другие орудия пыток собраны в одном маленьком мальтийском подвале, дабы пощекотать нервы и показать все жуткие "прелести" средневековых издевательств над людьми. Даже мне, взрослому мужику видавшему виды, и то было немного жутковато в этом музее, особенно, когда я представлял, что на месте восковых фигур были реальные люди... И все это - ужасный и шокирующий музей пыток "Mdina Dungeons" или "Подземелья Мдины" в одноименной древней столице Мальты.
vlade_mir)


Музей пыток расположен в бывшей городской тюрьме, построенной XVIII веке, хотя экспозиция охватывает гораздо большее время. Выставка музея представлена в хронологическом порядке, рассказывая о пытках в разные периоды мальтийской истории. Мы начинаем со времен римского правления, затем переходим арабскому периоду, потом попадаем в темницы мальтийских рыцарей и святой инквизиции, а под конец немного узнаем о французком и английском влиянии.



Музеев пыток много, но такой, наверное, один. Его главной особенностью и отличием от других подобных музеев является то, что орудия пыток представлены не просто так, а в действии, только вместо живых людей - восковые манекены сделанные в натуральную величину.



Боль, страдания, кровь, отрубленные конечности — все это в изобилии представлено в Мдинских подземельях. И это не столько музей пыток, сколько музей человеческих страданий! Жуть, одним словом.



Все это сопровождается очень реалистичными звуками - плачем, криками и стонами, которые создают еще более жуткую атмосферу в подземельях.



Кроме жертв пыток в музее нашлось место и больным чумой. А чума не меньшая пытка...



В арабском периоде любили расчленять и отрубать конечности. Украл - руку прочь! Хорошие были законы...



Особое место занимает святая инквизиция и ее методы расправы с неверными. Нанизанные на колья головы и висельники....



И конечно демонстративные сожжения на костре



Дыба - любимое орудие пыток инквизиторов. Оказывается есть две разновидности дыбы. Первая - горизонтальная дыба.



Вторая - вертикальная дыба. Хоть плоскости разные, но смысл у них один - невыносимая боль и адские муки, во время которых признаешься во всем грехах, которых даже не совершал.



У попадавших в подземелья Мдины людей шансов выбраться живыми было очень мало, но исключения были.



Здесь сидело несколько "знаменитостей" Мальты, которым повезло выбраться живыми. Два самых известных "постояльца" Мдины - это художник Караваджо (справа) и рыцарь Ла Валетт (слева). Караваджо каким-то чудом удалось сбежать на Сицилию.



А Ла Валетт, отсидев 4 месяца, выбрался живым и вскоре стал Великим Магистром рыцарского ордена и самой известной исторической личностью острова, имя которого носит его столица - Валетта.



Но это лишь редкие исключения. В основном из этого места никто на своих ногах не выходил...



Наполеон, захватив Мальту в 1798 году, запретил здесь пытки, а в 1813 году уже англичане окончательно закрыли эту тюрьму. Но все орудия пыток сохранились в подземелье до наших дней, и дабы не пропадать "добру" здесь открыли музей, украсив его жуткими восковыми фигурами для придания большей реалистичности.



Найти музей пыток в Мдине очень просто, хотя я нашел его не сразу. Заходим в центральные ворота города и сразу справа ищем вот такой спуск вниз со скромной деревянной табличкой "Mdina Dungeons". Несмотря на свою жуткость, детей сюда пускают, но до 12 лет лишь в сопровождении родителей. С другой стороны подумайте сами, нужно ли Вашим детям видеть такую жуть? Сюда даже особо впечатлительным взрослым я бы не советовал спускаться...
Категория: Мальта, Музей  комментарии отключены

Музей корабля трагической судьбы "Васа", Стокгольм

 
На багатому пишною рослинністю острові Djurgården (Стокгольм), де колись полювали шведські королі, знаходиться оригінальна будівля з дуже примітним зовнішнім виглядом.  
Над його покрівлею височіють дві конструкції червоного кольору, у вигляді корабельних щогл. Це музей флагмана шведського королівського флоту - корабля "Васа" , єдиного в світі вітрильного судна ХVII століття, дерев'яні конструкції якого збереглися на 95%. Свою назву корабель отримав на честь царювала в той час династії шведських королів - Васа. Довжина його корпусу становила 69 метрів, а ширина - 11,7 метрів, висота корми майже 20 метрів, а загальна висота корабля - 52,5 метра. На борту корабля передбачалося розміщення 64 гармат.

Корабель цей трагічної долі. Справа в тому, що він затонув, відразу після спуску на воду, не простягнувши і півгодини. Сталося це в теплий серпневий день 10 серпня 1628 року. У Європі в цей час тривала Тридцятилітня війна, війна між католиками і протестантами. Король Швеції Густав II Адольф, який розпорядився про будівництво корабля "Васа", вів військові дії на боці німецьких протестантів. Воював він дуже успішно, за що був названий "Північним левом".





Історія «Ваcи» почалася 16 січня 1625 року, коли король Швеції Густав II Адольф підписав з голландським кораблебудівником Хенриком Хюбертссоном контракт на будівництво нового бойового корабля для шведського флоту. Новий корабель повинен був стати флагманом Шведського королівського флоту, найбільшим і найбільш тяжкоозброєна кораблем з усіх, що були в розпорядженні країн, які мали виходом до Балтики. У тому ж році для побудови корабля було зрубано понад тисячу дубів. Безпосередньо роботи з будівництва корабля почалися навесні 1626 року за керівництвом Хюбертссона на верфі військового флоту Blasieholmen поблизу Стокгольма. При цьому діяльну участь в будівництві «Ваcи» приймав сам король. Зокрема, він особисто затверджував розміри і склад озброєння майбутнього флагмана свого флоту. На будівництві було зайнято понад 400 осіб.

