Архив за » Декабрь, 2018 «

Люди с Таймс-сквер



Люди с Таймс-сквер.

Воспользовавшись вчерашней теплой погодой и тем, что закончил работу в районе Таймс-сквер, прогулялся там часок с фотоаппаратом. Рассказать особо нечего, так как там все без изменений. 
 
Высотки отелей, желтая гудящая река машин, мелькающая реклама на каждой стене, магазины, рестораны, миллион туристов, а так же зарабатывающие на них аниматоры, художники, продавцы всякой фигни, фрики, сумасшедшие и многочисленные попрошайки. По отдельности ничего интересного, но все это вместе дает удивительный эффект и ощущение центра вселенной ради которого, как мне кажется, туда все и приходят. Таймс-сквер, как и многое другое в Нью-Йорке, содержит в себе взаимоисключающие характеристики. С одной стороны это ужасное место, откуда хочется побыстрее сбежать, а с другой же, невероятно офигительное и совершенно уникальное по энергетике. Все плохое и все хорошее собралось там одновременно и обрушивается на вас мощным световым, звуковым и людским потоками.

P.S. Если вдруг возникнет желание поддержать мое творчество не только лайками и комментами - https://samsebeskazal.com/supportme/

1. Читается только одно слово на футболке :)



2. А еще там многие искренне счастливы, хотя бы от того, что, наконец, увидели это своими глазами. И это тоже висит в воздухе.



3. Многие местные, работающие в том районе, Таймс-сквер стараются обходить стороной.



4. Это место, где всегда что-то происходит.



5. А вот многие кто не работает в центре периодически туда выбираются. Им Таймс-сквер дает те же ощущения, что и туристам.



6. Модный.



7. Кто не ощущает счастья, тот просто поражается масштабам происходящего.



8. Чоткий. Трудно так ходить :)





10. Уставший стоять зритель.



11. Мама с дочкой и ее подружками. Блин, что из них вырастет...



12. Оператор. Там всегда кто-то что-то снимает.



13. Нашли друг друга :)



14. Перекус.



15. Попрошайки сидят чуть ли не на каждом углу.



16. Нью-Йорк наших дней.



17. Ветеран 9/11. Что бы это значило?



18. Кого он вообще изображает-то?






Источник: Люди с Таймс-сквер

Минутка саморекламы. Это тоже важно 🙂 Я занимаюсь индивидуальными экскурсиями по Нью-Йорку и специализируюсь на всяких нетуристических местах и маршрутах. Пишите если вдруг собираетесь в Нью-Йорк и вам интересно посмотреть на него с разных сторон, а не только с той, которая описана во всех путеводителях. Я не покажу вам Таймс-сквер, Уолл-стрит и Статую Свободы, зато покажу массу другого не менее интересного. У меня свои собственные уникальные маршруты, которых нет ни в одном путеводителе. Я показываю тот город, что находится за пределами туристических троп и таким, каким его видят сами нью-йоркцы. Вы узнаете как устроен устроен Нью-Йорк, чем живет и дышит. Я расскажу о его истории, покажу современность и поведаю о его будущем. Обещаю, что после экскурсии со мной вы будете знать о Нью-Йорке больше, чем многие его жители. Тем, кто едет в Нью-Йорк впервые и хочет увидеть достопримечательности из путеводителя, я порекомендую хорошего гида, который расскажет вам об этом замечательном городе так, чтобы он остался в вашем сердце навсегда.
Больше информации об экскурсиях тут: samsebeskazal.com/tours
По всем вопросам пишите на samsebeskazal@gmail.com
Категория: Без рубрики  комментарии отключены

Нижньокамськ — столиця нафтопереробки Росії


25

Наявних в Татарстані вже розвіданих запасів нафти досить для її видобутку на нинішньому рівні протягом ще як мінімум 30 років. Геологорозвідувальні роботи і впровадження нових методів збільшення віддачі пластів дозволять продовжити цей період ще на кілька десятиліть. Найбільший в республіці центр нафтохімічної промисловості знаходиться в Нижньокамську. У ньому зосереджено 23% виробленої в Татарстані промислової продукції, близько 30% експорту.

 
25 фото
Нижньокамськ - столиця нафтопереробки Росії
Фотографії та текст Слави Степанова
Нижньокамськ - місто населенням 235 тис чоловік. Розташований на річці Кама в 35 км від Набережних Човнів і в 230 км від Казані.
1. Сквер Лемаева.
сквер Лемаева

2. Нижнекамская соборна мечеть - центральний мусульманський храм міста.
Нижнєкамська соборна мечеть - центральний мусульманський храм міста.
3. Проспект Миру. Чітке функціональне зонування території міста помітно по тому, як житлові райони міста, відділені від промислової зони хімкомбінату. Промзона розташована на відстані в кілька кілометрів від міських мікрорайонів.
Проспект Миру
4. Житловий будинок на проспекті Шинник. Нижньокамськ став свого роду експериментальним майданчиком, на якій відпрацьовувалися традиційні прийоми планування і забудови міст.
Житловий будинок на проспекті Шинник
5. У Нижньокамську муніципальному районі розташований один з найбільших в Росії центрів нафтохімічної, нафтопереробної та енергогенеруючої промисловості.
Нижнекамскнефтехим
6. «Нижнекамскнефтехим» - найбільше нафтохімічне підприємство в Європі
Нижнекамскнефтехим.
7. «Нижнекамскнефтехим» займає провідну позицію серед вітчизняних виробників синтетичних каучуків, пластиків і етилену. Всього в асортименті продукції, що випускається компанії - понад сто найменувань.
07
8. З нижнекамского сировини виробляють побутову техніку, посуд, медичне і лабораторне обладнання, офісне приладдя і багато іншого.
08
9. Виробничий комплекс компанії включає в себе 10 заводів основного виробництва. На підприємстві працює понад 17 тис осіб.
09
10. «Нижнекамскнефтехим» найбільший в Татарстані споживач електричної і теплової енергії, що виробляється «Татенерго».
10
11. Починаючи з 1997 року зі складу комбінату поступово виділився нафтопереробний завод, який тепер належить ВАТ «ТАИФ-НК».
11
12. ВАТ «ТАИФ-НК» . Комплекс, що включає в себе нафтопереробний завод, завод бензинів і виробництво по переробці газового конденсату. Продукція включає в себе: бензин, гас, дизельне паливо, вакуумний газойль, фракції бутан-бутиленова, пропан-пропіленова.
ВАТ «ТАИФ-НК»
13. У першому півріччі 2014 року ВАТ «ТАИФ-НК» перероблено 4 453 тис тонн сировини, в тому числі 3 929 тис. Тонн нафти і 524 тис. Тонн газового конденсату.
ВАТ «ТАИФ-НК»

