Архив категории »Камбоджа «

Камбоджа: поліція на плаву, дельфіни в ріках та Ангкор-Ват

Автор:
Королівство Камбоджа – саме так звучить сьогодні офіційна назва країни на південному сході Азії (півострів Індокитай). І вона чудова туристична альтернатива іншому, більш прославленому азіатському королівству – Таїланду. Тут краще.
 
 Хоча б тому, що це не мейнстрім. Щоправда, королівство це не зовсім казкове, хоч і дуже цікаве…
Камбоджа, як її прийнято у нас називати, часто змінювала свої імена – Кхмерська Республіка, Демократична Кампучія, Народна Республіка Кампучія. Останнє звучить, до речі, дуже мило і дещо чарівливо. Але чар у тривалій історії цієї неймовірно красивої країни (виникла вона ще у VIIIстолітті) мало. Вона пережила безліч колонізаторських завоювань, терор, геноциди і громадянську війну. Та не будемо про сумне, зараз Камбоджу можна назвати навіть процвітаючою – здається, така її доля. Адже тут така природа, що просто божеволієш від захвату!

Фото incomartour.com.ua
Природа могла б бути головною пам’яткою цього азіатського королівства. Без найменшого перебільшення – унікальне зосередження флори і фауни. Якщо пройтись по енциклопедичним даним, то цифри вражають: 536 видів птахів, 240 видів рептилій, 212 видів ссавців і понад 800 видів прісноводної риби. А навіть у звичайних річках тут можна зустріти дельфінів. Потрапити в камбоджійські джунглі – значить побачити на одному квадратному метрі 300 видів рослин. Щоправда, Камбоджа зараз страждає від винищення лісів, причому в колосальних масштабах. У порівнянні ще з минулим століттям вони знищені на 40 відсотків.
Кхмерський алфавіт внесено в Книгу рекордів Гіннеса – він найдовший у світі.
Найбільша гордість Камбоджі – Ангкор-Ват. Саме цей храмовий комплекс вінчає національний прапор королівства, до речі, єдиний у світі, на котрому зображено будівлю… Храм Ангкор-Ват – найбільша релігійна споруда на світі. Варто приїхати в Камбоджу, щоб побачити це грандіозне архітектурне творіння завдовжки 1500 метрів і завширшки 1270. Воно розташоване в самому центрі країни. Дивно те, що це індуїстський храм, що прославляє бога Вішну, адже 95 відсотків населення Камбоджі сповідують буддизм.

Фото dokonline.com
До речі, саме тут знімалась Анджеліна Джолі, зображаючи Лару Крофт – розкрадачку гробниць. Після цього вона всиновила місцеву дитину.
Красивими буддійськими храмами і скульптурами сповнена вся Камбоджа. Сховані в глибині джунглів стародавні будівлі вінчають головні площі міст і дуже цікаві хоча б з естетичної точки зору.
Є, на жаль, у країни кхмерів і зовсім не кумедні рекорди. Кривава війна з В’єтнамом, французька колонізація, окупація Японії і мало не 50-літня громадянська війна після набуття незалежності 1952 року… Загалом активні бомбардування з усіх боків- і дотепер Камбоджу вважають найбільш замінованою країною світу: тут було розкидано мільйони мін. Такий факт неабияк відлякуватиме звичайного туриста, але не бійтесь: небезпеки у звичайному житті це не несе: просто не варто ходити в джунглях не протоптаними стежками.
У Камбоджі легко заблукати в містах і селах, адже тут не прийнято давати вулицям імена – їх просто нумерують, і то у порядку забудови без певної логіки; а будинки взагалі в рідкісних випадках отримують номери…

