Архив за » Сентябрь, 2019 «

50 захватывающих дух аэрофотоснимков


@pherrography
Фотографы со всей планеты позволяют по-новому взглянуть на мир при помощи впечатляющих фотографий, сделанных с высоты птичьего полета!
Вот 50 из лучших фотографий, выбранных в ходе фотоконкурса #Aerial2019 от AGORA images, бесплатного приложения для фотографий.
Выбор фотографий основан на их исключительной композиции, освещении и творческой составляющей. Мы надеемся, что вам понравятся эти фотографии так же, как и нам!
А теперь пристегните ремни, пора взлетать!
@above_and_beyond_visuals
@ajuriaguerra
@anskar
@azimronnie
@baliphotographer
@beth.faus
@blairsugarman1
@bryxter
@carlesalonsophotography
@charliieb
@david ed ziegler
@fabienportal
@fawadmalick
@followmypath
@fugazi
@hardingmicha
@hariebunda
@henrydo
@hugohealy
@i. ride. to. drone
@jprphotos
@juansancheziv
@keanudrone
@leowillgo
@makispa
@markellos
@maverixobscura
@mohammadmoheimany
@msubirats
@murah_kurniadi
@myothet
@niroshan
@novian_altelucav
@pascalpbz
@phannguyen5285
@pherrography
@phyuayepwint
@rianbungsu
@sakter
@shibasishsaha
@superthijs
@tanveer.rohan
@thantzin712
@tksnoz
@tutul1410
@uglefisk
@vitor
@wunderbilder
@zayyarlin
Категория: Без рубрики  комментарии отключены

Лангуры, или тонкотелы (лат. Presbytis)


Яванский лангур.
Лангуры, или тонкотелы (лат. Presbytis) — род обезьян из семейства Мартышковые, состоит из 11—15 видов. В Индии при каждом храме обитают храмовые обезьяны — лангуры. Лангуры питаются листьями. Обычно они не нападают на людей, если к ним не подходить и их не дразнить. Обычно лангуры, также называемые учёными тонкотелыми обезьянами, образуют стаи из 50—60 особей.


Название «лангур» происходит от слова «lungoor», означающего на языке хинди «длиннохвостый». Этот термин, строго говоря, следует употреблять только для обозначения лангура ханумана (Presbytis entellus), который распространён повсеместно в Индостане — от заснеженных областей Кашмира и Непала до Шри-Ланки. Лангуры хануманы почитаются и оберегаются индийцами как священные животные. В настоящее время серый лангур выделен в особый вид Semnopithecus.

Пятицветный лангур.
Обыкновенные тонкотелы, лангуры, или сюрили мелкие приматы изящного сложения. Мех у них коричневый, серый или черный, снизу - белый, светло-серый или оранжевый, на голове и бедрах имеются ярко окрашенные пятна. Немецкое название "шапочный лангур" имеет в виду их хохол на голове. От приматов отличаются некоторыми особенностями строения: формой головы, зубами, а также - кисти (большой палец у них маленький по величине). Эти лангуры имеют рост от 40 до 60 см (хвост 50 - 85 см) и массой от 5 до 8 кг.

Золотистый лангур.
Они ведут древесный образ жизни, живут в лесах, никогда не сходят с деревьев. Питаются лангуры листьями, семенами и фруктами. В строении пищеварительного тракта у листоядных обезьян много общего со жвачными животными, такими как, например, корова. Их трехкамерный желудок способен переваривать большие количества зрелых листьев. Отсутствуют защечные мешки.

Самка тайского лангура с малышом.
Из-за того, что лангуры страшно привередливы, а подобрать пищу, к которой они привыкли, или найти ей замену почти невозможно, они редко встречаются в зоопарках и известны гораздо меньше своих всеядных сородичей. В тропических лесах лангуры постоянно находят себе пищу, и им нет нужды совершать набеги на сады и поля. Лангуры живут группами примерно из 20 особей: около четырех взрослых самцов, восьми самок и свыше десятка детенышей. Иные виды живут семейными группами по 6-8 животных: самец, несколько самок и их потомство.

Серый лангур.
Ментавайский лангур встречается моногамными парами, что некоторые зоологи объясняют реакцией на сокращение местообитания. Группы лангуров организованы в иерархию, они взаимодействуют между собой при помощи визуальных и вокальных контактов.

Детеныш лангура.
Беременность длится 5-6 месяцев, у самки рождается 1 детеныш. Новорожденный белого цвета с темной полосой на спине. Новорожденный детеныш сразу же попадает в объятия матери, которая осматривает его, вылизывает и приглаживает. Затем мать передает детеныша другой взрослой самке, которая аналогично осматривает, облизывает и обнюхивает его. Если детеныш начинает плачем выражать протест, то переходит в следующие руки. Так в первый же день с малышом нянчатся 7-8 посторонних самок. Контраст между темной шерсткой новорожденного и светлым мехом матери, вероятно, служит своеобразным сигналом, которай побуждает самку опекать и защищать младенца. Эта система имеет большое адаптивное значение, поскольку самка, прежде чем стать матерью, приобретает некоторые навыки в обращении с детенышами.

Самка с детенышем.
Детеныши год питаются молоком матери, достигают физической зрелости к 4-5 годам. Продолжительность жизни 20 лет.



Научная классификация:
Царство: Животные
Тип: Хордовые
Класс: Млекопитающие
Отряд: Приматы
Семейство: Мартышковые
Род: Лангуры (лат. Presbytis (Eschscholtz, 1821))
Категория: Без рубрики  комментарии отключены

Барбадос: серферский пляж Frieghts Beach.


IMG_5677.jpg
Следующий за Майами бич пляж Frieghts Beach
идеальное место для серфингистов от начинающих до профессионалов.
IMG_5625.jpg

IMG_5627.jpg

IMG_5638.jpg

IMG_5640.jpg

IMG_5641.jpg

IMG_5643.jpg

IMG_5653.jpg

IMG_5657.jpg

IMG_5666.jpg

IMG_5671.jpg

IMG_5679.jpg

IMG_5677.jpg
Категория: Без рубрики  Теги:  комментарии отключены

Бали. Лес обезьян.


