Історія однієї вулиці: Шпігельгассе

Автор:
Шпігельгассе, що у перекладі з німецької означає «Дзеркальна вулиця» чи «Дзеркальний провулок» – це зовсім не найбільша і не найголовніша вулиця в Цюриху. Навіть зовсім навпаки – вона феноменально коротка і вузька, але розташована в затишних куточках міста так, що навіть рідкісний турист зможе її відшукати. 
 
Шпігельгассе просто неймовірна своєю історією. Протяжністю всього лише 160 метрів, вона – жива легенда… Її минуле пов’язане з неймовірною кількістю великих і знаменитих на весь світ людей. Ця одна чудова вулиця своєю історією гідна безлічі книг і музеїв, присвячених їй.
Чи є дзеркала в Дзеркальному провулку?
Цю крихітну вузьку каменисту вуличку можна порівняти із звивистою змійкою, котра надійно поселилася в серці Цюриха. Тільки ступивши на її бруківку, ви занурюєтеся в незвичайний шарм політичних і культурних революцій, які тут замислювалися, нібито відчуваючи дух людей, що колись жили на ній.Безымянный.jpgФото telegraph.co.uk
Звідки пішла її назва, достеменно не відомо. Але існують три версії. Перша свідчить, що на одній із невеличких башт на початку Шпігельгассе є скульптура людини, котра, за легендою, тримала в руках величезне дзеркало. За другою версією, через те, що Дзеркальна вулиця дуже вузька, люди вивішували на стінах будинків дзеркала, щоб візуально її розширити. Але це малоймовірно, тому що в стародавні часи дзеркала були дуже дорогими. Згідно з третьою версією, за Середньовіччя тут було розташоване промислове об’єднання склярів.
Шпігельгассе зароджувалася ще в XIII столітті. Не дивно, що перші споруди і тепер спокійно височіють на Напфплатц. На цій крихітній площі збудовані дві башти – Колодязна і Дворянська. Вони максимально зберегли свій оригінальний вигляд і захоплюють похмурим і величним стилем Пізнього Середньовіччя, незважаючи навіть на те, що час змінив їх під свої потреби. Тепер в Колодязній башті розташований розкішний ресторан. На площі також зберігся питний фонтан. У стародавні часи тут не було каналізації, і містяни набирали воду із таких джерел. Їхня система дотепер збереглася у Швейцарії і повноцінно функціонує.cabaret-voltaire-zurich-switzerland.jpgФото luxurycolumnist.com
Усі забудови того найпершого періоду теж збереглися, але втратили своє середньовічне обличчя через безліч сучасних модних реставрацій.
Зараз це елітна вулиця розвиненого, порівняно великого (як для старої Європи) міста. Але ще на початку минулого століття всі люди, які жили тут, мусили міцно запирати всі вікна у своїх невеликих квартирах. На вулиці стояв нестерпний сморід: тут працював жахливий ковбасний цех. Вдихати повітря Дзеркального провулку можна було хіба що вночі. І ночами тут вирувало дуже цікаве життя видатних людей, котрі залишили по собі значущий слід у світовій історії.
Розпочинається Дзеркальний провулок обителлю дадаїстів. Шпігельгассе, 1 – будинок, де на початку минулого століття збиралися дадаїсти, замислюючи переворот в літературі. Літератори і сьогодні вважають перший будинок в цьому провулку мало не священним місцем. Словом, у цих стінах невелика компанія божевільних письменників збагатила історію мистецтва новаторською течією. Їхнім лідером був французький і румунський поет Трістан Тцара. Дадаїсти оголосили раціоналізм і логіку винуватцями всій війн. Тому закликали руйнувати всі канони у мистецтві.cabaret-voltaire-saal-2017-03.jpgФото cabaretvoltaire.chФото independent.co.uk
Будинок номер 5 на цій вулиці був місцем зустрічі прогресивних європейських художників.
В 11-му будинку виріс і тривалий час жив філософ Лафатер. Якось його тут навідував Йоганн Вольфганг Гете.
У сусідньому будинку (Шпігельгассе, 12) жив Георг Бюхнер – німецький письменник, котрий теж був змушений втікати з батьківщини через свою революційну діяльність. Саме він став автором знаменитої фрази – гасла всіх революцій: «Мир хатам, війна палацам».
Закінчується Дзеркальний провулок зовні непримітним будинком, але він теж знаменитий на весь світ. На Шпігельгассе в домі під номером 14 на третьому поверсі жив і працював Володимир Ленін. Це була комунальна квартира, в якій майбутній вождь світового пролетаріату разом із Крупською орендував кімнату по сусідству з парою акторів, німецьким сімейством і родиною шевця, господаря квартири. Удень Ленін ходив у бібліотеку і писав роботу «Імперіалізм як вища стадія капіталізму», а вечори коротав у «Кабаре Вольтер». Квартири в цьому домі досі успішно здають в оренду, зокрема й апартаменти Леніна.Фото rutraveller.ru
Ясна річ, революціонерам до душі андеграунд – підвальчики і доведений до абсурду глазур кабаре. Один із таких легендарних злачних закладів розташований на Шпігельгассе.haus_01.jpgФото walterlenz.wordpress.com
«Кабаре Вольтер» – це якраз такий собі прокурений підвальчик. Тут влаштовували декламації віршів і перформанси у стилі абсурд. Тут писав «Квітневі тези» Ленін, і тут розважались, вигадуючи нові рими і форми, дадаїсти. «Вольтер» зберігся ще з тих часів. Тепер це три заклади – кафе, масштабний центр сучасного мистецтва і сувенірна крамниця.
Головне фото venagid.ru
Категория: Без рубрики
Вы можете следить за комментариями с помощью RSS 2.0 ленты. Комментарии и трекбеки закрыты.

Comments are closed.

Наш кулинарный блог