Архив за » Октябрь, 2020 «

Острів Кіпр. Частина 2

 Коли опиняєшся в дуже гарному місці, зупиняючись на відпочинок вздовж маршруту, спершу думаєш що от би тут провести остаток часу та нікуди не йти... Але  вже після двох годин перебування це бажання майже повністю зникає та хочеться чогось нового... До того ж знаючи що попереду є що побачити...
  Ми продовжували шлях пустинною стежкою вздовж узбережжя повз цікаві геологічні форми...

  Так ми дістались відомого пляжу Лара, на якому протягом літа черепахи відкладають свої яйця... На пляжі дозволено знаходитись, купатись в морі, але все інше під забороною, навіть не можна розкласти парасольку від сонця... Територія ззовні обнесена парканом та зроблено декілька входів з місцями паркування, все заради збереження рослинності та гнізд черепах...  

  За допомогою таких от кліток захищають яйця черепах...  
  На ночівлю ми зупинились неподалік пляжу Лара... Цікаво, що з червня по вересень встановлювати намети в околі пляжу Лара заборонено, про що свідчать  таблички поруч з пляжами... Та в жовтні все цілком легально...
  Приготування вечері...
  Захід сонця в хмарах...
  Вранці наступного дня ми продовжили рухатись по маршруту, завітавши до каньйону Авакас...



  Від каньйону шлях проходив повз фруктові сади... 

  Фінікові пальми...

  Оливкові дерева...
  Церкви...

  Діставшись зупинки автобуса біля церкви Агіос, ми фактично завершили основну частину маршруту...
  Далі, ми двома автобусами дістались до Пафоса, та прикупивши смаколиків в супермаркеті поїхали до місця під назвою "Камінь Афродіти"... За легендою цей камінь  являється місцем народження богині...

  Неподалік від каменю ми вибрали затишне місце для ночівлі... 

  Сніданок в затінку каменя... 
  Піднявшись на вершину каменю Афродіти ми запустили квадрокоптер...



  Опівдні ми покинули пляж та автобусом поїхали в місто... В археологічному музеї Пафоса на нас чекали античні розвалини та мозаїка ...







  Пафоський Маяк...
  Завершивши прогулянку територією музею ми ще трохи прогулялись містом...
  

  

  Неподалік від набережної, найгарнішої частини Пафоса, розташовувався автовокзал, з якого ми ввечері  поїхали в аеропорт. Оскільки наш виліт був о шостій ранку, ночівлю ми провели на пляжі неподалік аеропорту. 
  Подорожувати з наметом по Кіпру досить зручно та вигідно... Знайти місце для ночівлі  не складно, немає особливо якихось заборон. Найгарніші місця знаходяться в природних зонах до яких не прокладено асфальтованих доріг... Багато туристів цими місцями ганяють  на квадроциклах. Та все одно всюди не проїдеш через вулканічний рельєф, який дозволяє пересуватись тільки пішки по умовній тропі. Ночівлі у самого моря це взагалі окремий енергетичний сеанс... Засинати та прокидатись під ритм хвиль, омиватись зранку в солоній морській воді, насолоджуватись заходом сонця ввечері... Такий формат подорожі дає зовсім інший рівень сприйняття навколишнього середовища, ти знаходишся не у вакуумі готельного комплексу, а на свободі... А свобода завжди менш комфортна по формі, але має дуже яскраву якість  драйву та повноти...    

