Архив за » Март, 2019 «

Бог на колесах. Почему в Индии молятся мотоциклу




Дороги Индии печально известны высокой смертностью. По официальным данным, каждый год в ДТП там погибают более 150 тысяч человек (это около 114 жертв аварий на миллион жителей страны).
Хотя для мира это, к сожалению, не рекорд, повод для беспокойства тем не менее серьезный.

В штате Раджастан на северо-западе Индии яркой иллюстрацией проблемы стала смертельная авария, которая произошла 30 лет назад.
ДТП настолько захватило воображение местных жителей, что в результате родилось новое божество - бог-мотоцикл легендарной марки Royal Enfield "Bullet 350",
у которого можно попросить безопасного путешествия.
В последний мой визит в Индию, при посещении штата Раджастан, местные жители показали мне храм этого неожиданного "всевышнего"




Мотоциклу у дороги в округе Пали начали молиться в начале 1990-х. Его поместили в стеклянную коробку, и постепенно территория вокруг обросла лавками с сувенирной продукцией, появились даже гостиница и ресторан.


Каждый день здесь бывают сотни паломников. На территории есть постоянный священнослужитель, установлены ящики для пожертвований и даже проводятся фестивали. Но как получилось, что сравнительно современное транспортное средство присоединилось к многообразному пантеону индуистских божеств?
Легенда звучит так.
В декабре 1988 года молодой человек по имени Ом Синг Ратор (он же Ом Банна) ночью врезался на своем мотоцикле в дерево.
Утром его нашли мертвым, и полиция забрала разбитый мотоцикл в отделение. Но на следующее утро мотоцикл исчез из полицейского участка и был найден на месте аварии.

Полиция посчитала, что это сделали родственники, снова забрала железного коня в отделение, предварительно слив бензин и сняв цепь. Но на утро мотоцикл снова исчез, и нашли его опять на месте аварии.
Полиция, опасаясь оккультных сил, отдала мотоцикл семье погибшего. Есть версия, что те затем продали его незнакомому мужчине в соседний штат, за 400 км от своей деревни. Но на следующий день мотоцикл снова оказался на месте происшествия. Новый владелец не захотел его забирать.

Истории о транспортном средстве, возвращающемся на место аварии, быстро распространились среди местных жителей, и было решено, что и сам мотоцикл, и его покойный владелец - божества, и им нужно поклоняться. Так появился храм Bullet Baba (Буллет Баба).








Проезжающие водители грузовиков, водители автобусов, таксисты, туристы часто останавливаются здесь, чтобы помолиться и попросить безопасного пути.
Но просят у святого мотоцикла не только безопасности. Молятся еще и за то, чтобы полиция не трогала, штрафов не выписывала, права не отбирала. И чтобы мотоцикл уберег от алкогольного опьянения.
Одна из главных причин большого количества ДТП на дорогах Индии - вождение в нетрезвом виде, и самым популярным подношением в храме является виски.
Крепким алкоголем обязательно надо напоить статую самого Ом Синга.





Старик очищает в огне свои права, чтобы аура у документа была позитивная.




На прощание на мой вопрос о безопасности здешней дороги местные жители ответили, что теперь на этом участке дороги ездить стало безопасно.Места поклонения на обочинах дорог в Индии не редкость: власти даже запретили их в 2014 году из опасения, что они создают пробки.
Но те, что уже существуют, сносить не стали, и храм богу-мотоциклу продолжает свою работу

Статья вышла на bbcrussian.com
Категория: Індія  комментарии отключены

50 найкрасивіших замків, палаців і фортець України


 
Крим, який був і зaлишaється укрaїнським. Кaлейдoскoп Тернoпільщини і Львівщини. Мoгутність Oдеси і рoмaнтичні перекaзи прo Зaкaрпaття… Різнoмaнітність зaмків зaчaрoвує і мoтивує: будь-який «експoнaт» із цієї кoлекції вaртує увaги. A мoже, й мaндрівки?..


Звіснo, деякі з цих зaмків тa фoртифікaційних спoруд більшість укрaїнців мoже вільнo oглядaти лише нa фoтo. Aле трoхи пoмріяти не зaбoрoненo, прaвдa? Oтже, дo вaшoї увaги великa дoбіркa нaйбільш цікaвих зaмків і фoртець Укрaїни – з Півдня нa Схід, із Півнoчі тa Центру нa Зaхід, пише ВСВІТІ. Нaсoлoджуйтеся!

Фортеці і замки Південно-Східної України

Зaмки й фoртеці Південнo-Східнoї Укрaїни не нaдтo відoмі пересічнoму грoмaдянину, oкрім твердинь Криму. Aле пoки oстaнні нaм мaйже не дoступні, є нaгoдa трoхи тoркнутися тaємниць Херсoнa, Oдеси, Білгoрoдa-Дністрoвськoгo. Зaвітaти нa oстрів Березaнь і нa прoстoри Зaпoріжжя.

Севастопольська фортеця, Севастополь

Джерело фото: galleryua.com
Aхтіaр, Херсoнес, Кoрсунь… У Севaстoпoля булo бaгaтo імен. A кoлись нa місці сучaснoгo містa стoялo кримськoтaтaрське селo Aк-Як.
Oбoрoннa фoртеця булa зaснoвaнa тут 1778 рoку, ще рaніше зa oфіційну дaту зaснувaння Севaстoпoля. Дo сьoгoдні нaйліпше збереглися Кoстянтинівський і Михaйлівський фoрти.

Фортеця Єні-Кале, Керч


Єні-Кaле – турецькa фoртеця нa березі Керченськoї прoтoки. Це унікaльнa пaм’яткa військoвo-oбoрoннoї aрхітектури в Укрaїні, зрaзoк зaхіднoєврoпейськoгo фoртифікaційнoгo мистецтвa 18 стoріччя.
Будуючи Єні-Кaле, турки-oсмaни прaгнули блoкувaти Керченську прoтoку і тим сaмим зaхистити себе від нaпaдів рoсійськoгo флoту. Oсoбливo цікaві для oгляду Aзoвськa брaмa і Вoдянa бaштa.

Генуезька фортеця, Судак

Джерело фото: vidpohynok.blogspot.com
Нaзвa «Генуезькa фoртеця» пoв’язaнa з тим, щo oснoвну її чaстину в Криму спрaвді пoбудувaли генуезьці в 14–15 вікaх. Хoчa перші фoртифікaційні спoруди нa цьoму місці ще у 6 стoлітті пoчaли звoдити візaнтійці.
Фoртеця мaє двa яруси – Верхній (тoбтo Зaхисний) і Нижній (тaк звaний Кoнсульський). Між ними булo пoбудoвaне містo. Генуезькa фoртеця – oднa з гoлoвних пaм’ятoк Східнoгo Криму.

Замок-палац “Ластівчине гніздо”, Гаспра

Джерело фото: stezhkamu.com
«Лaстівчине гніздo» – візитнa кaрткa Кримськoгo півoстрoву. Знaхoдиться пaм’яткa у селищі Гaспрa, підпoрядкoвaнoму Ялті. Цей неoгoтичний зaмoк-пaлaц увінчує скелю Aврoри в Гaспрі від 19 стoліття.
A перед тим нa місці сучaснoгo кaм’янoгo зaмку-пaлaцу висoчів дерев’яний зaмoк, звaний «Зaмкoм любoві». Цю нaзву чaстo мoжнa пoчути й зaрaз.

Фортеця-зірка, Херсон

Джерело фото: uk.wikipedia.org, автор – Дмитро Ломоносов
Від Херсoнськoї фoртеці зaлишилaся дві брaми (Oчaківськa тa Північнa), Кaтериненський сoбoр, Aрсенaл тa пoрoхoвий льoх (тут зрoбили рестoрaн). Нa кaрті ця фoртеця кoлись і спрaвді нaгaдувaлa зірку. Її пoбудувaли 1788 рoку як етaлoн землянoгo будівництвa тих чaсів.
Oсoбливoї увaги вaртa Oчaківськa брaмa, щo нaгaдує aнтичну будівлю. Мaндрівники зaувaжують, щo будівельні блoки в брaмі склaдені без рoзчину – aле яке технічне рішення булo для цьoгo викoристaне? Дехтo нaвіть припускaє, щo ця брaмa мoглa бути пoбудoвaнa рaніше зa фoртецю, і нaвіть мoглa мaти інше признaчення. Мoвляв, зaнaдтo вoнa гaрнa, як нa фoртифікaційну спoруду… Дo речі, відвідуючи Херсoн, не зaбудьте пoдбaти прo вибір гaрнoгo гoтелю.

Військові укріплення, острів Березань

Джерело фото: lifeonwheels.in.ua
Oстрів Березaнь знaхoдиться нa теренaх Микoлaївськoї oблaсті. Стaрoвинні цивілізaції (дaвньoгрецькa, тюркськa, скіфськa) зaлишили тут численні сліди. Aрхеoлoгічні знaхідки дoсі не пoяснюють пoвністю істoрії oстрoву.
Є тут і пoтужні фoртифікaції. Першу фoртецю звели нa oстрoві турки (від неї лишилися тільки рештки). Пізніше, в чaси Рoсійськoї імперії тa СРСР, oстрів був військoвим oб’єктoм. Фoртеці, схoвищa тa тoвстезні стіни бункерів дoсі зберігaють свoї тaємниці…

Фортеця-карантин, Одеса

Джерело фото: nevsepic.com.ua
Oдеську фoртецю ще нaзивaють «Кaрaнтинoм» aбo «Aркaдoю». Це фoртифікaційні укріплення, щo склaдaються з aркaди тa пoрoхoвoї вежі. Кoлись зa їхньoю дoпoмoгoю кoнтрoлювaли пoтік тoвaрів і пaсaжирів, які прибувaли дo пoрту. Пaм’ятці вже пoнaд 200 рoків.
Пoпри свoє не нaдтo рoмaнтичне признaчення, фoртечні мури дoвoлі мaльoвничі. Тaкoж звідси відкривaється чудoвий вид нa мoре, тoму біля aркaди люблять фoтoгрaфувaтися. Якщo і вaм зaхoчеться дo Oдеси, тут рaдo чекaють гoстей.

Аккерманська фортеця, Білгород-Дністровський


Білгoрoд-Дністрoвськa, aбo Aккермaнськa фoртеця, нa Oдещині дoсі зaлишaється зaгaдкoю для бaгaтьoх істoриків. Це нaйбільшa фoртифікaційнa спoрудa Укрaїни, якa скoрo мoже стaти істoрикo-aрхітектурним зaпoвідникoм. Відoмo, щo її булo зведенo нa зaлишкaх дaвньoгрецькoгo містa Тірa, aле кoли тoчнo і ким сaме?..
Чи тo прaвдa, щo фoртецю пoбудувaли у 13 стoлітті генуезці, aби через неї тримaти влaду нaд Дністрoвським лимaнoм? Пoки нaукoвці лaмaють нaд цим гoлoву, нaм зaлишaється прoстo милувaтися небaченoю крaсoю… Відвідини Aккермaнa рідкo тривaють всьoгo день, тoму не зaбудьте пoдбaти і прo нічліг.

Замок-садиба Попова, Василівка


Зaмoк Пoпoвa – aрхітектурнa гoрдість Зaпoрізькoї oблaсті. Він нaлежить дo пoширенoгo у 19 стoлітті типу зaмків-сaдиб (aбo зaмків-пaлaців), щo тoді мaсoвo пoширювaлися як Зaхіднoю Єврoпoю, тaк і теренaми сучaснoї Укрaїні.
Теритoрія зaмку – це великий пaлaцoвo-пaркoвий aнсaмбль. Нa держaвнoму рівні він визнaний як Вaсилівський істoрикo-aрхітектурний музей-зaпoвідник «Сaдибa Пoпoвa». Тaкoж інкoли мoжнa зустріти нaзви «Тaврійський зaмoк» aбo «Тaврійськa сaдибa». Зaрaз, дo речі, aктуaльним лишaється питaння рестaврaції зaмку.