Наверно одним из интереснейших районов индонезийского острова Бали, можно назвать Убуд. Город Убуд, это культурный центр Бали.

К сожалению, так получилось, что сам Убуд мы практически и не видели, поэтому мой рассказ будет лишь об одной из многих достопримечательностей Убуда, священном лесе обезьян.
Далее (+31 фото))


1.


2. Сам лес, является природным заповедником, на территории которого расположен индуистский храм 14 века, а вернее даже три, но сейчас не о них



3. Площадь леса составляет около 12 гектар, на которых помимо самого леса и храмов, уместилось небольшое ущелье с ручейком, вытекающим из источника.


4.


5. Выглядит здорово.


6. А ещё тут есть прудик с рыбками и монетками


7. И свисающим над ним корнями баньянов


8. И очень живописный мостик с красивыми статуями над ущельем. Кстати, подобных статуй в парке разбросано великое множество.


9. Но не будем отвлекаться, вернёмся к обезьянам


10. Проживают тут длиннохвостые макаки


11.


12. Их тут много, около 600 штук


13. Они разделены на 5 группировок, каждая из групп проживает в отдельной части леса и соответственно состоит из 100-120 особей


14.




15. В каждую  группу входят как молодые особи


16. И подростки


17.


18. Так и взрослые


19. Ну и совсем уж матёрые особи


20. Гигиена прежде всего


21.




22.


23. Кстати, насчёт питания. Обезьян тут кормят 3 раза в день, поэтому они тут сытые и туристов особо не грабят. Ну это по сравнению с другими местами вроде Улувату


24. Правда это не исключает того, что если у вас заметят что-нить съедобное (вроде банана), то это будет обязательно реквизировано


25. И съедено


26.


27. Ради еды, макаки готовы пойти хоть по головам


28.


29. Поэтому, не смотря на всю их кажущуюся безобидность, рекомендую их не злить и отдавать еду добровольно. А лучше вообще не брать с собой ничего съестного


30. Но всё же, как мне показалось, обезьяны тут не настолько наглые как в других туристических местах, в тех же пещеры Бату в Малайзии. Хотя, может я просто на сытых обезьян нарвался.



31.


32. А вообще, место, конечно, очень красивое. Лес, скульптуры, храмы. приятно даже просто прогуляться часик другой. Поэтому если будете на Бали, сходите.
Категория: Без рубрики  комментарии отключены

Жирона

  Місто-несподіванка в якому я провів всього пів дня перед  вильотом додому з місцевого аеропорту... Середньовічні вулички, кольорові будинки вздовж каналу, та фортечна стіна вздовж якої проходять вузенькі доріжки для споглядання панорам міста на фоні Піренеїв...
 До Жирони я дістався з Барселони на автобусі (15 євро) за півтори години з північної автостанції... 
 Кольорові будиночки вздовж каналу, одна з візитівок Жирони, я безліч разів переходив з одного берегу на інший, через різні мостики, милуючись видами на чудернацькі будівлі та собори, що наче нависають над ними... 

  Храмова частина, по неписаним законам, розташовується на пагорбах міста... Собори вражають своїм масштабом... 




  Несподіванкою для мене була можливість прогулюватись по фортечній стіні, з якої можна було споглядати панорами старого міста на фоні гір...
  Спустившись з фортечної стіни я  трохи пройшовся низинними середньовічними вуличками міста...

   Та на захід сонця я знову підійнявся на один з оглядових майданчиків стіни, який приглядів заздалегідь ще вдень... Тут я провів майже годину, дивлячись як сонце заходить за Піренеї... Так почнеться наступний день, залишивши цей момент за межами мого дивного сприйняття... 
  Вечірня Жирона...


  О 23:00 я вже був на автовокзалі, з якого на автобусі поїхав в аеропорт... Так закінчився останній 25-й день моєї подорожі... 
Категория: Без рубрики  Теги:  комментарии отключены

Як їздити на автомобілі швидко і безпечно

15s

Пора готуватися до зими ...
Хочу поділитися навичками ралійного управління автомобілем, які застосовні в будь-яких дорожніх ситуаціях незалежно від типу приводу на вашому автомобілі. Я категорично проти терміна «контраварійна підготовка», тому що не потрібно вчитися виходити з критичних ситуацій, для вас будь-яка, навіть на перший погляд, критична ситуація, повинна бути абсолютно штатної і ви повинні чітко усвідомлювати що відбувається з автомобілем в даний конкретний момент часу.

 
Не буду вантажити великою кількістю теорії, а постараюся тезово і за допомогою невеликих ілюстрацій викласти основні принципи управління автомобілем.
23 фото
Як їздити на автомобілі швидко і безпечно
Фотографії та текст Віктора Борисова
1. У безпечному та ефективному управлінні автомобілем немає ніяких чудес або таємниць, все засноване виключно на розумінні законів фізики і правильному їх застосуванні. Ще один важливий момент - абсолютно не важливо який тип приводу у вашого автомобіля : принципи управління ідентичні для будь-якого типу приводу. При цьому найшвидший і безпечний - повний привід, на другому місці - передній привід, і найповільніший і складний в управлінні - задній привід. Єдина дисципліна, де актуальне задній привід - дрифт. У всіх інших дисциплінах він знаходиться в аутсайдерах. Як зразок для навчання ми візьмемо повнопривідний Subaru Outback 5 покоління.
01s