14. Паливозаправники.
паливозаправники
15. Серед НПЗ Росії ВАТ «ТАИФ-НК» займає 7-е місце за глибиною переробки сировини з показником 76,5%, що значно перевищують середній рівень 2013 року 71,5%.
ВАТ «ТАИФ-НК»
16. ВАТ «ТАИФ-НК» виробляє 97% нафтопродуктів Республіки Татарстан і є однією з найбільших компаній регіону щодо забезпечення ресурсами нафтохімічних виробництв.
ВАТ «ТАИФ-НК»
17. ВАТ «ТАНЕКО » (татарстанських нафтопереробного комплексу). Найбільший в РФ нафтопереробний комплекс (колишнє найменування - ЗАТ «Нижньокамський НПЗ»). В даний час обсяг щорічно випускається нафти НПЗ «ТАНЕКО» становить близько 8 млн, хоча на самому початку запуску заводу в 2011 році стояло завдання переробляти 7 млн тонн. Тепер, за планами регіональних влад, «Татнефть» буде поступово нарощувати продуктивність до позначки в 14 млн тонн нафти на рік.
ВАТ «ТАНЕКО
18. Продукція комплексу - 20 видів продуктів глибокої переробки нафти - від моторних палив європейської якості до компонентів сировини для виробництва широкої гами затребуваною нафтохімічної продукції.
ВАТ «ТАНЕКО
19. Зараз «ТАНЕКО» досягло виробничих показників, які перевищили загальногалузеві значення. Глибина переділу сировини склала 74,5%, по країні це - 71%, вихід світлих нафтопродуктів - на рівні 50%. Планується, що в 2015 році глибина переробки нафти буде доведена до 97%. Цей показник істотно перевищує глибину переробки в середньому по Росії і допоможе поліпшити показники всієї галузі.
ВАТ «ТАНЕКО
20. «Нижнекамскшина» (Нижнекамский шинний завод). Найбільше підприємство шинної промисловості, що виробляє автомобільні шини марок КАМА, КАМА EURO. В асортименті заводу більше 120 типорозмірів і моделей шин, в тому числі розроблених фахівцями Науково-технічного центру «Кама».
«Нижнекамскшина»
21. Виробнича потужність заводу складає 13 млн шин на рік.
«Нижнекамскшина»
22. У березні 2013 року шинний комплекс «Татнефть» здійснив поставку мільйонної шини KAMA EURO на конвеєр заводу Volkswagen Group в Калузі.
«Нижнекамскшина»
23. Нижнекамская ТЕЦ-1 . Основним споживачем теплової та електричної енергії є ВАТ «Нижнекамскнефтехим», тому склад обладнання на станції вибирався виходячи з навантажень ВАТ «Нижнекамскнефтехим».
Нижнєкамська ТЕЦ-1
24. Обладнання ТЕЦ включає в себе 9 енергетичних і 2 водогрійних котла, а також 5 турбоагрегатів. Встановлена ​​електрична потужність станції становить 380 МВт, теплова - 1580 Гкал / год.
24
25. Також дивіться « Планета Карабаш » і « Прогулянка по Грозному ».
25
Категория: Без рубрики  комментарии отключены

Нижньокамськ — столиця нафтопереробки Росії


25

Наявних в Татарстані вже розвіданих запасів нафти досить для її видобутку на нинішньому рівні протягом ще як мінімум 30 років. Геологорозвідувальні роботи і впровадження нових методів збільшення віддачі пластів дозволять продовжити цей період ще на кілька десятиліть. Найбільший в республіці центр нафтохімічної промисловості знаходиться в Нижньокамську. У ньому зосереджено 23% виробленої в Татарстані промислової продукції, близько 30% експорту.

 
25 фото
Нижньокамськ - столиця нафтопереробки Росії
Фотографії та текст Слави Степанова
Нижньокамськ - місто населенням 235 тис чоловік. Розташований на річці Кама в 35 км від Набережних Човнів і в 230 км від Казані.
1. Сквер Лемаева.
сквер Лемаева

2. Нижнекамская соборна мечеть - центральний мусульманський храм міста.
Нижнєкамська соборна мечеть - центральний мусульманський храм міста.
3. Проспект Миру. Чітке функціональне зонування території міста помітно по тому, як житлові райони міста, відділені від промислової зони хімкомбінату. Промзона розташована на відстані в кілька кілометрів від міських мікрорайонів.
Проспект Миру
4. Житловий будинок на проспекті Шинник. Нижньокамськ став свого роду експериментальним майданчиком, на якій відпрацьовувалися традиційні прийоми планування і забудови міст.
Житловий будинок на проспекті Шинник
5. У Нижньокамську муніципальному районі розташований один з найбільших в Росії центрів нафтохімічної, нафтопереробної та енергогенеруючої промисловості.
Нижнекамскнефтехим
6. «Нижнекамскнефтехим» - найбільше нафтохімічне підприємство в Європі
Нижнекамскнефтехим.
7. «Нижнекамскнефтехим» займає провідну позицію серед вітчизняних виробників синтетичних каучуків, пластиків і етилену. Всього в асортименті продукції, що випускається компанії - понад сто найменувань.
07
8. З нижнекамского сировини виробляють побутову техніку, посуд, медичне і лабораторне обладнання, офісне приладдя і багато іншого.
08
9. Виробничий комплекс компанії включає в себе 10 заводів основного виробництва. На підприємстві працює понад 17 тис осіб.
09
10. «Нижнекамскнефтехим» найбільший в Татарстані споживач електричної і теплової енергії, що виробляється «Татенерго».
10
11. Починаючи з 1997 року зі складу комбінату поступово виділився нафтопереробний завод, який тепер належить ВАТ «ТАИФ-НК».
11
12. ВАТ «ТАИФ-НК» . Комплекс, що включає в себе нафтопереробний завод, завод бензинів і виробництво по переробці газового конденсату. Продукція включає в себе: бензин, гас, дизельне паливо, вакуумний газойль, фракції бутан-бутиленова, пропан-пропіленова.
ВАТ «ТАИФ-НК»
13. У першому півріччі 2014 року ВАТ «ТАИФ-НК» перероблено 4 453 тис тонн сировини, в тому числі 3 929 тис. Тонн нафти і 524 тис. Тонн газового конденсату.
ВАТ «ТАИФ-НК»

14. Паливозаправники.
паливозаправники
15. Серед НПЗ Росії ВАТ «ТАИФ-НК» займає 7-е місце за глибиною переробки сировини з показником 76,5%, що значно перевищують середній рівень 2013 року 71,5%.
ВАТ «ТАИФ-НК»
16. ВАТ «ТАИФ-НК» виробляє 97% нафтопродуктів Республіки Татарстан і є однією з найбільших компаній регіону щодо забезпечення ресурсами нафтохімічних виробництв.
ВАТ «ТАИФ-НК»
17. ВАТ «ТАНЕКО » (татарстанських нафтопереробного комплексу). Найбільший в РФ нафтопереробний комплекс (колишнє найменування - ЗАТ «Нижньокамський НПЗ»). В даний час обсяг щорічно випускається нафти НПЗ «ТАНЕКО» становить близько 8 млн, хоча на самому початку запуску заводу в 2011 році стояло завдання переробляти 7 млн тонн. Тепер, за планами регіональних влад, «Татнефть» буде поступово нарощувати продуктивність до позначки в 14 млн тонн нафти на рік.
ВАТ «ТАНЕКО
18. Продукція комплексу - 20 видів продуктів глибокої переробки нафти - від моторних палив європейської якості до компонентів сировини для виробництва широкої гами затребуваною нафтохімічної продукції.
ВАТ «ТАНЕКО
19. Зараз «ТАНЕКО» досягло виробничих показників, які перевищили загальногалузеві значення. Глибина переділу сировини склала 74,5%, по країні це - 71%, вихід світлих нафтопродуктів - на рівні 50%. Планується, що в 2015 році глибина переробки нафти буде доведена до 97%. Цей показник істотно перевищує глибину переробки в середньому по Росії і допоможе поліпшити показники всієї галузі.
ВАТ «ТАНЕКО
20. «Нижнекамскшина» (Нижнекамский шинний завод). Найбільше підприємство шинної промисловості, що виробляє автомобільні шини марок КАМА, КАМА EURO. В асортименті заводу більше 120 типорозмірів і моделей шин, в тому числі розроблених фахівцями Науково-технічного центру «Кама».
«Нижнекамскшина»
21. Виробнича потужність заводу складає 13 млн шин на рік.
«Нижнекамскшина»
22. У березні 2013 року шинний комплекс «Татнефть» здійснив поставку мільйонної шини KAMA EURO на конвеєр заводу Volkswagen Group в Калузі.
«Нижнекамскшина»
23. Нижнекамская ТЕЦ-1 . Основним споживачем теплової та електричної енергії є ВАТ «Нижнекамскнефтехим», тому склад обладнання на станції вибирався виходячи з навантажень ВАТ «Нижнекамскнефтехим».
Нижнєкамська ТЕЦ-1
24. Обладнання ТЕЦ включає в себе 9 енергетичних і 2 водогрійних котла, а також 5 турбоагрегатів. Встановлена ​​електрична потужність станції становить 380 МВт, теплова - 1580 Гкал / год.
24
25. Також дивіться « Планета Карабаш » і « Прогулянка по Грозному ».
25
Категория: Без рубрики  комментарии отключены

льодовики Аляски


льодовики Аляски

Холодний подих блакитних крижаних монстрів, з гуркотом відколюються в море ... Це напевно найсильніше враження від Аляски. Хоча я бачив льодовики в різних точках планети, але не перестаю дивуватися їх красі і притягує погляд фотогенічність. Настрій створює і свинцеве небо зі тремтячим дощем, коротке літо на Алясці практично завжди дощитиме. Перед поїздкою я думав, що це невірне постійне невезіння з погодою в круїзах по Алясці зустрічається у всіх, проте саме похмура погода надає цьому штату своєрідний і неповторний колорит.
 