Макет корабля "Васа"


Уже при будівництві «Ваcе» було присвоєно звання «королівського корабля», що підкреслювало його особливий статус. Корпус корабля багато прикрашався позолоченими і розфарбованими різьбленими скульптурами. До створення «Вази» були залучені кращі працівники - теслі, пильщики, ковалі, столяри, малярі. У 1627 році суднобудівник Хенрік Хюбертссон помер. Його наступником у роботі над «Васой» став суднобудівник верфі Блазіенхольмен Хайн Якобссон. Восени того ж року корабель був спущений на воду. До початку 1628 року «Васа» був в цілому готовий. 16 січня, рівно через три роки після укладення контракту на будівництво, король Густав II Адольф відвідав верф Blasieholmen, оглянув корабель і залишився ним задоволений. До літа 1628 року «Ваcа» відбуксирували до королівського палацу і пришвартований там.



Макет "Васы" на фоне настоящего восстановленного флагмана


До неділю 10 серпня 1628 рік все було готово до плавання. На борт був прийнятий баласт, а також гармати, порох і ядра для першого плавання. Погода була ясна, вітер слабкий, але поривчастий. На борту знаходилося близько 100 чоловік екіпажу, а також їх сім'ї (з нагоди першого плавання передбачалося чудове торжество). Метою першого плавання «Вази» була обрана військово-морська база Alvsnabben на північний захід від Стокгольма. Для його відплиття потрібно немало часу - вітер дув з південного заходу, тому перші кілька сотень метрів корабель доводилося витягати за допомогою якорів. Потім, вийшовши на відкритий простір, капітан корабля Сёфрінг Ханссон наказав підняти чотири вітрила - фок, фор-марс, грот-марс і бізань. Після постановки вітрил «Ваза» відсалютував присутніх роззявам бортовим залпом і відправився в своє перше плавання.



Коли корабель вийшов на відкритий простір бухти, сильний порив вітру наповнив вітрила, і «Ваза» почав кренитися на подветренную сторону, але потім вирівнявся і пройшов ще приблизно 1300 метрів, дійшовши до острова Beckholmen біля входу в гавань Стокгольма. Там, в ста метрах від острова, новий порив вітру знову нахилив корабель, на цей раз значно сильніше. Вода хлинула через відкриті гарматні порти, корабель ліг на борт і почав тонути з піднятими вітрилами і прапорами. На місце катастрофи швидко прибула допомога, проте до їх прибуття корабель встиг майже повністю піти під воду. Рятувальникам залишалося лише підібрати уцілілих в катастрофі і доставити на Beckholmen і в порт Стокгольма. Хоча катастрофа сталася недалеко від берега, разом з «Ваcой» загинуло, за різними джерелами, від 50 до 400 осіб.



Минуло понад 300 років, і один ентузіаст вирішив цей корабель знайти. Точних відомостей, де він затонув, не було (архівні документи вказували кілька різних місць). 38-річний інженер Андерс Франсен, експерт по затонулим стародавнім кораблям, сконструював спеціальний пробовідбірник і в 1953 році почав пошуки. І ось 25 серпня 1956 року в пробовідбірниками застряг шматочок почорнілого дерева. Спустилися водолази, намацали борт корабля з двома рядами гарматних люків - стало ясно, що це корабель "Васа". Вирішили спробувати його підняти. Але як? Пропозицій було багато. Наприклад, вморозіть корабель в брилу льоду, а коли вона спливе, відбуксирувати на мілководді. Лід розтане, корабель залишиться! Або заповнити його кульками від пінг-понгу, які і піднімуть корабель.



Але взяла гору найбільш реальна ідея: промити шість каналів під корпусом, пропустити через них троси і на понтонах підняти "ВАСУ". Водолази, які виконували цю складну роботу в повній темряві на глибині 30 метрів, під корпусом трьохсотлітнього корабля, щодня ризикували життям. Тунелі були настільки вузькими, що люди в них насилу протискувалися, повітряні шланги могли заплутатися (і часом заплутувалися!) В балках, дошках та інше сміття на дні. А крім того, в будь-який момент міг обвалитися багатотонний корпус з баластом-камінням в днище. Але, на щастя, все обійшлося, і в серпня 1959 корабель був готовий до підйому. Спочатку відірвали корпус від дна і відбуксирували на глибину 15 метрів. Потім протягом двох років водолази затикали тисячі отворів від зниклих болтів, зміцнювали корму і закривали все гарматні люки. І наостанок,



Чому "Васа" так добре зберігся? У холодному Балтійському морі, в його слабосоленої воді не водиться черепашка у дереві, яка досить швидко з'їдає дерево в теплих південних морях. А тут проржавіли все болти (їх було кілька тисяч), відпали всі різьблені прикраси, і з дна моря підняли близько 14 тисяч різних деталей. Реставраторам вдалося вирішити складну проблему консервації дерева. Щоб рідина не пішла з деревини, а дерево не розсохлося і зруйнувалося, вирішили побудувати спеціальний критий док, куди на понтоні відбуксирували корабель, і протягом 17 років вдень і вночі зрошували корпус складом, що заміщає воду. На кожен кілограм дерева доводилося півтора літра води. Треба було видалити з корпусу 580 тонн води. Спочатку роботу виконували вручну,



Тимчасовим виставковим "залом" для корабля "Васа" став док. Одним з перших відвідав його король Швеції Карл XVI Густав, захоплювався археологією і зробив велику підтримку роботам з підйому судна. Реставратори очистили від мулу і бруду корпус корабля і всі предмети. Шкіряні вироби консервували, тканини і посуд очищали і сушили. За 27 років існування цього тісного тимчасового музею подивитися на "ВАСУ" прийшло більше 11 мільйонів чоловік. Складна робота стояла з вітрилами. Вони від часу так злежалися в трюмі, що могли зруйнуватися від найменшого дотику. Їх обережно перенесли на скловолокнисту основу і просочили консервирующим складом.