Фото begonija.lv
Ризикуєте тут відчути себе старим, навіть якщо Європі вас приймуть за того, кому не продають алкоголь. На спекотних вулицях Камбоджі ви побачите тільки молодь. Так, люди до 30 років (!) – це більш ніж 70 відсотків всього населення. А все тому, що народжуваність в наш час тут значно перевищує смертність – у цілих 3 рази. Сьогодні населення Камбоджі – понад 15 мільйонів людей. Але ще півстоліття тому воно становило всього лиш 3,5 мільйона в силу знову ж таки масштабних трагічних конфліктів.
У Камбоджі таке поняття, як дрейфуюче життя, можна сприймати у прямому сенсі слова. Плавуча школа, поліклініка, відділення поліції і, безумовно, храм на воді. На озері Толенсап – десятки плавучих сіл. І це чарівне видовище. Так, уявляєте, сотні людей живуть у таких будинках, діти дістаються до школи на тазиках і плотах, і ринкова торгівля відбувається, сказати б, із човна в човен. А чисельність населення деяких із таких сіл більша, ніж у багатьох звичайних. Село-рекордсмен може похизуватися п’ятьма з половиною тисячами людей. Не всі, звісно, живуть у човнах. Деякі хатини міцно тримаються на воді завдяки довгим палям, котрі зовсім не видно в «мокрий сезон» – період злив. Дивовижно, як їх не затоплює. Адже про якийсь благоустрій тут говорити не доводиться. У багатьох будинках немає навіть ліжок, що там казати про гарантії безпеки. Зате у багатьох є телевізори, магнітофони і супутникові антени. Та й і взагалі не думайте, що камбоджійці відстали від життя. Хай замість авто вони користуються човнами, зате говорять по мобільному телефону. А лежати на веранді такого дому – просто чудове задоволення. Жахає тут переважно тільки одне – у воді озера місцеві і перуть, і посуд миють, і скидають у неї всі нечистоти, і водночас п’ють із неї воду. Так, тривалість життя в Камбоджі зовсім невелика, середня – 60 років. Зате освіта на високому рівні на високому рівні: звичайна справа зустріти кхмера, котрий вільно говорить англійською і французькою мовами.

Фото topxephang.com
Варто зауважити: озеро Толенсан саме по собі унікальне. У нього впадає однойменна ріка, але тільки півроку – під час літнього повноводдя. Коли сезон дощів закінчується, річка розвертається і несе свої води у басейн Меконгу. Цій події присвячене свято Боні Ом Тек. Цей водний фестиваль відбувається під час повного місяця листопада шляхом проведення народних перегонів веслувальників.

Фото s1.fotokto.ru
А ви вже поїли рис? Це вітання по-камбоджійськи. Відповідати на нього слід не інакше, як: «Так, дякую. А ви?» Рис - основна місцева їжа. Більше того, вирощування рису вважають найбільш престижним видом діяльності в країні, а будь-яка робота, пов’язана з нею, оплачується вище за будь-яку іншу. До слова про національну кухню – її основу становлять також креветки, кокосові горіхи, ананаси і перець чилі. Тут не так гостро, як у Таїланді, але все-таки будьте обережні.
Із екзотичного – шашлики зі змій та скорпіонів на нічних ринках. Уранці варто скуштувати чудові круасани і каву – спадок французької колонії. Особливий делікатес по святах – смажені павуки. А національний фрукт – дуріан. Камбоджійці пишаються місцевими фруктами: вважається, що вони набагато смачніші за таїландські аналоги.

Фото imagens.mdig.com.br
Національна валюта Камбоджі – рієль, і він не ділиться на монети. Хоча у всіх містах тамтешні жителі воліють за товари і послуги отримувати від вас долари. І це стосується не лише таксистів чи ринкових торговців: вхід у музеї і парки і прас меню ресторанів – у доларах. Тільки у віддалених камбоджійських селах зеленому не порадіють. Курс національної валюти тут на подив стабільний – протягом останніх 15 років незмінно за 4 тисячі камбоджійських рієлів можна купити 1 американський долар. І, до речі, як у більшості спекотних країн, тут неодмінно варто торгуватися. Скажімо, тук-тукери (місцеві таксисти) просто «атакують» туристів – пропозиція значно перевищує попит у послугах. Але неодмінно вам спочатку запропонують потрійну, а то й вищу ціну. Сміливо торгуйтеся до ціни в 1 долар за поїздку. Ще вигідно найняти тук-тукера в особисті водії на цілий день – це буде коштувати приблизно 12-15 доларів.
Заглавное фото incomartour.com.ua
Категория: Камбоджа  комментарии отключены

Камбоджа. Грязная история.



Ну упал парень в лужу грязи, ну испачкался, скажете вы, взглянув на фото. С кем не бывает ...

А нет, он занят вполне себе серьезным делом - рыбу ловит!
А может наоборот - не ловит ее, а спасает ? Предлагаю вместе разобраться ...
fotomm)

Фото 2.