2. Отже, почнемо з основи основ - правильної посадки за кермом . Основне завдання правильної посадки це міцна фіксація водія в кріслі і зручний доступ до керма. Водій повинен відчувати автомобіль п'ятою точкою, це дозволить йому краще розуміти які дії від нього будуть потрібні в тій чи іншій ситуації.
  • Ліва нога завжди повинна знаходиться на майданчику для відпочинку. Цим ви забезпечуєте своєму тілу додатковий упор під час перевантажень, які будуть виникати під час руху.
  • Коліна повинні бути злегка зігнуті в положенні коли правою ногою ви вичавлюєте педалі до упору.
  • Поперек повинна бути максимально притиснута до спинки сидіння.
  • Плечі повинні бути постійно притиснуті до спинки сидіння.
  • Відстань до рульового колеса має бути таким, щоб ви могли покласти зап'ясті на вершину рульового колеса не відриваючи плече від спинки сидіння.
  • Між колінами і рульовим колесом має бути не менше 10 сантиметрів.
Якщо коротко, то поставте спинку крісла практично у вертикальне положення, рульове колесо витягніть до упору на себе і вгору. Якщо ви звикли їхати в лежачому положенні - терміново переучуватися, це небезпечно.
02s
3. Все, що вам потрібно знати про положенні рук на рульовому колесі . Припустимо злегка зміщувати руки в межах 9-10 і 2-3 годин якщо орієнтуватися по стрілочному циферблату, але ніякі інші положення рук на кермі неприпустимі! Звертаю особливу увагу - на кермі перебувають обидві руки. Для чого це потрібно? У разі необхідності екстреного виконання маневру (з-за рогу вилітає на вашу смугу Камаз), ви не зможете його виконати однією рукою.
03s
4. Наступний важливий момент - рулювання. Забудьте про рулении з перехопленнями раз і назавжди! Керувати з перехопленням необхідно при маневруванні на парковці, у всіх інших ситуаціях в цьому немає необхідності. Отже, дивіться на фото. Максимальні кути повороту рульового колеса від нульового положення: 180 градусів ліворуч, 180 градусів направо. Усе! Цього достатньо для проходження навіть особливо крутих швидкісних поворотів. Бийте себе по руках, як тільки вам захочеться повернути кермо в умовах траси на більший кут тому це банально марно.
04s
5. Тепер переходимо до головного - законам фізики . Якщо ви розумієте, що відбувається з автомобілем - ви можете їм управляти. Важливо розуміти яким чином розподіляється вага автомобіля по осях в тій чи іншій ситуації.
Отже. Перша ситуація - розгін . У будь-якого автомобіля, незалежно від типу приводу, під час розгону вага по осях розподіляється наступним чином. Передні колеса - розвантажуються, задні - навантажуються. Що це означає? В першу чергу те, що якщо передні, керовані, колеса розвантажені - то ні про яке маневруванні не може бути й мови. Куди ви зібралися повертати, якщо у передніх коліс погане зчеплення з дорогою? Тому запам'ятовуємо: під час розгону ніяких маневрів кермом!
05s
6. Наступна ситуація - гальмування . У момент гальмування відбувається зворотна ситуація, задні колеса - розвантажуються, передні - максимально навантажуються (вага автомобіля + інерція). Що це означає? Це означає, що саме в кінці циклу гальмування у передніх, керованих, коліс є максимально можливе зчеплення з дорогою. Саме в кінці циклу гальмування необхідно виконувати маневрування. Причому дуже важливо почати маневрування моментально, без паузи, тому що затримка призведе до того, що буде втрачена завантаження передньої осі і отже підвищене зчеплення передніх коліс з дорогою.
06s
7. Тепер про зв'язок педалі акселератора і кутах повороту рульового колеса. Як ми з'ясували раніше - розгонимося ми тільки на прямих колесах. Саме коли кермо стоїть прямо ви маєте право повністю втопити праву педаль в підлогу. А чим більше кут відхилення рульового колеса від нульового положення - тим менше граничні обороти двигуна в даний момент. Цей момент потрібно натренувати на рівні рефлексів. Ще навчіть себе плавно працювати з педаллю газу. Ніяких «натиснув-відпустив» (це стане в нагоді далі, при тренуванні бічних ковзань).
07s
8. Детальніше вивчимо протектор на шинах. Зверніть увагу на невеликі поперечні канавки-ламелі - саме вони (разом з шипами) забезпечують зчеплення коліс з дорогою. Саме тому розганятися і гальмувати потрібно тільки на ПРЯМИХ колесах.
08s
9. Ось хороший приклад. Автомобіль рухається прямо, ви різко повертаєте кермо в сторону. Ламелі на протекторі встають практично паралельно напрямку руху автомобіля. Очевидно ж, що в такому положенні зчеплення у шин в рази гірше, ніж коли колеса стоять прямо. Це справедливо як для моментів прискорення, так і гальмування.


