Архив за » Июль, 2019 «

Транспорт Китая — 2

 photo DSC_4741_zpsyd6wan0w.jpg Продолжаем изучать транспорт южного Китая - в этой части с упором на его особые экономические зоны. То есть Гонконг и Макао.
На самой границе с Гонконгом расположен Шеньчжень – город молодой, и амбициозный.
1. Метро в городе тоже молодое и свежее. Работает по закрытой системе.
yarowind


2. Так вот вагоны выглядят изнутри
 photo DSC_4743_zpsklhrssux.jpg

3. В переходах играют музыканты
 photo DSC_4766_zpsbf4y0nbj.jpg

После Шеньчженя наш путь лежал в Гонконг. Перешли границу и сели на электричку – до города ехать больше часа.
4.
 photo DSC_4773_zpsmszqrnbu.jpg

5. Это уже городская ветка
 photo DSC_4931_zpshhmakpld.jpg

6. Кусочек станции в Гонконге
 photo DSC_4933_zpswymnio0u.jpg

7. Остановка Принц Эдвард
 photo DSC_4932_zpsim7k5dmb.jpg

8. Автовокзал в городе, автобусы двухэтажные
 photo DSC_4890_zpsohg2mkkq.jpg

9. И даже трамваи двухэтажные.
 photo DSC_5001_zpsbyhxaf7i.jpg

10. Чтобы перебраться с материковой части города на островную можно воспользоваться метро, а можно и переплыть на кораблике.
 photo DSC_4989_zpsvtja3iwj.jpg

11. Кораблик изнутри
 photo DSC_4990_zpszeojcbin.jpg

12. Дальше мы поплыли в Макао. Вот расписание движения скоростного парома.
 photo DSC_4896_zpslcxtaunu.jpg

13. Пирс, где мы ждали отправления. Напоминает аэропорт.
 photo DSC_5215_zpsnb9drvfb.jpg

14. Выход на посадку
 photo DSC_5214_zpsygxhze3h.jpg

15. Обратите внимание на влажность воздуха снаружи☺.
 photo DSC_5213_zps3vglseqj.jpg

16. Вот и кораблик
 photo DSC_5216_zpszr5vzvky.jpg

17. Сели, поплыли.
 photo DSC_5217_zps2ih0y1vb.jpg

Основной транспорт в Макао – автобусы. Они обычные, не двухэтажные. Но праворульные.
18.
 photo DSC_5440_zpsbzp3buis.jpg

19.
 photo DSC_5439_zps48td16vy.jpg

20. На улицах Макао стоят паркоматы, очень похожие на американские.
 photo DSC_5423_zpsqff24mrw.jpg

Из Макао обратно в Гунчжоу добирались на поезде. Так как в Москве я не знал когда по времени поедем, то заранее билет брать не стал. Поэтому в Чжухае – приграничном с Макао городе, пришлось отстоять очередь минут на 30-40.
21.
 photo DSC_5441_zps6811qrpf.jpg

22. Вокзал в Чжухае довольно большой и просторный.
 photo DSC_5443_zpsty96jrwk.jpg

23. Идет посадка на поезд
 photo DSC_5442_zpsyum44oak.jpg

24. Поезд, вагон 1 класса
 photo DSC_5444_zpsti8pwddv.jpg

25. Разгонялись до 200 км/ч. Немного, по китайским то меркам.
 photo DSC_5457_zpsxdljhgqn.jpg

Ну а в Гуанчжоу нас ждал самолет, и здравствуй Родина.
Но отчеты по Китаю еще только начинаются☺.
Категория: Без рубрики  комментарии отключены

Собор Нотр-Дам-де-Пари. Париж

Однажды не в этом апреле….
Небольшая прогулка по острову Сите. Именно на этом острове стоит собор Нотр-Дам-де-Пари






































Категория: Без рубрики  комментарии отключены

Дворец разума в Падуе



В небольшой Падуе столько достопримечательностей, что никак не удаётся закончить отчёт о прогулках по этому городу. И это неспроста, ведь Падуя старше Венеции и насчитывает более трёх тысяч лет истории. По легенде Падую основал герой Троянской войны Антенор примерно в 1182 году до н.э.