29 фото
льодовики Аляски
Фотографії та текст Олександра Чебана
1. Сьогодні я запрошую вас в околиці містечка Джуно (Juneau), що є столицею штату. Саме так, а не Анкоридж, як я думав раніше. Сюди не ведуть автомобільні дороги, павутина заток і фіордів, льодовиків і засніжених вершин навіть в середині літа - це реальність суворе життя на Алясці. У годині їзди знаходиться один з льодовиків - Mendenhall (Менденхол). Найвідоміший в цій місцевості. Зійшовши з трапа круїзного корабля Celebrity Millenium ми вирушили на заздалегідь заброньований екскурсію до льодовика і на човен подивитися китів. З льодовиком склалося ідеально, з китами трохи гірше, зате вартість була порівняно низькою - в районі 120 $ c людини, що для екскурсій там - просто ідеально.
льодовики Аляски

2. Городок Джуно, порт для круїзних лайнерів - це мікс туристичних магазинів і всякої малоцікавою фігні. Тому в портах обов'язково потрібно брати екскурсії.
Городок Джуно
3. На кораблі екскурсії зазвичай відсотків на 30-50 дорожче, ніж в порту. Однак в інтернеті можна більш виважено підійти до вибору.
льодовики Аляски
4. Льодовик Менденхол (Mendenhall) знаходиться в 20 км від Дужно і має протяжності 19км, проте це величина непостійна і з десятиліттями розмір відчутно скорочується.
Льодовик Менденхол (Mendenhall)
5.
льодовики Аляски
6. В 30 хвилинах ходьби від автомобільної стоянки є візитор-центр з інформацією про льодовику, інтерактивними презентаціями та фільмами. Дуже люблю організацію туристичних місць в нормальних країнах. З одного боку абсолютно незаймана природа, а з іншого комфортні інформаційні центри, доріжки і містки. Начебто і туристів навколо маса, але вони абсолютно не заважають і не сприймаються як щось заважає.
льодовики Аляски
7.
льодовики Аляски
8. Природа чарівна, просто змушує відкрити рот і дивитися. Слова тут зайві, просто фотографії.
льодовики Аляски
9.
льодовики Аляски
10.
льодовики Аляски
11.
льодовики Аляски
12.
льодовики Аляски
13. Ще можна політати на вертольоті, але мій бюджет в цей раз не збігся з вертольотом.
льодовики Аляски
14.
льодовики Аляски
15.
льодовики Аляски

16.
льодовики Аляски
17.
льодовики Аляски
18.
льодовики Аляски
19.
льодовики Аляски
20.
льодовики Аляски
21.
льодовики Аляски
22.
льодовики Аляски
23.
льодовики Аляски
24. По льодовику можна ходити. Бачите зліва на фото туристів ?!:)
льодовики Аляски
25.
льодовики Аляски
26.
льодовики Аляски
27. Практична інформація:
  • Автобус до льодовика і назад - 20 $
  • Подивитися китів - від 80 до 250 $
  • Вертоліт на льодовик - від 300 $ до 500 $ (з посадкою на льодовику)
  • Гідролітак до інших льодовиках - 200-300 $.
льодовики Аляски
28.
льодовики Аляски
29. Ну а далі ми поїхали дивитися на китів, але це вже інша історія.
Також дивіться « Лід Байкалу » і « Крижана печера на Алясці ».
льодовики Аляски
Категория: Без рубрики  комментарии отключены

Про новорічні та різдвяні традиції. Розповідають Посли.

Автор:
У всьому світі зима приносить у домівки людей яскраві свята, народжуються традиції їхнього проведення. Звичаї однієї держави відрізняються від іншої, але люди з різних куточків планети однаково чекають на дива, приємні сюрпризи й добру казку. Напередодні новорічних свят ми вирішили запитати у дипломатів про особливості святкувань Нового року і Різдва в їхніх країнах.
 

Про традиції святкування в Австралії розповідає Надзвичайний та Повноважний Посол Австралії в Україні Мелісса О’Рурк
австралія.jpeg
Святкування Різдва та Нового Року в Австралії та в Україні навіть не можна порівнювати. А все з однієї простої причини – у нас суцільне літо, тому кожен житель країни намагається провести час на свіжому повітрі. Міста конкурують одне з одним у оздобленні, декоруванні та кількості засвічених вогнів. Не відстають від них і місцеві, що заздалегідь прикрашають вогнями свої будинки та ялинку. Як правило вона з пластику, адже є занадто велика небезпека для пожежі, щоб мати справжню.
Сім'ї збираються разом 25 грудня на Різдво і обмінюються подарунками, приділяючи особливу увагу дітям. Вибір страв для різдвяного обіду сильно різниться. Деякі притримуються традиційних страв на столі, таких як індичка або шинка, інші вважають за краще приготувати щось на барбекю, свіжі морепродукти також дуже популярні. Австралійці часто святкують цей день на пляжі або в міському парку. Уявити українців, які святкують Різдво на пляжі важко, а австралійці з задоволенням можуть проплавати увесь день на Різдво. Пограти в крикет у дворі або поніжитися під сонцем з улюбленим напоєм. Особливо хочу відмітити, що для нас є важливим День подарунків (BoxingDay), що відзначають 26 грудня. Це також початок гонок на яхтах від Сіднею до Хобарта. Звичайно в ці дні люди штурмують магазини, бажаючи придбати товари зі спеціальними знижками до Дня подарунків.
Sydney-Fireworks-Wallpapers-1300-1300x722.jpg
Фото з сайту www.lecourrieraustralien.com
Передень Нового року - це час для феєрверків та вечірок. Кожне велике місто в Австралії опівночі салютує. Найяскравіше шоу проходить у Сіднеї. Слава про нього розповсюдилася далеко за межі Австралії. Тисячі людей збираються на узбережжі біля Сіднейського порту, аби разом насолодитися розмальованим у різні кольори нічним небом і стати свідками справді яскравого “танцю феєрверків”.
Про традиції святкування в Аргентині розповідає Марія Інес Мартінес де Пірес Диз, Аташе Посольства Аргентинської Республіки в Україні.
аргентина.jpg
В Аргентині, другій за величиною країні Південної Америки, люди суворо дотримуються римсько-католицьких переконань. Аргентина має давню історію передачі цих традицій і звичаїв від покоління до покоління. Новорічні свята в країні передбачають пізній обід з близькими друзями і членами сім'ї. Ще одна важлива частина дійства – постріли петард. Є кілька інших популярних, відомих і цікавих правил, яких дотримується більшість людей в Аргентині. За однією з таких незвичайних традицій слід бігати по дому, тримаючи валізу в руках,і з вірою про те, що це забезпечить більше подорожей наступного року. Існує ще одна особливість – їсти квасолю на Новий рік. Аргентинці вірять, що це принесе успіх у кар’єрі або відкриє ворота для нової і кращої роботи. Без купання у приватних і громадських басейнах, річках і озерах теж у Новий рік – ніяк.
В Аргентині немає традиції загадувати бажання до Нового року. Оскільки більшість населення – католики, то, звичайно, у перші дні нового року вони вважають за краще йти до церкви, щоб молитися Богу за щастя, мир і процвітання.
Різдвяний сезон («La Navidad») в Аргентині позначений конкретними релігійними датами. Він починається 8 грудня на католицьке свято «Fiesta de la Virgen» (День Непорочного Зачаття). У різдвяний період в Аргентині дуже тепло. Цього дня родини виставляють вертеп, різдвяну ялинку, розводять вогні й прикрашають будинки. Різдво має міцний зв'язок з родиною та друзями. Діти розставляють чисті черевики під ялинку або біля ліжка, щоб знайти цукерки, фрукти й маленькі іграшки від Papá Noél вранці. У найбільш традиційних сім'ях Аргентини діти все ще залишають сіно і воду назовні для коней трьох мудреців, вважаючи, що їхній доброзичливий акт буде нагороджений одним із найкращих аргентинських подарунків – барвистим ліхтариком, що “освітлюватиме наступний рік La Navidad і Різдво в Аргентині”.
Аргентинські будинки в ці дні приваблюють ілюмінаціями, а також зеленими, золотими, червоними та білими квітами. Різдвяні ялинки прикрашають зазвичай 8 грудня. Штучні дерева в країні набагато більш поширені, ніж справжні. Сцена Різдва або «Песбере» – також важлива новорічнатрадиція в Аргентині. За святковий стіл усі збираються о 22:00 - 23:00. Часто його сервірують у саду або біля зони барбекю. Серед найпопулярніших страв смажена індичка, “viteltone” (слайси яловичини під кремовим соусом с тунцем та анчоусами) і багато різних видів сандвічів. Як десерт подають різдвяний солодкий хліб на кшталт кексів. 24 грудня опівночі звуки феєрверків можна почути звідусіль. Відкриття подарунків відбувається обов'язково до півночі. Якщо ви відвідуєте Аргентину під час Різдва, ви будете зачаровані красою запущених у нічне небо різнокольорових ліхтариків.
Про традиції святкування в Грузії розповідає дружина Посла Грузії в Україні пані Ірина Султанішвілі.
грузія.jpeg
Новий рік у Грузії – одне з найважливіших свят, що супроводжується довгою сімейною вечерею, яку ми називаємо “Supra”. Часто кількість родичів сягає 20 осіб. Обов’язковий атрибут – красиво й ошатно прикрашене новорічне дерево. А Різдво – це суто релігійне свято в Грузії.Під час грузинського застілля обов’язково господиня має почастуватисациві, що виготовляється з індички і горіхового соусу, козинакі (це солодощі з лісових горіхів і меду) і чурчхелою з виноградного соку та горіхів.Новорічні свята – це час, коли кожен намагається відвідати якомога більше друзів і родичів або принаймні зателефонувати, щоб надіслати свої добрі побажання.
Молодь все частіше знаходить розважальні програми в ресторанах і нічних клубах, але здебільшого це все ж таки сімейне свято. І ми так само, як і в Україні, опівночі піднімаємо свої келихи шампанського. 1 січня перша особа, яка входить у будинок, називається Mekvle. Вважають, що саме цей гість принесе радість і щастя господарям і всьому дому. Тому Mekvle – дуже важлива персона для родини. Сім'ї іноді просять своїх родичів і друзів побути Mekvle в їхніх будинках. Що цікаво, якщо в сім'ї є дитина, то після півночі вона виходить з дому, а потім знову входить туди, тому малюк перетворюється на Меквле для своєї сім'ї.
Про традиції святкування в Індонезії розповідає Надзвичайний та Повноважний Посол Індонезії в Україні Юдді Кріснанді.