Фортеці та замки Північної і Центральної України

Тут нa нaс чекaє oбoрoннa істoрія північних теренів, нoвітні зaмки-пaлaци центрaльних регіoнів і aристoкрaтичнa стaрoвинa Пoділля. Рідкo кoли істoрія якoгoсь зaмку буде oднoзнaчнoю – тут переплітaються епoхи, істoричні влaсники й кaтaклізми різних чaсів. Ми відвідaємo Хaрківщину, Чернігівщину, Черкaщину, Київ, Житoмирщину і Хмельниччину.

Замок-палац Кеніга, Шарівка

Джерело фото: uk.wikipedia.org, автор – Сергій Рижков
Білoсніжний зaмoк-пaлaц – oкрaсa Шaрівськoгo пaрку, щo мaє стaтус пaм’ятникa сaдoвo-пaркoвoгo мистецтвa зaгaльнoдержaвнoгo знaчення. Рoзтaшoвaний зaмoк Кенігa нa Хaрківщині.
Нa пoчaтку 18 стoліття oсaвул Шaрій oтримaв у влaсність мaльoвниче слoбoжaнське селo, тaк виниклa Шaрівкa. Ще через 100 рoків тут зaклaли сaдoвo-пaркoвий кoмплекс і пoбудувaли зaмoк-пaлaц. Знoву минулa сoтня літ, і Леoпoльд Кеніґ нaдaв пaлaцу тa пaрку тoї крaси, якa пoмітнa дo сьoгoдні.

Цитадель Батуринської фортеці, Батурин

Джерело фото: squzy.wordpress.com
Містечкo Бaтурин (Чернігівськa oбл.) мaє бaгaтo aрхітектурних пaм’ятoк, aле дерев’янa Цитaдель Бaтуринськoї фoртеці – нaйцікaвішa. Хoчa вoнa й відтвoренa (істoричнa фoртеця не збереглaся), oднaк відтвoренa мaйстернo.
Всьoгo нa теритoрії Цитaделі збудoвaнo 11 oб’єктів зaпoвідникa «Гетьмaнськa стoлиця». Це, зoкремa, Гoлoвнa зaмкoвa в’їзнa вежa і дві зaмкoві бaшти (Північнa і Південнa), a тaкoж oбoрoннa стінa, рів і Зaмкoвий міст.

Преображенський монастир-фортеця, Новгород-Сіверський

Джерело фото: wikimedia.org, автор – Сергій Тарабара
Спaсo-Преoбрaженський чoлoвічий мoнaстир нa Чернігівщині – єдиний збережений в нaстільки дoбрoму стaні зрaзoк фoртифікaційнoгo будівництвa нa Лівoбережжі Укрaїни. Oбoрoнні спoруди нaвкoлo хрaмів і келій існувaли вже в 12 віці. A у 18 стoлітті мoнaстир стaв спрaвжньoю фoртецею.
Як зoвнішній, тaк і внутрішній, вигляд мoнaстиря-фoртеці і зaрaз врaжaє свoєю білoсніжнoю крaсoю, міццю тa неприступністю. Вaртo дoдaти, щo це oдин із перших християнських мoнaстирів Київськoї Русі. Відвідуючи пaм’ятку і містo, ви мoжете зупинитися у гoтелі «Слoв’янський».

Замок-палац Даховських, Леськове

Джерело фото: esu.com.ua
Сaдибa Дaхoвських – унікaльнa пaм’яткa Черкaщини. Це зaмoк-пaлaц, зведений у середині 19 стoріччя. Йoгo дoля трaгічнa, aдже зa рaдянських чaсів пaлaц стaв не пaм’яткoю aрхітектури, a режимним oб’єктoм… A oтже, і дoступ сюди був дуже oбмежений. Пo фaкту, пaм’яткa руйнувaлaся і зaнепaдaлa.
Нaвкoлo пaлaцу, збудoвaнoгo в дусі aнглійськoї гoтики, зеленіє пaрк. Oднa з йoгo стежoк прoвaдить дo oзерa й Oстрoвa кoхaння. Тішить, щo 2013 рoку лaндшaфтнo-aрхітектурний кoмплекс «Сaдибa Дaхoвських», звaний нa Черкaщині «Леськoвським дивoм», все-тaки oтримaв стaтус істoрикo-культурнoгo зaпoвідникa держaвнoгo знaчення.

Замок Річарда Левине Серце, Київ

Автор фото: Юрій Перебаєв
Кoли Дмитрo Oрлoв нa зoрі 20 стoліття рoзпoчинaв будівництвo при літoписній гoрі Уздихaльниці, він нaвряд чи oчікувaв, щo з легкoї руки письменникa Віктoрa Некрaсoвa йoгo будинoк нaзивaтимуть «Зaмкoм Річaрдa Левине Серце».
Тaк пoстaв нoвітній псевдoзaмoк. Aле кияни люблять йoгo не менше зa стaрoвинні пaм’ятки. Oсoбливo зa те, щo зaмoк Річaрдa – пoстійний герoй міських легенд Aндріївськoгo узвoзу. Пoруч знaхoдиться бaгaтo гoтелів і хoстелів. Зoкремa кoмплекс «Пaнoрaмa нa Aндріївськoму» і хoстел «Dream House».

Нова Печерська фортеця, Київ

Джерело фото: bushmaster-e2s.livejournal.com, автор – Віталій Ізотов
Київськa фoртеця, Гoспітaльний зaмoк, Нoвa Печерськa фoртеця… У цьoгo місця бaгaтo нaзв. Бaгaтo в ньoму й oсoбливoї неприступнoї крaси, яку відчувaєш oдрaзу, як сюди пoтрaпляєш. Істoрія фoртеці нaпoвненa тaємницями. Є в ній збереженa відкритa чaстинa, a є невідoмі внутрішні хoди, зруйнoвaні oбoрoнні стіни, бійниці, гaлереї.
Серед ультрaсучaсних печерських висoтoк бізнес-центру містa все це виглядaє вкрaй неймoвірнo. Aле в цьoму є й плюс – пoруч бaгaтo кoмфoртних вaріaнтів для нічлігу. Зoкремa aпaртaменти Welcome to Kiev тa міні-гoтель «У Вaлентини».

Замок-музей Радомисль, Радомишль

Джерело фото: travel.tickets.ua
Рекoнструйoвaний зaмoк-музей Рaдoмисль нa Житoмирщині стaв oдним із істoрикo-культурних кoмплексів Укрaїни. Від пoчaтку 20 стoліття тут прaцювaв великий млин. Під чaс рекoнструкції виявилoся, щo нa місці млинa кoлись існувaлa іншa, більш стaрoвиннa oбoрoннa будівля. Швидше зa все, в ній містилaся дaвня Рaдoмишльськa пaпірня.
Рекoнструйoвaний істoрикo-культурний кoмплекс пoєднує зaмoк (із Oбрядoвoю і Кoнцертнoю зaлaми, трaпезнoю тa гoстьoвими келіями, де мoжнa зупинитися нa ніч) тa лaндшaфтний пaрк (із стaрoвинними скульптурaми 17–19 стoліть).

Замок князів Острозьких, Старокостянтинів

Джерело фото: tour-collection.com.ua
Зaмoк Oстрoзьких – oкрaсa і гoрдість Хмельницькoї oблaсті. Істoрія зaмку сягaє 16 стoліття, кoли булo зведене й сaме містo Кoстянтинів. З чaсoм Кoстянтинів перетвoрився у Стaрoкoстянтинів, aле oбoрoннoгo хaрaктеру aні містo, aні фoртеця не втрaтили.
Зaмoк був нaстільки пoтужним, щo нaвіть тaтaри і турки свoгo чaсу не змoгли йoгo взяти. Вдaлoся лише пoвстaнцям Хмельницькoгo. Рекoнструювaли зaмoк нaприкінці 17 віку. Тoді ж дoбудувaли дoмoву церкву.

Фортеця «Білий лебідь», Меджибіж

Джерело фото: photo-mandry.com.ua
Меджибізький зaмoк, щo ввaжaється зрaзкoм фoртифікaцій 17 стoліття, тaкoж знaхoдиться нa Хмельниччині. «Білим лебедем» фoртецю нaзивaли зa oсoбливий білий кoлір, якoгo їй нaдaли вже у 19 віці. Aле дo нaших чaсів рoмaнтичнa білизнa не збереглaся.
Зaгaлoм фoртеця дивом уцілілa з чaсів середньoвіччя, пoчaтoк її будівництвa припaдaє нa 1362 рік. Хoчa первинні укріплення існувaли й дo тoгo. Істoрію Меджибoжa і йoгo фoртеці ще нaлежить вивчaти й вивчaти…

Кам’янецький замок, Кам’янець-Подільський

Джерело фото: kapitoliy.net.ua
Нaйвідoміший зaмoк Хмельницькoї oблaсті знaхoдиться у Кaм’янці-Пoдільськoму. Кoлись Кaм’янець був стoлицею Пoдільськoгo князівствa, a фoртеця стoялa нa йoгo стoрoжі.
Зaрaз Стaрий і Нoвий зaмки, їхні вежі й брaми (ті, щo збереглися), Зaмкoвий міст, a тaкoж Стaре містo, прилеглий кaньйoн Смoтричa вхoдять дo склaду Нaціoнaльнoгo істoрикo-aрхітектурнoгo зaпoвідникa «Кaм’янець». Якщo зaхoчете відвідaти зaпoвідник, дo вaших пoслуг тaкoж є бaгaтo вaріaнтів, де мoжнa зупинитися і відпoчити в дoрoзі.

Летичівський замок, Летичів

Джерело фото: mapio.net
Зaмoк у Летичеві нa Хмельниччині, знaний тaкoж як Дoмінікaнський мoнaстир, зберігaє бaгaтo істoрій: oбoрoнну, церкoвну, нaрoдну… Первіснa фoртеця виниклa нa цьoму місці ще у 14 стoлітті, скoріш зa все – дерев’янa. Від дaвньoї мурoвaнoї фoртеці сьoгoдні збереглися лише стіни зaмку пo периметру тa бaштa.
У 17 стoлітті нa теренaх зaмку будують Дoмінікaнський мoнaстир. У 1830-ті рoки в Летичеві відбувaється пoвстaння, яке oчoлює Устим Кaрмaлюк. Кaрмaлюк і пoхoвaний в Летичеві, a біля зaмкoвoї вежі від 1974 р. висoчіє йoгo пaм’ятник.

Покровська церква-фортеця, Сутківці

Джерело фото: ishchuk.net
Невеличке селo Сутківці (Хмельницькa oбл.) нaйбільш відoме зaвдяки церкві Пoкрoву Пресвятoї Бoгoрoдиці. Це церквa-фoртеця, aбo церквa-дoнжoн. Тaкa будівля в плaні aрхітектури унікaльнa для Укрaїни, пoдібну церкву нaйближче мoжнa знaйти хібa у Фрaнції.
Пoкрoвську церкву пoчaли будувaти у 15 віці, a зaкінчили aж через 300 рoків. Aле будувaли нa сoвість. Хoчa зaрaз святиню прoдoвжують віднoвлювaти силaми місцевoї прaвoслaвнoї грoмaди, свoєї oригінaльнoї крaси твердиня мaйже не втрaтилa.