Категория: adventure, Cyprus, Sea  комментарии отключены

Острів Кіпр. Частина 1

 В середині жовтня, в час коли вірус Covid-19 все сильніше нарощував оберти, ми все ж доволі безпроблемно відвідали одну з найбеспечніших на той час країн Европи. Ми проїхали місцевими автобусами вздовж всього острову, та у форматі пішого туризму відвідали його найцікавіші куточки, насолоджуючись ночівлями в усамітнених місцях біля моря...  
    Наприкінці літа цього року, після подорожі в Фінляндію, ми вирішили взяти квитки на Кіпр. За квитки ми розрахувались сертифікатом за відмінений через  Covid-19 авіарейс до Греції, яку ми планували відвідати весною. Ціна була дуже привабливою - 70 евро на чоловіка в обидві сторони, та літак прямо з нашого міста вилітав в Пафос. 
  За тиждень до вильоту ситуація в Литві з коронавірусом погіршилась, та нам пощастило вилитіти  коли ще мешканців  Литви пускали без Covid довідок. Якби наш виліт був на день пізніше, нам необхідно було б робити Covid-тест та довідку, які коштували б нам дороще ніж ціна перельоту, а саме по 80 евро. Такі реалії сьогоднішніх подорожей, але при належному підході та бажанні все можливо. Основний ризик це застрягти в чужій країні на карантин при виявленні позитивного тесту по прильоту в одного з пасажирів, який як пишуть в регламенті польоту проводять вибірково, або ж  самому "попасти" на позитивний тест.  Та все ж подорож на Кіпр з Литви в середині жовтня була напевно найбезпечнішою з усіх можливих в умовах пандемії. В аеропортах у кожного перевіряли наявність форми "Cyprus Flight Pass", яку треба було заповнити заздалегідь... 
  І от ми приземляємося на острові... В аеропорту перевірили документи і "Cyprus Flight Pass", та випустили в літо... Середина осені, а тут понад 30 градусів спеки... Вийшовши з аеропорту ми одразу пішли шукати де зупиняється автобус, що  напряму їде з аеропорту Пафос в  Ларнаку, де ми забронювали хостел на першу ночівлю... Та через все той же вірус, багато з автобусних перевізників скасували свої рейси, тому до Ларнаки ми добирались з пересадками через місто Лімасол, та прибули  вже о сьомій вечора. Поселившись в хостелі неподалік від центра міста ми  вже нікуди не йшли гуляти, провівши вечір на затишному "руфтопі" хостелу...
 Наступного ранку, поки Діанка готувала сніданок, я збігав в супермаркет за газовим балоном для пальника, оскільки більшу  частину подорожі ми планували проводити в природніх зонах острову з ночівлями в наметі, такий собі осінній похід...  
  З хостелу ми попрямували пустинними вуличками Ларнаки до головної її пам'ятки...


  Церква святого Лазаря...


  Церква названа на честь праведного Лазаря з Віфанії, якого, згідно з Євангелія, воскресив Ісус Христос. Лазар після Воскресіння Христа був змушений через переслідування юдеями покинути Юдею та дістатися Кіпру, де незабаром його назначили першим єпископом Кітіону (Ларнаки)...




  В печері поруч з вівтарем  розташована  гробниця та мощі святого Лазаря...
   Набережна Ларнаки...
  Від автобусної зупинки на узбережжі  ми дістались міста Айя Напа, за межами якого вийшли на пішохідну стежку, яка йшла вздовж узбережжя... Так розпочалась наша піша прогулянка вздовж моря в напрямку національного парку Греко...   

  Фішкою цього маршруту є надзвичайно мальовничі бухти з прозорою водою...

  Морські печери, напевно, найвідоміше місце на Кіпрі... 



   А пострибати зі скелі в воду напевно найцікавіший атракціон...




  Від морських печер ми попрямували далі до наступної колоритної бухти...
  Тут вже ми були одні...
  

  Стежка проходила по грунту вулканічної породи з мінімальною рослинністю...


  Ця частина острову без зелені виглядала досить сурово... 


  На ночівлю ми зупинились в спеціально облаштованому для пікніків місці... Навколо було  безліч альтанок, вода та туалет. Вранці наступного дня ми з парку Греко автобусом дістались Айя Напи, а звідти сіли на магістральний автобус до Пафоса... З автостанції Пафоса ми одразу поїхали в містечко Поліс, де на узбережжі розташовувався непоганий кемпінг. Діставшись кемпінгу опівдні, решту частину дня ми провели на морі...

 Від Поліса дуже зручно дістатись до "Купалень Афродіти", від яких розходяться туристичні стежки під назвою Афродіта та Адоніс трейл... З кемпінгу ми вийшли ще затемна, та підїхавши на першому ранішньому автобусі до купалень, розпочали підйом, щоб не пропустити народження сонця...
  Кульмінацією двох невеликих маршрутів є скеляста вершина, з якої відкриваються панорамні види самої західної частини острова...


  Поснідавши на вершині ми спустились до моря, та зупинились в одній з бухт поплавати...


 Відпочивши на узбережжі ми продовжили шлях до наступної гавані...
  Бухта Маноліс нам сподобалась чи не найбільше...


  


 


  Наступною була бухта під назвою "Блакитна Лагуна"...

  Наш маршрут продовжувався цікавою та незвичною дорогою вкритою чи то величезною товщею пилу чи то таким над мілким піском... Всі дерева були вкриті цією ж субстанцією вздовж дороги... Даним маршрутом подекуди проїздили на квадроциклах, що спонукало нас сходити з дороги, щоб не дихати пилом...
  Далі місцевість трохи змінилась... А Діанка "зарила носом" на одному зі спусків, та характер грунту відобразився на її сукні :)... 
  Попередньо набравши води, ми зупинились на ночівлю в зовсім не туристичному місці... В околі декількох кілометрів тут не було жодної будівлі, а таблички вказували що це зона для місцевих (вперше бачив такі дивні таблички)...  Узбережжя в цій частину було дуже засмічене, та ми знайшли досить непогане місце для намету... Головною фішкою цієї ночівлі було усамітнення та гарний захід сонця...  
  Наступного ранку ми продовжили дослідження острову...
Категория: adventure, Cyprus, Sea  комментарии отключены
Наш кулинарный блог