Коли, нарешті, закінчили консервацію корабля, знайшли місце всім фігурам і деталей, "Васа", як кажуть моряки, "на своєму кілі" відправився в останнє плавання, до місця "вічної" стоянки - в док, розташований на території старої військової верфі. Причому будівля музею зводили навколо головного "експоната". Тепер з семи палуб-поверхів музею корабель видно прекрасно у всіх деталях. У вітрінах- справжні речі ХVII століття: взуття, одяг, посуд, бочки для зберігання провіанту (вони підвішувалися до стелі для захисту від щурів), котел, в якому повинні були готувати їжу майже на 500 осіб, медичне приладдя лікаря-цирульника, гра, нагадує сучасні нарди, перші курильні трубки. Команда була дуже бідною: єдина золота річ, виявлена ​​на кораблі, - кільце та ще кілька монет в кишені одного з загиблих.



Корабель будувався в епоху бароко - веселе, пустотливе час. Ось якась пишнотіла чи русалка, то чи німфа висунула язик і облизує кінчик носа. Ось стоїть солдат і задумливо чухає бороду. А ось змія виповзає з очниці фігури, що символізує смерть ... Причому всі фігури яскраво розписані, деякі позолочені. І на тлі корпусу зі світлого дерева вони створювали відчуття святковості. Корабель оснащений за останнім словом тодішньої військово-морської техніки. На двох гарматних палубах встановлені 64 бронзові гармати, з яких 48 штук 24-фунтові (вагою понад тонну кожна). Та ще шість мортир, та велика кількість пороху і самих різних ядер для морського бою.



Останнє питання, яке нам з Вами доведеться розглянути: Так хто ж винен в загибелі флагмана шведського королівського флоту?

Перед відплиттям «Васи» адмірал, командувач флотилією, за правилами того часу провів випробування корабля на остійність. 30 матросів перебігали від одного борта до іншого і назад. Але після третьої перебіжки адмірал припинив випробування - корабель так розгойдався, що міг перевернутися вже прямо біля причалу. Єдине, що він сказав: "Якби тільки Його величність був удома!" (Король в цей час знаходився в Європі.) "Ми вийдемо в море, якщо Бог і вітер того захочуть", - писав адмірал. І це не перебільшення. Кораблі були маломаневреннимі і неповороткими, змінювати вітрила в вузьких проходах між островами на виході з гавані Стокгольма майже неможливо. Тому кораблі часто стояли на якорі, чекаючи попутного вітру. Короткий шлях від Стокгольма до відкритого моря (буквально кілька кілометрів) міг зайняти місяць, а то й півтора.



Призначений після катастрофи для визначення винних королівський суд почав засідати в королівському палаці вже на наступний день. Питання в першу чергу адресувалися уродженцю Данії, капітану Сефрінгу Ханссону:
- Команда була п'яна?
Капітан під присягою стверджує: корабель відплив в неділю, багато хто був на причасті і "перед Всевишнім клянусь, що ніхто на борту не був п'яний".
- Гармати були погано закріплені?
- Ви можете розрубати мене на тисячі шматків, якщо гармати були закріплені, - відповідає Ханссон. Та й адмірал підтвердив це.
- Взяли мало баласту?
- Весь баласт був на борту, більше взяти не можна було - не було місця.

Треба сказати, що, до честі королівського суду Швеції, ніхто не був визнаний винним. Коли через три століття корабель підняли на поверхню, всі гарматні лафети стояли на своїх місцях - так що звинувачення в тому, що гармати були погано закріплені, знято справедливо. Та й баласту більше взяти було не можна - не було місця.



І все-таки: хто ж винен? Звісно ж, що винуватців, точніше, тих, хто допустив помилки, що призвели до загибелі корабля, було кілька. І перш за все сам король Густав II Адольф. Він занадто поспішав з будівництвом, а крім того, особисто затвердив розміри судна (яке замислювалося як однопалубне). Але король хотів отримати корабель з максимальним числом гармат, для чого довелося вже в ході будівництва додати ще одну гарматну палубу. І "Васа" був єдиним кораблем з двома рядами гарматних портів.



Винним можна вважати також адмірала Флемінга. Йому вже на березі стало зрозуміло, наскільки нестійкий корабель. Але він не наважився своєю владою зупинити вихід корабля, якого король з нетерпінням очікував в Європі. Вина лежить і на кораблебудівників. Справа в тому, що під час будівництва помер Хенрік Хюбертссон і закінчував її інший майстер, Хейн Якобссон, - відповідно до тих розмірами, які затвердив король. І нарешті, відповідно до сучасної теорії, перше плавання мало проходити з закритими гарматними люками.

Але ніхто, природно, не наважився сказати, що винен "Його величність". Як зауважив орендар верфі Арент де Грот, "тільки Господь Бог знає, хто винен". Але ні Бог, ні король непідсудні, а "цапів-відбувайлів" судді не стали шукати, і справа була закрита.



Реконструкція будівлі корабля


У записі використані текстові описові матеріали з джерел ru.wikipedia.org , www.nkj.ru , С. Матссон-Попова (член Спілки письменників Швеції)
Категория: Музей  комментарии отключены

Венгерская национальная галерея. Часть 1

Изображение 2324.jpgВенгерская национальная галерея находится в Будайском замке в Королевском дворце. В ней представлены работы венгерских мастеров искусств. Коллекция насчитывает более 100 тысяч произведений искусства. Так как коллекция музея большая, то будет несколько постов, в которых вы увидите замечательные картины, скульптуры и уникальные церковные фрески. Начнём же экскурсию по музею.

01.