В список обязательных к посещению в Падуе входит и грандиозный палаццо делла Раджоне (дворец разума или дворец правосудия, как хотите). Здание считается самым большим историческим залом Европы с крышей без опор и колонн. Крыша опирается только на стены, и кажется, что она парит в воздухе!

1. Целиком это здание не удалось снять - очень уж длинное (87 на 27 метров). Дворец располагается посреди падуанского рынка, разделяя его на площадь Трав и площадь Фруктов. В средневековье дворец использовался как зал заседаний городского суда. Палаццо окружают длинные арочные галереи, в которых сейчас находятся рестораны и магазины. Количество арок в лоджиях равно количеству часов в сутках - их 24, и это неспроста.




2. Вплотную к дворцу с торца примыкает здание с краснокирпичной башней Старейшин. Башня входит в комплекс средневековых зданий Муниципального дворца Падуи. На вершине 47-метровой башни установлен колокол, который достался в качестве трофея в битве с соседним городом Эсте.




3. Крайнее слева здание муниципалитета была построено после Первой мировой войны в честь павших героев. К нему примыкают, образуя двор, еще два здания - дворец совета старейшин и суд, построенные в XIII - XVI веках. Без этого макета довольно сложно разобраться в этом хитросплетении средневековых построек, переходящих одна в другую.




Точная дата появления первого здания палаццо Раджоне неизвестна, но уже в 1218 году нынешнее здание было построено и состояло из трех помещений. А в 1306 году монах-августинец Джованни дельи Эримитане надстроил его, снабдил единой деревянной крышей в виде перевернутого киля корабля и окружил несколькими ярусами лоджий. В плане здания - не прямоугольник, а параллелограмм, что можно заметить, если посмотреть на перекрытия внутри здания. После пожара 1420 года здание было восстановлено венецианскими мастерами и тогда же три помещения объединили в один зал. Так выглядит комплекс зданий с другой стороны - тут виден и двор, в который мы позже зайдём.


Фото

4. Внутри в огромном зале палаццо Раджоне 333 фрески на разные темы - вот их мы направляемся смотреть.




5. Вход на галерею с расписанными сводами - по крутой лестнице с площади Трав. Посещение бесплатное по Падова-кард.




6. Хоть двери в огромный зал и открыты, но там готовятся к очередной выставке, снимать можно только от входа. Вот поэтому удалось запечатлеть не все фрески - да и хорошо, а то их слишком много.




7. Зато беспрепятственно можно погулять по галерее и от души полюбоваться архитектурными ритмами и видами с галереи на окружающие здания.




8.




9.




10.




11.




12.




13.




14. Воспользуемся возможностью заглянуть в зал - он совершенно необъятный. Стены зала в начале XIV века были украшены фресками, замысел которых приписывают падуанскому медику и астрологу Пьетро д’Абано (1257 - 1315), а исполнение - Джотто. Эти фрески погибли в пожаре 1420 года, но вскоре были восстановлены Николо Мирето и Стефано из Феррары. Весь цикл фресок подразделен на 333 квадрата, расположенных в несколько ярусов, и представляет собой один из самых крупных сохранившихся памятников средневековой астрологии. Кроме астрологии, основными мотивами фресок являются религия, фантастические  животные и сцены суда.




15. Верхний цикл фресок разделен на 12 секций, которые начинаются в углу между восточной и южной стенами с марта месяца и заканчиваются февралем на той же стене. Каждый отсек разделен на три полосы по девять панелей, на которых (после апостола, открывающего месяц) изображено аллегорическое представление месяца, знака зодиака, планеты, профессий, созвездий.