09s10. Найефективніше тренуватися взимку на льоду замерзлої водойми. Це пов'язано з тим, що на льоду дуже низьке зчеплення шин з дорогою і без використання завантаження передньої осі на гальмуванні виконати маневр буде просто неможливо. Якщо ж тренуватися на сухому асфальті, то у шин буде відмінний «держак» навіть в граничних режимах, в результаті ви можете робити все абсолютно неправильно, але при цьому вас будуть рятувати шини.
10s
11. Для тренувань поза дорогами загального користування рекомендується відключати як мінімум слідкування за відпрацьованими газами (traction control), а як максимум - повністю систему курсової стійкості (ESP). Контроль тяги відключається абсолютно на всіх автомобілях і відповідає за можливість збільшити обороти двигуна, якщо електроніка визначить пробуксовку ведучих коліс і обмежить тягу. Систему курсової стійкості на сучасних автомобілях зазвичай роблять не відключається заради вашої ж безпеки.
Іноді можна почути - «Мені ESP заважає нормально їхати». Запам'ятайте: ця людина зовсім не вміє керувати автомобілем, при цьому вважає себе «професіоналом». Отже, щоб «подружитися» з системою курсової стійкості треба знати як вона працює.
Працює вона неймовірно просто. Для роботи вона використовує акселерометр, датчики обертання коліс і датчик кута повороту рульового колеса. Втрутитися в управління вона може двома способами: вибіркове пригальмовування коліс, обмеження подачі палива. Звідки система стабілізації «знає» що потрібно зробити? Все елементарно просто! Система стабілізації намагається направити автомобіль туди, куди хоче водій. А визначає вона це по датчику кута повороту рульового колеса! Куди повернені колеса - туди і буде направляти автомобіль система стабілізації.
11s
12. З цього робимо елементарний висновок - якщо їхати правильно (навіть з бічними ковзаннями), то система стабілізації втручатися в роботу не буде.
Ще один момент - під час тренувань не намагайтеся використовувати спортивний або ручний режим коробки передач. Перший збільшує чутливість педалі акселератора, ніж ускладнює процес навчання, другий - просто відволікає на непотрібні дії: повірте, електроніка краще знає коли потрібно перемикатися.
Переходимо безпосередньо до поворотів . У них вся суть ефективного управління автомобілем, тому що на прямій дорозі все вирішують тільки кінські сили під капотом, а ось на поворотах все залежить від майстерності водія. Зараз не будемо детально зупинятися на траєкторіях проходження поворотів, єдине, що зазначу - будь-який поворот потрібно намагатися проходити за тією траєкторії, при якій кут повороту керма буде мінімальним.
Отже, алгоритм дій дуже простий . Будь поворот розбивається на три етапи.
  1. Гальмування. Як пам'ятаємо з минулих тез кермо на цьому етапі варто строго прямо. Гальмувати потрібно інтенсивно і обов'язково чітко розраховувати дистанцію до точки, в якій буде розпочато наступний етап. Важливо, щоб ви могли почати наступний етап без паузи після гальмування. Чим крутіше поворот і чим вище швидкість - тим інтенсивніше потрібно гальмувати. На швидкісних плавних дугах не обов'язково натискати гальмо, іноді може бути досить просто скинути газ. На цьому етапі важливо навчиться відчувати як під скидання газу і / або гальмування автомобіль «клює носом».
  2. Маневрування. Чітким рухом рук ви повертаєте кермо на потрібний кут, щоб направити автомобіль в поворот. У цей момент ви задаєте новий вектор руху для автомобіля. Передні колеса, що максимально завантажені і мають чудове зчеплення з дорогою. Цей етап проходиться на рівному газу.
  3. Розпрямлення траєкторії. Як тільки ви пройдете вершину повороту по дотичній - плавно повертайте кермо в нульове положення одночасно додаючи тягу. Як тільки кермо встане прямо - можна починати інтенсивно розганятися.
12s