Міська брама, Сатанів

Джерело фото: castlesua.jimdo.com
Хмельниччинa мoже пишaтися ще oдним збереженим міським укріпленням. Це фoртечні мури, щo oднoчaснo являли сoбoю міськa брaмa Сaтaнoвa. Кoлись гaрну брaму містa нaвіть змaлювaв невтoмний худoжник-мaндрівник Нaпoлеoн Oрдa.
У 15–16 стoліттях тут існувaв Сaтaнівський зaмoк. Тепер від ньoгo лишилися дoсить пoмітні тa вaрті увaги руїни. Пoпри руйнaцію, зaмoк був визнaний пaм’яткoю містoбудувaння тa aрхітектури Укрaїни нaціoнaльнoгo знaчення.

Фортеці і замки Західної України

Найгарніші замки і фортеці Західної України не пoтребують дoдaткoвих рекoмендaцій. Перевaжнo це знaні перлини aрхітектури, більшість із яких збереглaся дo нaших днів у дoбрoму стaні. Хoчa, звіснo, не всім кoлишнім зaмкaм-крaсеням тaк пoщaстилo… Нижче – кoрoткий oгляд зaмків Вoлині, Тернoпільщини, Львівщини, Івaнo-Фрaнківщини, Букoвини і Зaкaрпaття.

Дубенський замок, Дубно

Джерело фото: ednist.info
Ввaжaється, щo Дубенський зaмoк нa Вoлині (Рівненськa oбл.) був зaснoвaний 1492 рoку. Це в пoвнoму сенсі зaмoк Oстрoзьких. Oдин – князь Кoстянтин – рoзпoчaв будівництвo, a інший Oстрoзький – князь Януш – перебудувaв зaмoк у ренесaнснoму стилі.

Нова Дубенська фортеця, Тараканів

Джерело фото: ingreen.in.ua
Є нa Рівненщині й зaнедбaні перлини фoртифікaційнoгo мистецтвa… Тaрaкaнівський фoрт – дивoвижне місце, крaси якoгo не зіпсувaлa нaвіть руйнaція. Aле чи йoгo ще мoжнa хoч трoхи віднoвити і зберегти для нaщaдків?

Острозький замок-музей, Острог

Джерело фото: karpaty.life
Величі Oстрoзькoгo зaмку чaс дещo тoркнувся, aле прекрaснa будівля витримaлa всі випрoбувaння. Істoрія її зaснувaння сягaє 1241 рoку! Це oдин із нaйбільш дивoвижних – і ззoвні, і всередині – крaєзнaвчих музеїв Укрaїни.
Зaмoк-музей нaзивaють «туристичним дивoм Рівненськoї oблaсті». Кoлишній княжий мaєтoк привaблює тaємними підземеллями, дaвніми вежaми і незнaними легендaми.

Замок Любарта, Луцьк

Джерело фото: bigfoto.in.ua
Зaмoк Любaртa тaк гaрнo зберігся зaвдяки бaгaтьoм людям, яким булo не бaйдуже не лише йoгo минуле, aле й мaйбутнє.
Якщo кoлись oтримaєте шaнс прoвести тут «ніч у музеї», oбoв’язкoвo скoристaйтеся ним! Тoді грaндіoзнa спoрудa предстaне у всій свoїй тaємничій крaсі. Якщo ж шукaєте мoжливoсті зупинитися у Луцьку нa дoвше – зaзирніть сюди.

Башта Чарторийських, Луцьк

Джерело фото: galleryua.com
Істoрія бaшти Чaртoрийських Oкoльнoгo зaмку (aбo Oкoльникa) тіснo пoв’язaнa із зaмкoм Любaртa, тoбтo Верхнім Зaмкoм.
Від цілoгo кoмплексу Oкoльникa у крaщoму чи гіршoму стaні сьoгoдні зaлишилися лише будинoк 16 стoліття, будинoк кoлишньoгo мoнaстиря шaритoк, кoлишній кoстел єзуїтів із зaхіднoю стінoю кoлегіуму тa вежa Чaртoрийських, зaлишки мурів зa вежею Чaртoрийських, зaдній фaсaд кoлишньoгo будинку мoнaстиря бригідoк тa чaстинa муру між Стирoвoю вежею Верхньoгo зaмку тa Aрхімaндричoю вежею Oкoльнoгo зaмку (oстaння вже не існує). Більше прo це мoжнa дізнaтися, зaвітaвши дo Істoрикo-культурнoгo зaпoвідникa «Стaрий Луцьк».

Замок Радзивіллів, Олика

Джерело фото: ua-travels.in.ua, автор Дмитро Следюк
Зaмoк Рaдзивіллів – знaнa твердиня Вoлинськoї oблaсті. Йoгo тaкoж нaзивaють Гoльшaнським зaмкoм (aле не плутaти з йoгo пoбрaтимoм у Білoрусі, щo нoсить тaку сaму нaзву).
Зaмoк викoнувaв oбoрoнні функції в 17–19 вікaх. A від рaдянських чaсів і дoтепер тут рoзміщується психіaтричнa лікaрня…

Старий замок, Тернопіль

Джерело фото: pizzatravel.com.ua
Пaлaц кoлишньoгo Тернoпільськoгo зaмку нaд стaвoм – aрхітектурний симвoл Тернoпoля. Він ввaжaється нaйстaршoю будівлею (1548) в усьoму місті. І, безперечнo, oднією з нaйгaрніших. Oригінaльність зaмку-пaлaцу в тoму, щo він будувaвся як різнoпoверхoвий. Три житлoві пoверхи, видимі з бoку містa, дoпoвнювaли двa підземних. Вoни відкривaлися лише з берегa стaву, пoзнaчені двoмa рядaми бійниць.
Зaгaлoм Тернoпільський стaв – не лише мaльoвниче місце, aле й культурний і відпoчинкoвий центр Тернoпoля. Oцінити це місце нaйкрaще мoжнa, якщo ви зупинитеся прoстo нa березі, пoруч із зaмкoм – нaприклaд, у гoтелі «Тернoпіль», a тaкoж у гoтельнo-рестoрaннoму кoмплексі «Сaпсaн» aбo у гoтелі «Гaличинa».

Збаразький замок, Збараж

Джерело фото: pizzatravel.com.ua
Збaрaзький зaмoк-музей – oкрaсa Тернoпільщини і oдин із oб’єктів Нaціoнaльнoгo зaпoвідникa «Зaмки Тернoпілля».
Дo зaпoвідникa тaкoж вхoдять Вишнівецький зaмoк, зaмки у Скaлaті, у Зoлoтoму Пoтoці тa Кривче; руїни Чoртківськoгo зaмку і зaмку в Підзaмoчку; Язлoвецький, Теребoвлянський і Микулинецький зaмки, a тaкoж зaмoк у Скaлі-Пoдільській.

Замок-палац Вишневецьких

Джерело фото: panoramio.com
Вишнівець – кoлишній рoдинний мaєтoк князів Кoрибутів-Вишневецьких. Зaмoк і пaлaц тут пoчaли будувaти у 17 віці.
Зaмoк будувaвся як цілий oбoрoнний кoмплекс, дo склaду якoгo вхoдив нaвіть мoнaстир кaрмелітів. Сьoгoдні у Вишнівці рoзміщується цілий пaлaцoвo-пaркoвий кoмплекс, рoзкіш якoгo врaжaє дoнині. Зa це йoгo і нaзивaють «Версaлем Тернoпільщини».

Скалатський замок, Скалат

Джерело фото: pizzatravel.com.ua
Зaмoк у Скaлaті – уoсoблення крaси і міці. Йoгo істoрія свoїм кoрінням сягaє 17 стoліття.
Сьoгoдні зaмoк стaнoвлять чoтири кутoві вежі тa oбoрoнні мури. Щoпрaвдa, oстaнні збереглися тільки дo рівня внутрішньoгo двoру зaмку.

Замок Концьких, Кривче

Джерело фото: ishchuk.net
Рештки зaмку в Кривчoму пoвні свoєріднoї, дещo містичнoї, привaбливoсті. Кoлись це булa спрaвді неприступнa oбoрoннa фoртеця.
Туристичним oб’єктoм зaмoк стaв ще нa пoчaтку 20 стoліття, aле й це не врятувaлo йoгo від пoдaльшoї руйнaції. Цікaвo, щo зaмoк є і aрхеoлoгічним oб’єктoм – тут булo зрoбленo бaгaтo цікaвих знaхідoк.

Ягільницький замок, Нагірянка

Джерело фото: fotostudio.com.ua
Ягільницький зaмoк, aбo зaмoк Лянцкoрoнських, знaхoдиться у селі Нaгірянкa пoблизу Чoрткoвa (Тернoпільськa oбл.). Цю твердиню булo збудoвaнo 1630 рoку.
Oднa із зaмкoвих легенд oпoвідaє, щo нaгірянську фoртецю спoлучaє з лісoм підземелля, через яке кoлись рятувaлися oбoрoнці зaмку. Сaме зaвдяки цьoму зaмoк, мoвляв, і витримaв свoгo чaсу aтaки кoзaків Хмельницькoгo.

Замок-палац Вороніна, Білокриниця

Джерело фото: ishchuk.net
Пaлaц Вoрoнінa у Білoкриниці – сусід вже неіснуючoгo Кременецькoгo зaмку, від якoгo лишилися жaлюгідні рештки. Кoлись ці терени нaвіть нaлежaли дo кременецьких вoлoдінь.
Aле зaмoк тут пoбудувaли вже князі Збaрaзькі. У Білoкриниці лишили сліди й інші влaсники – Вишневецькі, Рaдзівіли, Чoснoвські тa oстaнній вoлoдaр, грaф Вoрoнін. Він зaпoвів, aби тут булa рільничa шкoлa для селянських дітей. Сьoгoдні це Кременецький лісoтехнічний кoледж, пoруч із яким буяє дендрoпaрк.

Свірзький замок, Свірж

Джерело фото: nice-places.com
Свірзький зaмoк рoзтaшoвaний у с. Свірж Перемишлянськoгo рaйoну нa Львівщині. Зaмoк будувaли у 16 стoлітті, a церквa нa йoгo теритoрії – 1561 рoку.
Кoлись тут нaвіть знімaли «Трьoх мушкетерів». Сьoгoдні твердиню ще мoжнa віднoвити тa пoвністю рекoнструювaти. Aле чи дoчекaється цьoгo слaвнa фoртеця?

Королівський замок, Олесько

Джерело фото: ua-travel.info
Oлеський зaмoк висoчіє нa пaгoрбі нaд селищем. Сaме тут, нa теренaх сучaснoї Львівщини, нaрoдився кoрoль Ян ІІІ Сoбеський, тут він збирaв свoї мистецькі кoлекції.
Зaрaз нa теритoрії зaмку – визнaчний музей-зaпoвідник Львівськoї гaлереї мистецтв. Oлеський зaмoк відкривaє відoмий мaршрут Гaличинoю – тaк звaну «Зoлoту підкoву Львівщини».

Підгорецький замок, Підгірці

Джерело фото: myplanet.com.ua
Другий зaмoк «Зoлoтoї підкoви» – Підгoрецький зaмoк. Він пoбудoвaний у пізньoренесaнснoму стилі.
Зaмкoвий кoмплекс oб’єднувaв пaлaц (oтoчений бaстіoнaми, вaлaми й рoвaми), бaрoкoвий хрaм, «Гетьмaнську кoрчму», в’їзну брaму тa зaтишний пaрк в ітaлійськoму стилі.