індонезія.jpeg
Джакарта – місто з найбільшими новорічними святкуваннями в Індонезії. Столиця, як правило, прикрашена барвистими вогнями на вулицях, будівлях, ресторанах, готелях до середини січня. Щороку влада Джакарти готує цікаві заходи в різних районах столиці, а найпомпезніші – в центрі міста. Вулиці вільні від автомобілів, просто неба відбуваються кулінарні фестивалі, ярмарки і вистави. В Індонезійському парку мініатюр в Новий рік організовують фольклорні розваги, виконують місцеву музику dangdut, відбуваються цілодобові лялькові шоу та феєрверки.
Індонезійці люблять робити подарунки напередодні Нового року, а християни - і напередодні Різдва. Серед найпоширеніших – батік і саронг. Важливість Різдва для християн в Індонезії пов’язана з народженням Ісуса Христа. Часто цю подію супроводжують виступи дитячих хорів. Різдвяний час використовують для того, щоб відвідати друзів і родичів і сходити до церкви.
Відомий екзотичний острів Балі приймає більше туристів під час різдвяних свят і напередодні Нового року. Як місцеві жителі, так і туристи насолоджуються вечіркою на пляжі Кута – найбільш велелюдному місці на Балі протягом цих свят. Щорічний новорічний фестиваль багатий традиційними індонезійськими іграми. Більшість християнських сіл на Балі розташовані на півдні острова, і до Різдва їхні жителі прикрашають усі дороги жовтими кокосовим листям. Така цікава традиція.
christmas_in_bali-1024x683.jpg
Фото з сайту www.asiaexchange.orgУ регіоні Джок’якарта, на острові Ява, найпопулярнішими місцями для святкування Різдва є пляжі. Звісно, снігу тут не побачиш, а от різдвяний фестиваль серфінгу – будь ласка. Театр тіней теж запропонує чудові вистави на будь-який смак. На острові Флорес на Різдво представники народу манггараї проводять музичний конкурс гри на abamboo під назвою "ChristmasCage". Звук цього інструменту сповіщає радість від народження Христа, і його чутно навіть у селах, розташованих на великій відстані.
У регіоні Папуа після різдвяної меси святкування для місцевих жителів відбувається довкола “ритуалу Барапен”, що передбачаєприготування свинини на розпеченому камінні. Його нагрівають, не використовуючи сірники. Поки папуаські чоловіки копають яму, куди викладають гарячі камені, жінки готують овочі – солодку картоплю, шпинат, папороть, маніоку і папаю. Ритуал спільного приготування їжі Барапен – це вияв вдячності, єдності і любові одне до одного.
На острові Амбон існує церемонія “cucinegeri” (очищення нації), яка символізує очищення і звільнення від гріхів місцевого населення. Люди збираються у громаді, співають пісень і танцюють разом під звуки тифа (традиційного музичного інструменту). Святкування в цьому регіоні унікальне тим, що у переддень Різдва одночасно лунають корабельні сирени і б’ють церковні дзвони.
Народ тораджи святкує Різдво, проводячи фестиваль під назвою “LovelyDecember" з масовими танцями, приготуванням страв, барвистим карнавалом. Фестиваль закінчується процесією “Lettoan” – це парад свиней із символами, що представляють різні виміри людського життя. Ідеться про молитву і надію на краще майбутнє, про Сонце – джерело життя і про квітку Табанга – символ успіху.
Про традиції святкування в Іраку розповідає Надзвичайний та Повноважний Посол Іраку в Україні Бакір Ахмед Азіз.
Ірак.jpeg
Іракці щороку святкують Новий рік, який вважається державним вихідним днем у всіх міністерствах, університетах і школах. Як і в інших народів, новорічні івенти можуть влаштовувати у приватному порядку або в громадських місцях. Так, деякі іракські родини збираються у будинках друзів або родичів, а напередодні організовують усе необхідне, зокрема готують смачні страви національної кухні, східні й західні солодощі, різноманітні торти. Ресторани та розважальні заклади, як правило, організовують відповідну мистецьку програму. Популярно вирушати у новорічну подорож регіонами Іраку та за кордон.
З нагоди Нового року прийнято висловлювати одне одному побажання щастя, процвітання й успіху, виголошують молитви за здоров’я дітей та дорослих членів родини, за успішне навчання тощо. Бабусям і дідусям бажають довгих років життя і міцного здоров’я. Крім того, можуть презентувати певні суми грошей.
На деяких площах і в торгових центрах Багдада та інших іракських міст можна побачити сяючі новорічні ялинки, втім, не такі багаті й пишні, як у європейських країнах. З нагоди Нового року святковою ілюмінацією прикрашають головні автошляхи й адміністративні центри провінцій. Варто зазначити, що новорічні святкування не належать до споконвічних іракських традицій: вони були запозичені ззовні внаслідок взаємодії та контактів з культурами інших народів світу. Поряд із християнським літочисленням, на теренах Іраку використовують мусульманський місячний календар (хіджру). Однак це аж ніяк не заважає іракцям святкувати християнський Новий рік, навпаки – стає свідченням того, що за будь-якої нагоди жителі країни прагнуть виявити радість і доброзичливість до людей з різних куточків світу, незважаючи на їхню релігійну, національну, расову або мовну приналежність. Також це підтверджує, що іракська культура переймає позитивні риси інших культур, які несуть мир і спокій.
Протягом усієї своєї історії Ірак шанував права релігійних громад на проведення їхніх ритуалів. Зокрема, в рамках святкування дуже важливого для християн Іраку Різдва Христового здійснюються урочисті богослужіння в давніх і сучасних церквах і монастирях на всій території країни. З цієї нагоди християнам Іраку адресують свої вітання й теплі побажання Президент і Прем’єр-міністр, а також співвітчизники-мусульмани, які сотні літ проживають на одній землі у взаємоповазі, гармонії й партнерстві. Одним із основоположних принципів ісламу є позитивна відкритість до інших, а також вияв толерантності й розуміння інших.
Про традиції святкування в Узбекистані розповідає Надзвичайний та Повноважний Посол Узбекистану в Україні Алішер Абдуалієв.
узбекистан.jpeg
Новий рік для жителів Узбекистану – одне з найулюбленіших і найочікуваніших свят. Як правило, всі чекають у чарівні святкові дні рясного снігопаду, що далеко не завжди трапляється в регіоні. Але якщо в Новий рік все навколо вкривається пухнастим снігом, вважайте, що свято вийшло справжнім: з ароматом хвої від живої ялини, пряним запахом холодцю, що вистояв на морозі, ліпленням сніговика і катанням на санях.
Новий рік в Узбекистані зустрічають двічі на рік. Спочатку за європейським стилем – 1 січня, а вдруге – 21 березня (Навруз). Обидва ці дні є вихідними. Новий рік 1 січня – це більш світське свято, яке відзначають з усіма відповідними атрибутами.
Як і в усьому світі, в Узбекистані є свій Дід Мороз – його звуть Корбобо («кор» у перекладі – «мороз», а «бобо» - «дід») і своя Снігуронька – її звуть Коркіз («кор» у перекладі – «сніг», «кіз» – «дівчина»). Замість оленів – ослик. Правда, рідко можна зустріти на вулицях міста Корбобо на ослику.
В Узбекистані прийнято на новорічний стіл ставити дуже багато фруктів. Крім традиційних національних страв обов'язково повинен бути кавун. Що більш стиглийі солодкий він, то благополучнішим буде Новий рік. Якщо ви маєте заповітне бажання, потрібно встигнути з'їсти 12 виноградинок, поки б'є годинник, і воно неодмінно здійсниться!
Обов'язково на столі із салатів – олів'є і норін (дрібно рублене і шинковане тісто з м'ясом), також печуть самсу. До настання Нового року в Узбекистані слід неодмінно відвідати близьких родичів, особливо літніх або малозабезпечених, побажати їм святкового настрою, вручити подарунки і поділитися з ними приготованими стравами. Жителі країни зустрічають Новий рік здебільшого вдома в колі сім'ї, де присутні всі її члени. Старший в родині з настанням Нового року читає сури зі священної книги Корану і бажає всім удачі і успіхів у новому році. У цей час молодь з благословення старших приєднується до своїх друзів і далі святкує поза домом.
Зазвичай у новорічну ніч дарують старшим одяг (сорочку, светр, шарфи, капці та ін.), а дітям – іграшки. У столиці на головній площі з'являється прикрашена кульками улюблениця всієї дітвори жива ялинка, що виблискує вогнями гірлянд. Молодь збирається тут, щоб у чарівну північ почути бій ташкентських курантів. На головній площі Ташкента, яка називається Мустакіллік (Незалежність), проходять народні гуляння: розіграші, танці різних народів, продають маски, ялинки і подарунки. У театрах в ці дні йдуть чудові святкові вистави, а кінотеатри, кафе, клуби і ресторани переповнені відвідувачами.
Наступного дня багато людей з друзями виїжджають в гірськолижну курортну зону під Ташкентом. Найпопулярніші місця – Чимган і Бельдерсай. Обидва розташовані на висоті 1500 м над рівнем моря в горах Південно-Західного Тянь-Шаню, всього у 80 км від Ташкента і в 4 км один від одного.
Проект OUTLOOK дякує нашим партнерам – посольствам за цікаві розповіді та бажає усім співробітникам дипломатичних місій, а також нашим читачам щасливих новорічних свят.
Головне фото www.zastavki.com
Категория: Без рубрики  комментарии отключены