02. Петер Крафт - Коронация Франциска I, 1792
Изображение 1775.jpg

03. Петер Крафт, 1825
Изображение 1777.jpg

04. Петер Крафт - портрет эрцгерцога Джозефа, 1820
Изображение 1779.jpg

05. Стефан Доффмайстер - The buttle of Mohacs in 1526
Изображение 1781.jpg

06. Стефан Доффмайстер - Бела III основывает цистерианский монастырь в 1183 году
Изображение 1787.jpg

07. Dosa Geza - Двойной портрет, 1871
Изображение 1793.jpg

08. Фриджис Стробентц - Прогулка, 1894
Изображение 1795.jpg

09. Szinyiei Merse Pal - Пикник в мае, 1873
Изображение 1797.jpg

10. Алайос Штробл - бюст Лики Палмэй, 1882
Изображение 1802.jpg

11. Йозеф Энджел - Ева, 1880
Изображение 1803.jpg

12. Тихамер Маргит - Ревность, 1892
Изображение 1805.jpg

13. Фулоп Ласло - Вечерний звон, 1895
Изображение 1807.jpg

14. Шандор Лизен-Мейер - Поздравления с днём рождения
Изображение 1809.jpg

15. Szinyiei Merse Pal - Любовники, 1870
Изображение 1811.jpg

16. Szinyiei Merse Pal - Леди в фиолетовом, 1874
Изображение 1813.jpg

17. Szinyiei Merse Pal - Купальня и мальчик, 1868
Изображение 1815.jpg

18.
Изображение 1817.jpg

19.
Изображение 1818.jpg

20. Гула Бенчур - Нарцисс, 1881
Изображение 1819.jpg

21. Гула Бенчур - Вакханка, 1881
Изображение 1821.jpg

22. Гула Бенчур - Король Людовик XV и мадам Дюбарри, 1874
Изображение 1823.jpg

23. Ласло Хегедуш - Каин и Авель, 1899
Изображение 1825.jpg

24. Джено Гиафраш - Тяжёлая ноша, 1881
Изображение 1827.jpg

25. Кароли Лотц - Корнелия Лотц в чёрном, 1896
Изображение 1829.jpg

26. Шандор Лизен-Мейер - Фауст и Маргарита, 1875
Изображение 1831.jpg

27. Георг Зала, 1880
Изображение 1833.jpg

28. Георг Зала - Портрет миссис Жармей, 1890
Изображение 1835.jpg

29. Кароли Лотц - Купающаяся женщина, 1901
Изображение 1837.jpg

30. Берталан Шекели - Леда и Сван, 1880
Изображение 1839.jpg

Продолжение следует...

Великолепная коллекция дворца Кадриорг


В Художественном музее во дворце Кадриорг,что в Таллине, находятся интереснейшие картины. А среди них есть полотна Репина, Айвазовского, Маковского, Клодта, Шишкина и других известных художников. Так давайте же пройдём по нему и посмотрим на чудесные произведения живописи и искусства

01. Банкетный зал
Изображение 2712.jpg

andreimos

02.
Изображение 2690.jpg

03.
Изображение 2688.jpg

04. Ваза 2-й половины 19-го века
Изображение 2681.jpg

05. Ваза 2-й половины 19-го века
Изображение 2684.jpg

06. Ариадна, 19 век, копия
Изображение 2694.jpg

07. Амур и Психея, 19 век, копия
Изображение 2696.jpg

08. Портрет Екатерины I , неизвестный автор, 18 век
Изображение 2713.jpg

09. "Море" - И.Айвазовский, 1898
Изображение 2750.jpg

10. Пахарь на Украине - М.Клодт, 1879
Изображение 2752.jpg

11. Молодая жена крестьянская жена с ребёнком - В.Маковский, 1878
Изображение 2754.jpg

12. Портрет графини Строгановой - К. Брюллов(?), 19 век
Изображение 2734.jpg

13. Двойной портрет - К.Брюллов(?), около 1840
Изображение 2739.jpg

14. Старик с костылём - И.Крамской, 1872
Изображение 2757.jpg

15. Рассказ солдата - И.Репин, 1877
Изображение 2761.jpg

16. Сосновый лес - И.Шишкин, 1878
Изображение 2763.jpg

17. Роща - И.Шишкин, 2-я половина 19 века
Изображение 2766.jpg

18. Портрет мужчины - А.Мокрицкий(?). Портрет мужчины - А.Варнек, 1810 - 1820
Изображение 2736.jpg

19. Пирс в Одессе - Р.Судковский, 1885
Изображение 2743.jpg

20. Порт в Таллине -А.Боголюбов, 1853
Изображение 2746.jpg

21. Нева - А.Боголюбов
Изображение 2748.jpg

22. Портрет Екатерины Дашковой - Людвиг Филипп Тишбейн(?), 1780
Изображение 2732.jpg

23. Портрет Великого князя Александра Павловича и портрет дамы - Джованни Батиста Лампи(?), 18 век
Изображение 2725.jpg

24. Портрет графини Екатерины Орловой - Ф.Рокотов, 2-я половина 18 века
Изображение 2723.jpg

25. Портрет дамы - Д.Левицкий,конец 18-го - начало 19-го века
Изображение 2719.jpg

26. Портрет великой герцогини Марии Фёдоровны, жены великого князя Павла Петровича (будущего Павла I) - школа Дмитрия Левицкого, 1780 - 1790
Изображение 2721.jpg

25. Конный портрет великой герцогини Екатерины Алексеевны (будущей императрицы Екатерины II) - К.Головачевский, 1758
Изображение 2715.jpg

26. Великая герцогиня Ольга Николаевна, 1846
Изображение 2699.jpg

27. Екатерина II - Ф.Рокотов, 18 век
Изображение 2618.jpg

28.
Изображение 2619.jpg

29. Святой Франциск - Антонио Маринетти
Изображение 2641.jpg

30. Юпитер и Юнона - Франц Кристоф Джанек, 18 век
Изображение 2649.jpg

31. Портрет Джона Каспара Лаватера - Август Фридрих Оленхайнц
Изображение 2652.jpg

32. Портрет тринадцатилетнего юноши - Бенджамин Блок, 1663
Изображение 2656.jpg

33.
Изображение 2658.jpg

34. Концерт - Бернардо Строцци, 1630 - 1631
Изображение 2660.jpg

35.
Изображение 2663.jpg

36. Благовещение Св.Элизабет - Томьасо Салини(?), 17 век
Изображение 2666.jpg

37. Святое семейство с Иоанном Крестителем - Франческо Тревисани, 1-я половина 18-го века
Изображение 2668.jpg