16. В северо-восточном секторе до сих пор сохранился "камень бесчестия". Использование его в качестве наказания началось после того как муниципалитет Падуи, придерживаясь петиции Святого Антония, отменил тюрьму для должников. После оглашения приговора в суде, каждый осуждённый за долги, усаживался голым на этот камень и раскаивался перед собравшимися людьми. Если ему была дарована свобода, то он опозоренный, но свободный покидал город навсегда. Там же находится маятник Фуко - жаль только, что подойти нельзя.




17.




18. Три полосы сцен в дугообразных арках, вертикально разделенных полуколоннами, образует верхний цикл.




19. Сцены двух нижних рядов относятся к влиянию планет на деятельность человека.




20. Наконец, на западной стороне стоит большой деревянный конь, подаренный городу семьей Каподилиста в 1837 году. Он был создан для карусели и вдохновлён памятником Донателло на площади Пьяцца дель Санто.




21.




22. Вот некоторые фрески крупнее...




23.




24.




25.




26.




27.




28.




29.




30. Здание муниципалитета в этом комплексе - самое молодое, оно было построено после Первой мировой войны в честь павших героев. Сзади, образуя двор, к нему примыкают два здания - дворец Совета Старейшин и Суд, построенные в XIII - XVI веках.




31. Пройдём во двор муниципалитета.




32.




33.




34.




35. Разобраться, где какой дворец начинается и где заканчивается, довольно затруднительно, но красиво.




36.




37.




38.




39.




40. С этой стороны все двери закрыты.




41.




42. Уникальный город Падуя - и это ещё не все...


Категория: Без рубрики  комментарии отключены

Знаменитий хмарочос Ponte City Apartments в Йоганнесбурзі

05s

Ponte City Apartments - 55-поверховий житловий хмарочос в Йоганнесбурзі (ПАР). Вежа була задіяна у зйомках фільмів: 9-й район, Суддя Дредд, Робот на ім'я Чаппі.

 
6 фото
00s
Фотографії та текст Слави Степанова
Архітектурно являє собою порожнистий циліндр, внаслідок чого денне світло може потрапляти в квартири і з внутрішньої сторони.
03s


У 1970-ті роки будівля була одним з найбільш престижних житлових будинків в Йоханессбурге, але в кінці 1980-х кримінальна обстановка в районі різко погіршилася, мешканці роз'їхалися а вежу захопили наркоторговці і вуличні банди.01s
Будівля швидко занепадало. Було відключено електропостачання, вода і каналізація.
02s
У 2007 році нові власники будівлі зважилися на масштабну реконструкцію. Всі злочинні угруповання були виселені, будівля розчищено, і проведено капітальний ремонт.
04s


На вершині вежі знаходиться найбільша висотна реклама в Південній півкулі, телекомунікаційної компанії Vodacom.05s
06s
Також дивіться:
Категория: Без рубрики  комментарии отключены

Тіманфая. Гарно до жаху

Канарські острови – це не тільки море, пляжі і коктейлі. Але й обвуглена історія цієї частини землі, вогнедишні жерла і соляні копальні. Особливо «гарячим» норовом з-поміж решти 
 