Про новорічні та різдвяні традиції. Розповідають Посли.

Автор:
У всьому світі зима приносить у домівки людей яскраві свята, народжуються традиції їхнього проведення. Звичаї однієї держави відрізняються від іншої, але люди з різних куточків планети однаково чекають на дива, приємні сюрпризи й добру казку. Напередодні новорічних свят ми вирішили запитати у дипломатів про особливості святкувань Нового року і Різдва в їхніх країнах.
 

Про традиції святкування в Австралії розповідає Надзвичайний та Повноважний Посол Австралії в Україні Мелісса О’Рурк
австралія.jpeg
Святкування Різдва та Нового Року в Австралії та в Україні навіть не можна порівнювати. А все з однієї простої причини – у нас суцільне літо, тому кожен житель країни намагається провести час на свіжому повітрі. Міста конкурують одне з одним у оздобленні, декоруванні та кількості засвічених вогнів. Не відстають від них і місцеві, що заздалегідь прикрашають вогнями свої будинки та ялинку. Як правило вона з пластику, адже є занадто велика небезпека для пожежі, щоб мати справжню.
Сім'ї збираються разом 25 грудня на Різдво і обмінюються подарунками, приділяючи особливу увагу дітям. Вибір страв для різдвяного обіду сильно різниться. Деякі притримуються традиційних страв на столі, таких як індичка або шинка, інші вважають за краще приготувати щось на барбекю, свіжі морепродукти також дуже популярні. Австралійці часто святкують цей день на пляжі або в міському парку. Уявити українців, які святкують Різдво на пляжі важко, а австралійці з задоволенням можуть проплавати увесь день на Різдво. Пограти в крикет у дворі або поніжитися під сонцем з улюбленим напоєм. Особливо хочу відмітити, що для нас є важливим День подарунків (BoxingDay), що відзначають 26 грудня. Це також початок гонок на яхтах від Сіднею до Хобарта. Звичайно в ці дні люди штурмують магазини, бажаючи придбати товари зі спеціальними знижками до Дня подарунків.
Sydney-Fireworks-Wallpapers-1300-1300x722.jpg
Фото з сайту www.lecourrieraustralien.com
Передень Нового року - це час для феєрверків та вечірок. Кожне велике місто в Австралії опівночі салютує. Найяскравіше шоу проходить у Сіднеї. Слава про нього розповсюдилася далеко за межі Австралії. Тисячі людей збираються на узбережжі біля Сіднейського порту, аби разом насолодитися розмальованим у різні кольори нічним небом і стати свідками справді яскравого “танцю феєрверків”.
Про традиції святкування в Аргентині розповідає Марія Інес Мартінес де Пірес Диз, Аташе Посольства Аргентинської Республіки в Україні.
аргентина.jpg
В Аргентині, другій за величиною країні Південної Америки, люди суворо дотримуються римсько-католицьких переконань. Аргентина має давню історію передачі цих традицій і звичаїв від покоління до покоління. Новорічні свята в країні передбачають пізній обід з близькими друзями і членами сім'ї. Ще одна важлива частина дійства – постріли петард. Є кілька інших популярних, відомих і цікавих правил, яких дотримується більшість людей в Аргентині. За однією з таких незвичайних традицій слід бігати по дому, тримаючи валізу в руках,і з вірою про те, що це забезпечить більше подорожей наступного року. Існує ще одна особливість – їсти квасолю на Новий рік. Аргентинці вірять, що це принесе успіх у кар’єрі або відкриє ворота для нової і кращої роботи. Без купання у приватних і громадських басейнах, річках і озерах теж у Новий рік – ніяк.
В Аргентині немає традиції загадувати бажання до Нового року. Оскільки більшість населення – католики, то, звичайно, у перші дні нового року вони вважають за краще йти до церкви, щоб молитися Богу за щастя, мир і процвітання.
Різдвяний сезон («La Navidad») в Аргентині позначений конкретними релігійними датами. Він починається 8 грудня на католицьке свято «Fiesta de la Virgen» (День Непорочного Зачаття). У різдвяний період в Аргентині дуже тепло. Цього дня родини виставляють вертеп, різдвяну ялинку, розводять вогні й прикрашають будинки. Різдво має міцний зв'язок з родиною та друзями. Діти розставляють чисті черевики під ялинку або біля ліжка, щоб знайти цукерки, фрукти й маленькі іграшки від Papá Noél вранці. У найбільш традиційних сім'ях Аргентини діти все ще залишають сіно і воду назовні для коней трьох мудреців, вважаючи, що їхній доброзичливий акт буде нагороджений одним із найкращих аргентинських подарунків – барвистим ліхтариком, що “освітлюватиме наступний рік La Navidad і Різдво в Аргентині”.
Аргентинські будинки в ці дні приваблюють ілюмінаціями, а також зеленими, золотими, червоними та білими квітами. Різдвяні ялинки прикрашають зазвичай 8 грудня. Штучні дерева в країні набагато більш поширені, ніж справжні. Сцена Різдва або «Песбере» – також важлива новорічнатрадиція в Аргентині. За святковий стіл усі збираються о 22:00 - 23:00. Часто його сервірують у саду або біля зони барбекю. Серед найпопулярніших страв смажена індичка, “viteltone” (слайси яловичини під кремовим соусом с тунцем та анчоусами) і багато різних видів сандвічів. Як десерт подають різдвяний солодкий хліб на кшталт кексів. 24 грудня опівночі звуки феєрверків можна почути звідусіль. Відкриття подарунків відбувається обов'язково до півночі. Якщо ви відвідуєте Аргентину під час Різдва, ви будете зачаровані красою запущених у нічне небо різнокольорових ліхтариків.
Про традиції святкування в Грузії розповідає дружина Посла Грузії в Україні пані Ірина Султанішвілі.
грузія.jpeg
Новий рік у Грузії – одне з найважливіших свят, що супроводжується довгою сімейною вечерею, яку ми називаємо “Supra”. Часто кількість родичів сягає 20 осіб. Обов’язковий атрибут – красиво й ошатно прикрашене новорічне дерево. А Різдво – це суто релігійне свято в Грузії.Під час грузинського застілля обов’язково господиня має почастуватисациві, що виготовляється з індички і горіхового соусу, козинакі (це солодощі з лісових горіхів і меду) і чурчхелою з виноградного соку та горіхів.Новорічні свята – це час, коли кожен намагається відвідати якомога більше друзів і родичів або принаймні зателефонувати, щоб надіслати свої добрі побажання.
Молодь все частіше знаходить розважальні програми в ресторанах і нічних клубах, але здебільшого це все ж таки сімейне свято. І ми так само, як і в Україні, опівночі піднімаємо свої келихи шампанського. 1 січня перша особа, яка входить у будинок, називається Mekvle. Вважають, що саме цей гість принесе радість і щастя господарям і всьому дому. Тому Mekvle – дуже важлива персона для родини. Сім'ї іноді просять своїх родичів і друзів побути Mekvle в їхніх будинках. Що цікаво, якщо в сім'ї є дитина, то після півночі вона виходить з дому, а потім знову входить туди, тому малюк перетворюється на Меквле для своєї сім'ї.
Про традиції святкування в Індонезії розповідає Надзвичайний та Повноважний Посол Індонезії в Україні Юдді Кріснанді.