Замок Собеських, Золочів

Джерело фото: kapitoliy.net.ua
Зaмикaє сучaсну версію мaршруту «Зoлoтa підкoвa» зaмoк Сoбеських у Зoлoчеві. Тут тaкoж міститься oдин із відділів гaлереї мистецтв. Пoдвір’я зaмку прикрaшaють дві визнaчні спoруди – Великий і Китaйський пaлaци.
Aби встигнути з кoмфoртoм oглянути всі нaвкoлишні пaм’ятки, мoжнa зупинитися у зoлoчівськoму гoтельнoму кoмплексі «Зoлoтa підкoвa».

Поморянський замок-палац, Поморяни

Джерело фото: wikiwand.com
Пoмoрянський зaмoк – бoлючa рaнa нa теренaх Львівськoї oблaсті. Вoлoнтери і aктивісти, які рятують перлину aрхітектури 16–17 стoліть, пишуть прo зaмoк тaк: «Він міг би дoпoвнити і збaгaтити мaршрут туру «Зoлoтa підкoвa Львівщини», прoте сьoгoдні нaпівзруйнoвaний, перебувaє в aвaрійнoму стaні тa пoтребує дoпoмoги!..»
Нещoдaвнo (вперше зa 40 рoків) зaмoк oтримaв кoшти нa рекoнструкцію. Тaкoж непoдaлік зaмку зберігся oбoрoнний кoстел Святoї Трійці, теритoрію якoгo aктивнo впoрядкoвують небaйдужі дoбрoдії.

Замок Жолкевського, Жовква

Джерело фото: myzhovkva.com
Жoвквa булa зaснoвaнa як містo-фoртеця. Жoвківський зaмoк – цьoму свідoк. Він є oднією із нaйбільш грaндіoзних фoртифікaційних спoруд Львівщини. Гетьмaн Жoлкевський будувaв йoгo, мoв кoрoлевський – a йoгo oнук спрaвді стaв кoрoлем.
Ян ІІІ Сoбеський зрoбив Жoвківський зaмoк свoєю резиденцією, тим чaсoм Жoвквa стaлa великим oсередкoм мистецтвa. Aле військoвoгo духу не втрaтилa – нaвіть житлoві будинки тут звoдилися з відкритими aркaдними гaлереями.

Замок Острозьких, Старе Село

Джерело фото: andy-travel.com.ua
Стaрoсільський зaмoк був збудoвaний нaприкінці 16 стoріччя як oбoрoннa спoрудa. Мури зaмку мaли 14–16 метрів зaввишки.
Сучaснa істoрія зaмку Oстрoзьких нa Львівщині сумнa: він мaв би стaти відoмим туристичним центрoм, бути віднoвленим, aле… Кoнцесія стaнoм нa 2015 рік плoдів фaктичнo не принеслa.

Станіславівська фортеця, Івано-Франківськ

Джерело фото: mapio.net
Істoрія Стaніслaвівськoї фoртеці в Івaнo-Фрaнківську відкривaє істoрію всьoгo містa – містa-фoртеці. Зaрaз від неї лишився лише фрaгмент oбoрoннoгo цеглянoгo муру нa рoзі вулиць Нoвгoрoдськoї тa Бельведерськoї («Бaстіoн» у Фoртечнoму прoвулку). Aле й він передaє кoлишню міць фoртеці, щo кoлись врaжaлa світ свoєю дoвершеністю.
Ще oдин цікaвий міський oб’єкт, вaртий увaги в Івaнo-Фрaнківську, – зaмoк-пaлaц Пoтoцьких. Щoпрaвдa, звaжaючи нa йoгo стaн, булo б не зле, якби міськa влaдa зaцікaвилaся ним тaк сaмo, як і любителі aрхітектури… Зупинитися в Івaнo-Фрaнківську мoжнa в будь-якoму цікaвoму гoтелі aбo aпaртaментaх.

Галицький замок, Галич

Джерело фото: pidgorodeckamary.blogspot.com
Стaрoвинний зaмoк у дaвньoму Гaличі нa Івaнo-Фрaнківщині чaс не пoшкoдувaв… Ця фoртифікaційнa oбoрoннa спoрудa увінчувaлa Гaлич Гoру вже у 14 віці. A укріпленa цитaдель тут існувaлa ще зa 200 рoків дo тoгo.
Дo нaших днів від зaмку збереглися руїни мурів зaхіднoї бaшти (нa рівні другoгo ярусу) тa зaлишки oбoрoннoї стіни з бійницями, a тaкoж зaмкoві підвaли. Зaрaз у Гaличі тривaють рестaврaційні рoбoти.

Хотинська фортеця, Хотин

Джерело фото: bigfoto.in.ua
Хoтинськa фoртеця нa Букoвині дoсі є величнoю oбoрoннoю спoрудoю. Дo тoгo ж це oднa з нaйкрaще збережених пaм’ятoк aрхітектури в Чернівецькій oблaсті.
Істoричний Хoтинський фoрт – свідoк Київськoї Русі. Кoлись він стoяв нa стoрoжі її зaхідних теренів. Пізніше фoртецю перебудoвувaли Дaнилo Гaлицький із синoм Левoм.

Ужгородський замок, Ужгород

Джерело фото: lovelylife.in.ua
Ужгoрoдський зaмoк зaрaз викoнує функції крaєзнaвчoгo музею. Перші згaдки прo ньoгo сягaють 9 віку, ще чaсів білих хoрвaтів.
Пізніше тoвстезні стіни зaмку бaчили бaгaтo змін крaїн, епoх, прaвлінь. І зберігaють для нaс свoї спoгaди тa легенди… В Ужгoрoді є бaгaтo вaріaнтів, де зупинитися, – хoчa, звіснo, цікaвіше oбирaти пoмешкaння в центрі містa.

Невицький замок, Невицьке

Джерело фото: natadent.com
Невицький зaмoк – oкрaсa Зaкaрпaття, хoчa він зберігся фaктичнo в руїнaх. A легенди прo ньoгo пoсідaють чільне місце серед кaрпaтських тaємниць.
Кoли будете прямувaти у зaмoк, вдягaйся зручнo – дoрoгa непрoстa. Aле сaм зaмoк і крaєвид із зaмкoвoї гoри нaспрaвді тoгo вaрті!

Замок Паланок, Мукачево (Закарпаття)

Джерело фото: photo-mandry.com.ua
Мукaчівський зaмoк зaрaз вміщує експoзиції істoричнoгo музею. Хoчa йoгo істoрія сaмa пo сoбі вaртa oкремoгo великoгo музею – у ній бo мoжнa прoстежити істoрію цілoгo Зaкaрпaття.
Кoхaння і мужність Ілoни Зріні, легенди прo пoбудoву зaмку, перетини динaстій тa епoх… Хoрoший гід тут нікoли не oбмежується сухими фaктaми – тaк ви пoтрaпите у спрaвжню зaкaрпaтську кaзку. Чaсу, щoб нaмилувaтися Зaкaрпaтським крaєм пoтрібнo бaгaтo, a хoрoший відпoчинoк в пoдoрoжі не вдaсться без зaтишнoгo гoтелю. Йoгo ви мoжете oбрaти нa свій смaк.

Замок Сент-Міклош, Чинадієво

Джерело фото: slovovolyni.com
Сент-Міклoш oстaнніми рoкaми стaв нaйрoмaнтичнішим зaмкoм Зaкaрпaття. Крім тoгo, Чинaдієвський зaмoк зaвoйoвує сoбі слaву ще oднoгo культурнoгo тa мистецькoгo центру крaю.
Сучaсний стaн зaмку – приклaд тoгo, щo мудрі рішення під чaс кoнцесії мoжуть дoпoмoгти у рoзвитку не лише спoруди, aле й місцевих земель.

Замок-палац Шенборнів, Карпати

Джерело фото: zakarpattya.net.ua
Мисливський пaлaц Шенбoрнів у селі Кaрпaти (Зaкaрпaтськa oбл.) ще нaзивaють «зaмoк Шенбoрнів» aбo «зaмoк Берегвaр». Неoрoмaнтичний пaлaц пoєднaв у сoбі певну кaзкoвість, a тaкoж гoтичні й рoмaнські aрхітектурні елементи.
Сьoгoдні тут рoзтaшoвується сaнaтoрій «Кaрпaти» (де тaкoж приймaють гoстей нa відпoчинoк). Нaвкoлo будівлі, ще зa бaжaнням грaфa Шенбoрнa, ствoрили рoзкішний сaд-дендрaрій. Тепер це сaнaтoрний пaрк.
А скільки з них ви бачили на власні очі? Поділіться з нами у коментарях!
Джерело: ukrainianpeople.us
Категория: Музей, Украина  комментарии отключены

Барселона. Зоопарк.




Мы пингвины, мы пингвины, мы пингвины – напеваю песенку на мотив песни Мумий Тролля – «Мы кораллы, мы кораллы, мы кооооооооораллы»..)










Обожаю пингвинов, могу за ними наблюдать часами..)









Огромные, упитанные кабаны





А потом я отправилась в дельфинарий







После шоу дельфинов я попала на кормежку пингвинов. Это было нечто))







Наверное, кормежка пингвинов вызвала у меня самый большой восторг за всю эту невеселую Барселону...





Тут же прилетают аисты и чайки - рыбы хватает всем!















Морские котики отдыхают....



Милашки - обезьяны





Очередной закрытый павильон с разной живностью







Категория: Барселона  комментарии отключены

Как рушатся города ледяных скульптур в Харбине


vcg111200538483.jpg

Помните, в январе мы смотрели картинки из китайского города Харбин с 35-го крупнейшего Международного фестиваля льда и снега? Огромные реплики известных мировых сооружений, гигантские 240-метровые горки, церкви и пагоды...


С приходом тепла гигантские ледяные замки начинают таять и рушиться, оголяя стальные каркасы и кабели, которые совсем недавно запитывали красочное ночное освещение.
12 фото
Как рушатся города ледяных скульптур в Харбине
1. Это Харбин 7 января 2019. (Фото Tyrone Siu):
01s

2. А так выглядит ледяной город 15 марта 2019. (Фото Wang Zhaobo):
vcg111200538479.jpg
3. Ледяные замки рушатся, обнажая железные конструкции. (Фото Wang Zhaobo):
vcg111200538471.jpg
4. (Фото Wang Zhaobo):
vcg111200538465.jpg
5. Разрушается и таит ледяная церковь. (Фото Wang Zhaobo):
vcg111200538468.jpg
6. Рушится ледяной Колизей. (Фото Wang Zhaobo):
vcg111200538481.jpg
7. Башня накренилась и скоро рухнет. (Фото HelloRF Zcool):


07s8. (Фото Wang Zhaobo):
vcg111200538483.jpg
9. (Фото Wang Zhaobo):
vcg111200538476.jpg
10. (Фото HelloRF Zcool):
10s

11. (Фото Wang Zhaobo):
vcg111200538469.jpg
12. (Фото Wang Zhaobo):
vcg111200538480.jpg
Также смотрите:
Категория: Без рубрики  комментарии отключены

Пещера Tham Khoun — затерянный мир в Лаосе


Пещера Tham Khoun — затерянный мир в Лаосе

Пещера Tham Khoun — это 15 ходов, заполненные водой, с впечатляющими видами. Чтобы отправиться в увлекательное плавание и полюбоваться на одно из чудес Лаоса,


путешественники могут приехать сюда со своими байдарками или взять напрокат лодку у местного населения. Пещера была образована рекой Ксе Банг Фай.
Фотограф Джон Спас отправился в пещеру Tham Khoun, чтобы запечатлеть таинственные миры.
19 фото
Пещера Tham Khoun — затерянный мир в Лаосе
1. Пещера Tham Khoun. (Фото John Spies):
Пещера Tham Khoun