островів славиться земля Лансароте. Раніше на цій ділянці виверження вулканів відбувалися із завидною регулярністю. Тепер сюди вирушають туристи подивитися на силу вогню і магми і навіть зазирнути у «пекло».
У Тіманфаю слабаки не їдуть. І хоча цей парк вулканічної активності на острові Лансарот вже давно витоптаний черевиками тисяч допитливих, він і сьогодні здатен викликати містичний страх у тих, хто ризикнув приїхати сюди. Чорний пісок, відкриті кратери вулканів, жерла вогню, теплі на дотик скелі, камені від яскраво-жовтого до фіолетового кольорів. Усе це створює відчуття іншої реальності. Востаннє місцеві гори вивергали лаву у вісімнадцятому столітті. Одночасно прокинулись близько тридцяти кратерів. Це виверження тривало шість років. Лава і попіл тоді вкрили собою третину острова. Відтоді більшість жителів перебралися на сусідню Ґран Канарію, а частину Лансароте визнано біосферним заповідником, її флора і фауна взяті під охорону ЮНЕСКО.Lanzarote-Timanfaya-Park.jpgФото pureluxuryvillaslanzarote.com
Про жах, який відчували очевидці вогняної вистави, відомо за записами якогось священика, котрий відмовився покидати неспокійну землю навіть у період інтенсивного виверження. Він ретельно фіксував те, що відбувалося довкола. Серед його записів є свідоцтва про те, як розколювалася земля, і на рівному місці виростали гори, як лава ховала села і містечка, і про те, з яким жахливим тріском, шипінням й іскрами гарячі надра землі зустрічалися з вируючим океаном. Розповідає літопис і про те, як жителі маленького села Тінахо серед вируючої стихії провели релігійну процесію, встановили на шляху лави хрест, і та чудесним чином зупинилася, не доходячи до нього. Тоді ж вдячні селяни звели каплицю на честь своєї нової покровительки Діви Вірхен де лос Вольканес.Charco_de_los_Ciclos._Lanzarote.jpgФото simple.wikipedia.org
Відтоді вулкани сплять. А перетворена на попіл земля Тіманфаї стала візитною карткою острова і приманкою для наукових і туристичних експедицій. Бродити у своє задоволення поміж застиглою лавою не вийде. Для мандрівників існують певні маршрути парком із покажчиками. Подолати маршрут можна пішки, автобусом і на верблюдах. У будь-якому разі всі дороги приведуть до однієї з жвавих пам’яток – ресторану з красномовною назвою «Диявол». Гостроти у відчуттях додає те, що він збудований над найгарячішим вулканом на острові, а всю їжу в ньому готують на природному геотермальному теплі, що виривається з-під землі. У вертикальній жаровні смажать м'ясо і виловлену біля берегів острова рибу. Поруч із ним для туристів влаштовують вистави. Гостей підштовхують до розщелини в землі. Потім її набивають соломою, вона спалахує, після чого вогонь гасять холодною водою. Усе дуже нагадує діючий гейзер. Туристи в захваті і намагаються ухилитися від гарячих крапель. Усе це виробляють з єдиною метою – продемонструвати, що вулкани парку Тіманфаї аж ніяк не дрімають, і вже на глибині п’ятнадцяти метрів киплять справжні «пристрасті» температурою в шістсот градусів Цельсія.Lanzarote_1_Luc_Viatour.jpgФото nl.m.wikipedia.org
Правила відвідування парку досить суворі. Це пов’язано як з унікальною екосистемою, так і з безпекою туристів. У стороні від перевірених стежок розташовані доволі гострі камені, падіння на які не обіцяє нічого хорошого. Найбільш проблематично здійснити там саме пішохідну прогулянку. Мало того, що рухатися серед застиглої лави дозволяють суворо визначеним маршрутом, потрапити на нього вдається не всім. Для цього необхідно знайти сайт парку Тіманфаї і заповнити анкету. Черга з бажаючих пройтись пішки настільки велика, що записуватися на екскурсію радять за кілька місяців. Перед її початком слід прибути заздалегідь. Тоді формують дві пішохідні групи – іспаномовну і для тих, хто говорить англійською. Провідники – професійні геологи. У кожній всього по десять осіб. Хто не встигає, той вирушає на автобус і дивиться на застиглу красу через скло. Крім того, кожен із тих, хто прийшов, має бути взутим у високі черевики, мати головний убір, захисний крем від сонця і пляшку з водою. За поганих погодних умов тригодинну екскурсію скасовують. Дітей до шістнадцяти років на таку прогулянку не беруть.cosa-fare-alle-isole-canarie-camels-in-timanfaya-national-park-waiting-for-tourists-lanzarote-canary-islands-spain-827-1307.jpg
Фото planettraveller.blog