Дело было на юге Камбоджи.

Как всегда, ехал я куда то на байке, уже вечер. Проезжая мимо деревни, прямо с дороги увидел огромную лужу грязи и в ней народ копошится.
Вернее, часть народа, другая сидит на берегу и, так сказать, морально поддерживает .

Фото 3.


Фото 4.

Сначала я даже не понял - чем таким они тут занимаются, может игра какая , соревнование, процедуры оздоровительные, грязь - она же лечебная ! )

Ну это мой городской мозг под свое видение мира картинку подстраивает, пытаясь найти логику в этом бессмысленном, на первый взгляд, действии.

Фото 5.

Хоть и вечер, но жарища еще та !
Так что те, что на берегу, может еще и завидуют тем, кто в мокрой грязи копошится.
Честно сказать, я бы и сам залез, если бы не камера и байк .
Заодно и посмотрел бы как местные на это среагируют. Думаю, произвел бы фурор !

Фото 6.


Фото 7.

Наконец загадка раскрылась, когда один из парней выхватил из грязи скользкую рыбину и закинул ее в ведро.
Так это рыбалка! Решил я и продолжил снимать дальше.

Фото 8.

Грязь конечно знатная была, жирная !
Парни.. да какие парни, совсем мальчишки, с трудом могли передвигаться в этой жиже в поисках рыбы.
А уж как чувствовала себя в этой трясине сама рыба - я вообще молчу..

Фото 9.


Фото 10.

Так может они не столько ее ловят, сколько наоборот, спасают от гибели - пришла в голову мысль.

Скорее всего, этот небольшой пруд принадлежит одной из семей или артели, состоящей из деревенских жителей.
Сейчас сухой сезон, дождей нет,Меконг обмелел, обмелел и этот маленький прудик, в котором возможно специально выращивали рыбу и который наверняка кормил не одну семью.

Что же делать - сидеть и смотреть, как погибает будущий урожай? Надо как то спасать !

Фото 11.

Мужик собрал уже приличный тазик мелкоты.
Куда же ее теперь девать?

Фото 12.

Как будто отвечая на этот вопрос, пацан ухватил полное ведро рыбы и понес куда то во дворы.
Я за ним ..

Фото 13.


Фото 14.


Фото 15.

Метрах в пятидесяти от пруда, у стены деревенской хижины, в тени, стояло несколько огромных глиняных чанов, до половины наполненных мутной водой.
В них и отправлялась вся выловленная рыба.

Вот только воды, которая должна по водосточной трубе сливаться с крыши хижины и наполнять кувшины, явно не достаточно.

Фото 16.


Фото 17.


Фото 18.

А в этих чанах оказывается не такая уж и мелкота!

Фото 19.

Паренек все таскал и таскал ведра с рыбой, мужики вываливали улов в кувшины.

Фото 20.


Фото 21.

Ну это как всегда - трое работают, остальные пятнадцать прикалываются и дурака валяют.
Демонстрируют мне, что здесь не только рыба, но и крабы имеются.

Фото 22.


Фото 23.


Фото 24.


Фото 25.

Болельщики радуются каждой новой пойманной рыбе.

Когда я уходил, работа была еще в самом разгаре, хотя уже темнело.
Собственно, в этом деле глаза то наверно не особенно и помогут, рыбу в грязи можно поймать только на ощупь.
Так что можно даже ночью, при свете фонариков. Вот была бы картинка !

Фото 26.


Фото 27.

А может все это мои домыслы и на самом деле все гораздо проще.
Люди, как это часто бывает, не задумываются о будущем, берут от природы последнее, что можно взять, а дальше - будь что будет ...

Пусть лучше будет так :
Снова наступит мокрый сезон, реки, озера и пруды наполнятся водой, парни выпустят из чанов оставшуюся рыбу в свой прудик.
Климат здесь такой, что растет и размножается все очень быстро - в том числе и рыба.
Может и не придется тогда деревенским жрать один только рис!

С этой мыслью я попрощался с участниками этой грязной истории и поехал дальше.

Фото 28.


В заключение короткое видео как всегда :


Фото 29.