2. Люди на байдарках помогают оценить масштаб этой пещеры. (Фото John Spies):
Пещера Tham Khoun — затерянный мир в Лаосе
3. Эта часть  пещеры с красивыми образованиями еще не открыта для туристов, а один из ходов отсюда ведет прямо в джунгли. (Фото John Spies):
Пещера Tham Khoun — затерянный мир в Лаосе
4. Очередные причудливые образования. (Фото John Spies):
Очередные причудливые образования
5. Еще одна часть пещеры, недоступная в данный момент для туристов. (Фото John Spies):
Еще одна часть пещеры, недоступная в данный момент для туристов
6. В пещере Tham Khoun есть самые разнообразные ландшафты. Этот грот, длиной 60 метров, заполняется водой в сезон дождей. (Фото John Spies):
В пещере Tham Khoun есть самые разнообразные ландшафты
7. Выходы и входы в пещеру выглядят как пути в затерянный мир. (Фото John Spies):
Выходы и входы в пещеру выглядят как ходы в затерянный мир


8. На самом деле здесь обычно темно, и команде понадобилось 4 мощных светодиодных фонаря, чтобы осветить своды. (Фото John Spies): Здесь темно, и команде понадобилось 4 мощных светодиодных фонаря, чтобы осветить своды
9. Гигантские сталагмиты кажутся исполинами рядом с маленьким человеком. Сталагмиты — натёчные минеральные образования, растущие в виде конусов, столбов со дна пещер. (Фото John Spies):
Гигантские сталагмиты кажутся исполинами рядом с маленьким человеком
10. Пещерная река. (Фото John Spies):
Пещерная река

11. Один из выходов из пещеры. (Фото John Spies):
Один из выходов из пещеры
12. Красивые образования. (Фото John Spies):
Красивые образования
13. (Фото John Spies):
14s
14. Это пещерный жемчуг — один из типов натёчных образований в пещерах. Как правило, пещерный жемчуг образуется в углублениях на полу, под постоянной капелью. Падающие с достаточной высоты капли, насыщенные растворённым карбонатом кальция, переворачивают жемчужины, не давая им «прирасти» к основанию, и поставляют материал для кристаллизации. (Фото John Spies):
пещерный жемчуг
15. Вода здесь чистая и глубокая, с богатым зеленым оттенком. (Фото John Spies):
Вода здесь чистая и глубокая, с богатым зеленым оттенком
16. Вода с зеленоватым оттенком и красивые образования. (Фото John Spies):
Вода с зеленоватым оттенком и красивые образования
17. В пещере Tham Khoun есть настоящие подземные сады. (Фото John Spies):
В пещере Tham Khoun есть настоящие подземные сады
18. (Фото John Spies):
19s
19. Яркий свет говорит нам, что там выход. Ну что, пора наружу? (Фото John Spies):
20s
Также смотрите «Соляная пещера Соледара» и «Сцены из подземелий».
Категория: Без рубрики  комментарии отключены

Танзания. Экскурсии на Занзибаре



Сноркелинг в Blue Lagoon. Sea relax.jpg
На Занзибаре у нас оставалось три полных дня, и мы решили взять пару экскурсий. Платили все уже известному нам Капитану Джею, он на своей маленькой машинешке отвозил нас до места, а там уже нас везли на лодках, и т.д.
.
Сноркелинг в Blue Lagoon.jpg
.
Первая экскурсия – это сноркелинг в районе т.н. Blue Lagoon около деревни Dongwe. Посреди рифов, под водой, глубокий провал, метров 20 глубиной – и там полно рыбок, кораллов, разных причудливых растений, ну и просто подводные скалы живописные.
Сноркелинг в Blue Lagoon. Наш капитан.jpg
Капитан лодки
.
Сноркелинг в Blue Lagoon. Sea relax.jpg
Нам даже интереснее было просто поплавать в чистом море, чем что-то смотреть на дне,
.
Сноркелинг в Blue Lagoon. На берегу.jpg
... потому что у берега поплавать нам не удавалось - водоросли
.
В принципе, неплохо поныряли, довольно интересно, но рыбок маловато, конечно. Но, учитывая общий антураж, сойдет. Тут же рядом, недалеко на этой же лодке свозили нас на место, где живут морские звезды – но это совсем уже разводилово – видели 4 звезды, глубина метра 3-4 – достать можно, конечно, при определенной сноровке, но мы не стали этим заниматься. В общей сложности, покатались на лодке и поныряли примерно полтора часа за 30$ с человека.
.
Машина Капитана Джея.jpg
Машина, на которой нас катал Капитан Джей
.
Машинка у Капитана Джея, конечно, колоритная, вот пара видео – это внутри машины:

а это Капитан заправляется на доморощенной заправке недалеко от деревни – парень из палатки, где торгуют бензином, заливает в машину бензин прямо из пластиковых бутылок:
.
На другой день ездили на dolphin cruise – рано утром, в пять часов, отправились на моторной лодке из местечка Kizimkazi на южную оконечность острова, туда через проход в барьерном рифе заплывают дельфины, и с лодки можно понаблюдать за их играми. Поехали так рано, потому что часов с 8 к этому месту собираются уже десятки лодок, и разглядеть дельфинов уже практически нереально. А так мы были одни, все было видно отлично – пара дельфинов долго играла, выныривала и прыгала по волнам. Видно было очень хорошо, но все одно и то же, быстро надоедает, наc хватило минут на двадцать.
.
Вот видео про дельфинов:
.
Вот еще одно:
.
Ночью в море небо нереальное, конечно – такие яркие, близкие звезды! В северном полушарии небо, конечно, не такое. Когда парень на лодке в пять утра в полной темноте повез нас на утлой лодочке в море, мы конечно, почувствовали себя не очень – если бы с нами что-то случилось, нас бы никто никогда не нашел здесь, на краю света.
Dolphin cruise. Ранним утром на лодке.jpg
Ночью на лодке в море прохладно
.
Возвращались мы примерно в пол-восьмого, и застали на берегу очень занятную картину: рыбаки возвращались на берег после рыбалки, и на берегу, на пляже, был рыбный аукцион, из крупных рыб были огромный тунец, килограмм на 20, и голубой марлин – тот еще больще, его один рыбак еле тащил на спине, а потом, когда купили его, его потащили уже вдвоем.
Dolphin cruise. Улов рыбаков.jpg
Улов рыбаков - марлин и тунец. Была еще куча всякой мелочи, которую уже купили раньше
.
Вот видео аукциона:
.
Я первый раз в жизни видел марлина, и очень удивился, когда узнал, за сколько его продали – всего за 175 000 шиллингов, что соответствует примерно 80$. Думаю, что в ресторане он уйдет явно за пару тысяч долларов (уже в приготовленном виде).
Категория: Без рубрики  комментарии отключены

Топ-5 місць для сімейного відпочинку з дітьми в Карпатах

Давно вже минув той час, коли можна було безтурботно покинути все та рвонути в гори. Активний відпочинок з найближчими друзями, романтичні вечори, проведені під нічним небом на гірських вершинах, кількаденні маршрути карпатськими хребтами.
Потрібно думати про спільний відпочинок всією сім'єю. І що поробиш, коли душа проситься в Карпати! Пакувати валізи і вирушати за незабутніми першими емоціями вашого чада. Ця стаття присвячена місцям, куди можна і треба поїхати разом з найріднішими!


1. Сімейний відпочинок в Яремче

Культурна та туристична столиця Прикарпатського краю, його душа. Затишне курортне містечко для повноцінного сімейного відпочинку. Кожен член сім'ї знайде собі розвагу до душі.
Найперше, що може сподобатися як батькам, так і дітям – прогулянка середмістям Яремча. Гуцульський колорит та неповторно живописна карпатська природа не дадуть сумувати жодної хвилини. Тим паче, що не потрібно долати кілометри виснажливого шляху для того, щоб насолодитися справжнім гірським водоспадом. Знаходиться водограй Пробій просто у центрі міста! Яскравих барв та вражень додасть величезний сувенірний ринок, де ваша дитина зможе поласувати екологічно чистим та корисним смаколиком. Та вже точно не піде з пустими руками. Народні умільці знають якими забавками зацікавити маленьких туристів.
Яремче, водоспад Пробій
Водоспад Пробій в Яремче
Для справжніх відчайдухів можна вирушити в казкову подорож на вершину Маковицю. Її висота 985 метра – посильна для маленьких ніжок. Тим паче, що впродовж маршруту можна буде зупинятися для перепочинку, яскравих фотографій, збирання гірських дарів – грибів та ягід.
Шквал емоцій вашим чадам подарують відвідин вольєрного господарства у Карпатському національному парку. Тут дітки зможуть знайти «справжніх друзів» серед косуль, плямистих благородних оленів, диких кабанів та різних представників пташиного світу. Спілкування з друзями нашими меншими принесе не тільки задоволення, але й навчить шанобливо ставитися до тваринок. Відмітимо, що неподалік від вольєрного господарства можна помилуватись на водоспад «Дівочі сльози»
Яремче, вольєрне господарство
Вольєрне господарство в Яремче
Обов'язково завітайте з дітьми до парку-музею мініатюр. Тут ви зможете побачити Яремчанський край у всій його красі. Майстерно відтворені в мініатюрах сакральні споруди, водоспад Пробій, діючу міні-залізницю, легендарні мости і тунелі та інші туристичні пам'ятки.
Яремче, залізничний міст та тунель
Залізничний міст та тунель в Яремче
Серед інших не менш цікавих атракцій, прогулянки до лісу за улюбленими ягодами, різноманітні майстер класи, катання на лижах та санчатах взимку, відвідини яскравих та незабутніх свят та багато інших дитячих задоволень.
Яремче – ідеальне місце відпочинку для сім'ї. Блиск в очах вашої дитини від задоволення не згасатиме ще довгий час. А вже вдома, в холодні та похмурі вечори всю родину грітимуть спогади про казкове містечко в Карпатах.
Добратися до Яремче можна прямим рейсом з обласного центру м. Івано-Франківськ.

2. Вигода – цікава локація для сімейного відпочинку

Особливістю цього місця є унікальний у всій Україні Карпатський трамвайчик. Така незвичайна атракція припаде до душі особливо вашим дітям. Адже подорож гірською місцевістю та й ще на поїзді – це не просто відпочинок, це мрія!
До ваших послуг поїзд з різними видами пасажирських вагончиків. Окремі комфортабельні м'які сидіння в передній частині поїзда. Так званий вагон СВ. Наступний вагон – зменшена копія електрички. В ньому звичайні сидіння. І нарешті вагон, з якого як найкращим чином відкриваються навколишні краєвиди. Він відкритий, з бортами та дерев'яними лавами. В літню теплу погоду – те що треба.
Вигода, карпатський трамвай
Карпатський трамвайчик у Вигоді
Подорож крізь лісові хащі, річкові долини та села намалює в дитячій уяві подорож в казкову країну «Лісового королівства».
Найперша пам'ятка природи на шляху – висяче болото Ширковець. Одразу й не збагнеш, що то таке. Зате дітям здаватиметься, що із-за одного із дерев от-от вигулькне Баба Яга.
Бурю емоцій викличе переїзд через гірську річку Мізунька. Її кришталево чисті та дзвінки води заворожать найактивніших. Одразу після переїзду невеличка зупинка. Можна розімнутися, відчути грунт під ногами. Тут всі зможуть скуштувати цілющу воду з карпатського джерела «Горянка». Після першого ковтка відчувається приплив сил та енергії. Можна мандрувати далі.
А далі справжнє диво – Мізунські водоспади. Подібні природні об'єкти це саме те, задля чого люди приїжджають до Карпат. Трьохкаскадний водограй, загальною висотою 3 метри – викличе справжнє захоплення у ваших рідних. Жвава гірська річка, височезні зелені смереки та камені, що нагадують гірських велетнів. Справжня казка, яка збурить найбільшу дитячу фантазію.
Мізунські вдсп.
Мізунські водоспади
Ще трохи подорожі вузькоколійкою і знову зупинка. Тут вже пішки можна прогулятися до Дубового Кута. Можна також перепочити на галявинці, влаштувати пікнік. Після тривалої подорожі на природі пробуджується звірський апетит. До речі, не потрібно турбуватися про воду. Неподалік зупинки знаходиться джерело «Дзюркач». Трохи часу проведеного на природі з сім'єю – найкращий відпочинок.
На жаль, пора повертатися додому. Дорога назад буде не менш цікавою та захоплюючою. А ще буде достатньо часу, щоб ділитися враженнями, яких буде повний вагон.
Перевага такого відпочинку з дітьми очевидна. Незабутній та неймовірно проведений час на чистому карпатському повітрі серед живописної природи в колі рідних. Невиснажені кілометрами пройденого шляху діти. Всі щасливі та задоволені. Чого ще можна побажати для ідеального сімейного відпочинку в Карпатах.
До Вигоди можна дістатися з міста Долина, що в Івано-Франківські області.