38. Пётр I - 1-я половина 18-го века
Изображение 2673.jpg

39. Бюст Петра I
Изображение 2675.jpg

40.
Изображение 2677.jpg

41.
Изображение 2769.jpg

42.
Изображение 2768.jpg

43.
Изображение 2771.jpg

44.
Изображение 2772.jpg

45.
Изображение 2774.jpg

46.
Изображение 2777.jpg

47. И даже вот такая советская посуда есть в музее
Изображение 2778.jpg

48. 2-я половина 19-го века
Изображение 2781.jpg

49.
Изображение 2784.jpg

Самый богатый музей обуви в Европе


  skinshoe41 Самый богатый музей обуви в Европе

Рассказывает Эдуард Гава́йлер: Сложно найти материал, который может сравниться с ней по внешнему виду и тактильными ощущениям. Её начали использовать и обрабатывать одной из первых. Она точно переживет любые временные модные тренды и будет существовать вечно. На курсе товароведения в университете тема по этому материалу и изделий из него, на мой взгляд, самая интересная. Бычина, велюр, вороток, чепрак, замша, лайка, наппа, напплак, нубук, опоек, сафьян, шагрень — все это про нее — кожу.
В немецком городе Оффенбах (нем. Offenbach am Main), который находится по соседству с Франкфуртом-на-Майне, расположен один из самых больших музеев кожи в мире, а также самый богатый музей обуви в Европе. Заглянем внутрь?
(Всего 47 фото)


skinshoe00 800x533 Самый богатый музей обуви в Европе

Источник: ЖЖурнал/gavailer
skinshoe01 Самый богатый музей обуви в Европе
1. Знаете, чем отличается чепрак от полы? Чепрачный участок шкуры отличается от остальных повышенной и равномерной по площади толщиной и плотным строением. Черпак относится к шкурам 1-го класса. Полы – это крайние боковые участки. Полы характеризуются неоднородностью физико-механических свойств и рыхлой структурой.
skinshoe02 Самый богатый музей обуви в Европе
2. Также к топографическим участкам шкур крупного рогатого скота относятся вороток, огузок, лапы, пашины.
Этапы производства кожи, если очень коротко, выглядят так:
skinshoe03 Самый богатый музей обуви в Европе
3. 1. Сначала шкура снимается с животного и проходит предварительную обработку – консервируется солью или засушивается.
skinshoe04 Самый богатый музей обуви в Европе
4. 2. Кожсырье отправляется на завод, фабрику или куда угодно, где дальше проходит отмочно-зольно-дубильный этап и этап отделки.
3. Отмока. Чтобы возвратить шкуре состояние, в котором она прибывала в парном виде, шкура подвергается этапу отмоки. Одновременно при отмоке удаляются кровь, грязь, навоз, консервирующая соль.
4. Золение. В процессе золения волосяной покров и эпидермис разрушаются под воздействием химикатов. Освобожденная от волосяного покрова, насыщенная водой шкура называется “гольём”.
5. Мездрение. Остатки подкожной соединительной ткани, мяса и жира удаляются механическим путем.
6. Слишком толстые шкуры подвергаются двоению, её также называют распиловкой.
7. Дубление. В этом процессе естественная волокнистая структура коллагена шкуры животного превращается в кожу.
8. Сортировка, строгание, сушка… Потом кожа отправляется в отделочные цеха.
skinshoe05 Самый богатый музей обуви в Европе
5.
skinshoe06 Самый богатый музей обуви в Европе
6. Удивительные изделия из кож разных животных
skinshoe07 Самый богатый музей обуви в Европе
7.
skinshoe08 Самый богатый музей обуви в Европе
8.
skinshoe09 Самый богатый музей обуви в Европе
9.
skinshoe10 Самый богатый музей обуви в Европе
10.
skinshoe11 Самый богатый музей обуви в Европе
11.
skinshoe12 Самый богатый музей обуви в Европе
12.
skinshoe13 Самый богатый музей обуви в Европе
13.
skinshoe14 Самый богатый музей обуви в Европе
14.
skinshoe15 Самый богатый музей обуви в Европе
15.
skinshoe16 Самый богатый музей обуви в Европе
16.
skinshoe17 Самый богатый музей обуви в Европе
17.
skinshoe18 Самый богатый музей обуви в Европе
18.
skinshoe19 Самый богатый музей обуви в Европе
19. При пожарах натуральная кожа не выделяет ядовитых газов.
skinshoe20 Самый богатый музей обуви в Европе
20. Кроме кожи, в одном здании расположены музей прикладного искусства, этнологический и обувной музеи.
skinshoe21 Самый богатый музей обуви в Европе
21.
skinshoe22 Самый богатый музей обуви в Европе
22. Тирольские колокольчики для крупного рогатого скота. Датируется 18-ым веком.
skinshoe23 Самый богатый музей обуви в Европе
23. Интерьер музея старый-престарый. Подсветку витрин и экспозиций включает сам посетитель, нажимая на кнопку.
skinshoe24 Самый богатый музей обуви в Европе
24. Сумки
skinshoe25 Самый богатый музей обуви в Европе
25.
skinshoe26 Самый богатый музей обуви в Европе
26.
skinshoe27 Самый богатый музей обуви в Европе
27.
skinshoe28 Самый богатый музей обуви в Европе
28. Разное
skinshoe29 Самый богатый музей обуви в Европе
29.
skinshoe30 Самый богатый музей обуви в Европе
30.
skinshoe31 Самый богатый музей обуви в Европе
31. Кожаный футбольный мяч. Германия, 1935 год.
skinshoe32 Самый богатый музей обуви в Европе
32. Ну и конечно же обувь.
skinshoe33 Самый богатый музей обуви в Европе
33.
skinshoe34 Самый богатый музей обуви в Европе
34.
skinshoe35 Самый богатый музей обуви в Европе
35.
skinshoe36 Самый богатый музей обуви в Европе
36. Для информации: к деталям кожаной обуви относятся: 1 — носок; 2 — союзка; 3 — берца; 4 — задинка; 5 — задний наружный ремень; 6 — язычок;7 — закрепка; 8 — подошва; 9 — рант; 10 — каблук; 11 — подкладка; 12 — подблочник; 13 — штаферка; 14 — задний внутренний ремень; 15 — боковинка; 16 — межподкладка союзки; 17 — стелька; 18 — задник; 19 — подносок; 20 — подпяточник; 21 — простилки; 22 — геленок.
skinshoe37 Самый богатый музей обуви в Европе
37. Венецианская обувь 1600 гг.
skinshoe38 Самый богатый музей обуви в Европе
38. Платформы (Chopine).
skinshoe39 Самый богатый музей обуви в Европе
39.
skinshoe40 Самый богатый музей обуви в Европе
40. Полусапожки. Франция, Париж, 1870.
skinshoe41 Самый богатый музей обуви в Европе
41.
skinshoe42 Самый богатый музей обуви в Европе
42. И другая обувь.
skinshoe43 Самый богатый музей обуви в Европе
43.
skinshoe44 Самый богатый музей обуви в Европе
44.
skinshoe45 Самый богатый музей обуви в Европе
45.
skinshoe46 Самый богатый музей обуви в Европе
46.