Утім, острів Лансарот здатен захопити не лише своїм «вогнедишним» парком. Завдяки вулканічній активності тут утворилися печери, котрі досі досліджують науковці. Є на острові і своя фортеця, котра колись слугувала оборонним майданчиком від піратів, і замок. У ній час від часу виставляють роботи відомих художників. Для поціновувачів флори працює парк кактусів. На острові чимало пляжів. Але деякі з них доволі вітряні.
Головне фото oleghalimov.ru
Категория: Без рубрики  комментарии отключены

Бігу биків: Сан Фермін 2019


Бігу биків: Сан Фермін 2019

Щороку тисячі любителів гострих відчуттів з усього світу приїжджають в місто Памплона - один з найдавніших міст Іспанії, щоб взяти участь в фестивалі Сан Фермін . Вперше він відбувся в далекому 1591 році.

 
Фестиваль зазвичай триває 9 днів і починається з «енсьєрро» - спільних забігів по місту биків і людей.
Сьогодні в об'єктиві бігу биків і «дикий» фестиваль Сан Фермін 2019.
20 фото
Бігу биків: Сан Фермін 2019
Фестиваль Сан Фермін і духовність - несумісні поняття. Він супроводжується рясними випивкою алкоголю (особливо популярного в Іспанії фруктового вина «Сангрія»), танцями та іншими атрибутами веселощів.
Бігу биків: Сан Фермін 2019


Це свято відзначається в Памплоні з кінця 16 століття. Вважається, що святий Фермін, якого вшановують в ці дні, жив в п'ятому столітті і був першим християнським єпископом міста.Бігу биків: Сан Фермін 2019
Бігу биків: Сан Фермін 2019
Але знаменитий фестиваль Сан-Фермін насамперед завдяки енсьєрро - бігом від 12 розлючених биків. Більш ніж з 216 годин святкування власне енсьєрро триває приблизно чверть години.
Бігу биків: Сан Фермін 2019
Бігу биків: Сан Фермін 2019
Тварини повинні самостійно пробігти до арени для бою биків приблизно 850 метрів. Вулиці старого міста - криві і вузькі - заздалегідь огороджуються.
Бігу биків: Сан Фермін 2019
Попереду биків біжать учасники свята, кілька сотень людей - любителі гострих відчуттів. Їх підбадьорюють стоять уздовж вулиць на тротуарі і на балконах будинків співгромадяни.
Бігу биків: Сан Фермін 2019
Тварини дуже швидко наздоганяють учасників арени і нещадно збивають з ніг всіх, хто виявився недостатньо найспритнішим.


Бігу биків: Сан Фермін 2019Бігу биків: Сан Фермін 2019
Бігу биків: Сан Фермін 2019
Бігу биків: Сан Фермін 2019
В кінці «енсьєрро», протяжністю близько 850 метрів, які тварини долають за дві з половиною хвилини, бики забігають на арену.
Бігу биків: Сан Фермін 2019
Бігу биків: Сан Фермін 2019
Часто бігунами стають іноземці. В деякі роки цей показник досягав 70%; більше всіх на свято з'їжджається з США - 24% від загального числа, австралійців і новозеландців - 11%, британців - 4%.
Бігу биків: Сан Фермін 2019
Рекордним за кількістю жертв став 1924 рік, коли бики розтерзали 13 і поранили 200 чоловік.
Бігу биків: Сан Фермін 2019


Ще давно учасниками цього небезпечного забігу, яким захоплювався Ернест Хемінгуей, могли бути тільки молоді чоловіки. Тепер це обмеження зняте: багато жінок також змагаються в бігу з биками.Бігу биків: Сан Фермін 2019
Увечері о пів на сьому на цій арені починається корида, яка триває кілька годин. Але це вже інша історія.
Бігу биків: Сан Фермін 2019
Бігу биків: Сан Фермін 2019
Бігу биків: Сан Фермін 2019
Також дивіться:
Категория: Без рубрики  комментарии отключены

Острови Джеймса Бонда

Острови Джеймса Бонда
Один з моїх улюблених фільмів - «Ізгой». Ну, ви пам'ятаєте, де мужик потрапив на острів і, страждаючи від самотності, розмовляв там з волейбольним м'ячем і вибивав собі зуб лезом ковзана. В таких фільмах герой завжди потрапляє на безлюдний острів. Ось, приблизно на такій ...