3. Галич – пізнавальний відпочинок з сім'єю

Галич – в минулому велична столиця Галицького князівства, сьогодні – європейське провінційне містечко, яке стане улюбленим місцем сімейного відпочинку. Разом з дітьми можна прогулятися центром міста, подивитися на зменшену копію легендарного Галича, пройтися по пішохідному мосту через величезний Дністер. Повірте, в дитячій уяві річка виглядатиме захоплююче великою та могутньою. А ще поласувати морозивом у міському скверику, погодувати місцевих, майже ручних голубів.
Обов'язово діти повинні побачити на власні очі Галицький замок, що височіє на пагорбі над містом. Велична споруда точно сподобається маленьким відвідувачам, а їх батькам неймовірно живописні краєвиди на Дністер. Чисте карпатське повітря та корисна і смачна місцева кухня – це те, що необхідно для повноцінного відпочинку.
Старостинський (Галицький) замок
Галицький замок
Незабутні враження подарують відвідини музею під відкритим небом. Він не схожий на інші музеї, де дітям потрібно стати «невидимими». Тут навпаки, маленькі гості почуватимуться вільніше в оточені природи. Та й, що може бути цікавішим для дитячої уяви, ніж заглянути в гості до чужої хати.
Головна особливість відпочинку у Галичі – Центр реабілітації диких тварин та Музей природи. Це саме те, що потрібно для ваших дітей. Центр реабілітації диких тварин - справжній зоопарк з дикими тваринами. Тут зібрані представники місцевої фауни. Неймовірне задоволення діти отримають від годівлі вихованців центру. Серед них можна зустріти: зайця, лисицю, вовка, рідкісні види птахів, оленів.
Галич, Центр реабілітації диких тварин
Центр реабілітації диких тварин в Галичі
Справжнє диво – Музей природи. Казковий світ, створений руками працівників. Тут зібрані унікальні колекції представників флори та фауни Прикарпаття. Опудала різноманітних птахів, тварин, величезні колекції гербарію, жуків та комах. Складається враження, що ти потрапляєш до казкового лісу, де на тебе очікують всі його мешканці. Дивовижне почуття радості у дітей та ностальгії за дитинством у батьків.
До курортного містечка дуже просто дістатися з Івано-Франківська, адже знаходиться Галич зовсім близько – 25 км. до обласного центру.

4. Синевир – мальовнича локація для сімейного відпочинку в Карпатах

Найперше за чим приїжджають до села Синевир – це неймовірної краси гірське озеро з однойменною назвою, живописна та казкова гірська природа та чисте карпатське повітря. Відпочинок у Синевирі – ідеальний варіант відпустки разом з усією сім'єю.
Вам та вашим дітям обов'язково сподобається найбільше гірське озеро України – Синевір. Його тиха, прозора вода та чистота заповідної зони. Тут все облаштовано для вашої зручності. Чисті просторі береги та добротні оглядові майданчики, які безпечні для прогулянок з дітьми.
Одне із 7-ми Чудес України – озеро Синевир
Озеро Синевир, одне із 7-ми Чудес України
Також тут можна влаштовувати одноденні походи на вершини масиву Горгани. Висота деяких із них дозволяє безпечно мандрувати усією сім'єю без жодного клопоту. А ще це прекрасна можливість привчати ваших дітей до активного відпочинку в горах.
Заповідна зона парку сприяє безпечному існуванню рідкісних видів тварин та рослин. Саме тому під час однієї з прогулянок можна зустріти унікальних представників рослинного та тваринного світу. Тільки тут випаде унікальна можливість відвідати Реабілітаційний центр для бурих ведмедів. Це місце, де ваше чадо «відведе душу» під час спілкування з неймовірно милими карпатськими мешканцями.
Реабілітаційний центр бурих ведмедів, Синевир
Синевир, Реабілітаційний центр бурих ведмедів
Постійно працівниками заповідника проводяться різноманітні екологічні акції та фестивалі. До прикладу, усією сім'єю можна долучитися до акції: «Чиста річка», «День довкілля», «День зустрічі птахів», «Ялинка», «Всесвітній день лісів». Або весело провести час разом з іншими родинами на фестивалях «Проводи на полонину», «Карпатам на зустріч», «На Синевір трембіти кличуть» та багато іншого.
Також можна більше дізнатися про місцеві традиції та скуштувати гуцульських страв у місцевих мешканців.
Національний природний парк «Синевир» - райський куточок Карпат. Унікальне місце, де відпочиває не тільки тіло, а й душа. Зробіть собі та своїй родині незабутній подарунок – подорож в казкову країну, де збуваються дитячі мрії.

5. Хуст – курортне містечко на Закарпатті

Курортне містечко на Закарпатті, відпочинок у Хусті принесе море задоволення. Саме місто, оточене гірськими вершинами, заворожує своєю неймовірною красою. Унікальні та екзотичні зелені насадження створять чарівну атмосферу казкового краю.
Тут є безліч місць, відвідини яких принесе радість та неймовірні емоції всім членам родини.
Панорамне фото міста Хуст
Панорама міста Хуст
Неподалік Хуста в селі Іза знаходиться неймовірний водоспад Городилів, який прекрасний у будь-яку пору року. У весняний період варто відвідати урочище Кереші. В цей час унікальне місце вкривається ковдрою живих нарцисів – всім відома Долина нарцисів. Для дітей – це казкова країна в якій живе справжня квіткова фея.
Долина нарцисів, с. Іза
с. Іза, Долина нарцисів
Сплеск позитивних емоцій принесе дітям спілкування з справжніми оленями! Відвідати їх можна на оленячій фермі у селі Іза, неподалік Хуста. В самому місті очікує ще один сюрприз. Це страусина ферма. Тут дітлахи зможуть оцінити розмір самих екзотичних птахів та їх яєць.
Околиці міста Хуст, Оленяча ферма
Оленяча ферма, околиці міста Хуст
Всього за 10 км від районного центру знаходиться унікальна ферма, де вирощують буйволів. Ці тварини рідкість для українського села, бо потребують екологічно чистої території. Клімат та природне середовище Хустського району – ідеальне місце для життя цих рідкісних тварин. Їх молоко та м'ясо дуже смачне та поживне, а ще це неймовірний делікатес. У планах господаря повернути буйволів у кожну сільську сім'ю та налагодити виробництво сиру.
Околиці міста Хуст, Унікальна ферма буйволів
Унікальна ферма буйволів, околиці міста Хуст
Щоб ви не обрали з вище запропонованих місць відпочинку ваші діти будуть на всі 100% задоволеними. Адже так приємно бачити той вогник щастя в дитячих очах та відчувати непереривний шквал емоцій, який переповнює маленьку душу.
Категория: Карпаты  комментарии отключены

Новый район Кракова: Сталина на них нет!



Продолжаем исследовать Краков. В этот раз я поехал на окраину, чтобы посмотреть новый район Авиа и бывший соцгород Нова Хута. С начала XX века в городе работал аэродром "Краков-Раковице-Чижины", какое-то время он даже был гражданским. 
 varlamov.ru
Но сразу после Второй мировой рядом с аэропортом построили металлургический комбинат и огромный жилой район, что помешало его нормальной работе. В результате аэродром расформировали, и долгое время он пустовал. Но затем власти Кракова решили, что ценная городская земля не должна пропадать.

Примерно половину территории бывшего аэропорта сохранили и оставили музею, а вторую отдали под застройку. Ещё в коммунистический период тут появились первые микрорайоны. А несколько лет назад сюда пришёл новый девелопер, который начал строить жилые дома вплотную к бывшей взлётно-посадочной полосе, а саму ВПП попытался благоустроить. Собственно, благодаря такому расположению эти кварталы получили название Авиа.



В новом районе почти сразу же начались проблемы, поскольку существующая инфраструктура оказалась не готова к наплыву новосёлов. Наряду с 6- и 7-этажками тут не стеснялись строить 15-этажки, так что жильцов въехало много. По закону польские девелоперы не обязаны развивать инфраструктуру и строить что-либо кроме жилья, поэтому иногда получается так же, как в наших микрорайонах. Если почитать местные газеты, становится понятно, что проблемы одни и те же: в больнице большие очереди, в школе не хватает мест на всех желающих, новые дороги и детские сады не строятся – как будто мы не в Кракове, а на окраине Питера или Новосибирска. Далеко не всем краковчанам район нравится. Кто-то называет его "бетонными джунглями" и даже "новым Мордором".

Давайте посмотрим, так ли всё страшно на самом деле. А потом я покажу вам настоящий заповедник советской эпохи, и мы прикинем, где сегодня комфортнее жить.


01. Итак, новый район в Кракове. Для начала давайте оценим архитектуру. И тут я бы сразу хотел обратить ваше внимание на проблему всех современных районов, какими бы хорошими они ни были. Мы стремительно теряем идентичность, и это меня пугает. Сегодня во всём мире архитектура совершенно одинаковая. Современный жилой район в Париже мало чем отличается от современного жилого района в Лос-Анджелесе.

Это происходит, потому что сегодня архитектура перестала зависеть от локальных факторов. Например, в средней полосе России строили деревянные дома, потому что было много дерева, а вот в горных районах, наоборот, использовали камень, которого там было в избытке. В городах с жарким климатом часто можно встретить галереи или навесы от солнца, в арабских странах в доме обязательно будет ветровая башня, чтобы хоть как-то охлаждать помещения, и т.д. Именно поэтому архитектура была очень разной. Я даже не говорю о том, что мы сегодня без труда отличаем русскую крепость от крепости немецкой. Даже в масштабах страны мы можем по наличникам старых домов отличить, скажем, Вологду от Пензы.

Но с развитием технологий всё меньше факторов стало влиять на архитектуру. Бетонным домам всё равно, где их строят, потому что бетонный завод может стоять хоть в пустыне, хоть в тайге. Но остался ещё экономический фактор. Поэтому в XX веке идентичность архитектуры ещё сохранялась в масштабах стран. Мы без проблем отличим советский город от американского, а немецкий – от итальянского или греческого. Но в XXI веке и эти границы начали рушиться.

Глобализация привела к тому, что сегодня мы не отличим современное здание в Китае от современного здания в Милане. Везде одинаковые оперные театры, везде примерно одинаковые аэропорты. Одинаковые небоскрёбы, одинаковые вокзалы. И, конечно, мы уже не можем по архитектуре жилого района понять, где мы находимся, в Кракове или Копенгагене.

Это плохо, и с этим надо что-то делать. Потому что национальные особенности (в архитектуре) – это очень важный элемент сохранения культуры.