індонезія.jpeg
Джакарта – місто з найбільшими новорічними святкуваннями в Індонезії. Столиця, як правило, прикрашена барвистими вогнями на вулицях, будівлях, ресторанах, готелях до середини січня. Щороку влада Джакарти готує цікаві заходи в різних районах столиці, а найпомпезніші – в центрі міста. Вулиці вільні від автомобілів, просто неба відбуваються кулінарні фестивалі, ярмарки і вистави. В Індонезійському парку мініатюр в Новий рік організовують фольклорні розваги, виконують місцеву музику dangdut, відбуваються цілодобові лялькові шоу та феєрверки.
Індонезійці люблять робити подарунки напередодні Нового року, а християни - і напередодні Різдва. Серед найпоширеніших – батік і саронг. Важливість Різдва для християн в Індонезії пов’язана з народженням Ісуса Христа. Часто цю подію супроводжують виступи дитячих хорів. Різдвяний час використовують для того, щоб відвідати друзів і родичів і сходити до церкви.
Відомий екзотичний острів Балі приймає більше туристів під час різдвяних свят і напередодні Нового року. Як місцеві жителі, так і туристи насолоджуються вечіркою на пляжі Кута – найбільш велелюдному місці на Балі протягом цих свят. Щорічний новорічний фестиваль багатий традиційними індонезійськими іграми. Більшість християнських сіл на Балі розташовані на півдні острова, і до Різдва їхні жителі прикрашають усі дороги жовтими кокосовим листям. Така цікава традиція.
christmas_in_bali-1024x683.jpg
Фото з сайту www.asiaexchange.orgУ регіоні Джок’якарта, на острові Ява, найпопулярнішими місцями для святкування Різдва є пляжі. Звісно, снігу тут не побачиш, а от різдвяний фестиваль серфінгу – будь ласка. Театр тіней теж запропонує чудові вистави на будь-який смак. На острові Флорес на Різдво представники народу манггараї проводять музичний конкурс гри на abamboo під назвою "ChristmasCage". Звук цього інструменту сповіщає радість від народження Христа, і його чутно навіть у селах, розташованих на великій відстані.
У регіоні Папуа після різдвяної меси святкування для місцевих жителів відбувається довкола “ритуалу Барапен”, що передбачаєприготування свинини на розпеченому камінні. Його нагрівають, не використовуючи сірники. Поки папуаські чоловіки копають яму, куди викладають гарячі камені, жінки готують овочі – солодку картоплю, шпинат, папороть, маніоку і папаю. Ритуал спільного приготування їжі Барапен – це вияв вдячності, єдності і любові одне до одного.
На острові Амбон існує церемонія “cucinegeri” (очищення нації), яка символізує очищення і звільнення від гріхів місцевого населення. Люди збираються у громаді, співають пісень і танцюють разом під звуки тифа (традиційного музичного інструменту). Святкування в цьому регіоні унікальне тим, що у переддень Різдва одночасно лунають корабельні сирени і б’ють церковні дзвони.
Народ тораджи святкує Різдво, проводячи фестиваль під назвою “LovelyDecember" з масовими танцями, приготуванням страв, барвистим карнавалом. Фестиваль закінчується процесією “Lettoan” – це парад свиней із символами, що представляють різні виміри людського життя. Ідеться про молитву і надію на краще майбутнє, про Сонце – джерело життя і про квітку Табанга – символ успіху.
Про традиції святкування в Іраку розповідає Надзвичайний та Повноважний Посол Іраку в Україні Бакір Ахмед Азіз.
Ірак.jpeg
Іракці щороку святкують Новий рік, який вважається державним вихідним днем у всіх міністерствах, університетах і школах. Як і в інших народів, новорічні івенти можуть влаштовувати у приватному порядку або в громадських місцях. Так, деякі іракські родини збираються у будинках друзів або родичів, а напередодні організовують усе необхідне, зокрема готують смачні страви національної кухні, східні й західні солодощі, різноманітні торти. Ресторани та розважальні заклади, як правило, організовують відповідну мистецьку програму. Популярно вирушати у новорічну подорож регіонами Іраку та за кордон.
З нагоди Нового року прийнято висловлювати одне одному побажання щастя, процвітання й успіху, виголошують молитви за здоров’я дітей та дорослих членів родини, за успішне навчання тощо. Бабусям і дідусям бажають довгих років життя і міцного здоров’я. Крім того, можуть презентувати певні суми грошей.
На деяких площах і в торгових центрах Багдада та інших іракських міст можна побачити сяючі новорічні ялинки, втім, не такі багаті й пишні, як у європейських країнах. З нагоди Нового року святковою ілюмінацією прикрашають головні автошляхи й адміністративні центри провінцій. Варто зазначити, що новорічні святкування не належать до споконвічних іракських традицій: вони були запозичені ззовні внаслідок взаємодії та контактів з культурами інших народів світу. Поряд із християнським літочисленням, на теренах Іраку використовують мусульманський місячний календар (хіджру). Однак це аж ніяк не заважає іракцям святкувати християнський Новий рік, навпаки – стає свідченням того, що за будь-якої нагоди жителі країни прагнуть виявити радість і доброзичливість до людей з різних куточків світу, незважаючи на їхню релігійну, національну, расову або мовну приналежність. Також це підтверджує, що іракська культура переймає позитивні риси інших культур, які несуть мир і спокій.
Протягом усієї своєї історії Ірак шанував права релігійних громад на проведення їхніх ритуалів. Зокрема, в рамках святкування дуже важливого для християн Іраку Різдва Христового здійснюються урочисті богослужіння в давніх і сучасних церквах і монастирях на всій території країни. З цієї нагоди християнам Іраку адресують свої вітання й теплі побажання Президент і Прем’єр-міністр, а також співвітчизники-мусульмани, які сотні літ проживають на одній землі у взаємоповазі, гармонії й партнерстві. Одним із основоположних принципів ісламу є позитивна відкритість до інших, а також вияв толерантності й розуміння інших.
Про традиції святкування в Узбекистані розповідає Надзвичайний та Повноважний Посол Узбекистану в Україні Алішер Абдуалієв.
узбекистан.jpeg
Новий рік для жителів Узбекистану – одне з найулюбленіших і найочікуваніших свят. Як правило, всі чекають у чарівні святкові дні рясного снігопаду, що далеко не завжди трапляється в регіоні. Але якщо в Новий рік все навколо вкривається пухнастим снігом, вважайте, що свято вийшло справжнім: з ароматом хвої від живої ялини, пряним запахом холодцю, що вистояв на морозі, ліпленням сніговика і катанням на санях.
Новий рік в Узбекистані зустрічають двічі на рік. Спочатку за європейським стилем – 1 січня, а вдруге – 21 березня (Навруз). Обидва ці дні є вихідними. Новий рік 1 січня – це більш світське свято, яке відзначають з усіма відповідними атрибутами.
Як і в усьому світі, в Узбекистані є свій Дід Мороз – його звуть Корбобо («кор» у перекладі – «мороз», а «бобо» - «дід») і своя Снігуронька – її звуть Коркіз («кор» у перекладі – «сніг», «кіз» – «дівчина»). Замість оленів – ослик. Правда, рідко можна зустріти на вулицях міста Корбобо на ослику.
В Узбекистані прийнято на новорічний стіл ставити дуже багато фруктів. Крім традиційних національних страв обов'язково повинен бути кавун. Що більш стиглийі солодкий він, то благополучнішим буде Новий рік. Якщо ви маєте заповітне бажання, потрібно встигнути з'їсти 12 виноградинок, поки б'є годинник, і воно неодмінно здійсниться!
Обов'язково на столі із салатів – олів'є і норін (дрібно рублене і шинковане тісто з м'ясом), також печуть самсу. До настання Нового року в Узбекистані слід неодмінно відвідати близьких родичів, особливо літніх або малозабезпечених, побажати їм святкового настрою, вручити подарунки і поділитися з ними приготованими стравами. Жителі країни зустрічають Новий рік здебільшого вдома в колі сім'ї, де присутні всі її члени. Старший в родині з настанням Нового року читає сури зі священної книги Корану і бажає всім удачі і успіхів у новому році. У цей час молодь з благословення старших приєднується до своїх друзів і далі святкує поза домом.
Зазвичай у новорічну ніч дарують старшим одяг (сорочку, светр, шарфи, капці та ін.), а дітям – іграшки. У столиці на головній площі з'являється прикрашена кульками улюблениця всієї дітвори жива ялинка, що виблискує вогнями гірлянд. Молодь збирається тут, щоб у чарівну північ почути бій ташкентських курантів. На головній площі Ташкента, яка називається Мустакіллік (Незалежність), проходять народні гуляння: розіграші, танці різних народів, продають маски, ялинки і подарунки. У театрах в ці дні йдуть чудові святкові вистави, а кінотеатри, кафе, клуби і ресторани переповнені відвідувачами.
Наступного дня багато людей з друзями виїжджають в гірськолижну курортну зону під Ташкентом. Найпопулярніші місця – Чимган і Бельдерсай. Обидва розташовані на висоті 1500 м над рівнем моря в горах Південно-Західного Тянь-Шаню, всього у 80 км від Ташкента і в 4 км один від одного.
Проект OUTLOOK дякує нашим партнерам – посольствам за цікаві розповіді та бажає усім співробітникам дипломатичних місій, а також нашим читачам щасливих новорічних свят.
Головне фото www.zastavki.com
Категория: Без рубрики  комментарии отключены