 
24 фото
Острови Джеймса Бонда
Фотографії та текст Іллі Степанова
1. ... або на такі.
Острови Джеймса Бонда


2. Продовжуємо неспішну прогулянку по островах Джеймса Бонда в тайському затоці Пханг Нга. Схоже, весь пригодницький кінематограф так чи інакше пов'язаний з островами. Де ж ще, як не тут, знімати фільми про пригоди і далеких країнах!Острови Джеймса Бонда
3.
Острови Джеймса Бонда
4.
Острови Джеймса Бонда
5.
Острови Джеймса Бонда
6. Суворий чоловік. Ніяк не хотів потрапити в кадр.
Острови Джеймса Бонда
7.
Острови Джеймса Бонда


8. Погода в той вечір була прекрасна - величезні купчасті хмари клубочилися в небі. Наближався захід.Острови Джеймса Бонда
9.
Острови Джеймса Бонда
10. Ось більш просунуті чуваки. Ні від кого не залежать, пливуть куди хочуть. Походити б ось так тиждень від острова до острова, пожити в наметі, попірнати в блакитні глибини, полазити по печерах ... До речі, цілком реальна думка! Є бажаючі?
Острови Джеймса Бонда
11.
Острови Джеймса Бонда
12.
Острови Джеймса Бонда


13.Острови Джеймса Бонда
14. Ще більш просунуті.
Острови Джеймса Бонда
15. А ось і острів, на якому міг би жити той самий Ізгой. Правда, якби він зібрав пліт, щоб поплисти з острова, то задолбался б спускати його на воду з такої висоти)
Острови Джеймса Бонда
16.
Острови Джеймса Бонда
17. Ну це класика.
Острови Джеймса Бонда
18. Верхівка острова надійно захищена загостреними скелями.
Острови Джеймса Бонда
19.
Острови Джеймса Бонда
20.
Острови Джеймса Бонда
21.
Острови Джеймса Бонда
22. Наш капітан впевнено маневрував в вузьких протоках між островів. Закінчувався день, пора було повертатися на материк.
Острови Джеймса Бонда
23.
Острови Джеймса Бонда
24.
Острови Джеймса Бонда
Також дивіться «
Категория: Без рубрики  комментарии отключены

Папи проти вітру


Папа Бенедикт XVI і його летючий пілеолус

Папи римські часто звертаються до народу під відкритим небом. А з огляду на складні папські шати, вітер часто бере над ними верх.


16 фото
Папи проти вітру
1. 266-й Папа Римський Франциск, обраний 13 березня 2013 року. Полетіла тюбетейка (пілеолус) на площі Святого Петра у Ватикані, 22 жовтня 2014. Рахунок 0: 1. (Фото Filippo Monteforte):
266-й Папа Римський Франциск