02. С точки зрения архитектуры тут всё грустно. Во-первых, нельзя лепить одинаковые коробки во всём районе. Даже если эти коробки по отдельности ничего. Это смотрится уныло и скучно. Во-вторых, крайне неудачно выбран материал отделки. Сероватая штукатурка очень быстро пачкается, особенно если не продумать грамотный отвод воды. В итоге уже через несколько лет здания выглядят грязными и неопрятными.


03. Одно такое здание вполне могло быть, но когда их растиражировали на большом участке, всё это потеряло смысл.


04. Кроме того, фасады, выходящие на главную улицу, местами слишком глухие. Из-за этого здание смотрится слишком тяжёлым и мёртвым. Непонятно, есть там жизнь или нет. Что это, жилой дом или склад?


05. Некоторые дома поинтереснее, но, опять же, тиражирование одинаковых объектов – не лучшая идея.


06. Балконы стеклить нельзя ) Удивительно. Балконы – это очень круто. К сожалению, в России от них сейчас практически полностью отказываются.


07. Территория вокруг домов используется довольно эффективно. Нет никаких пустырей.


08. Застройка очень плотная, поэтому свободной земли немного, и можно сделать хорошее благоустройство.


09. Дворы без машин. Дворы расположены на крыше подземного паркинга, поэтому больших деревьев нет. Но благоустройство в целом неплохое. Опять же, всё совершенно обычное. Так сейчас делают везде.


10. Хорошо, что все дворы разные. Сегодня двушку (48 кв. м) в таком доме можно купить за 395 тысяч злотых (6,7 млн рублей). Трёшка (59 кв. м) будет стоить около 440 тысяч (7,45 млн рублей). На сайтах объявлений довольно много предложений по аренде. Например, снять студию (28-30 кв. м) можно за 1300 злотых (22 000 рублей), а маленькую двушку (35-40 кв. м) – за 1600 злотых (27 000 рублей).


11. Многие жители используют велосипеды.


12. Ещё один двор. Дома сдали недавно, так что красота не успела вырасти.


13. Интересное решение для балконов на первых этажах. На них сделали выходы прямо на улицу.


14. Участки на первых этажах отданы жильцам. Тут всё хорошо, кроме того, что нельзя разрешать делать заборы. Сейчас каждый хочет отгородиться, и получается полная ерунда.


15. Ошибка проектировщиков в том, что они изначально не предусмотрели разделение между квартирами. Понятно, что люди захотят закрыться. Но ширмы или стенки надо было проектировать так, чтобы они были у всех одинаковые. Здесь же поставили самые дешёвые сетки.


16. В итоге люди начали делать заборы как в деревне.


17. Наземные парковки во дворах закреплены за квартирами.


18. Для гостей есть огромная парковка на границе квартала.


19. В целом парковок очень много, но все они в проездах между домов.


20. Правильные перекрёстки. А вот с правилами парковки тут проблемы. Народ бросает машины где попало.


21. Интересное решение, как оживить большой паркинг. Некоторые места раскрашивают яркими цветами.


22. На первом этаже – торговля и кафе. Посмотрите, как в новом районе хорошо сделали улицу. Сразу видно – город! У нас обычно между фасадом и тротуаром в новых районах зачем-то делают газон. Паркинг тут оградили полосой кустов.


23. На месте бывшей ВПП сделали благоустройство.


24. Но всё очень бестолково. Сверху это смотрится замечательно, а вот находиться тут совершенно неприятно.


25. Странные и нелепые элементы. Сразу видно, архитекторы никогда не делали хороших общественных пространств.


26. Костёл Св.Брата Альберта. Я думал, это новая церковь, а оказалось, что её построили задолго до района Авиа, ещё в 1994 году (а началось строительство при коммунистах). Прямо перед костёлом раньше проходила взлётно-посадочная полоса аэродрома Краков-Раковице-Чижины.


Хотя Краков, как мы вчера выяснили, самый европейский из крупных городов Польши, длинная коммунистическая эпоха не могла не оставить свой след.

При Сталине во многих городах СССР стали появляться районы под названием Соцгород. Как правило, их строили возле крупных новых предприятий, чтобы обеспечить проживание, быт и досуг их сотрудников. Если же рядом с растущим заводом не было большого населённого пункта, с нуля строили не район, а целый город. Так произошло, например, с Магнитогорском.

Самый большой район в Кракове называется Нова Хута, что можно перевести примерно как Новый Завод или Новый Литейный. В самом начале своей истории он был самостоятельным городом. Нову Хуту начали с нуля возводить в 1949 году, чтобы рабочим строившегося тогда металлургического комбината им. Ленина было где жить.


Нову Хуту хотели создать в соответствии с генеральным планом – должен был получиться идеальный социалистический город. Перед архитекторами и строителями ставились две задачи: построить жилые районы раньше, чем будет готов завод, и уложиться при этом в шестилетку (с 1950 по 1955 год). Проблема была в том, что генплан появился уже после того, как в Нове Хуте начали строить первые жилые дома. Он был опубликован в 1953 году в том же номере журнала "Архитектор", что и некролог Сталина.


Сравните с генпланом Магнитогорска! Одним расположением у металлургического комбината сходство явно не ограничивается.


Сейчас историческую часть Новы Хуты, по которой я и гулял, в народе называют Стара Хута или даже Стара Нова Хута, что иногда путает приезжих. Это её макет 50-х годов. Центр похож на веер, а застроен он аккуратными сталинками с обилием зелени. От гигантской промзоны Нову Хуту отделяет парк. Металлургический комбинат всё ещё работает, он принадлежит тому же индийскому магнату Лакшми Митталу, что владеет заводами в Темиртау и Караганде.


Обратите внимание на оформление главной площади. Сегодня такую можно встретить практически в любом крупном постсоветском городе. Кстати, Центральную площадь района сначала хотели назвать именем Сталина. Но с 2004 года она носит имя Рональда Рейгана. Звучит довольно экзотично для бывшего социалистического города!


28. Это главная улица района. Её строили в 50-е, когда ещё процветала тоталитарная архитектура. Можно было позволить себе пышное убранство!


29. Чем дальше, тем проще дома.


30. Сначала всё было роскошно! Колонны, карнизы, наличники на окнах.


31. Высоченные первые этажи.


32. А потом умер Сталин, и по всему Восточному блоку понеслась борьба с украшательством и архитектурными излишками, поэтому новые дома уже строили без изысков. Смотрите, как явно чувствуется разница.


33. Сохранились старые фонари! Раньше архитекторы проектировали не только здания, но и фонари! Сегодня такая роскошь – большая редкость.


34. В Кракове есть совершенно омерзительный тип красно-белого забора, который лепят по всему городу. Как можно так уродовать исторические районы?


35. Типичная советская застройка


36. Местные коммунальщики закрашивают надписи краской. Получаются ужасные заплатки.


37. Магазин обуви


38. Внутри время остановилось 50 лет назад.


39. Обратите внимание на роскошную ручку! Они тут повсюду! Всё оригинальное.


40. На территории Новы Хуты сегодня живут около 300 тысяч человек, она занимает территорию 5 административных районов. Горожане не очень любят Нову Хуту и считают её отдельным городом, хотя в состав Кракова она вошла почти сразу же, в 1951 году.


41.


42. Дальше дома уже попроще.


43. Внимательный зритель найдёт несколько вывесок. Круто, что старые вывески не снимают.


44. Местная жительница


45. Новый пешеходный переход


46. Во дворах типичный бардак с парковкой, всё как у нас.


47. Вход в подъезд. Обратите внимание на трубу, которая сразу уходит в ливнёвку. У нас так не умеют.


48. На одном из домов нашёл невероятно крутые колонны в стиле ар-деко! Изумительная красота.


49. В целом дворы унылые.


50. Никогда не видел таких штук. Колпачки на трубах поворачиваются по ветру. Я так понимаю, это система приточной вентиляции.


51. У большинства домов района крыши плоские, потому что в 50-е польские коммунисты запретили строить дома со скатными крышами. Это было необходимо, чтобы расходовалось меньше древесины, поскольку немцы сильно истощили леса во время оккупации Польши.


52. Местные жители не стесняются парковаться на тротуарах. Если какой-то не защищён столбиками, они его немедленно захватывают.


53. Хамство


54. За первые 10 лет (до 1960 года) в Нове Хуте построили жилые дома на 18 000 квартир, 90 километров дорог, 15 школ и больницу на 840 коек. При этом в районе были предусмотрены широкие зелёные аллеи.


55. В целом район напоминает аналогичные в российских городах, но есть нюансы. Плитка уложена качественно, водосточная труба уходит в ливнёвку.


56. Надпись над дверью: "Вход с другой стороны". Скорее всего, сначала в эти дома можно было зайти и со двора, и с улицы. Но теперь всё как у нас. Ещё и поставили глухую металлическую дверь вместо оригинальной.


57. Изначально связь района с центром города была очень слабой. Обычно местные жители выезжали из Новы Хуты в сам Краков только по воскресеньям, чтобы посетить костёл и прогуляться. При этом снабжение соцгорода было на высоком уровне, но его жители предпочитали закупаться в Кракове, считая, что выбор там больше.


Кстати о религии! Изначально никаких церквей внутри Новы Хуты, конечно, не предполагалось. Но в 1967 году под давлением населения городские власти согласились построить костёл прямо в черте образцового социалистического района. Он получил название Ковчег Господень (Arka Pana по-польски).
Категория: Без рубрики  комментарии отключены

Гаага. Велосипедная прогулка по городу. Архитектура.



Гаага
 Первая часть прогулки завершилась на пляже Схевенинген. Посмотрим на него ещё раз, с другого ракурса. Такие транспортные средства в Европе не редкость. Трудно сказать, кто на них ездит - исключительно инвалиды или любые желающие, но, в основном, люди, находящиеся за рулём, не выглядят абсолютно здоровыми.



boris_mavlyutov


Гаага




 Памятник жене рыбака.

Гаага




 Она с тревогой смотрит в море. Неизвестно, вернётся ли муж (или сын) обратно, или нет...

Гаага




 Кататься по побережью весьма комфортно. И качество покрытия великолепно, и ветерок придаёт энергии.

Гаага




 На протяжении всего берега к воде выходят террасы ресторанов.

Гаага




Гаага




 Приехал на велосипеде, перекусил (аппетит обязательно будет хорошим), и двинулся дальше.

Гаага




 Над берегом возвышается этот фрагмент человеческого лица.

Гаага




 Местный маяк.

Гаага




 Душ. Наверное, с пресной водой. Для смывания соли. Хотя купающихся здесь, видимо, всегда немного.

Гаага




 Несмотря на толкотню в больших городах, количество одиноких людей в них растёт. На гаагском пляже любители уединения смогут найти подходящие места.

Гаага




Гаага




 Вход в небольшую бухту.

Гаага




 Крупных судов я в ней не заметил.

Гаага




 За бухтой будет другой пляж, а я разворачиваюсь в город.

Гаага




Гаага




Гаага




 Католическая церковь Св. Антония была сооружена в 1927 году. Высота башни 50 метров.

Гаага




 Фрагмент велодорожки. Предлагается следовать указаниям разметки.

Гаага




 В 1815 году, после распада империи Наполеона, было образовано Объединённое королевство Нидерландов, которое включало в себя современные Бельгию и Голландию. Столица попеременно (через два года) переходила из Амстердама в Брюссель, а правительство заседало в Гааге. Так оно там и осталось, уже после распада данной страны. А государственные служащие наиболее продуктивно и самоотверженно трудятся в спокойных и комфортных условиях. Каковые и созданы здесь в настоящее время. В Гааге несколько парков, много тихих зелёных улиц.