13. Зв'язки поворотів проходять аналогічним чином, з тією лише поправкою, що потрібно планувати дії не тільки на найближчий поворот, але і відразу на наступний. Це важливо в тих випадках, коли повороти мають різну крутизну і не варто намагатися пройти перший поворот по найкоротшій траєкторії тому в цьому випадку ви не потрапите на початок оптимальної траєкторії для проходження наступного повороту.14s
14. Тепер давайте познайомимося з такими явищами, як знесення та занос , які більшість водіїв плутає і не бачить різниці. Погіршує ситуацію термінологія, яка допускає виникнення «заносу передньої осі». Щоб не плутатися, пропоную внести ясність. Отже, знесення - це втрата зчеплення з дорогою у передніх керованих коліс автомобіля. Занесення - це втрата зчеплення з дорогою у задніх коліс автомобіля. Ні того, ні іншого не потрібно боятися, тому що це абсолютно штатні режими управління автомобілем. Виникнення занесення або зносу вказує на те, що ви допускаєте помилки в управлінні автомобілем, але чим раніше ви зреагуєте, тим буде краще.
15s
15. Ще раз подивимося на розподіл маси автомобіля по осях. Випадок перший - ви повернули кермо на швидкості, не використовуючи прийом завантаження передньої осі. Що станеться? Вірно, передні керовані колеса втратять зчеплення з дорогою, автомобіль продовжить рух по тій траєкторії по якій він рухався раніше. Знос передньої осі може виникнути на вході в поворот, коли ви намагаєтеся виконати маневр недостатньо завантаживши передню вісь для даних дорожніх умов. Але що станеться в ситуації, коли ви завантажили передню вісь інтенсивним гальмуванням і під час гальмування почали виконувати маневрування? Відбудеться занос задньої осі! Адже в цей момент задні колеса повністю розвантажені, а ви ще продовжуєте гальмувати.
16s
16. Отже, в разі зносу передньої осі єдине, що вам потрібно зробити - повернути назад зчеплення передніх коліс з дорогою . Тому перш за все ставите кермо назад в нульове положення і гальмуєте.
17s
17. Тут варто зробити важливу ремарку, яку дуже важко натренувати на рівні рефлексів. Візьмемо стандартну дорожню ситуацію. Крутий поворот, ви недостатньо загальмувати, не завантажили передню вісь, повернули кермо і ... нічого не сталося. Автомобіль ковзаючи передніми колесами впевнено рухається в напрямку обриву / відбійника не реагуючи на ваші спроби повернути кермо. Найсерйозніша помилка в цій ситуації - спроба повернути кермо в бік повороту на більший кут. Це прямий шлях у відбійник! Пояснюю чому. У вас передні колеса вже ковзають, якщо ви повернете їх на ще більший кут, то протектор не здатний зачепитися за дорогу коли ламелі на ньому не перпендикулярні напрямку руху. Тому необхідно поставити кермо прямо і гальмувати, гальмувати, гальмувати! У реальності до краю дороги може залишатися кілька метрів, але і цього може бути достатньо, щоб передні керовані колеса змогли зачепитися за дорогу і дати можливість повторити маневр повороту.
А що ж робити в разі занесення? В інтернеті набирає популярність картинка, на якій показані варіанти дії в разі занесенняна передньому, задньому і повному приводі. У ній є частка здорового глузду, але дуже багатьох вона вводить в ступор і нерозуміння, як же діяти в реальній ситуації. Все, що вам потрібно знати: щоб погасити занос задньої осі автомобіля потрібно повернути кермо в бік заносу і потім повернути його назад в нульове положення. Важливо тримати рівний газ під час виконання маневру. Категорично не можна різко гальмувати або прискорюватися під час маневрування (але це ми вже знаємо з попередніх тез). Тільки після того, як ви погасили занос поворотом керма в його сторону і подальшим поверненням керма в нульове положення, можна переходити до наступних дій: тут все в ваших руках, адже кермо стоїть прямо. Хочете прискориться - натискайте газ, не вписується в поворот - пригальмувати.
18s
18. Тепер найефектніше (не плутати з ефективне) - бічні ковзання (контрольований замет). Тут, по-перше, варто відзначити найважливіше відмінність між автомобілями з різними типами приводу: повнопривідні автомобілі мають перевагу над моноприводні в тому, що вони можуть прискорюватися під час бічних ковзань. Задньопривідні автомобілі в заметі взагалі не можуть прискорюватися, передньопривідні в заметі можуть як мінімум не втрачати швидкість. І тільки повнопривідні автомобілі можуть почати набирати швидкість ще під час бічних ковзань.
19s
Швидке і ефективне керування автомобілем не має на увазі тривалих бічних ковзань, тому що будь-ковзання це втрата часу в умовах гонки. Тому швидше за всіх їде той, хто використовує мінімальну кількість ковзань (використовуючи занос задньої осі автомобіля для того, щоб докрутити його в поворот). Але щоб їздити без ковзань - треба вміти добре їздити «боком», щоб відчувати автомобіль.
19. Як поставити автомобіль «боком»? Про «ручник» відразу забуваємо і більше ніколи не згадуємо - це гальмо стоянки і ні для чого, крім фіксації автомобіля на місці він не повинен використовуватися!
Краще згадаємо картинку із завантаженням по осях при гальмуванні. Якщо ми почнемо маневрування під час гальмування, то тим самим спровокуємо занос задньої осі. Адже вона розвантажена, а ми в цей момент гальмуємо, допускаючи уповільнення в тому числі і задніх коліс, одночасно задаючи кермом новий вектор руху для автомобіля. У цей момент задня вісь почне бічне ковзання.
20s
20. Тепер важливо взяти ковзання під контроль і не допустити розвитку надмірного занесення. Перше, що потрібно запам'ятати: ні в якому разі не відпускати газ (згадуємо, що працюємо з педаллю газу дуже плавно орієнтуючись на поточний стан рульового колеса), тому що скидання газу моментально припинить бічне ковзання. Друге - як тільки почалося бічне ковзання кермо потрібно моментально повернути в нульове положення. Все, з цього моменту автомобіль їде «боком», але подальше маневрування здійснюється виключно за допомогою педалі газу. Допускаються лише легкі, коригувальні підрулення, на дуже невеликі кути.
21s
21. Під час бічних ковзань ви керуєте автомобілем тільки за допомогою педалі газу. Якщо вам необхідно піти на зовнішній радіус - плавно додаємо тягу. Чи не вписується в поворот - плавно зменшуємо тягу. Ще один важливий момент, який добре видно на фото. Під час ефективних бічних ковзань кермо може бути повернений або в сторону повороту, або прямо. Поворот керма в бік заносу, хоч і виглядає ефектно, але означає одне - ви допустили помилку і кермом намагаєтеся погасити надлишковий занос. Якщо у вас не відключена система стабілізації ESP вона вас моментально одернет, як тільки ви повернете кермо в бік заносу, майте це на увазі.
22s
22. Ще один важливий момент в загальному розумінні управління автомобілем в умовах треку - на рівному газу автомобіль може рухатися тільки по дузі. На будь-яких прямих ділянках автомобіль повинен спочатку максимально інтенсивно прискорюватися і відразу ж максимально інтенсивно гальмувати. Запам'ятайте, чим швидше ви їдете, тим сильніше вам потрібно гальмувати. Це може бути непомітно з боку, але знайте, що завжди перед маневруванням потрібно гальмувати, а до початку гальмування потрібно максимально прискорюватися, тому що цей момент інерції додасться до завантаження передньої осі, дозволивши вам зробити маневр ефективніше.
23s
23. Звичайно в реальних умовах існує ще безліч факторів, що впливають на якість зчеплення коліс з дорогою. Якщо подивіться онборд зйомки ралійних заїздів, то можете звернути увагу на те, що пілоти часто виконують мікроподруліванія навіть при русі по прямій - насправді це один із способів отримати зворотній зв'язок за наявністю зацепа на передніх, керованих колесах. Якщо автомобіль реагує на легке відхилення керма - зачіп є, якщо продовжує рухатися по старій траєкторії - зчеплення передніх коліс з дорогою погане.
24s
І в завершенні онборд зйомка, в якій я навмисно спробував показати поведінку автомобіля при знесенні і заметі. Зверніть особливу увагу на моменти, коли автомобіль спочатку не реагує на обертання кермом і починається знос передньої осі, а потім, після повернення керма прямо і дотормажіванія маневр виходить. Аналогічно з надмірною занесенням задньої осі, який доводиться гасити швидким поворотом керма в бік заносу і подальшим поверненням його в нульове положення.
Всі описані вище прийоми можна і потрібно тренувати на дорогах загального користування (але без відключення системи курсової стійкості, і коли поблизу немає попутних або зустрічних автомобілів). Щоб освоїти безпечне керування автомобілем потрібна практика, тому я рекомендую всім по можливості виїжджати взимку на спеціальну льодову трасу для вдосконалення навичок управління автомобілем.
Загалом, все вирішує гравітація і вміння правильно нею користуватися.
Категория: Без рубрики  комментарии отключены

Как выглядит еда на борту самолета в 15 авиакомпаниях

AirlineFood24Во время полетов всегда интересно, чем же этаким накормят на борту. Конечно, в бизнес-классе авиакомпании стараются удивить гостей и приготовить еду по высшему разряду, но так бывает не всегда.