Музей Традиционной Медицины Вьетнама

_DSC1506.jpg
Музей традиционной медицины находится на самой обычной улице, не далеко от центра (адрес я укажу в конце поста).

2. Вот в этом, ничем не примечательном, доме скрывается одно из самых интересных мест, в которых я был во Вьетнаме! Сначала я относился скептически к походу в музей, не думал, что он меня чем-то заинтересует. Увидев это здание, я еще больше расстроился. Ну что может быть интересного тут?
_DSC1508.jpg
EXIF 1/400 sec, f/4, 24 mm, ISO 560, 2014:10:11 17:25:26, NIKON D810, 24.0-120.0 mm f/4.0

3. Но мое мнение резко сменилось, как только я переступил порог этого дома. Признаюсь честно, я был шокирован контрастом! Внутри скрывается настоящий шедевр вьетнамской архитектуры.  В этом маленьком шестиэтажном доме уместилось 18 выставочных залов с различными экспонатами. Очень хорошо, что в музее работают гиды с отличным английским. Девочка провела для нас очень интересную экскурсию.
_DSC1512.jpg
EXIF 1/20 sec, f/4, 24 mm, ISO 3200, 2014:10:11 17:27:23, NIKON D810, 24.0-120.0 mm f/4.0

5. В музее множество деревянных картин, на которых показаны различные виды традиционной медицины. Их создавали более 50 резчиков в течении трех лет.
_DSC1522.jpg
EXIF 1/30 sec, f/4, 24 mm, ISO 5000, 2014:10:11 17:30:55, NIKON D810, 24.0-120.0 mm f/4.0

6. Осмотр экспозиций идет сверху вниз. На лифте вы поднимаетесь на пятый этаж, а оттуда по лесенке на крышу.
_DSC1525.jpg
EXIF 1/400 sec, f/4, 24 mm, ISO 400, 2014:10:11 17:32:25, NIKON D810, 24.0-120.0 mm f/4.0

9. На крыше расположен зал посвященный плодородию (сексу). На следующем фото подпись к данному экспонату.
_DSC1527.jpg
EXIF 1/60 sec, f/4, 70 mm, ISO 3200, 2014:10:11 17:33:09, NIKON D810, 24.0-120.0 mm f/4.0

10.
_DSC1528.jpg
EXIF 1/160 sec, f/4, 78 mm, ISO 3200, 2014:10:11 17:33:14, NIKON D810, 24.0-120.0 mm f/4.0

11. Другие экспонаты посвященные данной теме:)
_DSC1530.jpg
EXIF 1/40 sec, f/4, 65 mm, ISO 3200, 2014:10:11 17:33:41, NIKON D810, 24.0-120.0 mm f/4.0


13. Вниз ведет лабиринт лестниц. Некоторые из них открытые, а некоторые спрятаны внутри дома.
_DSC1532.jpg
EXIF 1/400 sec, f/4, 24 mm, ISO 2000, 2014:10:11 17:34:12, NIKON D810, 24.0-120.0 mm f/4.0


15.
_DSC1536.jpg
EXIF 1/320 sec, f/4, 24 mm, ISO 3200, 2014:10:11 17:35:44, NIKON D810, 24.0-120.0 mm f/4.0

16. Часть экспозиции составляет дом 19-го века одного очень знаменитого лекаря из Ханоя. Дом был разобран и перевезен сюда.
_DSC1537.jpg
EXIF 1/50 sec, f/4, 24 mm, ISO 3200, 2014:10:11 17:36:13, NIKON D810, 24.0-120.0 mm f/4.0

17.
_DSC1538.jpg
EXIF 1/60 sec, f/4, 24 mm, ISO 3200, 2014:10:11 17:36:29, NIKON D810, 24.0-120.0 mm f/4.0

18. Родовое дерево Вьетнама.
_DSC1541.jpg
EXIF 1/50 sec, f/4, 24 mm, ISO 3200, 2014:10:11 17:36:58, NIKON D810, 24.0-120.0 mm f/4.0

19. Запасы лекарственных трав.
_DSC1542.jpg
EXIF 1/20 sec, f/4, 24 mm, ISO 3200, 2014:10:11 17:37:15, NIKON D810, 24.0-120.0 mm f/4.0

20. Еще один шедевр резбы по дереву.
_DSC1544.jpg
EXIF 1/30 sec, f/4, 31 mm, ISO 4000, 2014:10:11 17:37:42, NIKON D810, 24.0-120.0 mm f/4.0

21. В музее полно всяких баночек и скляночек с различными порошками и травами. Как всегда большую часть экскурсии я пропустил, потому что был увлечен фотографированием.
_DSC1552.jpg
EXIF 1/25 sec, f/4, 24 mm, ISO 4000, 2014:10:11 17:40:13, NIKON D810, 24.0-120.0 mm f/4.0