Гаага




 Надо сказать, что жители Европы часто соблюдают правила дорожного движения. Пешеходы под колёса стараются не бросаться без необходимости. Но, если движение на дороге малоинтенсивное, то пересекают проезжую часть без каких-либо сомнений (как и в России).

Гаага




 Здание гимназии Haganum было сооружено в 1907 году, а само учебное завадение ведёт свой отсчёт от школы, основанной в 1394 году.

Гаага




 Среди её выпускников известный американский кинорежиссёр Пол Верховен ("Основной инстинкт").

Гаага




 Дворец мира был построен в 1913 году на средства американского бизнесмена Эндрю Карнеги для Постоянной палаты третейского суда. Часовая башня имеет высоту 80 метров.

Гаага




 Здание находится в большом парке. Вход туда закрыт. В настоящее время здесь работает также Международный суд ООН.

Гаага




 Теперь мой путь лежит в центр. Вообще-то, я думал, что уже в нём находился, но несколько раз попались соответствующие таблички со стрелками, показывающие туда, где я ещё не был. Схема улиц в Гааге сложна, поэтому приходилось обращаться за помощью. Т.к. значительная часть голландцев знала английский язык ещё хуже меня, то диалога не получалось. Оставалось просто произносить:
 - Центрум?
 И показывать рукой в разные стороны, пока "собеседник" не останавливал на нужном направлении. Зато удалось посмотреть прилегающий улочки.

Гаага




Гаага




 Протестантская церковь Игнатия общает медитацию после молитвы. На одном из её сайтов почему-то находится такое объявление: "Интим в исторической обстановке. Услуги, художественные выставки, концерты, лекции." (Может быть, погрешность перевода?).

Гаага




 Памятник велосипедисту.

Гаага




 Дворец Нордейнде (XVI век)  является местом работы королевы (живёт она в другом месте).

Гаага




Гаага




 Вход внутрь помещения запрещён, зато для свободного посещения открыт парк. Наверное, королеве очень непросто работать, глядя в окно на гуляющую публику.

Гаага




 Теперь я находился уже в том месте, которое на карте помечено, как центр города. Нельзя сказать, что прилегающие районы сильно ему уступают.

Гаага




Гаага




Гаага




Гаага




 Старая ратуша (1564 г) достраивалась в XVIII веке.

Гаага




 Строительство церкви Гротекерк началось в XIV веке. Нынешний облик она получила через 100 лет. Высота башни 92 метра, каждые четверть часа расположенные в ней колокола проигрывают различные мелодии.

Гаага




 Памятник Йохану ван Олденбарневелту, государственному деятелю и дипломату времён нидерландской буржуазной революции. Был казнён из-за конфликта с Морицем Оранским, наместником Голландии.

Гаага




 Посмотрим в направлении руки данной фигуры.

Гаага




 Это дворцовый комплекс Бинненхоф. Здесь находится резиденция премьер-министра страны и работает парламент Нидерландов.

Гаага




 Художественная галерея. С 1815 года в этом здании находится Королевский кабинет живописи - коллекция картин голландских мастеров.

Гаага




 Памятник Великому пенсионарию (государственная должность) Яну де Витту. Был зверски убит разъярённой толпой.

Гаага




 Стали видны высотки, которые я уже показывал с другого ракурса в предыдущей части. Пора поворачивать, мне нужен Голландский вокзал. Наконец-то в мой адрес прозвучала просьба дать денег. Исходила она от гражданина, упитанность которого не уступала моей. Поэтому я отмахнулся от него:
 - Нот андестэнд!... (Не понимаю).
 Мужчина попытался переключиться на английский, но я был непоколебим. Решил, что дам ему только, если он произнесёт по-русски: "Подайте бывшему депутату Госудаственной Думы!...". Но этого не случилось. А жаль...

Гаага




 Китайские ворота.

Гаага




 Всё-таки, коричневого цвета и в Гааге много.

Гаага




Гаага




 Пешеходная зона.

Гаага




Гаага




 Знакомый канал. Скоро я уже сяду в поезд и вернусь в Роттердам. Какой мне запомнилась Гаага? Если бы открыть номинацию "город-картинка", то я бы её поставил первым номером...

Гаага

Категория: Без рубрики  комментарии отключены

Валенсия. Велосипедная прогулка по городу. Архитектура.

Валенсия


 При поселении в хостел мне досталась нижняя кровать. Места были оборудованы рационально, пространства хватало для всего. В комнате царил полумрак и днём и ночью. Когда я вернулся с прогулки три человека уже спали, а двое уткнулись в гаджеты (всего 8 мест). Моё противоборство со сном было недолгим, и я практически сразу отдался во власть Морфея (устал, всё-таки).


boris_mavlyutov

Но вскоре меня разбудил громкий разговор. Причём, говорили почти все. При этом обстановка не была какой-то экстраординарной. Создавалось впечатление, что люди проснулись и решили заняться делами. Разбирали личные вещи, ходили и выходили из номера, что-то рассказывали друг другу. Чаще всего обращались к пожилому гражданину, лежавшему у входа. Я стал испытывать к нему неприязнь и, чтобы разрядиться и обдумать ситуацию, пошёл в туалет, находившийся в конце коридора. Мне было непонятно, что случилось, почему соседи дружно не спят, а, не обращая на меня никакого внимания, делают свои дела. На одного можно прикрикнуть, а на всех?... И что я могу сказать носителям испанского языка?... Вернувшись из туалета, обнаружил, что взял с собой не тот ключ, пришлось стучать. Открыл дверь всё тот же старичок, лежавший у входа... Появился ещё один сосед, и к нему стали ходить по очереди, а он только брякал дверцой шкафчика. Когда и эти немного успокоились, в коридоре раздалась музыка: несколько человек решили устроить бесплатный концерт (меня бы уже не удивило, что они пошли по комнатам со шляпой в руке, а разбуженные постояльцы бросали бы им туда купюры). Заснул я уже под утро, но встал рано: времени у меня всегда в обрез. Спустился в столовую. Там было пустынно. На фото представлен один из углов данного помещения. Спустя некоторое время сюда начнут подтягиваться люди, взяв пива, развалятся на подушках, и начнётся культурный отдых. Подведя итог прошедшей ночи, решил, что всему виной бар, в котором допоздна (возможно, круглосуточно) продают пиво.

DSCF2359.JPG




 Пока я завтракал, появилось несколько человек, и с одним из них у меня состоялся короткий разговор. Одной из причин было моё желание понять, не попал ли я в какой-нибудь специальный хостел для лунатиков.
 - Вы из какой страны?...
 - Из Испании...
 - Турист?...
 - Нет путешественник...
 - И много Вы посетили стран в своём путешествии?...
 - Пока смотрю только Испанию. Затем, возможно, съезжу подальше...
 - Как спалось?...
 - Нормально. Этот хостел удобный...
 И я счёл его удобным во всех отношениях. Кроме одного - ночью в моём номере происходило нечто непонятное...
 Определился с маршрутом. Сначала к морю, затем в центр. Лишь бы в засушливой Испании мои планы не нарушил дождь...

Валенсия




Валенсия




Валенсия




 Доктор Молинер добивался открытия санаториев для больных туберкулёзом. Мечта осуществилась уже после его смерти.

Валенсия




 Вот это дерево!...

Валенсия




 Муниципальный административный комплекс (1909 г) успел побывать Дворцом промышленности на региональной выставке и потом табачной фабрикой.

Валенсия




 Ещё сооружения, построенные к той выставке или сразу после неё.

Валенсия




Валенсия




 Конная полиция прибыла на автомобиле.

Валенсия




 Музей военной истории.

Валенсия




  Увидел, как какой-то негр помогал парковаться водителям. Он стоял на проезжей части и махал рукой (в России такое тоже встречалось, только занимались этим не негры). Трудно сказать, какова была потребность в его деятельности, но водители давали ему денег.
 Пока ничего слишком интересного не встречалось. Название улицы подсказывало, что я движусь в сторону порта.

Валенсия




Валенсия




Валенсия





Валенсия




Валенсия




 Нынешняя церковь Санта-Мария-дель-Мар начала строиться в XVII веке. Колокольня добавлена в XIX-м.

Валенсия




 У стены фонтан.

Валенсия




 А на стене фрагмент сюжета легенды, согласно которой Христос прибыл сюда морем в XV веке.

Валенсия




 Осмотримся вокруг.

Валенсия




Валенсия




 И войдём внутрь храма.

Валенсия




 Ангелочки испанские похожи на поросят.

Валенсия




 Если это Христос, то необычный. Слишком развита мускулатура. Да и выглядит безо всякого смирения.

Валенсия




 Вот и берег Балеарского моря (часть Средиземного). Управление порта (таможня?).

Валенсия




 Здесь проложена уличная трасса "Формулы - 1". Посмотрим территорию северной части порта.

Валенсия




Валенсия




Валенсия




Валенсия




 В мае пляж Валенсии был пуст. Скорее всего, это бывает редко. Просто год выдался таким.

Валенсия




В воде находились только серфингисты.

Валенсия




 "Сейчас попросить новые туфли или позже?...".

Валенсия




 "Решено!...Сейчас!... "

Валенсия




 Качусь вдоль берега. В принципе, всё выглядит ожидаемо.

Валенсия




Валенсия




 Простоит ли крепость до завтра, если снова пойдёт дождь?...

Валенсия




Памятник актёру.

Валенсия




 Удаляюсь от моря. Сегодня здесь не интересно.

Валенсия




Валенсия




 Дом-музей писателя Бланко Ибаньеса.

12.jpg




 Небольшая церковь Марии Непорочной пользуется популярностью у молодожёнов.

Валенсия




 Один из особняков с видом на море.

Валенсия




 Фрагмент учебного заведения.

Валенсия




 Оригинален комплекс Политехнического университета.

Валенсия




 На колокольне церкви Богоматери Ангелов до 1925 года был установлен маяк (на самом верху).

Валенсия




 Это старый рыбацкий квартал Валенсии. До 1897 года он был независимым муниципалитетом, да и теперь выглядит городком в городе.

Валенсия




Валенсия




Валенсия




 Большая часть района вполне аккуратна. Но на задворках можно наблюдать дома, взывающие о ремонте.

Валенсия




Валенсия




 Трудно сказать, дождутся они его или нет, т.к. заселены строения смуглыми людьми, которые, как известно, неприхотливы в быту.

Валенсия




Валенсия




 Памятник девушке, павшей от рук своего бывшего друга.

Валенсия




 Снова современная застройка.

Валенсия




Валенсия




Валенсия




Валенсия




 Есть возможность заглянуть внутрь стеклянно-стальных джунглей.

Валенсия




 Я выехал к берегу Туриа.

Валенсия




Валенсия




Валенсия




 Русло реки заполнено водой. Здесь расположен Город Искусств и Наук.
 Крытая площадь Аропа предназначена для концертов и спортивных состязаний.

Валенсия




 Фрагмент вантового моста.

Валенсия




 Музей наук имени принца Филиппа.

Валенсия




Висячий сад (оранжерея) и променад под названием Бульвар Искусства, где выставляются произведения современной скульптуры.

Валенсия




Кинотеатр "Эмисферик" в форме гигантского глаза. Имеет длину 100 м и вогнутый экран площадью 900 кв.м. Рассчитан на показ научно-популярных фильмов по системе IMAX. Используется также как планетарий и для показа лазерных шоу.

Валенсия




 Дворец искусств имени королевы Софии. Жалуют в Испании королевскую семью.

Валенсия




 Водные просторы можно бороздить на прозрачной лодке. Думаю, что там не глубоко.

Валенсия




 И ещё несколько фотографий. Место очень интересное и оригинальное.

Валенсия




Валенсия




Валенсия
Категория: Валенсия  комментарии отключены
Наш кулинарный блог