Рождественская ярмарка в питерском гетто



varlamov.ru



Ярмарка в Риге




В Варшаве


Но всё это жалкие пародии на рождественскую ярмарку. С точки зрения администрации посёлка Мурино, неповторимый оригинал должен выглядеть вот так:

Фото: Инфраструктура Западного Мурино


Фото: Инфраструктура Западного Мурино

И это не просто ярмарка! Оказывается, делегация Муринского сельского поселения с 5 по 10 декабря ездила на рождественскую ярмарку в Германию, в город-побратим (!) Царрентин-на-Шальзе. Почему она вернулась оттуда с идеей устроить мини-рынок в стиле 90-х вместо рождественской ярмарки, остаётся загадкой.

Фото: Инфраструктура Западного Мурино


Фото: Инфраструктура Западного Мурино

Кстати, это не первая поездка муринской делегации в Германию! Как минимум в 2017 и 2015 годах она туда уже каталась.

Фото: Инфраструктура Западного Мурино

Для того, чтобы организовать рынок, в Западном Мурино даже перекрыли часть улицы Шувалова. Тут самое интересное – комментарий главы МО "Мурино" Валерий Гаркавого:

Глава МО "Мурино" Валерий Гаркавый в беседе с "Форпостом" назвал законным действия администрации. По его словам, в западном микрорайоне пока нет общественного пространства, где могли бы проводить праздничные мероприятия.

"Чтобы людям можно было где-то погулять, детей сводить на какие-то мероприятия, муниципалитет таким образом организовал это общественное пространство. Учитывая, что в Новый год машин будет не так много, мы проанализировали трафик движения, это позволяет нам закрыть улицу и сделать её пешеходной на 10 дней. Коммерция имеет место быть, чтобы обслуживать такую массу людей. Мы просто ограничили движение по одной полосе", – пояснил руководитель местной администрации.


Фото: Инфраструктура Западного Мурино


Фото: Инфраструктура Западного Мурино

Мне, конечно, очень жаль жителей Мурино, глава которого признаётся, что для ярмарки у них нет ни единой площади. Но, как говорил ваш легендарный губернатор, вы знали, что покупали. Так что убожеству своей ярмарки не очень-то удивляйтесь.
Категория: Без рубрики  комментарии отключены

Рождественская ярмарка в питерском гетто



varlamov.ru



Ярмарка в Риге




В Варшаве


Но всё это жалкие пародии на рождественскую ярмарку. С точки зрения администрации посёлка Мурино, неповторимый оригинал должен выглядеть вот так:

Фото: Инфраструктура Западного Мурино


Фото: Инфраструктура Западного Мурино

И это не просто ярмарка! Оказывается, делегация Муринского сельского поселения с 5 по 10 декабря ездила на рождественскую ярмарку в Германию, в город-побратим (!) Царрентин-на-Шальзе. Почему она вернулась оттуда с идеей устроить мини-рынок в стиле 90-х вместо рождественской ярмарки, остаётся загадкой.

Фото: Инфраструктура Западного Мурино


Фото: Инфраструктура Западного Мурино

Кстати, это не первая поездка муринской делегации в Германию! Как минимум в 2017 и 2015 годах она туда уже каталась.

Фото: Инфраструктура Западного Мурино

Для того, чтобы организовать рынок, в Западном Мурино даже перекрыли часть улицы Шувалова. Тут самое интересное – комментарий главы МО "Мурино" Валерий Гаркавого:

Глава МО "Мурино" Валерий Гаркавый в беседе с "Форпостом" назвал законным действия администрации. По его словам, в западном микрорайоне пока нет общественного пространства, где могли бы проводить праздничные мероприятия.