22.
_DSC1553.jpg
EXIF 1/25 sec, f/4, 66 mm, ISO 4000, 2014:10:11 17:40:25, NIKON D810, 24.0-120.0 mm f/4.0

23. Прилавок аптекаря. Можно одеться в китайскую одежду позапрошлого века и сфотографироваться за прилавком. Люблю музеи, в которых можно как-то поучаствовать в действии, а не только смотреть.
_DSC1559.jpg
EXIF 1/15 sec, f/4, 24 mm, ISO 4000, 2014:10:11 17:41:34, NIKON D810, 24.0-120.0 mm f/4.0

24. Рецепты?
_DSC1561.jpg
EXIF 1/100 sec, f/4, 48 mm, ISO 8000, 2014:10:11 17:42:05, NIKON D810, 24.0-120.0 mm f/4.0

25. Некоторые из этих сосудов были сделаны в XV веке.
_DSC1564.jpg
EXIF 1/80 sec, f/4, 24 mm, ISO 8000, 2014:10:11 17:42:51, NIKON D810, 24.0-120.0 mm f/4.0

26.
_DSC1576.jpg
EXIF 1/160 sec, f/4, 66 mm, ISO 8000, 2014:10:11 17:46:12, NIKON D810, 24.0-120.0 mm f/4.0

27.
_DSC1578.jpg
EXIF 1/60 sec, f/4, 40 mm, ISO 8000, 2014:10:11 17:46:48, NIKON D810, 24.0-120.0 mm f/4.0


29. Чай - это важная составляющая азиатской культуры. Чайные принадлежности.
_DSC1582.jpg
EXIF 1/80 sec, f/4, 24 mm, ISO 8000, 2014:10:11 17:48:29, NIKON D810, 24.0-120.0 mm f/4.0

30. Экскурсовод назвал это плодами "Human tree" . Плоды этого дерева очень похожи на человека. Мне, если четно, в это не верится.
_DSC1585.jpg
EXIF 1/60 sec, f/4, 50 mm, ISO 8000, 2014:10:11 17:49:19, NIKON D810, 24.0-120.0 mm f/4.0

31. В таких пузырьках вьетнамские женщины носили масло перечной мяты. И делают это до сих пор, только сосуды стали более современные. По запаху напоминает хорошо нам знакомую "вьетнамскую звездочку", но немного мягче и приятней.
_DSC1588.jpg
EXIF 1/60 sec, f/4, 120 mm, ISO 8000, 2014:10:11 17:51:08, NIKON D810, 24.0-120.0 mm f/4.0

32.
_DSC1587.jpg
EXIF 1/40 sec, f/4, 24 mm, ISO 8000, 2014:10:11 17:50:52, NIKON D810, 24.0-120.0 mm f/4.0

33.
_DSC1589.jpg
EXIF 1/30 sec, f/4, 78 mm, ISO 8000, 2014:10:11 17:51:53, NIKON D810, 24.0-120.0 mm f/4.0

34. Снова куча чайников.
_DSC1593.jpg
EXIF 1/50 sec, f/4, 24 mm, ISO 8000, 2014:10:11 17:52:34, NIKON D810, 24.0-120.0 mm f/4.0

35.
_DSC1601.jpg
EXIF 1/80 sec, f/4, 28 mm, ISO 8000, 2014:10:11 17:53:36, NIKON D810, 24.0-120.0 mm f/4.0

36. Экскурсия заканчивается в магазинчике, где вас бесплатно угостят чаем с лотосом и предложат купить различные натуральные лекарства. Моему удивлению не было предела, когда я увидел родной язык на упаковках. Как оказалось, хозяин данного музея проживает в Киеве и занимается экспортом биологически активных добавок в Украину.
_DSC1610.jpg
EXIF 1/160 sec, f/4, 30 mm, ISO 8000, 2014:10:11 18:01:25, NIKON D810, 24.0-120.0 mm f/4.0

37. А вот и обещанный адрес музея.
_DSC1611.jpg
EXIF 1/200 sec, f/4, 24 mm, ISO 8000, 2014:10:11 18:09:15, NIKON D810, 24.0-120.0 mm f/4.0


Если вы будете в Хошимин сити, обязательно включите этот музей в список мест обязательных к посещению!

Еще фотографии из музея: смотреть

«Harry Potter: The Exhibition». Часть первая.



1. Начну с самого самого начала... Как-то моя коллега принесла на работу всю серию фильмов на DVD о Гарри Поттере и так как намечались осенние каникулы, то мне подумалось почему бы не посмотреть с детьми вместе всю серию, от начала до конца. Сказано-сделано. И вот в итоге мы - фанаты волшебников!)

platpaul



2. Тут между делом читаю новости Кельна и делаю маленькое открытие: с сентября 2014 года по февраль 2015 года в нашем городе находится передвижная выставка "Harry Potter: The Exhibition".


3. Буду рассказывать по порядку. Посетителей собирают небольшими группами и вот мы находимся в первом зале: симпатичная девушка в форме колледжа приветствует гостей и предлагает примерить ммм... распределяющую Шляпу! Нужно сесть на предложенный стул, шляпа возносится над головой и громогласный голос объявляет... в итоге мои дети идут учиться на факультет Гриффиндор (ну тот, где учился Гарри с друзьями))))).


4. Следующий зал был с восемью большими экранами - там показали интересный видоряд - небольшая история Гарри Поттера - но сделано было очень грамотно и интересно и это настраивало на выставку. Музыка из фильма сопровождает всю экскурсию и в каждой теме она другая.


5. В это время открывалась задняя стенка, раздавался гудок поезда и в кромешной тьме светятся лишь фары "Хогвартс-экспресса", в сопровождении еще одной "волшебницы" с фонарем мы оказываемся в новом павильоне.


6. Дальше идет интересный момент фильма эта стены с картинами и некоторые из них двигаются как и фильме - ну и самая главная, которая запомнилась и мне - это "Полная дама" , она пытается силой голоса разбить бокал, у нее не получается и в итоге она разбивает его о стену.))) Именно такие моменты возвращают тебя в фильм.