Кстати, про Камбоджийских рыбаков у меня уже был пост http://fotomm.livejournal.com/119984.html

Меня здесь не было почти две недели, ездили на Урал, в Губаху, с гор на лыжах катать.
А уже через пару дней снова уезжаю кататься и смотреть горнолыжные курорты, теперь уже в Финляндию !
Хотя, глядя в окно, уже не особенно верится, что где то еще есть снег и можно катать )

Храмы Ангкора. Камбоджа. Большой круг.



Альбом: Камбоджа. Храмы Ангкора


В 2,5 километрах от Восточного Мебона, сразу за каменным столбом с отметкой 13-го километра Большого круга, справа от дороги возникает четырёхликая башня восточной гопуры храма Та Сом. Гигантский фикус с раскидистой кроной, умостившийся на сводах вестибюля, мощными воздушными корнями едва ли не оплетает лица Авалокитешвары. Некоторые из них насквозь пронзили своды и растут прямо в проходе.
samozvanka_0
Крестообразная в плане гопура с боковыми комнатами имеет единственный вход. Своим планом она очень напоминает гопуры Ангкор Тхома, где такие комнаты предназначались для размещения городской стражи. В Та Соме они гораздо более миниатюрны, как и размеры внешней латеритовой ограды храма, охватывающей участок приблизительно 200 на 240 метров. На западном фронтоне изображены бодхисатвы в окружении верующих. С восточной стороны находится, вплоть до изобразительных сюжетов фронтонов, такая же в точности гопура. Им предшествовали небольшие латеритовые террасы с балюстрадами в виде нагов.

Являясь миниатюрной копией Та Прохма, Та Сом, вместе с Неак Пеаном продолжает не только единую линию этих памятников, но и является дальнейшим развитием зодчества в рамках последнего периода стиля Байон. Гопуры внешнего ограждения очень напоминают аналогичные сооружения Та Прохма и Бантеай Кдея, тем не менее, во многих элементах обнаруживаются типичные черты стиля: чуть грубовато сработанные небольшие фигуры деватов, на две трети прикрывающие окна с балясинами ложные шторы, украшающий стены тонкий растительный орнамент регулярного рисунка фриза, напоминающий ткань гобелена или тиснёную кожу.

Памятник очень разрушен. Во время проведения основных работ по его расчистке одна из задач состояла в простом укреплении большей части строений. Кроме удаления растений, практически никакие восстановительные работы не проводились. Огромное количество обрушившихся блоков остаётся лежать среди развалин. Окружённый плотной стеной леса, Та Сом является прекрасным объектом для фотосъёмки.

Альбом: Камбоджа. Храмы Ангкора


Альбом: Камбоджа. Храмы Ангкора


Альбом: Камбоджа. Храмы Ангкора


Альбом: Камбоджа. Храмы Ангкора


Альбом: Камбоджа. Храмы Ангкора


Альбом: Камбоджа. Храмы Ангкора


Альбом: Камбоджа. Храмы Ангкора


Альбом: Камбоджа. Храмы Ангкора


Альбом: Камбоджа. Храмы Ангкора


Альбом: Камбоджа. Храмы Ангкора


Альбом: Камбоджа. Храмы Ангкора


Альбом: Камбоджа. Храмы Ангкора


Альбом: Камбоджа. Храмы Ангкора


Альбом: Камбоджа. Храмы Ангкора


Альбом: Камбоджа. Храмы Ангкора


Альбом: Камбоджа. Храмы Ангкора


Альбом: Камбоджа. Храмы Ангкора



Кампонг Плук. Деревня на сваях на озере Тонле Сап.


Кампонг Плук
После Байона, Бапуона, и Та Прома мы едем в машине с гидом по живописнейшей дороге к каналу, по которому доберемся до упомянутой деревни, заплатим 30 долларов, сядем в лодку и поплывем к озеру Тонле Сап.
ru_travel


Обычно всех возят в другое место. Там народ плавает в загаженной воде среди плавучих построек с домами, курятниками, свинарниками и всей инфраструктурой. Неискушенного туриста все это впечатляет. Когда он созрел, к нему подплывают в тазах голые малые дети с удавами на шеях, и, разумеется, просят денег. Потом к туриста отвозят в магазины, где втридорога впаривают что-нибудь из крокодила. Так же туриста разводят на "подайте бедным деткам с озера Тонле Сап" или купите им тетрадок, которые тут же вернутся обратно в магазин.