Предлагаем вам посмотреть, что подают на обед в разных авиакомпаниях мира. А какое блюдо выбрали бы вы?

Источник: AdMe.ruJapan Airlines
Экономкласс.
Бизнес-класс.
Air France
Экономкласс.
Бизнес-класс.
Ana Airlines
Экономкласс.
Премиум-экономкласс.
Emirates Airlines
Экономкласс.
Первый класс.
Thai Airways
Экономкласс.
Первый класс.
British Airways
Экономкласс.
Перекус в первом классе.
Turkish Airlines
Экономкласс.
Бизнес-класс.
Air Canada
Экономкласс.
Бизнес-класс.
Singapore Airlines
Экономкласс.
Первый класс.
Aegean Airlines
Экономкласс.
Бизнес-класс.
Korean Airlines
Экономкласс.
Бизнес-класс.
Lufthansa
Экономкласс.
Бизнес-класс.
American Airlines
Экономкласс.
Бизнес-класс.
Air China
Экономкласс.
Бизнес-класс.
Aeroflot
Экономкласс.
Бизнес-класс.
Категория: Без рубрики  комментарии отключены

Як шиють весільний вінок на Кіцманщині: унікальні традиції

Листочки, нашиті на червону стрічку, обмотують позліткою.
Весілля на Буковині і в наш час відбуваються із дотриманням багатьох давніх традицій. У більшості інших регіонів України і не чули, що в четвер перед весіллям потрібно шити вінок із листочків барвінку. Адже саме барві­нок вважається символом першого кохання і чистого шлюбу.

 
На стіл кладуть святі образи, вишиті рушники  і під мелодійні співи шиють і злотять на щастя, на долю, на довгий вік барвінкові віночки молодятам.
Як пошитя весільного вінка відбувається на Кіцманщині — пропонуємо вам побачити на прикладі молодят Костянтина і Богдани з Лужан, які одружаться цими вихідними, 21 липня.
Обов’язковий елемент збирання барвінку на вінок — спеціальні колачі, які мають отвір посерединіОбов’язковий елемент збирання барвінку на вінок — спеціальні колачі, які мають отвір посередині

За барвінком переважно йдуть у ліс. Але в декого він росте на клумбі — дуже зручно. Батьки окроплюють свяченою водою ці рослини перед тим, як їх будуть рвати на вінок наречені.За барвінком переважно йдуть у ліс. Але в декого він росте на клумбі — дуже зручно. Батьки окроплюють свяченою водою ці рослини перед тим, як їх будуть рвати на вінок наречені.

Молода збирає барвінок через дірку в обрядовому колачі. Молода збирає барвінок через дірку в обрядовому колачі.
Тепер пагони барвінку рве молодийТепер пагони барвінку рве молодий
На "вінок" переважно одягають вишитий одяг.На "вінок" переважно одягають вишитий одяг.

Колачами пригощають гостей. В деяких населених пунктах молодята розривають колач — у кого буде більший шматок, той і керуватиме в хаті. А ще пригощають першого зустрічного — якої статі людину зустрінуть, такої і буде первісток у пари.Колачами пригощають гостей. В деяких населених пунктах молодята розривають колач — у кого буде більший шматок, той і керуватиме в хаті. А ще пригощають першого зустрічного — якої статі людину зустрінуть, такої і буде первісток у пари.

Для вінка беруть червону нитку, довжиною від кута столу до дверей. Починають пришивати листочки барвінку на червону стрічку рідні батьки. Перед початком пошиття дружки миють листя барвінку. Для вінка беруть червону нитку, довжиною від кута столу до дверей. Починають пришивати листочки барвінку на червону стрічку рідні батьки. Перед початком пошиття дружки миють листя барвінку.

Після батьків молодят почесну місію шити весільний вінок передають вінчальним батькам.Після батьків молодят почесну місію шити весільний вінок передають вінчальним батькам.

Листочки, нашиті на червону стрічку, обмотують позліткою.Листочки, нашиті на червону стрічку, обмотують позліткою.
Пошиті віночки молодого і молодої кладуть на колачі. Віночок молодій потім прикріплюють у зачіску, а молодого — в бутоньєрку або в кишеню. Ці віночки вважаються оберегом сім’ї. В день весілля рідні батьки клонять колачі з "вінка" нареченому і нареченій.Пошиті віночки молодого і молодої кладуть на колачі. Віночок молодій потім прикріплюють у зачіску, а молодого — в бутоньєрку або в кишеню. Ці віночки вважаються оберегом сім’ї. В день весілля рідні батьки клонять колачі з "вінка" нареченому і нареченій.

Автор: Андрій Фівчук журналіст
Категория: Без рубрики  комментарии отключены

Ужгородка Оксана Сметана – про життя у Португалії

Ужгородка Оксана Сметана – про життя у Португалії
Уже чотири роки ужгородка Оксана Сметана з сім'єю живе та працює у Португалії. Між справами та численними зустрічами Оксани спонтанно перетинаємося на кілька хвилин за фінджею ужгородської кави та розпитуємо про найцікавіше.
 
 Щоправда, цікавого так багато, що всього й не охопиш! Під час свого короткого візиту на Батьківщину жінка трохи розповіла виданню Uzhgorod.net.ua про незвичайне життя у сонячній країні усміхнених людей.

– Оксано, пригадуєш, яким було перше враження від країни?
– Перш за все – люди! Надзвичайно добрі та чуйні. Природа, повітря, їжа, океан – вражало усе, усе було новим та незвичним. Португалія нам дуже подобається.

– Можливо, здивували якісь місцеві традиції?
– Звісно, інша культура й традиції різняться від наших, але є й традиції, які чимось подібні до наших. Деякі страви схожі на наші. А ще там дуже багато українців, вони тісно спілкуються з португалами.
У них є карнавал – раз на рік у всіх містах Португалії всі танцюють, гуляють протягом тижня у школах, садочках, лікарнях, магазинах, на вулицях... Усі в маскарадних костюмах, із макіяжем. Два дні під час карнавалу офіційні вихідні, а решта – робочі. Однак це не заважає ходити на роботу в костюмах і розважатися. І завдяки цьому люди поводяться більш розкуто, безпосередньо, по-дитячому, незалежно від віку. У них зовсім інше ставлення до життя. Більш легке та невимушене. Ми з сім'єю, звісно, теж долучаємося до цієї веселої традиції.