7. Сразу вначале поста оговорюсь, что качество многих фото подкачало по понятным причинам: первое - это почти кромешная темнота местами, со вспышкой фотографировать запрещено, часть фото делал мой сын) да и просто все было настолько узнаваемо из недавно просмотренных фильмов, что дети постоянно звали меня с различных стендов с возгласами: "А помнишь там было.....!!!!!" Поэтому мы попросту  наслаждались тем что видели.


8.


9. На выставке собрана большая коллекция волшебных вещей, которыми наполнен фильм, здесь заметил "проклятое ожерелье", это старинный тёмный артефакт, одно прикосновение к которому может убить человека. Именно его пытался Драко Малфой подсунуть самому профессору Дамблдору чтоб убит его.


10. А это ода женской сумке - слева скромно притаилась "Бисерная сумочка" Гермионы - она очень маленькая но после наложения на неё "заклятия расширения" она стала практически безразмерной - туда помещались волшебные книги Гермионы, посуда, одежда и даже палатка - все что необходимо в дальних странствиях в поисках волшебных крестражей.
Помимо сумочки на этом стенде волшебная палочка, книги и даже листок со списком тайного общества "Армия  Дамбелдора".


11. Тут же рядом две кровати с балдахинами и вещи главных героев - неразлучных друзей на протяжении всех фильмов - Гарри и Рона.


12.  В центре "Золотое яйцо" - Его выиграл Гарри в одном из туров турнира Трех волшебников.
Но Золотое яйцо служило ещё и подсказкой для второго тура. Открыв его при определённых обстоятельствах (надо было опустить яйцо под воду), можно было услышать русалочью песню, которая давала подсказку на второй тур.


13. Стенды с вещами Гарри и Рона оформлены в виде чемодана под стеклом, у Гарри здесь конечно же его волшебная палочка, очки, письмо с приглашением в Хогвартс, волшебная карта.


14.


15. А это сундук Рона - оранжевая футболка с автографом, сломанная волшебная палочка обмотанная скотчем и комиксы.


16. Далее идет череда всех преподавателей и каждому посвящен небольшой уголок с предметами интерьера и личными вещами. Это профессор Локхарт - специальность - Защита от темных сил. Так как профессор был тот еще нарцисс - куча его фотографий в разных образах, его книги и мантия - все как в фильме.


17. Меня лично поразило, насколько ответственно создатели фильмов подошли к экранизации всеми книг - множество мелких деталей, которые воспринимаются как уже само-собой разумеющиеся - а ведь это все вымысел и все Игра.


18. Это самый "веселенький" кабинет в розовых тонах - это Амбридж - здесь все розово - ковры стулья, одежда и множество ее любимых кошек на тарелках. Хотя доброй эту героиню назвать сложно.


19. Тут же столик в стиле ампир - там волшебное перо. В фильме, чтоб наказать Гарри - эта дама заставляет его писать на пергаменте "Я не должен лгать" и эти кровавые строки проступают на его руке.


20. Следующий кабинет - обитель профессор Снейпа - кабинет зельеварения.


21. Конечно же магичиские книги, а также волшебные палочки Снейпа и Слагхорна и волшебный котел для зельяварения.


22. Еще одно место которое особенно понравилось моим детям - это теплицы, где проводились занятия по травологии с профессором Спраут.


23. Здесь нужно взяться за стебель "мандрагоры" (такое магическое растение) и если потянуть за него, но на свет появляется вот такое растение-зверек которое пищит, оно настолько сильно, что снова тянет вниз.


24.


25.


26. Как я мог ройти мимо необычной ручки этого шкафа.


27. Следующие место это кабинет профессора Трелоуни - она прорицательница. Она запомнилась своим не профессорским видом - всегда с растрепанными волосами и одетая в балахоны - человек не от мира сего с большими очками.


28. И устроители опять же не забыли о деталях, будь то портьеры и пуфики Хрустальный шар или чайная чашка, в которую заглянул Гарри и увидел чаинки которые собрались в образе Грима - предвестника смерти.


29. Следующий кусочек выставки посвящен спорту, тому виду, которым усердно занимались в Школе Волшебников - это Квиддич. Его выдумала автор книги Дж.К.Роулин -  и его отличительная черта,  в него играют летая на метлах.


30. А вот кстати они - они различается по моделям, та что слева первая метла Гарри "Нимбус 2000" а справа усовершенствованная модель "Нимбус 2001" - как видите все очень серьезно.


31. Если "отбросить" метла в сторону то можно просто побросать тоже выдуманные для книги особые мячи "кваффл" - это доставляло удовольствие всем!)))) мимо никто не прошел!


32. Награды и кубки победителей.


33. "Золотой снитч" - маленький золотой мячик с крылышками, который Гарри все же поймал во время игры.


34. По дороге в заколдованый лес, костюмы главных героев и конечно же крылоклюв.


35. А теперь интерьер хижины благодушного гиганта Хагрида.


36. Можно посидеть в его кожаном кресле где помещаются трое детей сразу!)


37. Тут же на полке лежит "Чудовищная книга о чудовищах" - книга, рекомендованная как учебник по Уходу за магическими существами профессором Хагридом третьекурсникам. Эта книга нападает на каждого, кто подойдёт к ней достаточно близко, и кого она сочтёт потенциально опасным. Есть только один способ усмирить эту книгу: погладить её по корешку. Тогда книга успокоится и доверчиво откроет свои страницы.


Сразу скажу, что эта тема наверное не всем интересна - фильмы и книги о Гарри Поттере конечно рассчитаны на тинейджеров и детей, но в них есть уникальное качество - это выдуманный мир волшебников, который оброс такими интересными деталями и красивыми элементами и характерами - что непроизвольно затягивает и нас взрослых и и при выходе очередного фильма на эту тему подогревает интерес к теме еще больше. Поэтому делаю пост с большим количеством букв, просто кто-то может не в курсе событий фильма.
А продолжение следует.)
Наш кулинарный блог