Но я вас туда не поведу. Мы поплывем в другое место.

Кампонг Плук

2. Сели в лодку, плывем мимо вот такой конструкции. В то время праздновали, если мне не изменяет память, коронацию короля. В честь чего и сыр-бор. Кампонг Плук
3. Это моя счастливая нога в кеде и коленка в песке. Не знаю, где я ползала. Дело к вечеру, солнышко смягчилось и не лютует больше, я и нога вместе предвкушаем закат на озере.
Кампонг Плук

4. Это Женя, наш гид. Знаменитый, между прочим, практикующий барабанщик.
Кампонг Плук

5. Где-то по пути.
Кампонг Плук

6. Началось. Красненькое - думаю, полиция. А вот зелененькое...
Кампонг Плук

7. Это секондари скул. Так что когда вам рассказывают, что дети на Тонле Сап не ходят в школу и прочее бла-бла-бла, не верьте.
Кампонг Плук

8. Сезон дождей еще не кончился, в озере много воды. В сухой сезон некоторые улицы становятся совсем сухими, можно ходить. И тогда видно, что сваи порой до 12 метров в высоту.
Кампонг Плук

9. Выглядит все довольно опрятно, по сравнению с плавучей деревней.
Кампонг Плук

10. Вот эти два чувака с плаката - лидеры оппозиционной партии Camodian resque party. Искреннюю неприязнь испытываю к обоим. Гады похуже тех, что у власти. Кстати, общепринято считать, что на Тонле Сап живут в основном вьетнамцы-нелегалы, т.к. на воде не надо платить земельный налог. Тем более странно видеть эту  вывеску, т.к. риторика CRP ярко антивьетнамская, сторонники этой партии не раз пытались устроить вьетнамские прогромы в Пномпене.
Кампонг Плук

11.
Кампонг Плук

12. Красота, все в цветуях. А картинки!
Кампонг Плук

13.
Кампонг Плук

14. Жизнь идет своим чередом.
Кампонг Плук

15.
Кампонг Плук

16.
Кампонг Плук

17. Для желающих - гестхаус.
Кампонг Плук

18. Житель деревни в нашей лодке проехался до дому. В пакетике, кажется, приемник.
Кампонг Плук

19. Умилительная крошка.
Кампонг Плук

20.
Кампонг Плук

21. Ближе к озеру пошли рестораны.
Кампонг Плук

22. В одном из них мы пересаживаемся вот в такую лодочку за 5 долларов.
Кампонг Плук

23. И плывем в рощу.
Кампонг Плук

24. Не мы одни.
Кампонг Плук

25. Вам, опять же, могут рассказывать, что это мангровые заросли. Ошибочка. Мангровые деревья и выглядят по-другому, и растут только в соленой воде. Если хотите их увидеть, то плывите из Хошимина в Вунгтау по речке Сайгон. Там их полно. А тут просто разные красивые деревья.
Кампонг Плук

26. Довольно далеко через заросли идет мост, начинающийся у одного из ресторанов.
Кампонг Плук

27. Мартышки. Т.к. лицо Будды в Бапуоне и апсары в Та Проме никто не увидел, здесь выделила заранее светом.
Кампонг Плук

28.
Кампонг Плук

29. Назад к ресторану, опять в нашу большую лодку и на озеро. А там дело идет к закату.
Кампонг Плук

30.
Кампонг Плук

31. Это, кажется, строят продолжение моста через рощу.
Кампонг Плук

32.
Кампонг Плук

33.
Кампонг Плук

34. Приплыла красотка "купичегонибудь".
Кампонг Плук

35. Парочка устроила сцену из Титаника.
Кампонг Плук

36.
Кампонг Плук

37.
Кампонг Плук

38.
Кампонг Плук

39. Все, назад. Уже почти темно.
Кампонг Плук

31. Даже во влажный сезон есть тут кусочек суши, на котором строится храм.
Кампонг Плук

32.
Кампонг Плук

33. Случайно получился вот такой импрессионистский разфокус.
Кампонг Плук

34. На горизонте полыхает гроза.
Кампонг Плук

Вот и все. Завтра мы поедем в Бенг Мелеа и Кох Кер.
Наш кулинарный блог