"Чтобы людям можно было где-то погулять, детей сводить на какие-то мероприятия, муниципалитет таким образом организовал это общественное пространство. Учитывая, что в Новый год машин будет не так много, мы проанализировали трафик движения, это позволяет нам закрыть улицу и сделать её пешеходной на 10 дней. Коммерция имеет место быть, чтобы обслуживать такую массу людей. Мы просто ограничили движение по одной полосе", – пояснил руководитель местной администрации.


Фото: Инфраструктура Западного Мурино


Фото: Инфраструктура Западного Мурино

Мне, конечно, очень жаль жителей Мурино, глава которого признаётся, что для ярмарки у них нет ни единой площади. Но, как говорил ваш легендарный губернатор, вы знали, что покупали. Так что убожеству своей ярмарки не очень-то удивляйтесь.
Категория: Без рубрики  комментарии отключены

Невероятные пейзажи Даниила Коржонова

Потрясающие пейзажи Даниила Коржонова, талантливого 29-летнего фотографа и педагога из России, который в настоящее время живет в Тоскане, Италия. Даниил специализируется в основном на пейзажной фотографии. Он опытный путешественник и амбассадор компании Nikon.


«Я был очарован возможностями фотографии с самого раннего детства. Я вырос в прекрасном озерном крае под Москвой, исследуя дикую природу, проводя большую часть своего свободного времени на природе. Я окончил художественную школу живописи, когда был ребенком. Смешайте искусство, природу, постоянную деятельность, и вы получите резюме — искусство пейзажной фотографии. Жизнь начала кружить меня, заставляя ускорить ритм. Университет, тяжелая работа над моей диссертацией по квантовой физике, семья и друзья… Но в бескрайних лесах всегда есть удовольствие: места, куда я всегда возвращался и всегда восхищался. Природа — мое вдохновение, со всей красотой и разнообразием цветов и композиций.»
Даниил Коржонов
Даниил Коржонов
Даниил Коржонов
Даниил Коржонов
Даниил Коржонов
Даниил Коржонов
Даниил Коржонов
Даниил Коржонов
Даниил Коржонов
Даниил Коржонов
Категория: Без рубрики  комментарии отключены

"Модний" скандал через фото: чому переможницю "Star Face of the Season" позбавили титулу

34378524_598001557235443_2153476226889547776_n

Переможницю Франківсього конкурсу краси «Star Face of the Season 2018» Софію Гунерську позбавили титулу.



Про це стало відомо з офіційної заяви оргкомітету.
“Не дійшовши спільної згоди з переможницею 11 сезону SFS s’s 2018 – Софією Гунерською та порушенням з її сторони морально-етичних норм і цінностей, проявом некультурної та агресивної поведінки, а також часткового наклепу та погроз, оргкомітетом SFS було прийняте рішення припинити будь-яку співпрацю із нею.”
46112736_1942862962427373_8097787655489585152_n
 “27 вересня відбулася зйомка піар кампанії до 12 сезону іміджевого конкурсу краси та моди SFS, в якій за попередньою домовленістю та усною згодою сторін взяли участь переможці 11 сезону SFS – Ерік Никифорук та Софія Гунерська. В організації зйомки участь брала команда людей включаючи організаторів подіі, стиліста, візажиста, перукаря, фотографа та відеографа. 24 жовтня в соціальних мережах SFF та SFS був опублікований рекламний постер із фотографією Софії та Еріка. В рекламних цілях були надруковані постери та запрошення із їхніми зображеннями”, – розповідає голова оргкомітету іміджевого конкурсу краси та моди «Star Face of the Season» – Олександр Грабовський.
44682121_1034347796768450_3061541271461951028_n
28 жовтня, 4 дні після запуску піар кампанії, до координатора конкурсу SFS, Ольги Галушки в соціальній мережі Instagram звернулася Софія Гунерська із вимогою негайно видалити фото з рекламної кампанії (скріншоти діалогу прикріпляються), обґрунтувавши це тим, що дане фото «явно не тягне», «це не професійно». Зі слів Софії стало зрозуміло, що світлина не відповідає баченню «її команди» та самої дівчини. ⠀


Після вирішення даної проблеми для зйомки у піар кампанії була запрошена Тетяна Кубарич (перше віце-зіркове обличчя SFS s’s 2018), яка за результатами голосування членів журі отримала 2 місце за підсумками набраних балів.  5 листопада в офіційних профілях SFF та SFS був опублікований анонс з поясненням причини припинення співпраці з Софією Гунерською. Згодом у профілі Софії з’явився запис з некоректною інформацією та їі версією даної ситуації.
44656038_2238648269478864_5335658822006311373_n
Софія Гунерська ситуацію прокоментувала так :
34378524_598001557235443_2153476226889547776_n
“1 червня цього року я перемогла у конкурсі starfaceoftheseason. Одним із головних призів для переможців є піар-кампанія для 12 сезону, в якій і сліду мого немає. То ж чому у профілях starfaceoftheseson немає жодної згадки про мене? Чому всі відео-та фотоматеріали з моєю участю були видалені? Та й взагалі, чи я ще переможниця)? Отже по порядку. Зйомка для піар-компанії була. Все почалося з того, що без мого відома та без моєї згоди, опублікували моє фото на рекламному плакаті 12 сезону, яке, на думку моєї команди, вийшло вкрай невдалим та непрезентабельним.
Моїм першим кроком стала вимога видалити та замінити фото. Врешті- решт перед зйомкою ми домовились узгоджувати макет перед публікаціями! На моє здивування я отримала відповідь : «… фото не обов‘язково має відповідати баченню моделі. Тим більше фото з моделями ніколи не узгоджуються.» Я пояснила, що маю повне право звернутися до суду, бо згідно закону заборонено публікувати матеріали без згоди особи, тим паче у рекламних цілях. Моя вимога залишалася без змін.”
33437781_366097133796650_8886167583145852928_n
“Мене до відома про те, що мене позбавляють титула «Зіркового обличчя сезону» і всі фото та відео зі мною вже видалені.
Тут вже прийшлось організатора поставити на місце і пояснивти, що організатори не мають права, чи підстав позбавити мене титулу, адже я оплатила свою участь, виконала всі умови конкурсу, приклала скільки зусиль, часу та енергії і врешті чесно перемогла. Окрім того, титул присудило журі, а не організатор. Через годину я отримала повідомлення, що все ж мене не позбавляють титулу «Зіркове обличчя сезону».
34684722_211437492985584_3831130095255289856_n
“Я йшла на конкурс, який вважала найкращим у Івано-Франківській області”- розповідає Софія.
“Те, з чим я зіткнулася, було далеким від картинки, яку так вправно розмальовують глядачам, спонсорам та учасницям. На мою думку, СФФ давно перестав бути добрим родинним клубом з сімейною атмосферою для моделей, про яку так часто згадують організатори. Цим тут навіть не пахне! Зсередини все виглядає сумно. Конкурс схожий на мильну бульбашку. Є величезний дисбаланс між тим, що подається на зовні та що є всередині. Відверте дилетанство та непрофесійність в роботі з моделями. Помітно, що в гонитві за заробітком головні організатори втрачають добрі відносини з партнерами та спонсорами, які доклали безліч зусиль, щоб старфейс був старфейсом. До прикладу, конкурс існує 6-й рік, але досі немає офіційно затверджених правил проведення конкурсу принаймні на мої звернення, як учасниці, мені його не надали. До організаторів чимало питань в правовому полі їхньої діяльності.  Я перемогла в декількох номінаціях, однак мені дали тільки один титул. Чому? Така норма не регламентується жодними правилами, яких й не було по факту. Складається враження, що умови вигадувались під час самого конкурсу.”
33037872_240806490002289_8455424222108319744_n
“Ідеальною моделлю для СФФ – є модель, до якої ставляться як до товару, предмету, який можна використовувати в цілях просування себе, хоча з першого ж заняття говорять, що Ви прийшли, щоб показати себе. А насправді це має бути модель, яка не має права на висловлення власної думки та, боронь Боже, постояти за себе, а якщо ж у неї вистачило духу і поваги до себе, щоб висловити свою думку і заявити про свої права, то всі публікації з нею можуть бути в один момент видалені. Таке враження, що засновники зупинились в розвитку і продовжують все робити на рівні студентського клубу “самоорганізації та дозвілля”, – каже Софія.
Категория: Без рубрики  комментарии отключены
Наш кулинарный блог