– За темпераментом португальці які?
– Гарячі! Вони випромінюють сонце, вони завжди посміхаються. І куди б ти не звернулася, про що б не попросила, вони все пояснять, доведуть до потрібного місця, навіть якщо для цього потрібно залишити свої справи. Ми близькі з ними по духу, нас добре приймають. Мені здається, португальці дуже толерантні, особливо до українців.
– Питання мови. Чи складно було вивчити португальську?
– Коли ми приїхали, мови не знали зовсім. Однак вона дуже близька до іспанської та італійської та проста у вивченні. Спочатку ми спілкувалися англійською – нею там говорять всі і вона обов'язкова до вивчення.
Наша доця вивчила мову за три місяці – завдяки спілкуванню із дітьми. А потім пішла до школи. І так навчалася 4 роки без перерв. Там часто залишають дітей на другий рік. Все ж таки, як на мене, в Україні освіта набагато на кращому рівні. Там до цього простіший підхід. Однак якщо ти не складеш тести, то залишишся навчатися на другий рік до засвоєння програми. А от вища освіта там не настільки поширена, як у нас, тому кваліфікованих кадрів високо цінують.

– А яка медична система?
– Є платне медичне страхування і державне. Це одна з країн, де медицина на такому рівні, як ще багато років тому. У них зовсім інший підхід: якщо платно – все буде дуже швидко і дорого, якщо державним коштом, то можна чекати рік чи два на звичайний огляд спеціаліста. Якщо людина працює офіційно, то медичні витрати покриває страховка і це виходить не надто дорого. Все ж таки, мушу визнати, навіть в Україні із цим справи кращі, якщо йдеться про безкоштовне медобслуговування.
– Якщо до українців таке добре ставлення, то, мабуть, і знайти роботу не проблема?
– Саме так. І робочих місць вистачає. Більше того: українців дуже цінують і, з моїх спостережень, якщо йдеться про те, взяти на роботу українця чи португала, то візьмуть українця. Тому що наша нація дуже трудолюбива, а вони повільніші, більше себе цінують, багато відволікаються від роботи.

– Чим здебільшого там займаються українці?
– Перш за все, наголошу, що там можна підтвердити свій український диплом і, знаючи мову, працювати за спеціальністю. Але переважно наші люди займаються прибиранням готелів, будівництвом, збирають мушлі з різними морепродуктами, молюсками на продаж тощо. Тобто тим, що не потребує особливої фахової підготовки. Коли є знання мови, то вже можна працювати, приміром, у магазині тощо.
– А як із зарплатами? Якщо співставляти із вартістю життя...
– Впринципі, якщо орендувати житло, купувати харчі, то, звісно, однієї невисокої зарплати буде замало. Але так – у більшості країн Європи. А от якщо у сім'ї працюють двоє, тоді цілком можна навіть відкладати.
– Чого українського тобі бракує в Португалії?
– Звісно, сумую за близькими та друзями... Але 21 століття ці моменти значно полегшує. А от купити наші продукти чи приготувати національні страви – зовсім не проблема.
– Дякую за розмову! Нехай щастить!
Розмовляла Ксенія Шокіна спеціально для Uzhgorod.net.ua, ілюстративні фото – з відкритих джерел
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі

Категория: Без рубрики  комментарии отключены

Унікальний замок на Закарпатті: 365 вікон, 52 димарі, 12 веж, 7 виходів (ФОТО)

Одна із причин навідатися в гості до нашого краю -  чудові замки, які прекрасно збереглися до сих пір.
 Ще не вирішили куди вирушити? Що ж, UaModna пропонує вам здійснити мандрівку замками України, які й досі зачаровують своєю красою та казковістю.
Отже, почнемо…
Палац Даховських
Мабуть, один із найказковіших замків України. Знаходиться в селі Леськове, Черкаської області. На жаль, пам'яткою архітектури його так і не визнали, хоча це і недивно. В радянські часи він був засекреченим об’єктом, про який так і не згадали сьогодні. Тим не менше він залишається прекрасним спогадом із 19 століття.
Замок був збудований Казимиром Даховським, який зібрав тут дивовижну колекцію старовинних тканин, картин, східної та європейської порцеляни. Даховські славились тим, що були англоманами, тому замок побудований в кращих традиціях англійської готики. Тут є й іподром з кіньми англійської породи, і парк, розбитий в англійській манері.
Шкода лиш, що на територію палацу вхід закритий, місцеві жителі розповідають різні історії про те, що ж з ним буде далі. Кажуть навіть, що військові вже комусь продали споруду. А у той час, поки вирішується доля пам’ятки, палац вже почав поступово руйнуватись.

Кам’янець-Подільська фортеця
Ми не могли не згадати про цей витвір мистецтва. Напевно більшість з вас її бачили або принаймні чули про неї. Якщо ні, то гайда пакувати речі, адже вона справді варта того. Цю фортецю віднесено до "Семи чудес України", що й не випадково. Це одне з місць, яке вже роками приваблює відвідувачів і не тільки з України.
Загалом вважається, що будівництво фортеці розпочалось у 14 столітті. Але існують джерела, в яких перші згадки про неї датуються ще 11-12 століттям. А ще однією цікавинкою фортеці є те, що у вас є можливість взяти участь у нічній театралізованій екскурсії вежами та підземеллями.