2. Папа Бенедикт XVI безуспішно бореться в вітром в соборі Святого Стефана у Відні, 9 вересня 2007 року Рахунок 0: 2. (Фото Uwe Meinhold):Папа Бенедикт XVI
3. Папа римський Франциск на площі Святого Петра, 20 травня 2015. Прощай, пілеолус. До речі, цей головний убір складається з восьми сегментів, зшитих разом з маленьким хвостиком зверху. Зовні практично ідентичний традиційному єврейському головному убору стос. (Фото Filippo Monteforte):
Папа римський Франциск на площі Святого Петра
4. Папа Бенедикт XVI виступає з балкона з видом на площу Святого Петра у Ватикані, 15 листопада 2009. Рахунок 0: 4. (Фото Pier Paolo Cito):
04s
5. Летючий пілеолус. (Фото Tony Gentile | Reuters):
Летючий пілеолус
6. Папа Франциск на площі Святого Петра 19 лютого 2014. Це нокаут. Рахунок 0: 6. (Фото Max Rossi | Reuters):
Папа Франциск на площі Святого Петра
7. Папа Бенедикт XVI знову переможений. Рахунок 0: 7. (Фото Tony Gentile):
Папа Бенедикт XVI знову переможений
8. Папа Бенедикт XVI і його летючий пілеолус, 24 травня 2008. (Фото Plinio Lepri):
Папа Бенедикт XVI і його летючий пілеолус
9. Фіаско на пляжі Копакабана в Ріо-де-Жанейро 25 липня 2013. (Фото Luca Zennaro | Reuters):
09s
10. Папа в аеропорту Кіто, Еквадор, 5 липня 2015. Вітер забирає свій улюблений пілеолус. Рахунок 0:10. (Фото Gregorio Borgia):


Вітер забирає свій улюблений пілеолус11. Франциск зазнає поразки на площі Святого Петра, 14 травня 2014. (Фото Gregorio Borgia):
Франциск зазнає поразки на площі Святого Петра
12. Папа Римський Бенедикт XVI в Ареццо, Італія, 13 травня 2012 року (Фото Vincenzo Pinto):
Папа Римський Бенедикт XVI в Ареццо
13. Франциск у Ватикані, 30 квітня 2014. (Фото Andrew Medichini):
Франциск у Ватикані
14. Папа Бенедикт XVI, 18 серпня 2005. (Фото Kai Pfaffenbach | Reuters):
Папа Бенедикт XVI
15. Франциск на на площі Святого Петра у Ватикані, 12 червня 2013. (Фото Alessandra Tarantino):
Франциск на на площі Святого Петра у Ватикані
16. Папа Франциск. Це 0:16. (Фото Alessandra Tarantino):
20s
Також дивіться « Як вибирають Папу Римського ».
Категория: Без рубрики  комментарии отключены

Як китайці копіюють автомобілі

 
05s
Серед відвідувачів будь-яких автосалонів яскраво виділялися китайці з фотоапаратами, ретельно «прощёлківаюшіе» новинки, представлені світовими виробниками автомобілів. Вони не соромляться нікого. Будь-хто може спокійно відкрити капот і почати фотографувати кожну цікаву деталь.


Я зустрічаю таку картину вже не перший рік, але вона до цих пір мене обурює. Як так? Компанії містять цілі відділи дизайнерів, інженерів, технологів, які проектують і продумують все аж до гвинтика, А ці нахабно копіюють ...
7 фото
Як китайці копіюють автомобілі
Фотографії Дмитра Балакірєва
1. Більшість з китайських «розвідників» виглядають приблизно так:
Більшість з китайських «розвідників» виглядають приблизно так:


2. Майже у кожного є чіткий план зі схемою що саме треба замалювати, заміряти і сфотографувати:02s
3. Китайців багато, вистачить на весь автосалон:
03s
4. Іноді вони працюють командами. Один тримає лінійку, а другий фотографує:
04s
5. І їх багато:
05s
6. Дуже багато:
06s
І через якихось пів року на китайському ринку з'являються новинки вітчизняного виробника. Такий собі автомобільний «Абібас»:
07s
Також дивіться « Китайські копії світових визначних пам'яток » і « Справжня ціна китайських товарів ».
Категория: Без рубрики  комментарии отключены

Турция. Бурса и Муданья

       Бурса - вторая посещённая экс-столица  Османской империи. Первой на нашем пути был Стамбул, откуда мы и прибыли в "зелёный" город (или "Йешиль" - так Бурсу неофициально называют турки). Главным городом султаната Бурса была в далёком XIV столетии, а задолго до этого - в античные времена получила известность как термальный курорт.


