Альпійське містечко під Сіетлом

Автор:
У жителів США можна навчитися багато чому, але що заслуговує на особливу повагу – це любов до своєї землі. Американський патріотизм виявляється у всьому, навіть у внутрішньому туризмі: як слід не дослідивши власну країну, американець навряд чи вирушить кудись за її межі. Сьогодні ми розповімо про одне з найпопулярніших міст внутрішнього туризму – Лівенворс. 
 
Від вігвамів до баварського стилю за 70 років
Розташований у двох годинах їзди від Сіетла, головного міста штату Вашингтон, крихітний Лівенворс має доволі багату історію. Ці землі, неподалік від канадського кордону, прославились племенами вільнолюбних індіанців, котрі господарювали тут до самого кінця 19-го століття, поки їх все-таки не змусили капітулювати шукачі золота і корисних копалин. Дивовижно, але три невеликих племені – Yakima, Wenatch и Chinook – протягом кількох десятиліть давали відсіч чужоземцям, оснащеним куди більш сучасною зброєю. Тільки 1890 року промисловці зітхнули спокійно і заклали перший камінь майбутнього міста.Leavenworth-Washington-cityscape-destination-1200x900.jpg
Фото matadornetwork.com
У найближчі кілька десятиліть Лівенворс став важливою точкою на шляху прокладання залізниці всеамериканського значення. Компанія «Great Northern Railway Company» створила тут свій штаб, населення росло, як на дріжджах, інфраструктура розвивалася, однак до 1920 року керівництво країни вирішило змінити маршрут «залізки», і молоде місто несподівано опинилося без діла. Майже всі його підприємства, за винятком кількох лісопилок, моментально закрилися, а більшість робітників почали роз’їжджатися у пошуках кращої долі і заробітку. Близько 30-ти років Лівенворс балансував на грані життя і смерті і існував переважно на дотації, вважаючись депресивним місцем, звідки виїжджала практично вся молодь.
Дивіться також: США очима Богдана Янчева
Ніхто не знає, чим би закінчилась ця історія, але в 1960-х місцевій владі спала на думку дивовижна ідея – зробити містечко у стилі німецьких альпійських селищ і почати заробляти на туризмі. Оцінивши її потенціал і вивчивши околиці з їхніми чудовими лісами, прозорими ріками і величними горами, інвестори дали згоду, заодно і кредити. Почалося грандіозне будівництво, на якому, здається працювала кожна сім’я Лівенворса, і лише через десять років його вигляд змінився до непізнаваності. Ті, хто виїхав звідси у кризові часи, повертаючись, не впізнавали свою малу батьківщину, оскільки замість депресивного недобудованого промислового центру їх зустрічало розкішне і типове баварське селище.i-2qxxnhJ-X3.jpg
Фото leavenworth.org
Що було потім?
Слава про дивовижне перевтілення Лівенворса поширилася не тільки завдяки «сарафанному радіо», але й за допомогою всесильної американської реклами. На неї було кинуто останні кредити, і вона дала практично моментальний результат. У лічені місяці з усіх кінців США сюди попрямували туристи, які вирішили побачити це диво на власні очі, оскільки в 1960-х-1970-х люди ще не так активно мандрували по планеті і Німеччину багато хто бачив тільки за фільмами і військовою хронікою. Туристичний бізнес запрацював тоді, а хвиля інтересу до міста не слабшає й досі. Щороку його відвідує не менше 1,5 мільйона туристів, котрих приваблює настільки нетиповий для Америки зовнішній вигляд і повільне й розслаблене життя.maifest-636.jpg
Фото leavenworth.org
Серед американців прийнято їздити сюди цілий рік, а в жовтні і грудні ще й європейці приїжджають. Усе тому, що знаменитий Октоберфест проводять тут з не меншим розмахом, ніж у самому Мюнхені, а місцевий різдвяний ярмарок вважають одним із найкращих у США. Хоча кожна пора року в Лівенворсі по-своєму гарна і незвична, оскільки фестивалі, національні свята тут не закінчуються. Крихітне містечко з населенням у кілька тисяч людей буквально живе туризмом. Колишні лісоруби і залізничники перекваліфікувалися на бакалійників, гідів, спеціалістів з хендмейду. Їхні цехи і майстерні перетворилися на затишні громадські простори, крамнички, арт-кафе і бари, від яких приїжджі у захваті.
Туристові
Сьогодні, гуляючи по Лівенворсу, складно повірити, що колись це місто ледве виживало, оскільки зараз воно буквально блищить і світиться. Ні, не від шалених грошей, а завдяки геніальній ідеї і її копіткому виконанню. Місцеві жителі дуже пишаються виконаною роботою, заряджаючи своєю позитивною енергетикою і туристів. Ті, окрім дивовижного перенесення у часі-просторі, насолоджуються не лише витонченою архітектурою і незайманою природою, а й тутешніми пам’ятками, наприклад, знаменитим на весь світ Музеєм лускунчиків. У ньому налічується близько 6-ти тисяч лускунчиків, деяким з котрих кілька століть. Директор і автор проекту Арлін Вагнер у молодості серйозно займалася балетом. Зі своєю колекцією вона об’їхала всю планету.maifest-332.jpg
Фото leavenworth.org
Окрім цього, на особливу згадку заслуговують тамтешні броварні, котрі сміливо можна назвати своєрідними пам’ятниками міста. За останні двадцять років сюди переїхало чимало німців і австрійців, котрі вирішили пожити в «інших Альпах». Вони відкрили відразу кілька барів, де подають неймовірне пиво, цілком можливо, найкраще у США, а від домашніх сосисок і смажених ковбасок не відірвуться навіть прихильники здорової їжі. На свіжому повітрі це все йде на ура. Також неодмінно слід пройтись по крамничках і шоу-румах, де можна купити одяг і вироби з натуральної шкіри, цікаві сувеніри і прикраси, зроблені ще за індіанськими технологіями.BBpO4mI.jpgФото reddit.com
Навесні Лівенворс заполоняють любителі лицарів і ролевих ігор з усього світу: вони з’їжджаються на Майфест і влаштовують яскраві турніри і вистави, а вечорами наряджаються в середньовічні костюми і завзято танцюють і веселяться під живу музику. А взагалі здається, що тут завжди танцюють і веселяться, а вулицями час від часу ходять люди в тірольських і баварських національних костюмах. За словами старожилів, коли місто обновлялося, вирішили створити не тільки унікальну архітектуру, але й передати веселий і вільний дух альпійських селищ, де люди живуть простим, але щасливим життям серед розкішної природи. Можна з певністю сказати, що Лівенворсу і його громадянам це вдалося сповна. Звичайно, в цьому крихітному містечку навряд чи затримаєшся довше, ніж на уїк-енд, але навіть і двох днів, наповнених подібною атмосферою, буде достатньо, щоб перезарядити батарейки і набратися нових вражень.
Головне фото .loveleavenworth.com
Категория: Без рубрики
Вы можете следить за комментариями с помощью RSS 2.0 ленты. Комментарии и трекбеки закрыты.

Comments are closed.

Наш кулинарный блог