Меджибізький замок
Фортеця в стилі Ренесанс розташована в Хмельницькій області. Будівництво замку розпочалось ще у 16 столітті Миколаєм Синявським – польським шляхтичем. Це була його резиденція. До цього тут знаходилися різні оборонні споруди, які, на жаль, до наших часів не дійшли через постійні руйнування татарами.
Сьогодні тут краєзнавчий музей, а, починаючи з 2004 року, у замку проводять Всеукраїнський фестиваль "Стародавній Меджибіж". Якщо ви захоплюєтесь історією часів лицарів, лучників, королів та принцес, приїздіть сюди – тут історія оживає. Лицарські бої, стрілецькі турніри, конкурси костюмів та менестрелів створюють неповторну атмосферу середньовіччя.
Хотинська фортеця
Хто з нас не чув про Хотинську фортецю. Це мабуть найстаріша і "найвитриваліша" споруда в Україні. Адже простоявши сотні років вона залишилась практично такою ж, якою була колись. Перші згадки про неї відносяться до 9 століття. Ви тільки уявіть собі, скільки цікавого могли б розповісти її стіни, як би вміли говорити.
Збудована вона у місті Хотин, Чернівецької області, князем Володимиром Святославовичем. Оскільки ця фортеця збереглась до наших днів в автентичному стані, тут часто проводять лицарські турніри "Битва націй", а також знімають історичні фільми. Тут по справжньому передається атмосфера часів наших предків.
Хотинська фортеця оповита різними легендами та надзвичайними історіями. Але скажемо вам відверто, що найкраще побачити це чудо власними очима. Тому не гайте часу!
Палац графів Шенборнів
Сьогодні це - санаторій "Карпати", а колись тут, у Закарпатській області, австрійські графи Шенборни збудували свою резиденцію та мисливський будинок. Особливостями замку є те, що побудовано його за принципом астрономічного року: 365 вікон (365 днів), 52 димарі (52 тижнів у році), 12 веж (12 місяців), 7 виходів (7 днів тижня).
До сьогодні на стінах палацу залишились фамільні герби, що належали колись Шенборнам. Побудовано замок у традиціях французького Ренесансу, що додає йому витонченої чарівності та шарму. Кожна деталь виступає його своєрідною прикрасою. А ще цікаво те, що біля нього є озеро, яке формою схоже на колишню Австро-Угорську імперію.

Підгорецький замок
Побудований у стилі Ренесансу в селі Підгірці, Львівськї області. Замок з усіх боків оточений парком і вирізняється цілісністю художнього задуму, що робить його одним з найкрасивіших замків України. На жаль, багато пам’яток звідси було вивезено до Санкт-Петербургу у радянські часи і вони так і не повернулись додому.
Сьогодні замок належить до Переліку пам’яток світу, які потребують реставрації. Але мабуть найцікавішим є те, що, згідно з розповідями місцевих жителів і відвідувачів, у підвалах замку живе привид жінки. Кажуть, граф Яблонський, який був власником палацу, з ревнощів закатував свою дружину і замурував її у стіні. Відтоді душа бідолашної жінки не може знайти спокою.

Золочівський замок

Сьогодні це пам’ятка історії та культури, музей-заповідник, який розташовується у Золочеві. Але історія його досить цікава. За своє існування він встиг побувати фортецею, королівською резиденцією, панською садибою, тюрмою та навіть навчальним закладом.
У 1634 році Якуб Собєський побудував його як оборонну фортецю. Житлові функції виконував замок, розташований всередині. Але особливістю місцини є загадкові камені з зашифрованими написами, які можна побачити у музеї. Знахідку датовано 14-15 століттям, а викарбувані знаки й досі ніхто не може розгадати. Існує легенда, що таємничі символи були залишені тамплієрами, які можливо володіли замком неподалік від Золочева.
Олеський Замок
Ще одна пам’ятка архітектури, розташована у Львові – це Олеський замок. Він був одним із перших, який відреставрували і відкрили для відвідувачів ще у радянські часи. Його практично відродили з цілковитої руїни, адже він пережив чимало трагічних подій за своє існування.
Вперше згадки про нього з’являються у 1327 році, коли він знаходився на кордоні Литви та Польщі. Саме через це на долю замку випали численні війни та баталії. Сьогодні тут знаходиться музей, відкритий для всіх бажаючих познайомитись зі стародавнім побутом.

Аккерманська фортеця
Ще одна пам’ятна фортеця, що розташовується в м. Білгород-Дністровський. За однією з версій збудована вона була у 13 століття майстром Федорком. Вона й досі залишається однією із найвеличніших і наймогутніших фортець Півдня. Адже впродовж століть вона зберегла свої мури практично у повній цілісності.
Існує безліч легенд, пов’язаних із цією фортецею. Вважається, що Пушкін, будучи у засланні, відвідав Одесу і побував в Аккермані. Подейкують, що саме тут він написав рядки із послань "К Овидию".
Легенда про башту Дівочу розповідає, що Олександр Добрий замурував в її стінах свою дочку після того, як дівчина видурила в батька гроші, щоби збудувати власну фортецю. Кажуть, вона проголосила себе царицею і спустошувала навколишні землі грабежами та пожежами.
Ще одна легенда розповідає, що придворний поет імператора Августа, Овідій Назон, відбував тут покарання за твір, який начебто загрожував моральності римського суспільства. І таких легенд тут безліч. Якщо ви хочете почути їх, вам варто поїхати туди і поспілкуватись з місцевими жителями – розповіді про фортецю передаються тут з покоління в покоління. Що ж, ми розповіли вам про деякі замки та фортеці, які, на нашу думку, варті того, аби їх побачити. Але це далеко не весь перелік: за даними істориків протягом існування України їх налічувалось близько 5000. Але, на жаль, про більшість з них залишились тільки спогади, а деякі сьогодні є просто руїнами. І тим не менше, важливо те, що вони зберегли пам'ять про минулі славні роки, про лицарів та героїв, про те, що було колись. Вони і далі створюють неповторну атмосферу загадковості та казки.
Тому маленька вам порада від UaModna – здійсність свою власну подорож у минуле.
Категория: Без рубрики  комментарии отключены
Наш кулинарный блог