 В отличие от столичных функций этот титул Бурса не потеряла до сих пор. К тому же в окрестностях расположен крупнейший в стране горнолыжный комплекс и самая длинная в мире канатная дорога. Сразу оговорюсь, что такого туристического интернационала как в Стамбуле на улицах Бурсы нет. Толп западных путешественников здесь не увидишь.



  Но обо всём по порядку. Полтора часа на пароме из Стамбула и мы в небольшом курортном городке Муданья. Это пригород большой Бурсы, центр которой расположен в 20-ти километрах от моря. Маршрут турецкого путешествия пролегал по побережью сразу трёх морей - Мраморного, Эгейского и Средиземного. Это море #1 - Мраморное. Водоём всего 280 километров в длину и 80 в ширину. От Чёрного моря его отделяет пролив Босфор, от Эгейского - Дарданеллы.


  Пока наслаждаемся набережной Муданьи, расскажу, что стартовали мы в стамбульском районе Еникапы. Именно там расположен пассажирский терминал компании Ido. В Муданью ходят паромы ещё одной компании, причём у неё свой морвокзал, как в Стамбуле, так и здесь - на задворках Бурсы. Паром закрытый, то есть во время пути выходить на палубу нельзя. Билет можно купить через интернет, причём есть и дешёвые промотарифы.


  Можно ли купаться в Мраморном море в конце весны? Этим вопросом задавался по пути на курорт, расположенный южнее нашего Чёрного моря. Оказалось, что ещё прохладно. Можно только помочить ноги, но плавать рано.


  На узкой прибрежной полосе мелкая галька. В середине мая на пляжах только начали расставлять лежаки и шезлонги.




  Время перекусить.  Этот комплексный обед обошёлся в 29 лир (около 300 рублей). Недорого для ресторана. За кадром осталось лишь первое блюдо - суп. По турецкой традиции, много вкусного хлеба...


  Гуляем по центру Муданьи..


  Пока здесь относительно тихо. Приезжих не так много как в разгар сезона.






  В Муданье было тепло, солнечно, но не жарко. С моря дул освежающий ветерок.




  Но пришло время прощаться с Муданьёй. Чтобы попасть в центральную часть Бурсы, нужно сесть на долмуш и доехать до ближайшей станции лёгкого метро. В автомате придётся купить карту, чтобы рассчитываться за проезд. Минимальная стоимость - 10 лир. На метро попадаем в центр...


    Итак, мы в Бурсе - четвёртом городе Турции.


  Отъехал от моря примерно 20 километров и попал в настоящее летнее пекло. В Бурсе было очень жарко.



  Бывшая столица Османской империи - современный центр турецкого автопрома. Здесь выпускают "Рено", турецкие легковушки "Тофаш", а также различные автокомпоненты.




  Экс-столица Османской империи славится и своими мечетями. Например, Зелёная мечеть XV века - самая декорированная в городе. Молитвенный зал облицован зелёным фаянсом. Но внутрь не заходил, осмотрел снаружи.




  Честно говоря, в России пиво пью редко, но другое дело во время путешествия. В ожидании основного блюда поглощал его в качестве аперитива. Но только не в Бурсе. Найти заведение, где подают этот хмельной напиток, не удалось. Оказалось, на время Рамадана (или как говорят в Турции "Рамазана") кафе и бары отказываются от любого алкоголя. С этим столкнулся и в других городах, но там его продавали хотя бы в туристических местах.




  33-метровая Часовая башня, открытая в 1905 году.








  Капалы Чарши - в переводе с турецкого "крытый рынок". Бойкая торговля процветает на огромной территоррии  в центре старого города.





  Незаметно подошёл к концу третий день путешествия по Турции. Искупаться пока не удалось, хотя мы пересекли одно из трёх морей нашего маршрута. Впереди был переезд в город Измир - самая длительная поездка за время экспедиции. Нас ожидали новое море, новый город и новые впечатления...
Категория: Без рубрики  комментарии отключены
Наш кулинарный блог